Рішення № 78561777, 13.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

13 грудня 2018 року м. Київ № 826/1690/18

13 грудня 2019 року №826/1690/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., розглянув в письмовому провадженні заяву позивача про розподіл судових витрат в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Україна»

до Київської митниці ДФС

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості

товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи

пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення з

Державного бюджету надмірно сплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення з Державного бюджету надмірно сплачених коштів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовані Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2017/000210/2 від 22.08.2017 та Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2017/000278/2 від 29.09.2017. Визнано протиправними і скасовані картки відмови Київської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125280/2017/00042 та №UA125280/2017/00048. Визнано протиправним і скасоване рішення Київської митниці ДФС, оформлене листом №10211/2/10-70-19-47 від 20.12.2017, про відмову у визнанні митної вартості, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю “Порше Україна”. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивачем подана заява про розподіл судових витрат та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, останній просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС на користь ТОВ «Порше України» судові витрати в сумі 1 140 709, 85 грн., з яких: 555 623, 85 грн. – судовий збір за подання позовної заяви, 394 800 грн. – витрати на професійну правничу допомогу та 190 000 грн. – витрати на проведення економічної експертизи.

Ухвалою суду від 13.11.2018 року призначено до розгляду в судовому засіданні заяву позивача про розподіл судових витрат.

Частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору, судом встановлено наступне.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, яким просив:

- визнати протиправними і скасувати Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125000/2017/000210/2 від 22.08.2017 та Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125000/2017/000278/2 від 29.09.2017;

- визнати протиправними і скасувати картки відмови Київської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125280/2017/00042 та №UA125280/2017/00048;

- визнати протиправним і скасувати рішення Київської митниці ДФС, оформлене листом №10211/2/10-70-19-47 від 20.12.2017, про відмову у визнанні митної вартості, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю “Порше Україна”;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь TOB “Порше Україна” (код СДРПОУ 35291194, місцезнаходження: 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1 В, офіс “В”, 4-й поверх) надміру сплачені до бюджету кошти в загальному у розмірі 36 473 323,20 грн. (тридцять шість мільйонів чотириста сімдесят три тисячі триста двадцять три гривні двадцять копійок).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2018 року позов задоволений частково. Визнано протиправними і скасовані Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2017/000210/2 від 22.08.2017 та Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2017/000278/2 від 29.09.2017. Визнано протиправними і скасовані картки відмови Київської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125280/2017/00042 та №UA125280/2017/00048. Визнано протиправним і скасоване рішення Київської митниці ДФС, оформлене листом №10211/2/10-70-19-47 від 20.12.2017, про відмову у визнанні митної вартості, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю “Порше Україна”. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач просить стягнути з відповідача 555 623, 85 грн. судового збору за подання позовної заяви.

За подання позовної заяви товариством сплачений судовий збір в сумі 555 623, 85 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 347 від 17.01.2018 року, № 009623086501 від 13.02.2018 року та № 45 від 17.04.2018 року.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України). При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 4 ст. 139 КАС України).

Оскільки, як вже зазначалось вище, позов задоволений частково, відшкодуванню підлягає судовий збір за подання позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 7 048, 00 грн.

Позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 394 800 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Україна» та Адвокатським об’єднанням «Саєнко Харенко» укладений Договір про надання правової допомоги №16/08/17 від 16.08.2017 року, пунктом 1.1 якого визначено, що відповідно до умов цього Договору Об’єднання надає Клієнту за його вимогою правову допомогу у зв’язку із здійсненням уповноваженими органами адміністративного та кримінального провадження. Пунктом 4.1 Договору визначено, що надання правової допомоги здійснюється Об’єднанням за винагороду (гонорар), розмір якої буде визначений окремою угодою сторін.

Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги №16/08/17 ціна за надану правову допомогу складається з гонорару (плати за надану правову допомогу) і відшкодування витрат. Гонорар Об’єднання визначається відповідно до наступних погодинних ставок: 3 053 – 8 548 грн. для юристів і старших юристів (еквівалент 100-280 євро); 8 853 – 10 685 гривень для консультантів/провідних юристів (еквівалент 290 – 350 євро); 10 991 – 13 738 гривень для партнерів/директорів/головних юристів (еквівалент 360 – 450 євро).

Додатком № 2 до Договору про надання правової допомоги №16/08/17 визначено, що Клієнт доручає Об’єднанню, а Об’єднання погоджується надавати Клієнту правову допомогу щодо представництва інтересів Клієнта в адміністративній справі №826/1690/18 в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Сторонами підписаний Акт приймання-передачі правової допомоги, яким визначена загальна вартість правової допомоги – 394 800 гн. Адвокатським об’єднанням виписаний рахунок-фактура №01-04-1111/18 від 12.10.2018р. за послуги правової допомоги на суму 394 800 грн. 00 коп.

За результатами дослідження зазначених вище доказів, суд доходить висновку про недоведеність розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу та неспіврозмірність їх з обсягом наданої Адвокатським об’єднанням допомоги зі справи.

За приписами статті 15 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання. Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а у разі наявності заперечень позивача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

За таких обставин, враховуючи наявність заперечень Київської митниці ДФС щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на професійну правничу допомогу, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку позову, підготовку відповіді на відзив, взяв до уваги факт участі представника в судових засіданнях, дійшов висновку, що справедливим та співрозмірним є призначення компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

Позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС 190 000 грн. витрат на проведення позасудової автотоварознавчої та економічної експертизи.

Статтею 137 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, щорРозмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно Договору №03/05-18 на проведення експертних досліджень та експертиз від 03.05.2018 року, ТОВ АФ «Вест Аудит» (виконавець) та АО «Саєнко Харенко» (замовник), виконавець взяв на себе зобов’язання провести позасудову комплексну автотоварознавчу та економічну експертизу. За надані послуги Замовник здійснює Виконавцю оплату в сумі 190 000 грн. Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 460 від 18.05.2018 року, Адвокатським об’єднанням перераховані кошти в сумі 190 000 грн. за проведення експертизи.

Відповідач подав клопотання, яким просив відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на проведення позасудової експертизи, зазначив, що проведене експертне дослідження жодним чином не стосується предмету спору та не вплинуло на вирішення даної адміністративної справи.

Дослідивши докази надані сторонами, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на проведення експертного дослідження задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Предметом спору було оскарження рішень про корегування митної вартості товарів та стягнення надміру сплачених коштів в сумі 36 473 323, 20 грн.

На вирішення експертизи були поставлені питання: чи підтверджується документально здійснення ТОВ «Порше Україна» господарських операцій з купівлі у компанії AUDI автомобілів Audi A8 Long 2017 року випуску в кількості 100 одиниць на загальну суму 3 982 335, 00 Євро, за договором №1/2008 від 01.12.2008.

Суд звертає увагу, що дане дослідження не стосувалось предмету спору та не вплинуло на вирішення справи. Відповідач в ході судового розгляду не ставив під сумнів дійсність зовнішньоекономічної операції або контракт, так само не оспорювалась правомірність купівлі даних автомобілів.

Проведені на замовлення позивача експертні дослідження не впливали на суть розгляду справи, не покладались в основу рішення, винесеного за результатами розгляду даної справи. Проведення зазначених експертних досліджень не було зумовлено необхідністю та доцільністю їх проведення.

Як вже зазначалось вище, Європейський суд з прав людини наголошував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Позивач не довів, що витрати на проведені експертні дослідження були неминучими, а їх розмір обґрунтованим. За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 190 000 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 134, 137, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Україна» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (08300, Київська область, м. Бориспіль, ЄДРПОУ 39470947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Україна» (02152, м. Київ, проспект П.Тичини, 1В, офіс «В», ЄДРПОУ 35291194) 7 048, 00 грн. судового збору, 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко