Рішення № 78559991, 13.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 грудня 2018 р. № 520/9380/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (61072, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, код ЄДРПОУ 08166355) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату (61052 м. Харків, вул. Коцарська, 56, Код ЄДР 08166355), яка полягає у не поданні у 15- денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), який визнаний інвалідом 3-ої групи інвалідності внаслідок поранення (контузія) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю від 10.03.2016 року у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат (61052 м. Харків, вул. Коцарська, 56, Код ЄДР 08166355) подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), який визнаний інвалідом 3-ої групи інвалідності внаслідок поранення (контузія) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю 10.03.2016 року у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530;

- для забезпечення належного захисту прав позивача у разі необхідності вийти поза межі заявлених позовних вимог.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.03.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ої групи інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії разом з необхідним пакетом документів, подання яких передбачено вимогами п.4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530. Не отримавши відповідь позивач 09.07.2018 року повторно звернувся до Харківського обласного комісаріату з запитом про отримання інформації щодо результатів розгляду заяви про призначення та виплату одноразово грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю та проханням негайно направити документи до Міністерства оборони України. Згідно п. 13 Порядку № 975 - у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів керівник відповідача мав подати розпоряднику бюджетних коштів (МО України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в. п. п. 10 і 11 цього Порядку. Відповідачем вказані приписи не виконані та листом від 23.07.2018 року позивача повідомлено, що для прийняття рішення стосовно складання висновку щодо можливості призначення йому одноразової грошової допомоги необхідно додатково надати документи, що підтверджують проходження ОСОБА_1 строкової служби в Міністерстві оборони України та документ, що свідчить про причину та обставини поранення, контузії тощо. Вважає бездіяльність відповідача, що полягає у ненаданні розпоряднику бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги протиправною. У зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, у встановлений судом строк, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем з заявою про виплату одноразової грошової допомоги було надано не повний пакет документів. Крім того, зазначив, що позивач проходив строкову військову службу у прикордонних військах колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік у військовій частині 2042, яка належала до прикордонних військ, та являвся військовослужбовцем прикордонних військ. Згідно з ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено структуру Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій. Таким чином, прикордонні війська не входять до структури Збройних Сил України. Отже, правонаступником прикордонних військ СРСР, які на той час підпорядковувались Комітету Державної безпеки СРСР, а з 1991 року Комітету по охороні державного кордону СРСР, наразі є Державна прикордонна служба України, яка являється правоохоронним органом спеціального призначення та свою діяльність на виконання функцій і покладених на неї завдань здійснює через Адміністрацію Державної прикордонної служби України. Таким чином, оскільки позивач звільнений зі строкової військової служби з прикордонних військ, правонаступником з огляду на вищевикладеного є Державна прикордонна служба України, то в силу ст. 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, правових підстав призначити та виплатити позивачу ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, у зв'язку з захворюванням, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії немає. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом IIІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 26 червня 2015 року (а.с.13).

Як вбачається із витягу протоколу № 465 від 12.02.2015 Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України встановлено, що захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії (а.с. 17).

Також, відповідно до копії довідок до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 106198, 12 ААА №459577, позивачу встановлено з 30.05.2017 р. ІII групу інвалідності, у зв'язку з захворюванням, що пов'язане з виконанням військових обов'язків при проходженні військової служби у місцях, де велися бойові дії (а.с.15-16).

10.03.2016 року позивач звернувся до із заявою до відповідача про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ої групи інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії разом з необхідним пакетом документів, подання яких передбачено вимогами п.4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530 (а.с. 27).

Не отримавши відповідь позивач 09.07.2018 року повторно звернувся до Харківського обласного комісаріату з запитом про отримання інформації щодо результатів розгляду заяви про призначення та виплату одноразово грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю та проханням негайно направити документи до Міністерства оборони України (а.с. 28).

Судом з матеріалів справи встановлено, що на звернення позивача до Харківського обласного військового комісаріату з заявою від 09.07.2018 року щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням IIІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, листом від 23.07.2018 року №2152/ВСЗ Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що підстав для складання та подання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги відповідачем немає, оскільки позивач не надав документи на підтвердження проходження ним строкової військової служби в Міністерстві оборони та документи, що свідчать про причини та обставини поранення (а.с.29).

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно пп. 4 п. 2 ст. 16 вказаного Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. 6 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється ОСОБА_2, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно пункту 13 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Суд зазначає, що представником відповідача не надано будь - яких доказів на підтвердження того, що керівником Харківського обласного військового комісаріату дотримано процедуру, визначену у п. 13 вказаного Порядку.

Підпунктом 27 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 Про затвердження Положення про Міністерство оборони України зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є ОСОБА_2.

Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначеної норми, саме до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття рішення про призначення або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, а відповідач має обов'язок у 15-ти денний строк з дня реєстрації документів направити до Міністерства Оборони України висновок з поданими документами для прийняття вказаного рішення.

Листом від 23.07.2018 року №2152/ВСЗ відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для складання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги (а.с. 29).

Посилання відповідача в листі на неможливість складання висновку, з огляду на неподання позивачем документу на підтвердження проходження ним строкової військової служби в Міністерстві оборони та документи, що свідчить про причини та обставини поранення, суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530 передбачено документи, які подаються для одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву).

Вказаним пунктом передбачено, що для одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності подається, зокрема, копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Отже, зі змісту вказаної норми розуміється, що копія акту про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) необхідно подавати саме у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

З витягу із протоколу № 465 від 12.02.2015 року засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв вбачається, що отримані колишнім військовослужбовцем ОСОБА_1 поранення, контузія та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Харківський обласний військовий комісаріат допустив бездіяльність щодо не складання висновку та не надіслання його разом з поданими документами до Міністерства оборони України для прийняття рішення з питання виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність обов'язку у відповідача подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

З письмового відзиву представника Харківського обласного військового комісаріату встановлено, що ще однією підставою ненадання такого висновку у 15-тиденний строк Міністерству оборони України визначено ту обставину, що позивач звільнений зі строкової служби з прикордонних військ, правонаступником якої є Державна прикордонна служба України.

Суд також зазначає, що статтями 1, 2 Угоди між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, яка набула чинності для України 14.02.1992 року, встановлено, що за військовослужбовцями, особами, які звільнились з військової служби і проживають на території держав-учасниць Співдружності, а також членами їхніх сімей зберігаються права і пільги, встановлені раніше законами та іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР. Односторонні обмеження зазначених прав і пільг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей не допускаються.

Держави Співдружності своїм законодавством встановлюють і забезпечують всю повноту політичних, соціально - економічних та особистих прав і свобод військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їхніх сімей відповідно до норм міжнародного права і положень цієї Угоди.

Статтею 4 зазначеної Угоди передбачено, що держави-учасниці Співдружності беруть на себе зобов'язання у 1992 році розробити і прийняти взаємопогоджені законодавчі акти про соціальний захист військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей.

Законом України "Про ратифікацію Протоколу до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992", від 07.06.2001 № 2495-ІІІ ратифіковано Протокол до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992 року.

Відповідно до статті 1 даного Протоколу, на громадян, які проходили військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР та які переведені (зараховані) на військову службу в Збройні Сили, інші війська, інші військові формування та органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, при їх переїзді на постійне місце проживання з однієї Держави Співдружності до іншої поширюються права та пільги, гарантії та компенсації, встановлені законодавством та іншими нормативними правовими актами для військовослужбовців Держави Співдружності, обраної для постійного проживання.

Таким чином, наведеними вище міждержавними Угодами не встановлено порядок отримання одноразової грошової допомоги, однак, зазначеними актами гарантується кожному військовослужбовцю, який проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР, право на отримання пільг, гарантій та компенсацій на території тієї держави Співдружності, на якій він проживає.

В свою чергу, право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене у статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

Враховуючи той факт, що позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, за таких обставин він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, оскільки законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України та законодавцем встановлено обов'язок саме Міністерства Оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання на підставі висновку відповідача.

Вказане підтверджується практикою, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 року справі № К/800/40725/15.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату (61052 м. Харків, вул. Коцарська, 56, Код ЄДР 08166355), яка полягає у не поданні у 15- ти денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат (61052 м. Харків, вул. Коцарська, 56, Код ЄДР 08166355) подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1)та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю 10.03.2016 року у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.