Ухвала суду № 78558935, 13.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6389/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову

Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» (адреса: 65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, код ЄДРПОУ 20945412)

до: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (адреса: пл.Бориса Дерев’янко, 1,Одеса, 65104, код ЄДРПОУ 39578136, електронна пошта: info@od.dvs.gov.ua)

третя особа: Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси (адреса: вул. Академіка Заболотного, 38-а, м. Одеса, 65091)

про:визнання незаконними дій відповідача, визнання незаконними та скасування постанов, визнання незаконною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси в якому позивач просить:

визнати незаконними дії відповідача, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, при здійсненні виконавчого провадження ВП №45031022 та визнати незаконними і скасувати:

постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 від 10 жовтня 2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП №45031022 за виконавчим листом №2-а/1570/8954/2011;

постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 03 березня 2017 року в рамках виконавчого провадження №45031022 про опис та арешт майно боржника, ТОВ «Александрія Нова» - 86/100 (вісімдесят шість сотих) частки будівлі столової загальною площею 1 466,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 253;

постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 17 березня 2017 року в рамках виконавчого провадження №45031022 - про призначення суб’єкта оціночної діяльності - Консалтингову компанію « Бюро оцінки Стефанович» - для здійснення оцінки майна;

постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 16 серпня 2017 року в рамках виконавчого провадження №45031022 - про призначення суб’єкта оціночної діяльності - для проведення оцінки арештованого майна – TOB «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада»;

визнати незаконною передачу старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 86/100 (вісімдесят шість сотих) частки будівлі столової, що знаходиться за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога, 253 та належала на праві власності позивачу, ТОВ « Александрія Нова» - ОФ ДП «Сетам» ( 65070, м. Одеса, вулиця Інглезі, 15) - для реалізації через електронні торги з порушенням норм статті 366 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 3 розділу І «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року за №2831/5;

визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, яка проявилась в не роз'ясненні позивачу, ТОВ «Александрія Нова» (боржнику в рамках виконавчого провадження ВП45031022) його прав, згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Разом із позовом позивачем подано заяву про визнання поважності причини пропуску строку для звернення до суду та відновлення такого строку, яка обґрунтована наступним.

З матеріалами виконавчого провадження ВП №45031022, виконавчими діями відповідача, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої ГТУ юстиції в Одеській області, в рамках якого оспорюються позивачем, ТОВ «Александрія Нова» в даній позовній заяві - представник позивача, ТОВ «Александрія Нова» частково ознайомився 12 лютого 2018 року.

Після цього, ТОВ «Александрія Нова» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Одеській області про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Одеській області по проведенню оцінки нерухомого майна, належного на праві власності ТОВ « Александрія Нова» 86/100 ( вісімдесят шість сотих) частки будівлі столової , що знаходиться за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога, 253.

Остаточне судове рішення по даній адміністративній справі ухвалено 26 вересня 2018 року.

Після цього - 19 листопада 2018 року представник позивача, ТОВ «Александрія Нова» ознайомився можливо (з врахуванням того, що матеріали виконавчого провадження, надані для ознайомлення були непрошитими та непронумерованими) в повному обсязі з матеріалами виконавчого провадження ВП №45031022 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а/1570/8954/2011, виданого 26 квітня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом щодо стягнення з ТОВ «Александрія Нова» на користь Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси 3 250 000 гривен.

І позивач дійшов висновку про необхідність звернення до суду з позовною заявою про оскарження всіх неправомірних дій та бездіяльності, допущених відповідачем, Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Одеській області при здійсненні виконавчого провадження ВП № 45031022 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а/1570/8954/2011, виданого 26 квітня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом щодо стягнення з ТОВ «Александрія Нова» на користь ДПІ у Суворовському районі м. Одеси 3 250 000 гривень.

Вищезазначені обставини - те, що позивачем, ТОВ « Александрія Нова» в установленому законом судовому порядку оспорювалось правомірність деяких дій відповідача, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Одеській області при здійсненні виконавчого провадження ВП №45031022 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а/1570/8954/2011, виданого 26 квітня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом - вважаємо достатньою підставою для визнання поважною причини пропуску позивачем, встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Вирішуючи питання про визнання поважності причини пропуску строку для звернення до суду та відновлення такого, суд дійшов наступних висновків.

Приписами «Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів», визначено, що Правила судової процедури мають слугувати ухваленню правосудного рішення у справі та забезпечувати рівні гарантії учасникам процесу щодо судового захисту їхніх прав.

Судочинство як найдієвіший інститут забезпечення верховенства права має ґрунтуватись, зокрема, на таких загальних принципах: законність, що вимагає від суду здійснювати судочинство, керуючись Конституцією та законами, з урахуванням їх цілей та надаючи при цьому найсправедливіше тлумачення для кожного випадку; рівність учасників процесу, яка означає рівні можливості у судовому процесі, що відповідає процесуальному статусу учасника процесу; диспозитивність, відповідно до якої сторони можуть вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та інші.

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Вказана справа, у відповідності до глави 11 КАС України, належить до окремих категорій термінових справ, порядок та строки розгляду якої визначені ст. 287 КАС України.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 287 КАС України, не містить виключення щодо нерозповсюдження строків звернення до суду із позовом про протиправність дій державного виконавця для осіб, які не є безпосередньою стороною виконавчого провадження, а говорить про особу, яка дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, суд зазначає, що позивач мав звернутись до суду із зазначеним позовом у 10-денний строк з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов’язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду – це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно – правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Приписами ч. 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ключовою є фраза «з поважних причин» а отже, це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача тобто, якщо строк був пропущений з поважних причин це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Слід зазначити, що процесуальний Закон не дає визначення терміну “поважні причини”. Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 року по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: “Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим”.

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження

Необхідно вказати, що поновлення процесуальних строків на оскарження судових рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Ухвала ВАСУ від 29.09.2016 року по справі № 522/6069/14-а (№ в ЄДРСРУ 61821829).

З урахуванням вказаного слід зазначити, що у суду є “свобода розсуду” або дискреційні повноваження суду на поновлення процесуальних строків, адже за таких обставин лише суд вирішує яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги, разом з цим суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити “визнати поважними причини пропуску процесуальних строків” (Ухвала ВСУ від 26.01.06 справа № 6-7307кс04).

Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд також врахував практику Європейського суду з прав людини, який в рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 вказано про те, що регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постанова КГС ВС від 28.11.2018 № 911/926/17:

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз змісту термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) та статтею 74 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Вказана правова позиція напрацьована усталеною судовою практикою як Верховного Суду України в постановах від 17.02.2016 у справі №6-2407цс15, від 01.07.2015 у справі №6-178гс15, так і Верховного Суду, зокрема в постанові від 15.05.2018 у справі № 911/3210/17, від 08.05.2018 у справі №911/2534/17.

Крім того, ВС вказує, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за змістом частини 5 статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Оцінюючи доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суддя виходить з наступного.

Позивач у заяві про визнання поважними причин пропуску строку вказує про часткове ознайомлення представника позивача з матеріалами виконавчого провадження 12.02.2018 року. Отже, саме від цієї дати необхідно відраховувати 10-денний строк звернення до суду.

Крім цього, за твердженням позивача, остаточне ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження відбулось 19.11.2018 року

Отже, строк повинен обраховуватись з 19.11.2018 року.

Сам позивач в заяві не визначив тієї дати, від якої на його думку можливо відраховувати 10-денний строк звернення до суду.

Разом з цим, на думку суду, необхідно також звернути увагу на наявність судових справ щодо спірних правовідносин та правовідносин, які передували спору з виконавчою службою.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2012р., залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012р., та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2013р. по справі № 2а/1570/8954/2011, задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю "Александрія Нова" про стягнення суми заборгованості по штрафній санкції у розмірі 3 250 000,00грн., присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Александрія Нова" суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у загальному розмірі 3 250 000,00грн.

В подальшому, ТОВ «Александрія Нова» подано ряд заяв про перегляд за нововиявленими обставинами вказаної постанови.

Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 р., від 11.09.2013 р. заяви повернуті ТОВ «Александрія Нова», ухвалами від 28.03.2014 р., від 11.03.2016 р. заяви ТОВ «Александрія Нова» залишені без розгляду, ухвалою від 13.05.2016 року у відкритті провадження за заявою ТОВ «Александрія Нова» відмовлено.

Крім цього, Одеським окружним адміністративним судом 23.03.2018р. розглянута справа №815/670/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, ОСОБА_3 про визнання незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по проведенню оцінки нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» 65013, Одеська область, вул. Миколаївська дорога, буд. 253, код за ЄДРПОУ 20945412, а саме: 86/100 частини будівлі столової, що знаходиться за адресою: Одеська область, вул. Миколаївська дорога, 253, щодо передачі нерухомого майна: 86/100 частини будівлі столової, загальною площею 1466,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, вул. Миколаївська дорога, 253, на реалізацію через електронні торги за ціною, встановленою за результатами оцінки майна, визначеної згідно звіту про оцінку майна ТОВ «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» від 04.09.2017 року. Рішенням по справі позов задоволено частково.

08.08.2018 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду вказане рішення скасовано, прийнято по справі нове рішення, яким позов ТОВ «Александрія Нова» залишено без задоволення.

26.09.2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовлено у відкриті касаційного провадження по вказаній справі.

Отже, на переконання суду, визначена законом обставина «або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів» настала для позивача 10.04.2018 року, коли позивачем отримано повний текст рішення по справі № 815/670/18, в якому викладені встановлені в судовому засіданні обставини щодо виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного, суддя не вважає доводи позивача щодо причини пропуску строку звернення до суду поважними, а отже, заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 47, 51, 60, 122, 123, 243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви про визнання поважності причини пропуску строку для звернення до суду та відновлення такого строку – відмовити.

Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси про визнання незаконними дій відповідача, визнання незаконними та скасування постанов, визнання незаконною бездіяльності – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.