Рішення № 78558902, 20.08.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1677/17

№ провадження 2/208/351/18

РІШЕННЯ

Іменем України

20 серпня 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання – Тур І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою, –

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 міська рада звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

У своєму позові позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 35614, 19 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки.

В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що власником земельної ділянки площею 0,0502 га за адресою: м. Кам’янське, пр. В. Стуса, 13 Д, під розміщення кафе-бару з літнім майданчиком являється ОСОБА_1 міська рада. Відповідач ОСОБА_2 користується вказаною земельною ділянкою з 19.04.2010 року без договору оренди земельної ділянки. Розмір збитків, завданих відповідачем міській раді за період 2013 – 2016 років складає 35614, 19 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 міської ради не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги не визнала повністю. Надала суду заперечення на позов, де зазначила, що ОСОБА_2 оформити перехід права користування земельною ділянкою на себе після набуття права власності на об’єкти нерухомого майна не зміг – у 2011 році звернувся до міської ради з метою надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою для укладення договору оренди земельної ділянки на праві землекористування, проте позивач ухилявся від приведення у відповідність спірних відносин. Вказала, що вини відповідача у неукладені договору оренди земельної ділянки немає, тому застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків не може бути до нього застосовано, так як відсутній протиправний зв’язок між його поведінкою та збитками. Вказала, що ОСОБА_3 перебував у стані, в якому він не міг відокремлювати свою протиправну поведінку від протиправної та передбачити наслідки своєї поведінки, що було викликано, в тому числі і поведінкою відповідача, яки протягом тривалого часу не вчиняв будь-яких дій, які б могли свідчити про порушення прав як ОСОБА_3, так і прав КМР. Вважає, що, оскільки договір оренди земельної ділянки не укладений, підстави для нарахування орендної плати відсутні. Представник відповідача зазначила, що позивачем пропущений строк позовної давності. Так, позивачу було відомо про порушення свого права, рівно як і про особу, яка могла його порушити з моменту звернення відповідача з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації для укладення договору оренди – з 2011 року.

Представником позивача КМР надана відповідь на відзив, в якому зазначено, відповідачу рішенням Дніпродзержинської міської ради від 28.10.2009 року рішенням Дніпродзержинської міської ради відповідачу надано у користування вищевказана земельна ділянка, проте ОСОБА_2 не скористався своїм правом на укладення оренди земельної ділянки. Щодо строків позовної давності пояснила, що відповідач користується земельною ділянкою з 2010 року, а саме з дати набуття права власності на підставі договору купівлі-продажу від 19.04.2010 року на нерухоме майно, розташоване на ній, який зареєстрований в реєстрі з 27.01.2017 року. Збитки за користування земельною ділянкою були нараховані 15.09.2016 року за період з 01.08.2013 року по 31.07.2016 року, в межах встановленого законом трирічного строку позовної давності.

Ухвалою суду від 03.05.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.03.2018 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної га комунальної власності» до земель комунальної власності відносяться усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Таким чином, всі землі комунальної власності в межах м. Дніпродзержинська належать територіальній громаді міста. Управління земельними ділянками комунальної власності здійснює Дніпродзержинська міська рада.

Відповідач за період з 19.04.2010 р. по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,0502 га за адресою: м. Кам’янське, пр. В. Стуса, 13 Д, під розміщення кафе-бару з літнім майданчиком без правовстановлюючих документів (договору оренди землі) на земельну ділянку та безоплатно, що є порушенням Земельного та Податкового кодексів України.

Зазначене свідчить про те, що відповідачу необхідно вчинити певні дії щодо оформлення документів на користування земельною ділянкою, що в свою чергу відповідачем не було зроблено. Даний факт підтверджується наступним.

За нормами ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до положень ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином, з урахуванням положень статті 377 ЦК України і статті 120 ЗК України, виникнення права власності на об’єкт нерухомості не є підставою для автоматичного набуття права власності чи оренди земельної ділянки. Законодавством в такому випадку передбачено лише перехід права власності/користування.

І це право необхідно оформити у порядку, який визначений земельним законодавством. Тобто через оформлення технічної документації та прийняття міською радою рішення стосовно надання земельної ділянки власнику будівлі, споруди у користування (оренду) або у власність, а потім оформити договір оренди земельної ділянки або отримати свідоцтво про право власності.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 28.10.2009 року ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_5 надано у користування строком на 10 років вищевказану земельну ділянку для розміщення кафе-бару з літнім майданчиком.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 61556539, кафе-бар з літнім майданчиком за адресою: м. Кам’янське, пр. Комсомольський (ОСОБА_6), 13 Д, з 27.01.2007 року належить на праві власності ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу (серія ВМР № 748545, реєстр № 1-314 від 27.01.2007 року).

В порушення вимог ст. 125, 126, 206 ЗК України ОСОБА_2 з 19.04.2010 року використовував земельну ділянку без оформлення такого права належним чином.

Після проведення обстеження стану дотримання умов використання земельної ділянки відповідачу було направлено лист від 09.02.2016 року, згідно якого землекористувачу необхідно терміново привести документи із землекористування у відповідність до вимог чинного законодавства та повідомити департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради.

22.10.2015 року було складено акт державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області № 08-20/19, на підставі якої 13.01.2016 року департаментом комунальної власності міської ради було направлено лист-повідомлення про обстеження земельної ділянки на 25.01.2016 року, за результатами якої складений акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Таким чином, ОСОБА_2, користуючись земельною ділянкою за адресою: м. Кам’янське, пр. Комсомольський (ОСОБА_6), 13 Д, площею 0,0502 га, повинний сплачувати до міського бюджету земельні платежі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власників та землекористувачам» відшкодуванню підлягають неодержані доходи.

Неодержані доходи - це доход, який це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

На підставі викладеного вище, департаментом комунальної власності та земельних відносин міської ради було проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою ОСОБА_2 по пр. Комсомольський (ОСОБА_6), 13 Д.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» 15.09.2016 року відбулось засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.

До участі в засіданні комісії також було запрошено відповідача, про що свідчить лист департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради від 29.08.2016 року та повідомлення про вручення листа адресату.

15.09.2016 р. комісією був складений акт визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам’янське без договорів оренди, відповідно до якого відповідачем завдано збитки міській раді у сумі 35614,19 грн.

З метою відшкодування міській раді заподіяних збитків 26.10.2016 р. було прийняте рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 311 «Про затвердження акта визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, які виявлені державною фінансовою інспекцією Дніпропетровської області з 2013 року по 2016 року.».

На виконання вищезазначеного рішення виконкому міської ради відповідачу було направлено лист від 07.11.2016 року про добровільну сплату збитків, проте така шкода ним не була відшкодована.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до п. ґ частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню – з відповідача на користь КМР слід стягнути 35614 грн. 19 коп. у відшкодування збитків, завданих користуванням земельної ділянки. При цьому суд бере до уваги заперечення на відзив, наданні позивачем щодо строків позовної давності: 15.09.2016 р. комісією був складений акт визначення розміру збитків, заподіяних міській раді за період за 2013 – 2016 роки, тобто в межах встановленого законом загального строку позовної давності у 3 роки, за який позивач і прохає задовольнити свої позовні вимоги, та того, що ОСОБА_2 мав можливість оформити право користування земельною ділянкою, де розташоване належне йому нерухоме майно, у порядку, який визначений земельним законодавством.

У зв’язку із задоволенням позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1378 грн. з відповідача, що документально підтверджено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. ст. 13, 142-145 Конституції України, ст. 12, 125, 126, 152, 206 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі», ст. 5, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 міської ради:

- 35614 (тридцять п’ять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 19 коп. – у відшкодування збитків, завданих користуванням земельної ділянки;

- 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. - суму судового збору.

Усього: 36992 (тридцять шість тисяч дев’ятсот дев’яносто дві) грн. 19 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін

позивач ОСОБА_1 міська рада, ЄДРПОУ 24604168, адреса: Дніпропетровська область, м. Кам?янське, м-н Петра Калнишевського ,буд. № 2;

відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: Дніпропетровська область, Петриківський р-н, с. Чаплинка, вул. Межова ,буд. № 2.

Суддя Похваліта С. М.