Ухвала суду № 78557630, 11.12.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

11 грудня 2018 рокум. Ужгород№ 260/1174/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань – ОСОБА_1

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач - не з'явився;

представника відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії.

03.12.2018 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду мотивоване тим, що позивач оскаржує лист відповідача від 03.03.2018 року, а звернувся із позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суду 05.11.2018 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала подане клопотання та просила залишити позовну заяву без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення представника відповідача, об’єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, після надходження даної позовної заяви до Закарпатського окружного адміністративного суду 05.11.2018 року (згідно печатки суду) судом було встановлено, що така подана із пропущенням строку звернення до суду, при цьому позивачем не було надано заяви про поновлення пропущеного строку та не вказано підстав пропуску такого.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, ухвалою суду від 06.11.2018 року було залишено позовну заяву без руху з метою усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку та документи на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду від 06.11.2018 року, позивач 16.11.2018 року надіслав клопотання від 15.11.2018 року про усунення недоліків позовної заяви, згідно якого вказував, що з даним позовом звернувся до суду 01.09.2018 шляхом поштового відправлення на адресу суду, а також надав до суду копію конверту поштового відправлення та квитанцію Укрпошти.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року було відкрито провадження по даній справі.

У відповідності до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Розглянувши подане позивачем клопотання від 15.11.2018 року про усунення недоліків позовної заяви, суд приходить висновку, про відсутність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Зокрема, як вбачається із позовної заяви та доданих до неї документів, 12 лютого 2018 року позивач звернувся до відповідача із письмовим клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Берегівської міської ради Закарпатської області за межами населеного пункту із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 1,5 га.

Відповідач згідно листа від 03.03.2018 року № М-412/0-783/0/18-18 відмовив позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою виходячи з підстав передбачених постановою КМУ від 07.06.2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними".

Отже, із позовної заяви та доданих документів чітко і однозначно вбачається, що позивачу було відомо про винесене відповідачем рішення у березні 2018 року.

До суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся 05.11.2018 р., що підтверджується печаткою Закарпатського окружного адміністративного суду та вказана позовна заява зареєстрована за вх.№10835 із присвоєнням єдиного унікального номеру справи 260/1174/18, тобто з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Також, згідно печатки Укрпошти на конверті поштового відправлення, дана позовна заява була здана позивачем на пошту 01.11.2018 року.

Разом з клопотанням від 15.11.2018 року про усунення недоліків позовної заяви, позивач надав до суду квитанцію Укрпошти. Однак, суд констатує, що дана квитанція Украпошти не є належним доказом поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки згідно неї неможливо встановити, що саме надсилав позивач до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою майже через 8 місяців з дня коли він дізнався, згідно листа відповідача від 03.03.2018 року №М-412/0-783/0/18-18, про обставини, які слугували причиною звернення до суду, а саме: про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Таким чином, позивачем було пропущено встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.

Зокрема, КАС України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме :забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”, пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Позивачем не було підтверджено наявність об'єктивних підстав, пов'язаних з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що призвели до звернення до суду з позовною заявою майже через 8 місяців після того, як він дізнався про виникнення обставин, які слугували підставою звернення до суду, а також не доведено неможлививості своєчасного звернення до суду.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без розгляду, у відповідності до вимог ст. 123 КАС України.

Керуючись ст. 123, 240, 241, ч. 3 ст. 243, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії - залишити без розгляду.

2. Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII “Перехідних положень” КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяОСОБА_4

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвала суду у повному обсязі складена та підписана 14.12.2018 року.