Рішення № 78553933, 10.12.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. Справа № 916/2258/18Господарський суд Одеської області м. Одеса у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 згідно довіреності № 14-206 від 26.10.2018р.

від відповідача: ОСОБА_2 згідно довіреності від 01.11.2018р.,

розглянувши справу №916/2258/18 за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6) до Комунального підприємства теплових мереж “Южтеплокомуненерго” (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Старомиколаївське шосе,8) про стягнення 73409,54грн., з яких 40 072,21грн. пеня, 5 693,46грн. три проценти річних, 27 643,87грн. втрати від інфляції,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.02.2014р. між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та Комунальним підприємством теплових мереж “Южтеплокомуненерго” укладено договір №2767/14-КП-23 купівлі-продажу природного газу. Позивач зазначає, що на виконання умов договору, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 873 565,29грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу. ОСОБА_1, як стверджує позивач, відповідачем у порушення вимог п.6.1. спірного договору оплату за переданий газ здійснено несвоєчасно та останній виконав зобов’язання не у строк визначений договором, у зв’язку із чим позивач з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу нарахував відповідачу пеню у розмірі 40072,21грн., три проценти річних у розмірі 5693,46грн., втрати від інфляції у розмірі 27643,87грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, подав відзив на позов за вх.№23276/18 від 13.11.2018р., де визнає факт отримання від позивача газу за договором №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р. та зазначає про те, що природний газ поставлений позивачем з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. обсягом до 507,00 тис. куб.м. на суму 1873565,29грн. був оплачений відповідачем у повному обсязі, остаточний рахунок за отриманий газ було здійснено 17.02.2015р., що підтверджується розрахунком наданим позивачем. Також зазначає, що газ, що передається за цим спірним договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб’єктами господарства (крім бюджетних організацій та установ). Відповідач посилаючись на ч.3 ст.7 ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», стверджує що в останнього відсутнє зобов’язання перед позивачем по сплаті пені, трьох процентів річних та втра від інфляції, оскільки останні у разі їх нарахування підлягають списанню з дня набрання чинності зазначеного закону, а саме з 30.11.2016р., за умовою погашення суми основного боргу до зазначеної дати. Так як погашення суми основного боргу мало місце 17.02.2015р., відповідач вважає, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими.

В судовому засіданні 10.12.2018р. відповідачем подана заява з інформацією про те, що Комунальне підприємство теплових мереж “Южтеплокомуненерго” було включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, за спожиті енергоносії суб’єктів господарювання, що підтвердив наданим суду наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №289 від 31.10.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2018р. відкрито провадження у справі №916/2258/18, ухвалено розглядати справу №916/2258/18 за правилами Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.) в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті на 19.11.2018р. о 10год.30хв.

В судовому засіданні 19.11.2018р. судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 10.12.2018р. о 11год.00хв.

В судовому засіданні 10.12.2018р. судом оголошено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання заяви про залучення доказів та залучено докази до матеріалів справи.

10.12.2018р. в судовому засіданні суд постановив протокольну ухвалу про виправлення описки в ухвалі суду від 18.10.2018р. та постановив п.2 резолютивної частини якої читати як: "розглядати в порядку спрощеного провадження".

Клопотання позивача за вх.№23726/18 від 19.11.2018р. про залучення до матеріалів справи додаткових доказів судом було задоволено.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

07.02.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Комунальним підприємством теплових мереж “Южтеплокомуненерго” (покупець) був укладений договір №2767/14-КП-23 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014р. природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб’єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ), (далі- споживачам покупця) (п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору купівлі-продажу природного газу №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р. продавець передає покупцеві з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. газ обсягом до 507.00 тис. куб. м. (п’ятсот сім тис. куб. м), у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб м).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п.3.3. договору №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р.).

Згідно п.5.2. договору №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р. ціна за 1000 куб.м газу становить 3 113,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287,00грн., крім того ПДВ - 20% - 57,40грн., всього з ПДВ - 344,40грн. (триста сорок чотири гривень 40 коп.). До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3462,26 грн., крім того ПДВ - 20% - 692,45 грн., всього з ПДВ -1;4154,71 (чотири тисячі сто п’ятдесят чотири гривні, 71 коп.) гривень.

Як передбачено п.6.1. договору №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р. оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.1., 7.2. договору №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р.).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2014р. і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014р., а в розрахунків - до їх повного здійснення (п.11 договору№2767/14-КП-23 від 07.02.2014р.).

Додатковою угодою №1 від 30.04.2014р. до договору №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р. з 01.04.2014р. пункт 5.2. договору викладено у наступній редакції: «ціна за 1000 куб.м природного газу становить 4 020,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287,00грн., крім того ПДВ - 20% - 57,40грн., всього з ПДВ - 344,40грн. (триста сорок чотири гривні 40коп.). До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 4 387,40грн., крім того ПДВ - 20% - 877,48грн., всього з ПДВ - 5 264,88грн. (п’ять тисяч двісті шістдесят чотири гривні 88коп.).

Додатковою угодою №2 від 23.05.2014р. до договору №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р. з 01.05.2014р. пункт 5.2. договору викладено у наступній редакції: «ціна за 1000 куб.м природного газу становить 4724,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 355,00грн., крім того ПДВ - 20% - 71,00грн., всього з ПДВ – 426,00грн.(чотириста двадцять шість гривень 00коп.). До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 5173,48грн., крім того ПДВ - 20% - 1034,70грн., всього з ПДВ – 6208,18грн. (шість тисяч двісті вісім гривень 18коп.).

Додатковою угодою №3 від 10.06.2014р. до договору №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р. з 01.06.2014р. пункт 5.2. договору викладено у наступній редакції: «ціна за 1000 куб.м природного газу становить 4724,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366,70грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34грн., всього з ПДВ – 440,04грн.(чотириста сорок гривень 04коп.). До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 5185,18грн., крім того ПДВ - 20% - 1037,04грн., всього з ПДВ – 6222,22грн. (шість тисяч двісті двадцять дві гривень 22коп.).

Додатковою угодою №4 від 15.09.2014р. до договору №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р. з 01.09.2014р. пункт 5.2. договору викладено у наступній редакції: «ціна за 1000 куб.м природного газу становить 4874,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366,70грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34грн., всього з ПДВ – 440,04грн.(чотириста сорок гривень 04коп.). До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 5338,18грн., крім того ПДВ - 20% - 1067,04грн., всього з ПДВ – 6405,82грн. (шість тисяч чотириста п’ять гривень 22коп.).

Додатковою угодою №5 від 10.11.2014р. до договору №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р. з 01.11.2014р. пункт 5.2. договору викладено у наступній редакції: «ціна за 1000 куб.м природного газу становить 5100,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366,70грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34грн., всього з ПДВ – 440,04грн.(чотириста сорок гривень 04коп.). До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 5568,70грн., крім того ПДВ - 20% - 1113,74грн., всього з ПДВ – 6682,44грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 44коп.).

На підтвердження фактичного отримання відповідачем газу позивач подав акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2014р. на суму 319115,12грн., від 28.02.2014р. на суму 391286,61грн., від 31.03.2014р. на суму 261588,97 грн., від 30.04.2014р. на суму 136091,88грн., від 31.10.2014р. на суму 53853,70грн., від 30.11.2014р. на суму 221 636,49грн., від 31.12.2014р. на суму 489992,52грн.

В підтвердження проведених оплат по договору №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р. позивач подав виписку по рахунку з контрагентом – Комунальним підприємством теплових мереж “Южтеплокомуненерго” за період з 01.01.2014р. по 28.02.2018р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, судом встановлено, що в період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. позивач за договором №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1873565,29грн., за який відповідач розрахувався повністю, але несвоєчасно.

Як вбачається з матеріалів справи, за зобов'язаннями, що виникли за січень 2014 року в сумі 319115,12грн., відповідач розрахувався 19.02.2014р.; за зобов'язаннями що виникли за лютий 2014 року в сумі 391286,61грн., відповідач розрахувався 18.06.2014р.; за зобов'язаннями що виникли за березень 2014р. в сумі 261588,97грн., відповідач розрахувався 31.10.2014р.; за зобов'язаннями що виникли за квітень 2014р. в сумі 136091,88грн., відповідач розрахувався 15.12.2014р.; за зобов'язаннями що виникли за жовтень 2014р. в сумі 53853,70грн., відповідач розрахувався 15.12.2014р; за зобов'язаннями що виникли за листопад 2014р. у сумі 221636,49грн., відповідач розрахувався 17.01.2015р. та за зобов'язаннями що виникли за грудень 2014р. в сумі 489992,52грн., відповідач розрахувався 17.02.2015р.

З підстав не належного та не своєчасного виконанням договірних зобов’язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача 40072,21грн. пені, 5693,46грн. три проценти річних, 27643,87грн. втрати від інфляції.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 4 ст.230 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, основна сума боргу відповідачем у повному обсязі погашена 17.02.2015р., що підтверджується наданим позивачем розрахунком, та не спростовано, а підтверджено відповідачем.

Комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення визначає Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.16 № 1730-VIII, набрав чинності 30.11.2016.

Відповідно до приписів статті 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі статтею 2 Закону дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Пунктом 1.2. договору купівлі-продажу природного газу №4006/15-ТЕ-23 від 27.11.2014р., передбачено, що газ, який продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб’єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

Згідно п.2.1 статуту КП “Южтеплокомуненерго”, вбачається, що підприємство створено з метою виробництва, транспортування і постачання теплової енергії для забезпечення потреб населення, юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) м. Южне незалежно від форм власності, об’єктів інфраструктури, інших категорій споживачів міста послугами з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також заняття іншими видами діяльності, не забороненими чинним законодавством України, з метою одержання прибутку.

Отже, поставлений за цим договором природний газ було використано відповідачем у повному обсязі для виробництва теплової енергії, чого сторони не заперечують.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017р. №93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі – Порядок), яким визначено механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Так, за змістом пункту 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом України №1730-VIII; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016р.

Водночас ч.3 ст.7 Закону №1730-VIII, врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, та передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016р.), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, оскільки встановлено те, що основна сума боргу відповідачем була погашена до набрання законної сили Закону (03.11.2016 № 1730-VIII), то є помилковими доводи позивача, що обґрунтованості правових підстав для нарахування відповідачу пені, трьох процентів річних та втрат від інфляції за порушення умов п.6.1 договору.

Крім того, судом встановлено те, що 31.10.2018р. КП ТМ “ЮТКЕ” було включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, за спожиті енергоносії суб’єктів господарювання, що підтверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №289 від 31.10.2018р.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу №2767/14-КП-23 від 07.02.2014р. за спожитий природний газ, який використаний відповідачем для виробництва теплової енергії, що споживається населенням, була погашена відповідачем до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" тобто до 30.11.2016р., суд вважає, що в силу вимог частини 3 статті 7 Закону України № 1730-VIII від 03.11.2016р. пеня, втрати від інфляційні та три проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 73409,54грн., з яких 40072,21грн. пені, 5693,46грн. трьох процентів річних, 27643,87грн. втрат від інфляції є необґрунтованими, а тому суд відмовляє у їх задоволенні в повній мірі.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 1762грн., які в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову Публічному акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) повністю.

2. Понесені Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762грн. покладаються на платника.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 грудня 2018 р.

Суддя І.А. Малярчук