Ухвала суду № 78552326, 12.12.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9970/18

1кс/755/6677/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Курило А.В.,

секретаря Потій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання власника майна ТОВ «АВЕНТИН ЛТД» - директора ОСОБА_1, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018000000000039 від 30.05.2018 року, про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

Власник майн ТОВ «АВЕНТИН ЛТД» - директор ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018000000000039 від 30.05.2018 року.

Власник майна - директор ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, просив розглядати клопотання у його відсутність. Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд у його відсутність.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного та враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12.12.2018 року арешт з майна ТОВ «АВЕНТИН ЛТД» скасовано, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання власника майна ТОВ «АВЕНТИН ЛТД» - директора ОСОБА_1, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018000000000039 від 30.05.2018 року про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: