Ухвала суду № 78552162, 19.09.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11824/18

провадження № 2-п/753/121/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Крамарчук А.О., в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва, у судовому засіданні по розгляду заяви представника відповідача - ОСОБА_2. про перегляд (скасування) заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від "24" жовтня 2016 року по цивільній справі №753/23765/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_2 (ордер а.с.85) була подана заява про перегляд (скасування) заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від "24" жовтня 2016 року по цивільній справі №753/23765/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

При цьому, з заяви щодо перегляду вказаного заочного рішення не вбачається зазначення поважних причин, з яких відповідач ОСОБА_3 не з»явилася на судовий розгляд вказаної справи - на 12 год. 00 хв. "24" жовтня 2016 року.

Крім того, судом враховано, що в силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов»язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, дослідивши інші матеріали справи, судом встановлено наступне.

Оскаржуваним заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від "24" жовтня 2016 року по цивільній справі №753/23765/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було вирішено наступне.

Позов Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк", ЄДРПОУ 00039019, солідарно з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, заборгованість за договором від 09 січня 2007 року в розмірі 190747 доларів США 02 центів, що становить 4196084 грн. 39 коп.

Судові витрати по справі у виді судового збору в сумі 62961 грн. 27 коп. стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк", ЄДРПОУ 00039019, солідарно з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, а саме - по 31480 грн. 64 коп. з кожного.

З довідки від "24" жовтня 2016 року (а.с.61) вбачається, що сторона відповідача ОСОБА_3 не з"явилася на вищезазначений судовий розгляд вказаної справи "24" жовтня 2016 року.

Відповідно до положень ст.77 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на вищевказану дату судового розгляду цієї справи): сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання; у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Крім того, судом встановлено, що з наявних поштових відправлень на адресу відповідача вбачається, що вказаний відповідач ОСОБА_3 належним чином була повідомлена Дарницьким районним судом м. Києва про судовий розгляд цієї справи (призначений на "24" жовтня 2016 року) поштою - рекомендованим листом з повідомленням, в тому числі, за адресою місця проживання відповідача ОСОБА_3 - АДРЕСА_1, зареєстрованою у встановленому законом порядку (згідно з даними, які містяться в довідці щодо такої реєстрації а.с.30, 54, 57).

Відповідно до положень ч.3 ст.27 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на вищевказану дату судового розгляду цієї справи), особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права.

Крім того, відповідно до положень ч.5 ст.74 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на вищевказану дату судового розгляду цієї справи): у разі ненадання фізичною особою, яка бере участь у справі інформації щодо її адреси, судова повістка надсилається цій особі за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, при цьому, у разі відсутності особи, яка бере участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином (а.с.57).

При цьому, судом фактично враховано, що відповідно до імперативних положень ч.1 ст.157 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на вищевказану дату судового розгляду цієї справи), було встановлено, що суд має розглядати цивільні справи вказаної категорії протягом розумного строку, а відповідно до положень ст.1 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на вищевказану дату судового розгляду цієї справи) - завданнями цивільного судочинства було визначено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З положень п.2) ч.1 ст.169 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на вищевказану дату судового розгляду цієї справи), вбачається, що вказаною нормою було передбачено, що суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду, у випадку якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

При цьому, в спеціальній імперативній нормі ч.1 ст.224 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на вищевказану дату судового розгляду цієї справи), яка визначала умови, за яких можливе винесення заочного рішення зазначено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положень ч.4 ст.169 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на вищевказану дату судового розгляду цієї справи) - у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Тобто із системного аналізу саме сукупності вищевказаних норм вбачається, що цей закон (ч.4 ст.169 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на вищевказану дату судового розгляду цієї справи) є спеціальною нормою, яка визначала саме порядок судового розгляду, якому передувало відкладення розгляду справи внаслідок першої неявки сторони відповідача виключно з поважних причин - згідно з імперативними приписами щодо обов'язкової наявності таких причин, як єдиної передумови для відповідного відкладення у випадку першої неявки відповідача згідно з п.2) ч.1 ст.169 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на вищевказану дату судового розгляду цієї справи), тобто Закон саме додатково регламентував ще і такий випадок (повторної неявки), регламентуючи вже обов'язковий розгляд справи у випадку повторної неявки відповідача - незалежно від наявності повторних - будь-яких поважних причин у відповідача.

Від представника позивача надійшла заява щодо підтримання позовних вимог та відсутності заперечень проти ухвалення заочного рішення (а.с.59, 60).

Враховуючи вищевикладене, наявні вищевказані обставини, в тому числі ту обставину, що від сторони відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, то судом у судовому засіданні по розгляду цієї справи було ухвалено рішення у заочному порядку, який єдиним порядком, в якому згідно з нормами ЦПК України (зокрема вищенаведеними) можливо розглянути вказану справу в порядку цивільного судочинства - з дотриманням імперативних норм, встановлених цим порядком, в тому числі щодо даного випадку.

Враховуючи, що відповідно до положень ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню за умови наявності сукупності обставин, в тому числі, - а) що відповідач не з"явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і б) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, а отже, враховуючи, що відсутні вищевказані обставини, які викладені і у пункті, умовно позначеному літерою а), суд вважає, що вказана заява про перегляд заочного рішення не може бути задоволена в силу вказаних імперативних приписів положень ч.1 ст.288 ЦПК України.

Вивчивши всі наявні матеріали, враховуючи вищевикладене, вищенаведені норми ст.288 ЦПК України, суд вважає, що вказана заява про перегляд (скасування) заочного рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись п.1) ч.3 ст.287 ЦПК України,

Ухвалив:

Залишити без задоволення заяву про перегляд (скасування) заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від "24" жовтня 2016 року по цивільній справі №753/23765/15-ц.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: