Постанова № 78549125, 12.12.2018, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/876/18

Провадження № 3/616/242/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12» грудня 2018 року смт. Великий Бурлук

Суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області РИКОВ М.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Великобурлуцького відділення поліції Вовчанського відділу Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, військовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

за ч.1 ст.130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

18 жовтня 2018 року о 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 в с. Стецьківка по вул. Центральна Великобурлуцького району Харківської області, керував автомобілем «ВАЗ 21083», державний номерний знак НОМЕР_2, з явними ознаками стану алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), продути технічний прилад газоаналізатор «Drager» відмовився, також відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп’яніння, в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В судові засідання ОСОБА_1 не з’явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. До суду викликався на 09 год. 00 хв. 01 листопада 2018 року, судову повістку на вказану дату отримано 30 жовтня 2018 року (а.с.09), але в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань на адресу суду не направив.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повторно була викликана на 08 год. 00 хв. 20 листопада 2018 року, судову повістку отримано 06 листопада 2018 року особисто (а.с.11), однак в судове засідання ОСОБА_1 повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань на адресу суду не направив.

ОСОБА_1 судом втретє було викликано в судове засідання на 08 год. 30 хв. 12 грудня 2018 року, судову повістку отримано 24 листопада 2018 року особисто ОСОБА_1 (а.с.13), однак втретє дана особа в судове засідання не з’явилась, про причини своєї неявки суд не повідомив, ніяких заяв, письмових пояснення та клопотань на адресу суду не направив.

Оскільки ОСОБА_1 тричі викликався в судові засідання, жодного разу до суду не з’явився, про причини своїх неявок суд не повідомив, тому суд вирішив розгляд справи провести без участі ОСОБА_1, оскільки присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення, не є обов’язковою, відповідно до ст.268 КУпАП.

Допитавши в судовому засіданні свідків вказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП і це підтверджується наступними доказами.

Так, п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування, у присутності двох свідків; або лікарем закладу охорони здоров'я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох понятих складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп'яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.

За наявності таких кваліфікуючих ознак компетентними особами складається протокол про адміністративне правопорушення п.2.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП.

Дані обставини про порушення водієм ОСОБА_1 наведених вимог п.2.5 ПДР України, встановлені судом.

Так, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушенні вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, підтверджено дослідженими судом доказами.

Зокрема, запис в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 017495 від 18.10.2018 року свідчить, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я у присутності двох свідків (а.с. 03).

Даний протокол також був завірений підписами свідківОСОБА_2 та ОСОБА_3, які у письмових поясненнях підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння (а.с.05-06).

В судовому засіданні 12 грудня 2018 року ОСОБА_2 власноруч виклав обставини, що відбулись 18.10.2018 р. та зазначив, що 18 жовтня 2018 року він та ОСОБА_3 їхали на автомобілях «КАМАЗ» та, доїхавши до с. Стецьківка Великобурлуцького району Харківської області, побачили як перед ними їхав автомобіль «ВАЗ 2108», який перешкодив їхньому руху та примусив з’їхати на пісок, де одна з вантажних автомобілів застрягла. З автомобіля «ВАЗ 2108» вийшов водій, як пізніше з’ясувалось це був ОСОБА_1, який був у нетверезому стані та став пропонувати допомогу за винагороду. Через годину приїхали працівники поліції, які запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння або пройти тест на стан алкогольного сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер», однак водій відмовився.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 12 грудня 2018 року зазначив, що 18 жовтня 2018 року він їхав в сторону с. Стецьківка Великобурлуцького району Харківської області та на шляху стояв автомобіль «ВАЗ-21083», державний номерний знак «998-16 ХА», за кермом якого сидів водій, який був в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 об’їхали вказаний транспорт, однак водій вказаного автомобіля марки «ВАЗ-21083» знову обігнав їх та перегородив дорогу, після чого запропонував допомогу за винагороду. Водій та пасажири, які були з ним, всі були в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_4 викликав працівників поліції, які по приїзду пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння, або продути «Драгер», однак останній відмовився від будь-якого обстеження на стан алкогольного сп’яніння.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, винність ОСОБА_1 підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 №446262 від 18.10.2018 (а.с.07).

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, керуючись законом, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Відтак, суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення доведена, письмові пояснення понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 узгоджуються між собою, крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 тричі викликався до суду та завчасно, належним способом був повідомлений про час та місце розгляду справи, судові повістки отримував, однак жодного разу не з’явився до суду, навіть не надав жодних письмових заяв чи пояснень стосовно складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, судом враховується особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, а також те, що дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху України та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров'ю, та тяжкість ймовірних наслідків.

При таких обставинах справи вважаю за необхідне призначити даній особі адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, як це передбачено санкцією вищевказаної статті.

Згідно ЗУ № 590-VІІ від 19 вересня 2013 року внесено зміни до КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», згідно яких, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,03 розміру мінімальної заробітної плати та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 352 грн 40 к. судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

На підставі викладеного та керуючись ст.40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадяну прибуток держави в сумі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік

Строк позбавлення спеціального права відраховувати з моменту вилучення посвідчення водія.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в дохід держави у розмірі 352 грн. 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача – 31211256026001, призначення платежу: судовий збір за постановою суду № 616/876/18).

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15-ти днів, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 20 400 грн. 00 коп.

Постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області ОСОБА_5