Вирок № 78549113, 30.11.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/433/2018

Справа № 428/9705/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря Лисенко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370001525 від 01.06.2018 року, № 12018130370002382 від 23.08.2018 року, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сєвєродонецька, Луганської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, неодруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, групи інвалідності не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше засудженого: - 17.03.2010 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ст. 353, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, згідно ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02.11.2009 року у вигляді 3 місяців, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці; - 12.07.2016 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 12.12.2017 умовно-достроково за ухвалою Вільняньського районного суду Запорізької області від 04.12.2017 на невідбутий строк 1 місяць 17 днів; - 06.07.2018 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 2 роки,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор Лещинська О.Я., Зінченко Ю.А.,

потерпілий ОСОБА_2,

захисник Воронко В.В.,

обвинувачений ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод №1

На початку квітня 2018 року, у вечірній час доби, більш точну дату та час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1, маючи заздалегідь обдуманий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, умисно, та реалізуючи його, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, прийшов до господарського приміщення (сараю), розташованого біля будинку АДРЕСА_3, де впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу навісного замку на двері проник всередину сараю, який належить ОСОБА_4

Знаходячись у вищезазначеному сараї, ОСОБА_1, таємно викрав майно, яке на праві власності належить ОСОБА_4 а саме: металевий ручний візок вартістю 225 грн. 17 коп., ручний візок з нержавіючої сталі вартістю 225 грн. 17 коп., металеву емальовану каструлю об'ємом 40 літрів вартістю 260 грн. 00 коп., ванну оцинковану об'ємом 75 літрів вартістю 120 грн. 00 коп., чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2594 від 06.07.2018, на загальну суму 830 грн. 34 коп.

Після цього ОСОБА_1, з місця скоєння кримінального правопорушення втік, звернувши викрадене ним майно у своє протиправне користування та розпорядившись ним згодом на свій власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Епізод №2

В середині квітня 2018 року, у вечірній час доби, більш точну дату та час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1, маючи заздалегідь обдуманий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, діючи повторно, умисно, та реалізуючи його, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, прийшов підсобного приміщення, розташованого біля сходів на першому поверсі під'їзду АДРЕСА_5, та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замку на двері за допомогою принесеного із собою лому, проник всередину сараю, яким користується ОСОБА_5

Знаходячись у вищезазначеному сараї, ОСОБА_1, таємно викрав майно, яке на праві власності належить ОСОБА_5, а саме: ручний металевий візок вартістю 198 грн. 62 коп., рибальську вудку марки Pavero модель Pole 15 вартістю 266 грн. 00 коп., та металеву емальовану каструлю об'ємом 10 літрів вартістю 325 грн. 00 коп., чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2593 від 18.07.2018, на загальну суму 789 грн. 62 коп.

Після цього ОСОБА_1, з місця скоєння кримінального правопорушення втік, звернувши викрадене ним майно у своє протиправне користування та розпорядившись ним згодом на свій власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Епізод № 3

Наприкінці квітня 2018 року, у вечірній час доби, більш точну дату та час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1, маючи заздалегідь обдуманий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, діючи повторно, умисно, та реалізуючи його, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, прийшов до господарського приміщення (сараю) АДРЕСА_4, та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу навісного замку на двері за допомогою принесеного із собою лому, проник всередину сараю, який належить ОСОБА_2

Знаходячись у приміщенні сараю, ОСОБА_1, таємно викрав майно, яке на праві власності належить ОСОБА_2, а саме: велосипед марки «Україна» вартістю 620 грн. 00 коп., та металеві двері від сараю, що становлять цінність в якості чорного металу як побутового відходу металопрокату вагою 30 кг., вартістю 210 грн. 00 коп., чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2596 від 13.07.2018, на загальну суму 830 грн. 00 коп.

Після цього ОСОБА_1, з місця скоєння кримінального правопорушення втік, звернувши викрадене ним майно у своє протиправне користування та розпорядившись ним згодом на свій власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Епізод № 4

20 травня 2018 року, у денний час доби, більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1, проходячи біля магазину «Moto Mix», розташованого у АДРЕСА_6 побачив, що прилегла до магазину територія, з тильної сторони огороджена металевою огорожею у вигляді решітчастих секцій.

Далі ОСОБА_1, маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, умисно, та реалізуючи його, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, розламав місця з'єднання металевих секцій по повалив їх на землю. Після цього ОСОБА_1, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає шляхом вільного доступу таємно викрав дві металеві секції огорожі, які належать ОСОБА_6 та становлять для нього цінність в якості чорного металу як побутового відходу металопрокату загальною вагою 220 кг., чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2696 від 11.07.2018, на суму 1430 грн. 00 коп.

Після цього ОСОБА_1 за допомогою візка відвіз та здав викрадені металеві секції огорожі на пункт прийому металолому, таким чином розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно.

Епізод № 5

Наприкінці травня 2018 року, у вечірній час доби, більш точну дату та час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1, маючи заздалегідь обдуманий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, діючи повторно, умисно та реалізуючи його, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, прийшов до підвального приміщення розташованого з торцевої сторони будинку 34 по вул. Донецькій м. Сєвєродонецька, та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замку на двері за допомогою принесеного із собою лому, проник всередину підвального приміщення, яким користується ОСОБА_7 на праві оренди.

Знаходячись у підвальному приміщенні, ОСОБА_1, таємно викрав майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 а саме: кутову шліфувальну машинку марки Фіолент, модель МШУ 1-20-230А вартістю 323 грн. 55 коп., та електричний лобзик для розпилювання матеріалів, модель ЛБ 40610М вартістю 433 грн. 57 коп., чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2595 від 10.07.2018, на загальну суму 757 грн. 12 коп.

Після цього ОСОБА_1, з місця скоєння кримінального правопорушення втік, звернувши викрадене ним майно у своє протиправне користування та розпорядившись ним згодом на свій власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Епізод № 6

22 серпня 2018 року приблизно о 10 год., більш точну дату встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, прийшов до кафе «LOTUS», розташоване за адресою: АДРЕСА_7, після чого переліз через дерев'яну огорожу, таким чином проникнувши на територію подвір'я кафе «LOTUS», власником якого є ФОП ОСОБА_8. Далі ОСОБА_1, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з подвір'я кафе таємно викрав майно, яке на праві власності володіє ОСОБА_8 та зберігав його на подвір'ї, а саме: кухонні електронні ваги марки «SF-400», вартістю 99 грн. 67 коп.; коцюбу для твердопаливної печі вартістю 77 грн. 33 коп.; лопатку для чищення твердопаливної печі, вартістю 76 грн. 67 коп.; шампури довжиною 60 см у кількості 5 шт., загальною вартістю 79 грн. 55 коп.; шампури довжиною 59,5 см. у кількості 4 шт., загальною вартістю 63 грн. 64 коп.; шампур довжиною 54,5 см. у кількості 1 шт., вартістю 12 грн. 43 коп., шампур довжиною 62 см. в кількості 1 шт., вартістю 17 грн. 57 коп.; шампур довжиною 72 см. в кількості 1 шт., вартістю 29 грн. 11 коп.

Після цього ОСОБА_1, з місця скоєння кримінального правопорушення втік, звернувши викрадене ним майно у своє протиправне користування та розпорядившись ним згодом на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/1140-209е від 21.09.2018, на загальну суму 455 грн. 97 коп.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальних актах, які відповідають дійсності і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що у квітні 2018 року ввечері він прийшов до сараїв, розташованих біля будинку № 22а по пр.Гвардійському та впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, зламав навісний замок, проник в сарай, з якого викрав 2 металевих візка, каструлю та ванну оцинковану. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Згодом у квітні 2018 року ввечері він прийшов до підсобного приміщення, розташованого біля сходів на першому поверсі 3 під'їзду АДРЕСА_5 та впевнившись, що за його ніхто не бачить, ломом, який приніс з собою, зламав замок на двері та вкрав металевий візок, вудочку та каструлю. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Також у квітні 2018 року ввечері він прийшов до сараю, розташованого біля будинку АДРЕСА_4. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зламав навісний замок ломом, який приніс з собою, проник в сарай, з якого викрав велосипед «Україна» та металеві двері від сараю. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Також 20 травня 2018 року вдень проходячи повз магазину "Moto Mix", розташованого в АДРЕСА_6, побачив, що територія огороджена металевою огорожею, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, розламав з'єднання металевих секцій, повалив їх та викрав 2 секції. Викрадені металеві секції він здав на пункт прийому металобрухту, а грошима розпорядився на власний розсуд. Крім того, у травні 2018 року ввечері він підійшов до підвального приміщення торцевої сторони буд. 34 по вул.Донецька та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зламав замок на двері ломом, який приніс з собою, проник в підвал та вкрав звідти шліфмашинку та лобзик, якими розпорядився на власний розсуд. Також 22 серпня 2018 року приблизно о 10 годині прийшов до кафе "LOTUS", яке розташоване за адресою: м.Сєвєродонецьк, АДРЕСА_7, переліз через дерев'яну огорожу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з подвір'я кафе викрав кухонні електронні ваги, коцюбу для паливної печі, лопатку для чищення, шампури. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Деякі речі поліція знайшла та повернула потерпілим. Він матеріальну шкоду потерпілим не відшкодовував, цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 визнає.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що з сараю, розташованого по вул.Гоголя, 22-а зламавши замок вкрали велосипед «України» та металеві двері від сараю. Матеріальна та моральна шкода йому не відшкодована, він заявив цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 830 гривень та просить його задовольнити. Покарання просив призначити сурове.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, надавши суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі, та зазначили, що заподіяний збиток не відшкодований, покарання просили призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальних актах, та беручи до уваги, що прокурор та потерпілий ОСОБА_2 не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції обвинуваченого, роз'яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку присутніх в судовому засіданні учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються стану його здоров'я, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.

За епізодами №1№1,2,3,5,6, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані ч. 3 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

За епізодом № 4, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані ч. 2 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Отже таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 ч.3 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 Кримінального Кодексу України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, притягувався до адміністративної відповідальності, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб немає, офіційно не працевлаштований, задовільно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів - психіатра та нарколога, групи інвалідності не має, щиро розкаявся у вчиненому, завданий потерпілим збиток частково відшкодований шляхом повернення викраденого майна, має декілька тяжких захворювань та перебуває на диспансерному обліку у лікаря інфекціоніста.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, наявність декількох тяжких захворювань та стан здоров'я обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованих йому злочинів, який свою провину визнав, зробив належні висновки та дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі, так як тільки таке покарання зможе попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст. 69 КК України та ст. 75 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

При цьому суд враховує правову позицію викладену у п. 10 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якої, виходячи з положень частини 2 статті 75 КК України, а також змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України, про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання є неприпустимим, а тому відсутні підстави для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.07.2018 року за ч.3 ст.185 КК України та було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з застосуванням ст.75 КК України був звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки, а ставлення йому в вину злочинів по даній кримінальній справі, які він вчинив до постановлення попереднього вироку, а саме квітень 2018 року, суд при призначені остаточного покарання за епізодами №№1, 2, 3, 4, 5 керується вимогами ч.4 ст.70 КК України.

На підставі того, що кримінальні правопорушення по епізоду №6, які вчиненні ОСОБА_1 в період ст.75 КК України, та передбачають призначення покарання відповідно до ст.71 КК України, а саме до реального відбування покарання, то вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.07.2018 року не може виконуватись самостійно.

Оскільки обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за епізодом №6 протягом іспитового строку, який був призначений йому згідно із вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.07.2018 року, відповідно до якого він був засуджений за ч.3 ст.185 КК України та було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном 2 роки, тому суд вважає за необхідне призначити йому остаточне покарання, за правилами ст. 71 КК України.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_1 ухвалою Луганського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року був обираний запобіжний захід - тримання під вартою

Початок строку відбування покарання обвинуваченій слід обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 30 листопада 2018, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту винесення судом обвинувального вироку.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання, строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення за період тримання під вартою з 31 жовтня 2018 року по день ухвалення вироку.

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 31.08.2018 року було накладено арешт на тимчасове вилучене майно, а саме на електронні ваги марки "CAPACITY 7000g", які належать ОСОБА_8, що були вилучені 22.08.2018 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_7, у кримінальному провадженні №12018130370002382 від 23.08.2018 року.

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.06.2018 року було накладено арешт на тимчасове вилучене майно, а саме на телескопічну рибацьку вудочку чорного кольору марки Pavero модель Pole 15, яка належить ОСОБА_5, що була вилучена 11.06.2018 року під час огляду місця події за адресою: м.Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 6а, у кримінальному провадженні №12018130370001525 від 01.06.2018 року.

Таким чином, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність зняття арешту: з телескопічної рибацької вудочки чорного кольору марки Pavero модель Pole 15; електронних ваг марки "CAPACITY 7000g", оскільки на даний час підстави, які потягли за собою накладення арешту на вказане майно, відсутні.

У відповідності зі ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням у розмірі 830,00 гривень, підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, у своєму позові потерпілий просить стягнути з обвинуваченого на його користь спричинену кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду у розмірі 830 гривен 00 копійок. Обвинувачений в судовому засіданні цивільний позов визнав повністю.

Долю процесуальних витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України, які підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки витрачені на доведення його вини. Долю речових доказів по кримінальному провадженню № 12018130370001525 від 01.06.2018 року суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст.185 КК України (епізод№4) у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць;

- за ч.3 ст.185 КК України (епізоди №№1-5) у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 2 (два) місяці.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 2 (два) місяці.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Сєвєродонецького міського суду від 06.07.2018 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі того, що кримінальне правопорушення по епізодом №6, яке вчинено ОСОБА_1 в період ст.75 КК України, та передбачає призначення покарання відповідно до ст.71 КК України, а саме до реального відбування покарання, то вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.07.2018 року не може виконуватись самостійно.

- за ч.3 ст.185 КК України (епізод №6) у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці;

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.07.2018 року, яким його було засуджено ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, у вигляді 3 (трьох) місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 30.11.2018 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк призначеного ОСОБА_1 за даним вироком покарання, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення за період тримання під вартою з 31 жовтня 2018 року по день ухвалення вироку.

Речові доказі: по кримінальному провадженню № 12018130370002382: електронні ваги марки "CAPACITY 7000g", які постановою від 23.08.2018 було визнано та приєднано в якості речових доказів до кримінального провадження № 12018130370002382 та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, повернути потерпілому ОСОБА_8; 12 шампурів, металеву лопатку, кочергу, які постановою від 23.08.2018 було визнано та приєднано в якості речових доказів до кримінального провадження № 12018130370002382 та передано на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_8 - залишити останньому; по кримінальному провадженню № 12018130370001525: металеві двері від сараю АДРЕСА_3, які постановою від 14.06.2018 було визнано та приєднано в якості речових доказів до кримінального провадження та передано на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_2 - залишити останньому; 5 оптичних дисків СD-R із відеозаписами слідчих експериментів від 28.07.2018 року, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу зберігання.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчих експертиз: № 2594 від 06.07.2018 року у розмірі 2 574,00 грн.; № 2593 від 18.07.2018 року у розмірі 2 860,00 грн.; № 2596 від 13.07.2018 року у розмірі 1 430,00 грн.; № 2696 від 11.07.2018 року у розмірі 1 144,00 грн.; № 2595 від 10.07.2018 року у розмірі 2 860,00 грн.; № 19/113/9/1140-209е від 21.09.2018 року у розмірі 1 430,00 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Скасувати арешт накладений ухвалами Сєвєродонецького міського суду від 31.08.2018 на тимчасове вилучене майно, а саме: з телескопічної рибацької вудочки чорного кольору марки Pavero модель Pole 15; електронних ваг марки "CAPACITY 7000g".

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.М. Олійник