Постанова № 78546563, 07.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/1742/18

Номер справи місцевого суду: 520/10648/18

Головуючий у першій інстанції Чаплицький В. В.

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2018 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Прібилов В.М., за участю секретаря судового засідання Тьосової Я.В.; особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_3, представника іншого водія-учасника ДТП ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2018 року,-

встановив:

Зазначеною постановою суду,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, працюючий директором «Європроект», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 (триста сорока) грн.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 10.07.2018 року о 08 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_1, в м. Одесі по вул. Фонтанська дорога, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував та не вибрав безпечної швидкості руху, порушивши вимоги п.п. 2.3Б; 12.1 ПДР України, та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався попереду, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

В своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 не погодився з висновками суду першої інстанції, зазначив, що вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, винесеною із неповним з'ясуванням обставин справи, оскільки:

- суд при винесенні постанови проігнорував клопотання про допит свідка ОСОБА_6, який рухався позаду автомобіля ОСОБА_2 та бачив як розвиток, так і настання ДТП і не долучив до матеріалів справи фотознімки з місця пригоди;

- суд спирався на пояснення не самого учасника пригоди ОСОБА_4 щодо обставин та механізму пригоди, а на показання адвоката ОСОБА_5, які сам суд визнав недостовірними;

- протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є взаємовиключними.

Посилаючись на викладене вище, апелянт просить викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_6, долучити до матеріалів справи фотознімки з місця пригоди, а також скасувати постанову суду та прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи; вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити; заслухавши пояснення представника іншого водія-учасника ДТП ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 та допитавши свідка правопорушення ОСОБА_6, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи представника ОСОБА_2 про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з огляду на наступні обставини.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення складу правопорушення, зазначеного у ст. 124 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, кваліфікуючою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є таке порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць та ін.

Наявність події та складу правопорушення доводяться шляхом подання доказів.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №093814 від 10.07.2018 року (а.с. 1), ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за те, що 10.07.2018 року, керуючи транспортним засобом «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_1, в м. Одесі по вул. Фонтанська дорога не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху та, порушивши вимоги п.п. 2.3. Б та 12.1 ПДР України, допустив зіткнення із транспортним засобом «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В обґрунтування зазначеного протоколу в матеріалах справи міститься лише схема ДТП (а.с. 3), а також пояснення водіїв ОСОБА_4 (а.с. 5) та ОСОБА_2 (а.с. 4), які є абсолютно протилежними за своїм змістом. Наявні пояснення водіїв вказують на незгоду як водія ОСОБА_4, так і водія ОСОБА_2 щодо порушення ними ПДР, що стало наслідком скоєння транспортної пригоди.

На підтвердження доводів апелянта про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вказують наступні залишені поза увагою суду першої інстанції докази, а саме:

- пояснення допитаного в судовому засіданні апеляційного суду свідка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який пояснив, що 10.07.2018 року приблизно о 08 годині він їхав на своєму автомобілі позаду автомобіля «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та бачив, як на проїзній частині праворуч стояв темно-сірий автомобіль «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який розпочав розворот на проїзній частині вліво перед автомобілем ОСОБА_2, однак сталося зіткнення цих автомобілів. В момент зіткнення автомобіль під керуванням ОСОБА_4 перебував фактично перпендикулярно до автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та після зіткнення автомобіль ОСОБА_4 розвернуло та він став прямо у протилежну сторону, а автомобіль ОСОБА_2 проїхав деяку відстань та зупинився. Окрім того, свідок вказав, що він зупинився на місці зіткнення та надав свої дані водію ОСОБА_2 Через деякий час йому зателефонував працівник поліції, який отримав від нього усні пояснення.

- поясненнями ОСОБА_2, наданими в судовому засіданні суду першої інстанції (а.с. 15) та апеляційного суду Одеської області, відповідно до яких останній зазначив, що 10.07.2018 року приблизно о 08 годині 00 хвилин, керуючи своїм транспортним засобом «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_1, він здійснив лівий поворот з вул. Фонтанська дорога на вул. Сквер Героїчної оборони Одеси та продовжував рух на автомобілі на другій передлачі зі швидкістю близько 30 км/год. Раптово він побачив як автомобіль «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який перебував на проїзній частині справа, без ввімкнення покажчика повороту, почав здійснювати маневр розвороту вліво, фактично перегороджуючи дорогу його автомобілю. Перебуваючи на незначній відстані від автомобілю ОСОБА_4, а саме на відстані біля 8 метрів, з метою уникнення зіткнення, він намагався зупинитись та звернув праворуч, однак сталося зіткнення передньою лівою частиною його автомобілю з задньою лівою частиною автомобіля ОСОБА_4 Після зіткнення, його автомобіль правим переднім колесом заїхав в бордюр, вискочив на нього, однак надалі він вирівняв автомобіль і зупинився на проїзній частині. Стверджує про те, що на момент зіткнення автомобіль ОСОБА_4 рухався.

- фотознімками, долученими представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_3 до матеріалів справи (а.с. 9-14), які підтверджують пояснення ОСОБА_2 щодо перебігу дорожньо-транспортної події та вказують на те, що пояснення водія ОСОБА_4 є такими, що не відповідають фактичним обставин зіткнення автомобілів.

Надаючи оцінку зазначеному, апеляційний суд враховує те, зафіксованими на фотознімках механічними пошкодженнями обох автомобілів, які в тому числі мають сліди потертостей, з урахуванням встановлених в ході огляду місця зіткнення обставин, які визначені кожним з водіїв та пояснень цих водіїв - учасників ДТП вбачається, що обставини зіткнення за версією водія ОСОБА_4, не знаходять свого підтвердження, оскільки у разі зіткнення, які зазначені ним в поясненнях та пояснень його представника в судовому засіданні, механічні пошкодження його автомобілю могли бути утворені не в лівому правому крилі його автомобілю, а саме у задній частині цього автомобілю, а механічні пошкодження автомобіля ОСОБА_2 могли мати місце лише в його передній частині посередині. При цьому наявність потертостей в місцях зіткнення обох автомобілів вказує на те, що на момент зіткнення автомобіль ОСОБА_4 перебував у стані руху.

Водночас, механізм виникнення таких пошкоджень, узгоджується з поясненнями водія ОСОБА_2 та підтверджує правдивість пояснень свідка ОСОБА_6, який як встановлено апеляційним судом не має жодних підстав для надання ним неправдивих свідчень.

Аналізуючи викладені вище обставини в своїй сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що водій автомобілю «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_2 діяв у відповідності до вимог ПДР України і не припустився таких порушень, які сдугували причиною дорожньо-транспортної пригоди, а наслідком цього зіткнення стало саме невиконання ОСОБА_4 вимог п.10.1 ПДР, що також підтверджено постановою судді Київського районного суду м. Одеса від 08.10.2018 року, яку як зазначав його представник не була оскаржена в апеляційному порядку.

При цьому апеляційний суд враховує те, що матеріали справи не містять жодних даних, які могли вказувати на допущення водієм ОСОБА_2 інкримінованих йому порушень п.12.1 ПДР, в частині перевищення останнім безпечної швидкості руху, а його дії після виявлення небезпеки руху, а саме здійснення останнім заходів, направлених на уникнення зіткнення, вказують на дотримання ним вимог п.2.3 Б цих правил, в зв'язку з чим не є зрозумілим, чому відповідальна посадова особа органу поліції, інкримінувала водію ОСОБА_2 порушення цих вимог ПДР.

З огляду на викладене, з урахуванням відсутності кваліфікуючої ознаки суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, зокрема, порушень правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_2, розглядаючи адміністративну справу, суддя районного суду не мав правових підстав визнавати останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що вказує на безпідставність тверджень районного суду про вчинення ОСОБА_2 зазначеного правопорушення.

Пункт 1 статті 247 КУпАП встановлює, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Таким чином, враховуючи викладене, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки судом не були взяті до уваги докази, які могли істотно вплинути на законність та обґрунтованість його рішення. При цьому, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відносно ОСОБА_2 у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. 247 п. 1, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 08.10.2018 року відносно ОСОБА_2, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. - скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області В.М. Прібилов