Рішення № 78545503, 03.12.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/6020/18

Справа № 522/6311/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк», за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 11.04.2018 року звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк», за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та просив визнати виконавчий напис №23662 ід 27.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню та стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» судові витрати у розмірі 704.80 грн.

Позовна заява мотивована тим, що кредитні кошти за кредитним договором №2007/24-24/123 від 17.07.2007 року брав роботодавець позивача ТОВ «ОСОБА_3 строй» та позивача не отримував кошти та не сплачував їх. Коли позивач звільнявся здійснили заміну кредитора з ОСОБА_1 на ТОВ «ОСОБА_3 строй». Зазначають, що виконавчий напис вчинено після спливу трирічного строку. З виконавчого напису не можна зробити висновок з чого складається заборгованість, оскільки він вказує таке поняття як прострочена заборгованість у сумі 62 524 дол. США. Виконавчий напис не є чітким та зрозумілим, оскільки нотаріус вказав, що стягнення проводиться за період з 01.05.2016 року по 27.07.2017 року, проте сума вказана як за стягнення за 10 років, з моменту отримання кредиту і до звернення до нотаріуса.

Ухвалою суду від 16.04.2018 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано 10-денний термін для усунення недоліків позову.

Після усунення недоліків позову, ухвалою суду від 02.05.2018 року провадження у справі відкрите, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 29.05.2018 року.

До суду 29.05.2018 року надійшов відзив на позовну заяву від представника ПАТ «УкрСоцбанк», згідно якого відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на наступне. Строк дії кредитного договору встановлено у самому договорі до 16.07.2027 року, а значить з вимогами банк може звертатися до 2030 року, тож відповідач достроково звернувся до нотаріуса за захистом своїх прав. Вказано, що дотримано вимог закону щодо безспірності заборгованості, адже нотаріус мав лише перевірити наявність переліку документів, що і свідчить про безспірність договору.

У результаті проведеного підготовчого засідання 29.05.2018 року судом оголошено перерву до19.07.2018 року.

Протокольною ухвалою суду в підготовчому засіданні 19.07.2018 року витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 належним чином завірену копію виконавчого напису №23662 від 27.10.2017 року. В даному підготовчому засіданні було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 12.10.2018 року.

У судовому засіданні 12.10.2018 року було оголошено перерву для підготовки до судових дебатів.

У судове засідання 03.12.2018 року учасники справи не з’явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази на належність, достатність, допустимість та достовірність, дослідивши їх окремо та у взаємозв’язку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 17 липня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2007/24-24/123, відповідно до умов якого: кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 207 586 доларів США, зі сплатою 12,45% річних.

ПАТ «Укрсоцбанк» 23.08.2017 року направляв на адресу ОСОБА_5 вимогу про усунення порушень, де відзначено про необхідність сплати заборгованості по кредиту.

Відомостей про отримання вимоги банку позивачем матеріали справи не містять.

ПАТ «Укрсоцбанк» 27.10.2017 року звернулося до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу з заявою про вчинення виконавчого напису.

До заяви додано кредитний договір, виписка з рахунку боржника, вимога банку до ОСОБА_1 про усунення порушень та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з довіреністю представника банку.

27 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 запропоновано стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість, що виникла по Договору кредиту №2007/24-24/123 від 17.07.2007 року, боржником за яким є ОСОБА_1. Вказано, що стягнення заборгованості проводиться за період з 01.05.2016 року по 27.07.2017 року та сума заборгованості складається з: - прострочена заборгованість – 62524 дол. США; - прострочена заборгованість по нарахованих % - 41328,69 дол. США. Даний виконавчий напис зареєстрована в реєстрі за №23662 від 27.10.2017 року.

Другим Приморським відділом Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області 29.01.2018 року відкрите виконавче провадження з приводу виконання виконавчого напису нотаріуса №23662 від 27.10.2017 року.

Згідно із частиною першою статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон "Про нотаріат") нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Процедуру вчинення виконавчого напису врегулювано у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5). Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява (підпункт 2.1пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5), а нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, передбачені Переліком № 1172, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (стаття 88 Закону України «Про нотаріат», підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому Переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (підпункт 2.2 пункту 2 та підпункт 3.6 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком № 1172, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

У відповідності до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У відповідності до п.2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій (в редакції на час вчинення спірного виконавчого напису), вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Як вказувалося вище відомостей про отримання вимоги банку за 23.08.2017 року матеріали справи не містять.

Згідно п.3.1-3.2 глави 16 вказаного Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при вирішенні питання про видачу виконавчого напису нотаріус зобов'язаний перевірити чи пред'явлена вимога у межах встановленого законом строку давності.

30.09.2013 року ОСОБА_1 направся лист ТОВ «Примоколект. Центр грошових вимог» з вимогами оплатити заборгованість за кредитним договором та попередженням про звернення до суду в разі не усунення порушень. Замовником листа вказано ПАТ «Укрсоцбанк». Проте, суд не приймає даний доказ до уваги, оскільки лист не відповідає вимогам ст. 77-80 ЦПК України.

При цьому, з виписки по особовому рахунку №22333000007210 за 15.04.2011 року вбачається, що вхідний залишок на рахунку складає 62 524,00 дол. США, в той час як за 27.03.2014 року вхідний залишок становить 0,00 дол. США.

Варто відзначити, що з довідки-розрахунку заборгованості період за який нарахована заборгованість встановити не можливо, в той час, як у виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 01.05.2016 року по 27.08.2017 року. Даний період відзначений лише у заяві про вчинення виконавчого напису та не може свідчити про його вірність.

Відомостей щодо руху коштів по рахунку ОСОБА_1, про дату виникнення заборгованості, розрахунку по відсоткам суду не надано.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Таким чином, з наданих документів нотаріусу для вчинення виконавчого напису не можливо встановити чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, зважаючи на те, що розмір заборгованості та період його стягнення жодним доказом належним чином не підтверджується, враховуючи, що відомостей про отримання позивачем вимоги банку про усунення порушень зобов’язань за кредитним договором не має, зважаючи на відсутність руху коштів по рахунку, що може свідчити про термін виникнення заборгованості, суд приходить до висновку, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №23662 варто визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено повністю, а, отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 704,80 грн., згідно квитанції № 0.0.1007249267.1 від 10.04.2018 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 76/81, 102, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: м. Одеса, вул. Сюстдорфська дорога, 55/2, к. 5, кв. 52) до Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29), за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 10, прим. 505), Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 58) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис №23662 від 27 жовтня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: м. Одеса, вул. Сюстдорфська дорога, 55/2, к. 5, кв. 52) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 13.12.2018 року.

Суддя: В.Я. Бондар