Постанова № 78539040, 10.12.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/8354/18

3/415/1643/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.12.18 року місто Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Грибанова Л.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від взводу №2 роти №3 ОСОБА_1 в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, –

встановив:

12 жовтня 2018 року, приблизно о 21 годині 45 хвилин, правопорушник ОСОБА_2, в порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України, згідно яких:

водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

керував власним транспортним засобом – автомобілем, марки «DAEWOO LANOS TF69Х», державний реєстраційний номер «ВВ1552АВН», по вулиці Сосюри міста Лисичанська, перебуваючи, відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженому Наказом МВС та МОЗ України за №1452/735 від 09 листопада 2015 року, за №1244 від 12 жовтня 2018 року, - у стані алкогольного сп’яніння.

У судове засідання правопорушник ОСОБА_2 – не з`явився, про причини – не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав, хоча, як вбачається зі змісту протоколу про відповідне адміністративне правопорушення (а.с.1), - про необхідність явки до Лисичанського міського суду Луганської області, з метою розгляду справи про інкриміноване адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, правопорушника ОСОБА_2 було повідомлено під час складання зазначеного протоколу, тобто – 12 жовтня 2018 року, крім того, судом, на задоволення заяви захисника правопорушника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 від 22 листопада 2018 року (а.с.11), - що, у свою чергу, теж підтверджує обізнаність правопорушника ОСОБА_2 щодо розгляду справи про інкриміноване адміністративне правопорушення у приміщенні Лисичанського міського суду, - щодо ознайомлення з матеріалами (при цьому, правом на ознайомлення з матеріалами справи сторона захисту – не скористалася), судом було призначено дату нового судового засідання з розгляду протоколу про адміністративне правопорушення стосовно правопорушника ОСОБА_2, у яке ані останній, ані його захисник – адвокат ОСОБА_3, – знову не з`явилися, при цьому, надавши у попереднє судове засідання 29 жовтня 2018 року письмові пояснення, у яких своєї провини правопорушник ОСОБА_2 – не визнав.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема –

рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «ОСОБА_4 проти України» від 26 квітня 2007 року (п.27), «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року, у яких наголошено на тому, що особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їй судового рішення,

та з огляду на те, що –

при повідомленні судом про місце та час розгляду справи, а також, вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, правопорушник ОСОБА_2, будучи обізнаним під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, що засвідчує відмітка у протоколі про відповідне адміністративне правопорушення, серії БР №032194 від 12 жовтня 2018 року, щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області, з моменту складання відповідного протоколу (12 жовтня 2018 року) і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, заходів для явки до суду – не вжив, письмових заперечень проти протоколу - не подав, тощо, -

у зв`язку з чим, суд вважає поведінку учасника процесу такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП, та – уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення проти безпеки дорожнього руху, а неодноразову неявку до суду особи, що притягується до адміністративної відповідальності, – правопорушника ОСОБА_2, котрий повинен добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки, розцінює – як безпідставне умисне затягування справи, нівелювання завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким, зокрема, є – охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП), і, відповідно, з урахуванням принципу судочинства, зазначеного у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, - вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 29 жовтня 2018 року (а.с.9), правопорушник ОСОБА_2 провини - у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, - не визнав, при цьому, факту керування власним транспортним засобом – автомобілем, марки «DAEWOO LANOS TF69Х», державний реєстраційний номер «ВВ1552АВН», за вказаних у протоколі обставин, а саме – 12 жовтня 2018 року, приблизно о 21 годині 45 хвилин, по вулиці Сосюри міста Лисичанська, - не заперечував, зазначивши, що з Висновком проведеного відносно нього відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння він – не згоден, оскільки, за станом здоров`я, алкогольних напоїв він - не вживає взагалі, при цьому, вищевказаного висновку будь-яким чином – не оскаржував.

Із дослідженого у судовому засіданні Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженому Наказом МВС та МОЗ України за № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, за №1244 від 12 жовтня 2018 року (а.с.2) вбачається, що 12 жовтня 2018 року, о 22 годині, правопорушник ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - «перебував у стані алкогольного сп`яніння».

У судовому засіданні встановлено, що 30 червня 1998 року на ім`я правопорушника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, видане посвідчення водія, серії АІА №093635 (а.с.3).

Суд, дослідивши пояснення правопорушника ОСОБА_2 від 29 жовтня 2018 року (а.с.9), а також, інші письмові матеріали справи, вважає, що, незважаючи на невизнання своєї провини правопорушником ОСОБА_2, що суд розцінює як засіб уникнути відповідальності за вчинене, винність правопорушника ОСОБА_2 – у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та доведена змістом дослідженого у судовому засіданні Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Наказом МВС та МОЗ України за №1452/735 від 09 листопада 2015 року, за №1244 від 12 жовтня 2018 року (а.с.2), відповідно до якого – «ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 22 годину 12 жовтня 2018 року, – перебував у стані алкогольного сп`яніння», що підтверджує здобуті у судовому засіданні докази провини правопорушника ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Дії правопорушника ОСОБА_2 за ознаками ст.130 ч.1 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні стягнення, суд враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника ОСОБА_2, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: правопорушник ОСОБА_2 – не працює, має постійне місце мешкання, інвалідом – не являється, утриманців - не має, до адміністративної відповідальності притягується вперше (а.с.4), посвідчення водія – має (а.с.3), при цьому, своєї провини у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення – не визнав, відповідно, належних висновків для себе – не зробив, своєї провини – не усвідомив.

Обставин, що, згідно зі ст.34 КУпАП, пом’якшують відповідальність правопорушника, суд - не вбачає.

Обставин, що, згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд - не вбачає.

Суд не визнає в якості обставини, що згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушника, вчинення правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, оскільки дана обставина є - кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Приймаючи до уваги вищевказане, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_2, який - не працює, втім, має постійне місце мешкання та вперше притягується до адміністративної відповідальності, при цьому, у судовому засіданні своєї провини - у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав, що свідчить про те, що належних висновків для себе – не зробив, своєї провини – не усвідомив, тощо, і, одночасно, враховуючи обставини, характер та суспільну небезпеку вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає, що правопорушнику ОСОБА_2 слід призначити стягнення – у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачені санкцією ст.130 ч.1 КУпАП, що, на думку суду, буде достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику ОСОБА_2 будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст.130 ч. 1 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

На підставі вимог ст.40-1 КУпАП, суд вважає за необхідне стягнути з правопорушника ОСОБА_2, на користь ГУК у місті Києві (отримувач коштів – ГУК у місті Києві/м.Київ/2203106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір – у сумі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Речові докази по справі – відсутні.

Керуючись ст.33, ст.40-1, ст.130 ч.1, ст.221, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП, –

постановив:

Піддати ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, адміністративному стягненню – у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ГУК у місті Києві (отримувач коштів – ГУК у місті Києві/м.Київ/2203106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір – у сумі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: