Постанова № 78538775, 12.12.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/7720/18

провадження № 3/415/1540/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого ПП «Сердюк», інвалідом не являється, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2018 року о 02 годині 30 хвилин у місті Рубіжне по вулиці Заводській, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, з ознаками алкогольного сп’яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер» або в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 19 вересня 2018 року о 02 годині 30 хвилин у м.Рубіжне по вулиці Заводській, він їхав на передньому пасажирському сидінні у автомобілі MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4. Їхали додому з кафе, яке розташоване у м.Сєвєродонецьку Луганської області, в якому він вживав алкогольні напої. По дорозі додому, вони зупинилися, та до них відразу під’їхав поліцейський автомобіль, з якого вийшли співробітники поліції і почали його тримати, щоб він нібито не втік. Поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння, від якого він відмовився, оскільки не керував автомобілем, про що повідомив поліцейських, однак останні не звернули на це увагу. Просив закрити провадження у справі через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. Чому опинився у місті Рубіжне, коли збирався їхати додому у місто Лисичанськ, пояснити суду не зміг.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що 19 вересня 2018 року він, як працівник поліції, перебував на патрулюванні з напарником. Близько 02 години 15 хвилин до них надійшов сигнал про те, що водій автомобіля MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_2 перебуває у стані алкогольного сп’яніння. У зв’язку з чим, патрульний автомобіль поїхав за автомобілем MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_2 слідом, увімкнули проблискові маячки синього та червоного кольорів, а також спеціальні звукові сигнали. Однак водій автомобіля MERCEDES-BENZ, помітивши їх, додав швидкості та віддалився. Коли вони наздогнали автомобіль та під’їхали до нього, побачили, що з боку водійського сидіння виходить чоловік, як в подальшому, з’ясувалося, це був правопорушник ОСОБА_1, у якого дійсно були ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. У зв’язку з чим, останньому запропонували пройти огляд на стан сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер» або в медичному закладі у встановленому законом порядку. Водій ОСОБА_1 вів себе зухвало, висловлювався на адресу поліцейських нецензурною лайкою, не реагував на законні вимоги, не пред’являв документи та намагався залізти на переднє пасажирське сидінні автомобіля MERCEDES-BENZ, почав говорити, що він нібито не керував вищезазначеним транспортним засобом. У подальшому, в присутністю двох свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння, через що ним складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення стосовно останнього за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 18.09.2018 він святкував свій день народження разом з друзями у кафе м. Сєвєродонецька. На святкуванні дня народження, алкоголь він не вживав, оскільки заздалегідь домовився з друзями, що за кермом буде він. По дорозі додому, вони вирішили покататися, тому поїхали через м. Рубіжне, де на вул. Заводській зупинилися. Він вийшов з автомобіля та став біля капоту. До них під’їхали працівники поліції та почали «заламувати» руки ОСОБА_1, звинувачуючи останнього у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Наполягав, що за кермом автомобіля перебував саме він, а не ОСОБА_1. На питання суду відповів, що має у власності транспортний засіб, проте користується ним дуже рідко. Чому не став користуватися на день народження своїм автомобілем, пояснити суду не зміг.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 18.09.2018 він святкував день народження ОСОБА_4 у кафе м. Сєвєродонецька разом з друзями. ОСОБА_4 алкоголь не вживав, оскільки вони заздалегідь домовилися, що він буде за кермом під час повернення додому. ОСОБА_1 вживав алкогольні напої. Близько 02 години 19.09.2018 вони усі разом вийшли з нічного клубу «Ксанаду», оскільки збиралися їхати додому. Він поїхав додому на своєму автомобілі, а ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля MERCEDES-BENZ. Як пізніше йому стало відомо від ОСОБА_4, відносно ОСОБА_1 склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

З письмових пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що останні були присутні при відмові ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер» або в медичному закладі. При цьому, суд зауважує, що свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджено саме відмову від проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп’яніння, що є однією з кваліфікуючих ознак ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, факт відмови від проходження на стан сп’яніння не заперечується і самим правопорушником ОСОБА_1 як у судовому засіданні, так і під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки, наданої поліцейським взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області ДПП рядовим поліції ОСОБА_9, згідно бази даних «НАІС» ГЦС МВС України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримував посвідчення водія ВАН №294334 кат. «В1, В, С1, С, СЕ» (а.с. 7).

На відеозаписі, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, чітко видно рух автомобіля MERCEDES-BENZ та факт переслідування вищезазначеного транспортного засобу працівниками поліції. Окрім того, з відтвореної і дослідженої відеозйомки від 19.09.2018, що міститься на СD носії вбачається, як співробітники поліції одразу підходять саме до ОСОБА_1, як до водія транспортного засобу та перешкоджають останньому сісти в автомобіль MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_2 на переднє пасажирське сидіння. Крім того, відеозаписом зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер» або в медичному закладі у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. На місці події ОСОБА_1 неодноразово пропонували пройти огляд на стан сп’яніння, однак останній від проходження огляду відмовився, мотивуючи це тим, що він не керував транспортним засобом, а тому не зобов’язаний проходити даний огляд. При цьому, не заперечував, що перебував у стані алкогольного сп’яніння. Також відеозйомкою зафіксована зухвала поведінка ОСОБА_1 та пасажирів автомобіля MERCEDES-BENZ, які агресивно висловлювалися на адресу поліцейських нецензурною лайкою.

Суд, вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді і доведена дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія БД№ 173354 від 19.09.2018 (а.с. 1); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 2, 3), рапортом інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_10 (а.с. 4), відеозаписом на диску БД 173354 (а.с. 9).

Суд критично ставиться до пояснень правопорушника ОСОБА_1, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6, допитаних у судовому засіданні, оскільки зазначені ними обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, в тому числі і поясненнями працівника поліції – ОСОБА_5А, а тому суд вважає пояснення правопорушника ОСОБА_1, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 такими, що надані з метою уникнути відповідальності, за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.

У рішення по справі «О’Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов’язки у правовому полі.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність, згідно з законодавством України.

Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов’язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортним засобом, у тому числі, у стані алкогольного сп’яніння; стан сп’яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проходить відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.08 № 1103; керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп’яніння, керувала транспортним засобом; правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що правопорушник вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність. Приймаючи дане рішення суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» та у рішенні «Авшар протии Туреччини». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, відеозаписом, поясненнями свідків. Вказані докази оцінені судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом та справедливістю.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії правопорушника ОСОБА_1, за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП, кваліфіковані правильно, оскільки останній, керуючи транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, відмовився.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність: правопорушник ОСОБА_1 працює, має постійне місце мешкання.

У якості обставини, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом’якшує відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги перебування на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, а також характер та суспільну небезпеку, вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, суд вважає, що останньому необхідно призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбаченні санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі вимог ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника у розмірі 352 (трьохста п’ятдесяти двох) гривень 40 (сорока) копійок.

Керуючись ст. 33, ч.1 ст. 130, ст. 221, ст. 284, ст. 289, ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Піддати ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУК у місті Києві (отримувач коштів – ГУК у місті Києві/м. Київ/2203106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір у розмірі 352 (трьохста п’ятдесяти двох) гривень 40 (сорока) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя О.В. Шевченко