Рішення № 78538314, 07.12.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1654/18

провадження №: 2/398/1660/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" грудня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Крімченко С.А

при секретарі Куліковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,третя особа Попельнастівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області про визнання заповіту недійсним ,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 з вимогою про визнання недійсним заповіту від 08.11.2005 року , складеного від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , посвідчений секретарем Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області Лисяк Л.І., р.н. №136.Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його батько ОСОБА_5. Після його смерті він звернувся в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини. За життя, 08.11.2005 року батько склав заповіт на користь ОСОБА_2 , посвідчений секретарем Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області Лисяк Л.І., р.н. №136 , яким заповів все своє майно ОСОБА_2. Даний заповіт був складений та посвідчений з порушенням форми та порядку посвідчення та має бути визнаний недійсним відповідно до ст. 1257 ЦК України.Заповіт посвідчений не уповноваженою особою , не був написаний заповідачем власноручно. Крім того, заповіт був підписаний не заповідачем, а іншою особою і тому вважається недійсним.На його погляд, підпис спадкодавця в заповіті на його погляд не відповідає звичному підпису батька і зроблений іншою особою , або підписаний спадкодавцем в момент , коли він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними і це є додатковою підставою для визнання заповіту недійсним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 підтримали позов і просять його задоволити. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що спадкодавець ОСОБА_3 являвся його рідним батьком. Відповідачка є його рідною сестрою по матері.Від вважає, що заповіт, складений його батьком на користь відповідачки є недійсним, так як посвідчений неналежною особою , без свідків, у нього є сумніви, що текст в заповіті писав батько і підпис в заповіті не схожий на підпис батька. В 2012 році він дізнався, що батько склав заповіт на користь відповідачки, але коли він почав пред»являти претензії, то батько сказав , що спалив заповіт.Вважає, що даний заповіт підробний. Представник позивача ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримуючи вимогу про визнання заповіту недійсним, зазначив про порушення вимоги , передбаченої законодавством щодо його посвідчення, а саме, що він посвідчений особою, яка не мала права вчиняти нотаріальні дії.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_8 не визнали позов і просять відмовити в його задоволенні. Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що позивач є її рідним братом, а спадкодавець являвся її рідним батьком.Вона доглядала за батьком останні 12 років.Батько сам вирішив скласти заповіт на її ім»я, так як вона доглядала за батьком , а відповідач не їздив в село до батька 10 років.В 2005 році, коли був складений заповіт, батько почував себе нормально, самостійно керував транспортним засобом. Вони разом з батьком приїхали в сільраду на автомобілі батька. Заповіт був складений в Попельнастівській сільраді, посвідчений секретарем ради Лисяк Л.І. Батько особисто підписав заповіт. Один екземпляр заповіту був у неї, а інший залишився в сільраді. Позивачу вона не повідомляла про складений заповіт. Позивач 10 років не їздив до батька і не доглядав за ним. Якби син спілкувався з батьком, то можливо останній змінив би свою думку і по іншому розпорядився спадщиною. Після смерті батька вона пропонувала позивачу розділити спадщину по ? частині , але позивач хотів забрати собі земельний пай, а їй залишити стару хату та машину. Подали відзив на позовну заяву, в якій не визнають позов .

Представник Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Озерна Т.А. вважає, що позов не підлягає задоволенню. В судовому засіданні зазначила, що працює в Попельнастівській сільській раді секретарем з 2006 року.Вона навіть не знала, що у померлого спадкодавця був син, бо вона його ніколи не бачила. Зазначила, що в 2005 році Лисяк Л.І. працювала секретарем Попельнастівської сільської ради і могла вчиняти нотаріальні дії.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони та їх представників, покази свідка, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3

08 листопада 2005 року від імені ОСОБА_3 складено заповіт, посвідчений секретарем Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області Лисяк Л.І. та зареєстрований в реєстрі за № 136, яким спадкодавець заповів : все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право заповідає ОСОБА_2. Місцем складання заповіту зазначено село Попельнасте Олександрійського району Кіровоградської області. В заповіті рукописним текстом записано :» Заповіт цей прочитано мною заповідачем особисто вголос та власноручно підписаний».В графі підпис стоїть підпис заповідача.Даний заповіт зареєстрований в журналі для реєстрації нотаріальних дій за 2005 рік та внесено в Спадковий реєстр.

Після відкриття спадщини з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1, сторони по справі., що підтверджується копією спадкової справи .

Позивач являється сином заповідача та спадкоємцем першої черги за законом. Відповідачка є спадкоємцем за заповітом.Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 02.08.2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родиних відносин, а саме що ОСОБА_5 являвся її батьком .

Листом державного нотаріуса Олександрійської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ліб В.В. від 19.05.2015 року за № 469/02-14 ОСОБА_1 роз»яснено про неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, так як є спадкоємець за заповітом.Але незалежно від наявності заповіту на іншу особу, Він, як непрацездатний за віком спадкоємець першої черги за законом , має право на обов»язкову частку у спадщині за законом.

ОСОБА_2, спадкоємець за заповітом, враховуючи , що нею здійснювався догляд за спадкодавцем до дня смерті останнього, спадкодавцем складений заповіт на її ім.»я , вважала , що саме вона має право на спадщину після смерті ОСОБА_3

ОСОБА_1 , спадкоємець за законом , вважав що лише він має право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3.

В судовому засіданні сторони не дійшли згоди щодо спадкового майна.

Свідок Лисяк Л.І. в судовому засіданні пояснила, що в 2005 році вона була секретарем Попельнастівської сільської ради і нею, як посадовою особою органу місцевого самоврядування був посвідчений спірний заповіт. В 2005 році нотаріальні дії вчиняла вона та голова сільради.Рішення Попельнастівської сільської ради , яким було покладено на неї повноваження вчиняти нотаріальні дії, не приймалося. Заповідач приїхав особисто в сільраду для складення заповіту .Вона встановила його особу по паспорту, перевірила дієздатність і з його слів склала заповіт. Вона тривалий час проживає в с.Попельнасте і їй відомо, що заповідач не хворів на психічні захворювання.Заповідач ОСОБА_3 особисто записав в заповіті, що заповіт цей прочитано заповідачем особисто вголос та власноручно підписаний.В графі підпис стоїть підпис заповідача. Текст заповіту відповідає волевиявленню заповідача.

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ст. 1233,1234 ЦК України).

Положення ст. 1251 ЦК України визначає, що в разі відсутності в населеному пункті нотаріуса, заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Заповіт, як вид одностороннього правочину повинен відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідними для чинності правочину, серед яких, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ст. 202, ч.2 ст. 203 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства(ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно ч.1 та 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Підставою недійсності правочину є також недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п.2 розділу 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України , затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 22/5 від 25.08.1994 року ( яка діяла на час складення заповіту) нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.

Аналогічне положення міститься і в п. 1.2 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11.11.2011 року , згідно якого нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Судом встановлено, що спірний заповіт був складений секретарем Попельнастівської сільської ради Лисяк Л.І. на прохання заповідача ОСОБА_3 за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Заповіт був прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначено у заповіті перед його підписом.Відповідно текст заповіту відповідав волевиявленню заповідача. Волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Позивачем в судовому засіданні не спростовані дані обставини належними та допустимими доказами.

Позивач, висловлюючи в судовому засіданні сумніви щодо справжності підпису заповідача в спірному заповіті, не заявляв в судовому засіданні клопотання про призначення посмертної судово-почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні встановлено, що спірний заповіт був посвідчений посадовою особою Попельнастівської сільської ради Лисяк Л.І. Але рішення відповідного органу місцевого самоврядування , яким було покладено вчинення нотаріальних дій на дану особу, не приймалося . Відповідно дана особа не мала повноважень на посвідчення даного заповіту.Дана інформація підтверджується відповіддю на адвокатський запит № 01-18/71/2 від 20.11.2018 року.Також дану інформацію підтвердила в судовому засіданні і свідок Лисяк Л.І. та представник третьої особи Озерна Т.А.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування « №7 від 30 травня 2008 року , право на пред'явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, зокрема, недієздатною, малолітньою, неповнолітньою особою (крім осіб, які в установленому порядку набули повну цивільну дієздатність), особою з обмеженою цивільною дієздатністю, представником від імені заповідача, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257

ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Спірний заповіт посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування, на яку не було покладено рішенням органу місцевого самоврядування виконання обов»язків по вчиненню нотаріальних дій , тобто заповіт складений із порушенням вимог щодо його посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257

ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.Вимога про визнання заповіту нікчемним позивачем не заявлялася.Передбачені діючим законодавством підстави для визнання заповіту недійсним відсутні.

Відповідно до п. п. 5, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

У разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Зазначене також відображено в Узагальненні ВСУ від 24.11.2008р. «Практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зокрема, звернення окремо з вимогою про встановлення нікчемності правочину без застосування наслідків недійсності правочину є правом позивача, тому у випадку пред»явлення такого факту вона підлягає розгляду з констатацією в резолютивній частині рішення факту нікчемності правочину або відмови в цьому. Якщо позивач не заявляв окрему вимогу про встановлення нікчемності правочину, а посилається на її нікчемність при обґрунтуванні іншої пред»явленої вимоги, суди не вправі посилатися на відсутність рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинні дати оцінку таким доводам позивача в мотивувальній частині рішення .

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами статті 236 цього Кодексу, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно пункту 6 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» нікчемність заповіту, встановлена в рішенні суду, має наслідком позбавлення права спадкування за заповітом осіб, визначених розпорядженням заповідача в якості спадкоємців за заповітом, незалежно від того, чи предявлялися позовні вимоги про застосування наслідків нікчемності заповіту.

Враховуючи те, що судом при розгляді справи про визнання заповіту недійсним було встановлено нікчемність правочину заповіту від 08.11.2005 року , складеного від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 , посвідчений секретарем Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області Лисяк Л.І., р.н. №136,представник позивача посилався на нікчемність правочину для обґрунтування вимоги про визнання заповіту недійсним, а відтак заповіт є нікчемним із дати його вчинення 08.11.2005 року та є таким, що за його умовами юридичні наслідки не настають, а тому, враховуючи положення пункту 6 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справи від 16.05.2013р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» суд вказує, що в даному випадку ОСОБА_2 позбавляється права на спадкування майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 по заповіту, спадкування відбувається по закону і право на яке має син померлого ОСОБА_1, позивач по справі, як спадкоємець першої черги .

Керуючись ст.ст. 215, 1257 ЦК України, ст. ст. 258- 265 ЦПК України,-

В и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 /ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 /ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована АДРЕСА_2/ ,третя особа Попельнастівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області (код 04366293, Кіровоградська область Олександрійський р-н с.Попельнасте вул Соборна, 3) про визнання заповіту недійсним.

Повний текст рішення складено 12 грудня 2018 року .

Рішення може бути оскаржено в Кропивницький апеляційний суд кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення , а якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину , даний строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи , якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий