Рішення № 78536491, 15.11.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6776/18

Провадження № 2/185/3612/18

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, в якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, укладений 23 серпня 1995 року в Павлоградському філіалі Придніпровської товарної біржі, реєстраційний номер 435-НД між нею з однієї сторони та ОСОБА_2, ОСОБА_3 з другої сторони.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що 23 серпня 1995 року між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1. Цей договір купівлі-продажу нерухомого майна був складений та зареєстрований в Павлоградському філіалі Придніпровської товарної біржі 23 серпня 1995 року, реєстраційний номер 435-НД. Ними було виконано всі істотні умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, тобто вона прийняла майно та сплатила за нього відповідачам належну за договором грошову суму. Відповідачі у свою чергу втратили інтерес до цього правочину та не бажають посвідчувати зазначений договір нотаріально.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з’явилася, просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, не повідомили суд про причини не явки, хоча були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.

Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.

Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконувала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У відповідності до вимог ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. п. 1, 4 Договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного в Павлоградському філіалі Придніпровської товарної біржі 23 серпня 1995 року, продавці ОСОБА_2, яка діяла за себе та від імені неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 купили квартиру АДРЕСА_1 за 400 000 000 карбованців. Пунктом 5 даного договору засвідчено, що зазначена квартира до цього часу нікому не продана, не подарована, у спорі та під забороною не знаходиться.

30 серпня 1995 року ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в КП Павлоградське МБТІ.

Таким чином, сторони відповідно до вимог ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), яка діяла на час укладання вказаного договору, виконали вказану норму матеріального права та вимоги ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), яка діяла на час укладання договору, сторони повністю виконали угоду і в цьому випадку суд вправі за вимогою сторони, яка виконувала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 48 Закону України "Про власність" від 07 лютого 1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Статтею 49 вказаного закону передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 50 даного закону власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 280-284 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, укладений 23 серпня 1995 року в Павлоградському філіалі Придніпровської товарної біржі, реєстраційний номер – 435-НД, між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2, ОСОБА_3 з другої сторони.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі по 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.М. Бондаренко