
УХВАЛА
13 грудня 2018 р.Справа № 1640/2625/18 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
Судді-доповідача: Бенедик А.П.
Суддів: Гуцала М.І. , Мельнікової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2018р. по справі № 1640/2625/18
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2018р. задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання провести перерахунок пенсії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області подано апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою подано заяву, в якій, просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Згідно положень ч. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд заяви проведено в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження. Повне судове рішення складено 12.09.2018 року. Копію оскаржуваного рішення отримано відповідачем 13.09.2018 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с. 58)
Апеляційна скарга надійшла на адресу суду першої інстанції 04.10.2018 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (а.с. 60-64).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Ухвалою судді-доповідача Харківського апеляційного адміністративного суду Бегунца А.О. від 19.10.2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано апелянту строк - 10 днів з часу отримання цієї ухвали, для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору в розмірі 1057 грн. 20 коп.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2018 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Вказана ухвала отримана 15.11.2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 76).
Доказів оскарження вищевказаних ухвал скаржником не надано та матеріали справи не містять.
Проте, 30.11.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно подано апеляційну скаргу, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
В такому випадку, приймаючи до уваги дату отримання копії оскаржуваного рішення, звертаючись втретє із апеляційною скаргою, відповідач пропустив встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповдіач посилаєтсья на відсутність станом на час подання первинної апеляційної скарги коштів на сплату судового збору.
Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що вказані обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення із апеляційною скаргою, оскільки вони не звільняють відповідача дотримуватись процесуальних обов'язків як сторони по справі.
Скаржником ані під час звернення із первинною апеляційною скаргою, ані під час повторного звернення із апеляційною скаргою, не надано доказів відсутності можливості сплатити судовий збір.
Крім того скаржник, посилаючись на наявність під час повторного звернення із апеляційною скаргою можливості сплатити судовий збір, не надав доказів його сплати у визначеному законом розмірі.
Інших доказів поважності причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою відповідачем надано не було та матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 169 КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду з цією апеляційною скаргою, однак це не зупиняє строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Доказів скасування у касаційному порядку ухвал Харківського апеляційного адміністративного суду, постановлених за наслідком розгляду первинної апеляційної скарги матеріали справи не містять та відповідачем надано не було.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, надане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 121, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 р. по справі 1640/2625/18 відмовити.
Визнати неповажними вказані у заяві причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 р. по справі 1640/2625/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис)Гуцал М.І. Мельнікова Л.В.
Судове рішення № 78534545, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1640/2625/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: