Ухвала суду № 78533746, 05.12.2018, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1853/14-ц

провадження №2-р/457/4/18

УХВАЛА

про роз'яснення судового рішення

05 грудня 2018 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 29 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім‘єю та усунення від права на спадкування спадкоємців за законом, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Трускавецького міського суду Львівської області знаходиться заяв ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 29 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім‘єю та усунення від права на спадкування спадкоємців за законом. Заявник просить роз’яснити рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 29 квітня 2016 року у цивільній справі №457/1853/14, яке набрало законної сили, а саме чи встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім'єю зі спадкодавцем – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме з 01.01.1989 року до 12.06.2014 року, тобто не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, стосується його постійного та фактичного проживання однією сім'єю разом із ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 і якщо так, то чи означає це визнання за особою права користування даним житловим приміщенням та відповідно права на реєстрацію місця проживання.

Сторони у судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 29 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено, встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю зі спадкодавцем – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме з 01.01.1989 року до 12.06.2014 року, тобто не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, усунено відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від права на спадкування за законом майна, належного ОСОБА_4.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 13.12.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 29 травня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування спадкоємців ОСОБА_2, ОСОБА_3 за законом та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні цих вимог. В решті рішення залишено без змін.

При цьому, ОСОБА_1 з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.01.1989 року і до настання в останньої смерті 12.06.2014 року проживав однією сім’єю в квартирі АДРЕСА_2. За даною адресою після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 фактично проживає і по даний час без реєстрації свого місця проживання.

Одночасно, коли ОСОБА_1 звернувся в орган реєстрації Трускавецької міської ради, то йому було відмовлено в здійсненні реєстрації місця проживання і рекомендовано звернутись в суд із заявою про роз’яснення рішення Трускавецького міського суду від 29.04.2016 року у цивільній справі №457/1853/14 в частині наявності підстав для реєстрації ОСОБА_1 у зв’язку із встановленням факту його проживання однією сімєю із власником квартири ОСОБА_4 з 01.01.2989 року і до настання в останньої смерті 12.06.2014 року.

Відповідно до п.18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, для реєстрації місця проживання особа або її представник подає документи, що підтверджують право на проживання в житлі, в тому числі і рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом ст. 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування ЖК України» за №2 від 12.04.1985 року, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Отже, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов’язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім'ї наймача (чч.1, 2 ст.64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст.65 ЖК УРСР). Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім'ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

Виходячи з аналізу змісту Закону № 2482-XІІ у поєднанні з нормами ст.ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст.29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст.64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на реєстрацію разом з іншими членами сім’ї.

Таким чином, суд приходить до переконання, що заява ОСОБА_1 є підставною і такою, яку слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 271 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Роз’яснити рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 29 квітня 2016 року у цивільній справі №457/1853/14, яке набрало законної сили, а саме, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім'єю зі спадкодавцем – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 01.01.1989 року до 12.06.2014 року, тобто не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, стосується його постійного та фактичного проживання однією сім'єю разом із ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1, що, у свою чергу, означає визнання за особою права користування даним житловим приміщенням та відповідно права на реєстрацію місця проживання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області.

Суддя: ОСОБА_5