Вирок № 78527837, 13.12.2018, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/572/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі: головуючої судді Жуковської О.Ю.,

секретаря судового засідання Стехи М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно кримінальне провадження №12018180040000238 від 05.03.2018 за обвинуваченням:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, не судимого, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, - у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України;

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, неодноразово судимого, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, - у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України.

За участі: зі сторони обвинувачення - прокурори Ярощук А.Ю., Войтюк О.І., зі сторони захисту - обвинувачений ОСОБА_1 і його захисник Самолюк В.В.; обвинувачений ОСОБА_2 і його захисник Мацей А.М.; а також потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_6-

В С Т А Н О В И В:

05.03.2018 близько 17 год. 30 хв. поблизу магазину «Водограй» по вул. Мирогощанській м. Дубно Рівненської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинили опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов'язків, а також ОСОБА_2 умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків за таких обставин.

05.03.2018 до чергової частини Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення про бійку близько 17.00 год. поблизу «Хлібзаводу» в м. Дубно Рівненської області за ймовірної участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Для з'ясування обставин вищевказаної події, за місцезнаходженням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поблизу магазину «Водограй» по вул. Мирогощанській м. Дубно Рівненської області, здійснено виїзд СРПП1 Дубенського ВП ГУ НП в Рівненській області, сформовану відповідно до книги нарядів Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області №304 від 01.01.2018 та затверджену начальником ВП ГУ НП, в складі: лейтенанта поліції ОСОБА_5, який призначений на посаду 15.12.2017 наказом ГУ НП № 227 о/с від 15.12.2017, та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6, яка призначена на посаду 29.04.2016 наказом ГУ НП № 80 о/с від 29.04.2016.

Перебуваючи під час виконання службових обов'язків, працівники поліції ОСОБА_5 і ОСОБА_6 05.03.2018 близько 17 год. 30 хв. прибули на місце події до магазину «Водограй» по вул. Мирогощанська в м. Дубно Рівненської області. Там ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, порушували громадський порядок: голосно кричали, висловлювався в адресу працівників поліції нецензурною лайкою, поводили себе агресивно. На законну вимогу працівників поліції припинити порушувати громадський порядок та висловлюватися в адресу працівників поліції нецензурною лайкою, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжували поводити себе агресивно, почали чинити фізичний опір: ОСОБА_2 - ОСОБА_5, а ОСОБА_1 - ОСОБА_6, який виразився в умисних діях, направлених на перешкоджання працівникам поліції виконувати свої службові обов'язки, а саме: завданні ударів працівникам поліції, а ОСОБА_1 також шарпав ОСОБА_6 за формений одяг.

Крім цього, 05.03.2018 близько 17 год. 30 хв. поблизу магазину «Водограй» по вул. Мирогощанській м. Дубно Рівненської області ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час розмови наніс інспектору СРПП №3 ОСОБА_5 тілесні ушкодження, у зв'язку з виконанням цим працівником поліції службових обов'язків, а саме: один удар кулаком правої руки в обличчя у ділянку правого ока ОСОБА_5 та один удар правою ногою в нижню третину правої ноги ОСОБА_5 Надалі продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 повалив ОСОБА_5 на землю та продовжив наносити удари руками та ногами по всьому тілу ОСОБА_5

В наслідок нанесення ОСОБА_2 ударів ОСОБА_5, останньому заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна правого колінного суглобу, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, набряк вилиці справа, садно нижньої повіки правого ока, перелом дистального мета епіфізу правої великогомілкової кістки («задньої» кісточки) без зміщення, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 42, ч. 1-3 ст. 43, ч. 1 ст. 44, ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 36 Кримінального кодексу України, працівники поліції застосували до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фізичний вплив і подолали опір останніх, надягнувши кайданки.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що він працює інспектором СРПП №3 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області. 05.03.2018 заступив на зміну з напарницею ОСОБА_6 Надійшло повідомлення, що неповнолітньому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нанесено тілесні ушкодження і відібрано гроші. Вони взяли ще з собою ОСОБА_8 - інспектора в справах неповнолітніх, яка добре знає ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Приїхали на місце біля магазину «Водограй», що по вул. Мирогощанській в м. Дубно. Юлія спілкувалася з ОСОБА_2, через дорогу підбіг ОСОБА_1 і дуже агресивно себе поводив, нецензурно лаявся. Коли почув, що ОСОБА_1 агресивно спілкується з ОСОБА_8, то підійшов до них, бо ОСОБА_8 була в цивільному одязі і він хвилювався за її безпеку. ОСОБА_2 відразу вдарив його кулаком у лице, вони впали, намагався одягнути ОСОБА_2 кайданки, але це йому не вдалося. Лежачи на траві, почув удари в спину. Зрозумів, що це ОСОБА_1, бо більше там не було кому, повернув голову і побачив, що його відтягує напарниця. Потім почув крик, що в ОСОБА_1 ніж, хто кричав не знає, але звернув увагу на це і дійсно побачив ніж, що він хотів зробити - не знає. Вони ж з ОСОБА_2 піднялись і той наніс йому удар знизу в ногу. Він відразу відчув різку біль у нозі і впав, знову намагався одіти кайданки ОСОБА_2, прибув другий екіпаж допоміг це зробити. ОСОБА_1 вів себе агресивно і в кайданках, намагався в авто вибити скло. Вони з ОСОБА_6 були на патрульній машині, номерний знак 0668, біля якої і відбувалось усе, обоє в формі, а під нею в бронежилетах. В поліції пішов у кімнату відпочинку та йому викликали швидку допомогу, не одразу зрозумів, що перелом. Місяць лікувався стаціонарно і півтора амбулаторно, бо роздроблена нога була в гіпсові. Щодо покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_6 в суді дала аналогічні покази як і потерпілий ОСОБА_5, з яким перебувала в добовому наряді. Вона побачила, що її напарника ОСОБА_2 звалив на землю, до лежачого ОСОБА_5 підскочив ОСОБА_1 і почав наносити удари по спині, вона його схопила за куртку зі спини і разом з ОСОБА_8 відтягли ОСОБА_1 від ОСОБА_5 Як далі розвивались події між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 не бачила, бо намагалась подолати опір ОСОБА_1, який шарпав її за одяг і волосся. ОСОБА_1 правою рукою хотів схопити її за форму, але вийшло за волосся і зі словами: «Я жінок не б'ю» лівою рукою з кармана замахнувся. Невідомі чоловіки крикнули їй «ніж», вона зрозуміла, що в руці дійсно ніж і встигла відсахнутись. Вони з ОСОБА_1 двоє впали, невідомі чоловіки допомогли подолати опір і одягнути кайданки. ОСОБА_1 поводився дуже агресивно, навіть бив службове авто. Що було з напарником в цей час не бачила, лише як валялись на землі і він не міг справитись і одягнути кайданки ОСОБА_2 Після всього напарнику було дуже погано і він почав втрачати свідомість, його госпіталізували. Вона підібрала ніж і потім видала його слідчому, на рукоятці був чорний скорпіон, а лезо окремо від рукоятки, в який момент ніж зламався не знає. Бодікамер в них немає взагалі. В обвинувачених були ознаки алкогольного сп'яніння: нечітка мова та різкий запах алкоголю з порожнини рота, не могли чітко говорити й з поведінки це було видно. В поліції працює з 2012 року, а на даній посаді з 29.04.2016. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_8 - інспектор з ювенальної превенції СРП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області, в суді показала, що 05.03.2018 близько 17:00 год. в Дубенський ВП звернувся неповнолітній разом з батьком. Вона привела їх у кабінет № 28 й почала з'ясовувати, що сталося. Батько й син були дуже схвильовані. Відібрала заяву, неповнолітній назнав одного з кривдників ОСОБА_1, а в другого прізвисько «ОСОБА_2». Вона зрозуміла, що це ОСОБА_2, бо він перебував на обліку в 2014 році. Черговий сказав наряду виїхати, вона була в цивільному, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - у формі. Направилися в район, де приблизно знаходилися ОСОБА_2, і ОСОБА_1 Вона по дорозі здзвонилася з ОСОБА_2 Біля "Водограю" ОСОБА_2 помахав рукою. Він підійшов до них. Вона побачила, що він в стані алкогольного сп'яніння, але поводив себе досить спокійно. Здаля наближався ОСОБА_1: руки були ззаду, грудь в перед і він нецензурно висловлювався. Пояснила, що є заява і треба їхати в поліцію. Вийшла ОСОБА_6 і почалась шарпанина, яка переросла в бійку. Бачила, що ОСОБА_2 в обличчя вдарив ОСОБА_5, до якого підскочив і ОСОБА_1 Вона з ОСОБА_6 почали відтягувати ОСОБА_1 від ОСОБА_5 А потім побігла до службового авто, бо там була запасна пара кайданок. Бачила як ОСОБА_1 замахувався ножем і подумала, що він намагається ним нанести удар. Бачила як впав ніж, і зрозуміла, що не може дати ради. ОСОБА_1 навіть плювався на авто й бив ногами службовий транспортний засіб. Сторонні чоловіки допомогли надіти кайданки ОСОБА_1 ОСОБА_2 з ОСОБА_5 продовжували бійку. Вона викликала допоміжну групу реагування. Приїхали ОСОБА_21 і ОСОБА_22 й допомогли посадити в авто ОСОБА_2 За кермом була ОСОБА_6 У відділку ОСОБА_1 поводив себе агресивно. Видно було, що він під дією алкоголю чи якихось препаратів. Перший удар ОСОБА_5 наніс в обличчя першим обвинувачений ОСОБА_2 Бачила як ОСОБА_1 хапав за волосся ОСОБА_6, замахувався, схопила за руку і випав ніж. Бачила як наносив удари їй, коли вона лежала на землі. Ніж був, здається, як бабочка, розкладний. Як сама відтягувала - не пам'ятає, але точно хапала за руки. Рік до декретної відпустки 2013-2014 працювала опер уповноваженою в справах дітей, а з декретної відпустки вийшла в листопаді 2017 року. Тому обвинувачених знає: ОСОБА_2 з 2014 року, бо він перебував на обліку, а ОСОБА_1 часто був у кабінеті як правопорушник і в школу до нього ходила.

Свідок ОСОБА_9 в суді пояснив, що проходячи на «Базарчику» бачив, що там стояло багато людей і поліцейські машини. Це було десь 18:20 год., але дату не пам'ятає. Вони проходили біля «Сурмич», а біля «Водограю» було поліцейське авто «Пріус». Що там відбувалося вже не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_10 в суді пояснив, що був понятим і пам'ятає як в процесі огляду знайшли 2 погони: лейтенанта й старшого лейтенанта. Спочатку відбувся огляд місця події, а тоді дали підписати папери на місці. Працівники поліції потім не допитували. Пору часу не пам'ятає. Огляд був як повертати на с. Рачин, закінчувався дім з лівої сторони. З ним був ще інший понятий.

Свідок ОСОБА_11 в суді пояснив, що вони з ОСОБА_12 були біля синагоги й їх зустріла патрульна поліція, яка шукала понятих. Їх повезли на Базарчик і біля магазину, що на повороті на с. Рачин знайшли і фотографували 2 поліцейських погони: старшого лейтенанта й лейтенанта, шапку спортивну і пам'ятає, що біля дороги експерт вибирав якусь буру речовину: чи то кров, чи що не знає. Все знімалося на відеокамеру. В день слідчої дії спиртні напої не вживав.

Свідок ОСОБА_13 в суді пояснила, що працює в травматологічному відділенні медсестрою. В березні-квітні 2018 року вона виконувала маніпуляції на вимогу лікаря. Вона розписувалася в документах. Був ОСОБА_1 й ще хтось. Вона була свідком того, що ОСОБА_1 дійсно лежав у гіпсі з переломом ноги. Не знає, що таке слідчий експеримент. Була на посту як прийшов хтось з правоохоронців. Підписувала документи, але подій не пам'ятає. Це було в травматологічному відділенні під час робочого дня, бо на вихідні вона не працює. В палаті точно не була. Не пам'ятає хто був присутній. Хворий ОСОБА_1 нічого не показував. Не бачила, щоб щось фотографували. Пусті бланки вона підписувати не могла. ОСОБА_1 її одноліток, який працює десь у поліції в м. Дубно.

Свідок ОСОБА_15 в суді пояснив, що 23.03.2018 лежав у лікарні у відділенні травматології і у хворого сусіда ОСОБА_1 була поламана нога. Розповідав йому, що була бійка і йому зламали ногу. Підписував протокол, бо тоді приїжджав слідчий. Фотографування не проводилося. Був потерпілий і слідчий. Підписував протокол у палаті лікарні. Відео не знімалося. З ОСОБА_1 вони познайомилися в лікарняній палаті. Потерпілий дійсно розказував, що його вдарили. Жінки під час підписання протоколу поруч не було. Інший свідок медсестра ОСОБА_13 в палаті не була і цього всього не бачила.

Свідок ОСОБА_16 в суді пояснила, що з ОСОБА_17 їх взяли понятими. Там був той, хто проводив відтворення і обвинувачений (вказує на ОСОБА_2.). Після відтворення підписувала протокол. Було кілька працівників поліції, претензій ні в кого не було.

Свідок ОСОБА_17 в суді пояснила, що була понятою. Вони поїхали на місце злочину, де підозрюваний продемонстрував як побив поліцейського. Слідчий встановлював її вік за паспортом. Протокол підписувала, але недоліки щодо дати народження не помітила. Вона й ОСОБА_16 були понятими. Зауважень ні в кого не було.

Експерт ОСОБА_18 у судовому засіданні підтвердив свої висновок судово-медичної експертизи.

Крім того, на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, а також його і ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 342 КК України, обвинувачення посилається на наступні докази, які досліджені в судовому засіданні:

1) Протокол огляду місця події проведений з 07.59 до 08.09 год. 06.03.2018 з додатком диском із відеозаписом, згідно якого по вул. Мирогощанській у м. Дубно поблизу магазину «Водограй» вилучено слід бурого кольору, погони старшого лейтенанта та лейтенанта, а також шапку сірого кольору (а.с. 18-19 т.3).

2) Протокол огляду речей, проведено між 09.19-09.23 06.03.2018, з додатком відеозаписом: розкладного ножа чорного кольору в несправному стані, оскільки лезо окремо від рукоятки. Даний ніж видала потерпіла ОСОБА_6, пояснивши, що відібрала його в ході конфлікту в ОСОБА_1 (а.с. 20-21 т.3).

3) Протокол огляду речей, проведено між 11.30-12.17 06.03.2018 з додатком фото таблицею, згідно якого оглянуто формений одяг поліцейського: шапку з трикотажного полотна і кокардою сріблястого кольору з тризубом, штани і куртку, на яких нашарування бруду (піску, землі), при цьому на лівому рукаві куртки шеврон «поліція» і погон, який відповідає спеціальному званню «лейтенант поліції», на правому рукаві шеврон і погон відсутні (а.с. 22-27 т.3).

4)Протокол проведення слідчого експерименту між 08.11-08.27 год. 06.03.2018 з додатком відеозаписом, за участю потерпілої ОСОБА_6, під час якого на вул. Мирогащанській в м. Дубно остання розповіла і показала про обставини спричинення тілесних ушкоджень їй та інспектору ОСОБА_5 (а.с. 34-36, т.3).

5) Протокол проведення слідчого експерименту між 08.10-08.45 год. 23.03.2018 з додатком фото таблицею, за участю потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 41-43 т.3), а також заява про залучення до провадження потерпілим і підписана пам'ятка про процесуальні права і обов'язки від 06.03.2018 (а.с. 38-39, т.3).

6) Витяг з наказу №80 о/с від 29.04.2016 по особовому складу згідно якого старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції №1 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області, а також копія посвідчення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 РВП №000569,(а.с. 44-45 т.3).

7) Витяг з наказу №277 о/с від 15.12.2017 по особовому складу згідно якого лейтенанта поліції ОСОБА_5 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції №3 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області, а також копія посвідчення лейтенанта поліції ОСОБА_5 РВП №003279 (а.с. 46-47 т.3).

8) Згідно записів у Книзі нарядів №304 т-1 від 01.01.2018: розстановка нарядів на 05.03.2018 - о 09.00 год. заступили в наряд ГРПП-2 ОСОБА_6 і ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_6 здала зброю о 23.00 год., а ОСОБА_5 значно раніше - о 19.00 год. (а.с. 48 т.3). З функціональними обов'язками інспектора ГРПП сектору реагування патрульної поліції Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області, затвердженими 04.12.2017, ознайомлені під підпис і ОСОБА_6, і ОСОБА_5 (а.с. 49-50 т.3).

9) Висновок експерта №54, згідно якого у ОСОБА_2 виявлено легкі тілесні ушкодження, які виникли не менш ніж від 5 травматичних впливів (а.с. 54-55 т.3).

10) Висновок експерта №55 згідно якого у ОСОБА_1 виявлено легкі тілесні ушкодження, які виникли не менш ніж від 11 травматичних впливів (а.с. 57-58 т.3).

11) Згідно висновку експерта №60 тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 не виявлено (а.с. 60-61, т.3).

12) Згідно висновку експерта №61 у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження, в тому числі середнього ступеня тяжкості.

13) Протокол проведення слідчого експерименту між 17.35-17.40 год. 22.03.2018 з участю підозрюваного ОСОБА_2, з додатком диском з відеозаписом (а.с. 97-99 т.3).

14) Протокол проведення слідчого експерименту між 13.23-13.28год. 16.03.2018 з участю підозрюваного ОСОБА_1, з додатком диском з відеозаписом. ОСОБА_1 розповів про подію 05.03.2018, що трапилась на вул. Мирогощанській в м. Дубно (а.с. 131-133 т.3).

15) Два пагони (старшого лейтенанта поліції та лейтенанта поліції) і розкладний ніж визнані речовими доказами (а.с. 51, 52, т.3).

А також на процесуальні документи (а.с. 1-5, 53, 56, 59, 62, 91-92, 107-109, 122-123, 145-146 т.3).

Висновки суду щодо епізоду з ОСОБА_1

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_1 в суді пояснив, що в той день він побився з колишнім другом, а також вживав з ОСОБА_2 алкогольні напої - приблизно 1 літру вина на двох. Коли йшли з Третьої школи додому, зателефонували поліцейські ОСОБА_2, щоб вони разом підійшли до магазину «Водограй». ОСОБА_2 перший перебіг дорогу, а він другий. Там було поліцейське авто і чоловік з жінкою в формі і ще одна жінка. Побачив, що поліцейські почали «ламати» сісти в машину ОСОБА_2, який ніби піднімався із купи бутилок біля складу магазину і не хотів, він йому допоміг. Нецензурно лаявся, опирався, шарпався, коли його відтягла жінка-поліцейська, то вийняв з кармана поломаний ніж, в якому окремо ручка, окремо лез, зв'язані резинкою, і замахнувся, щоб викинути, в цей момент підбігли ще 3 чоловіки і його ударом з ноги в голову якийсь невідомий відключив. До тями прийшов у райвідділі поліції. Поліцейські були на авто. Вину визнає, бо лаявся, п'яний був, в машину не хотів сідати, ОСОБА_2, спочатку допомагав, хвилини 2-3 чинив опір чорнявій поліцейській і працівникові поліції ОСОБА_1. Вважає, що неправильно вчинив, через стан сп'яніння голова не працювала. Він на ранок встав, у всіх вибачення просив і пояснював, що більше ніколи так не робитиме. Викинув ніж, бо злякався, думав що якщо його знайдуть, то ще щось буде. Друг подарував ніж 02.06.2017 і він хотів його поремонтувати, тому носив у кармані. В судовому засіданні просить дати йому іспитовий строк, перед усіма вибачається, обіцяє виправитись.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Самолюк В.В. в судовому засіданні просить обрати його підзахисному мінімальний строк покарання із застосуванням ст.75 КК України, оскільки він ще молодий, не судимий, злочин вчинив невеликої тяжкості.

Не дивлячись на повне визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину, вона підтверджується, крім власне його показань, також й іншими дослідженими судом доказами, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

ОСОБА_1 затриманий 05.03.2018 одразу після події, зафіксовано на відеозапис, з якого вбачається, що верхній одяг зі слідами бруду (а.с. 115, 117-120, т.3), згідно висновку щодо результатів медичного огляду №82 від 05.03.2018 о 22.55 год. ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння - алкотест 0,91% (а.с. 116, т.3).

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що за вказаних обвинуваченим обставин, будучи при виконанні своїх службових обов'язків, намагалася заспокоїти ОСОБА_1, який чинив їй опір. ОСОБА_1 поводився неадекватно, лаявся, шарпав за одяг, наносив їй удари, потім дістав ножа, від якого вона ухилилась, після чого з допомогою невідомих чоловіків подолали фізичний опір ОСОБА_1 та одягнули кайданки. Показання потерпілої ОСОБА_6 підтвердив допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5

Статус потерпілих як працівників поліції підтверджено в судовому засіданні дослідженими службовими документами останніх (накази про призначення на посаду, службові посвідчення, перебували в наряді).

Під час проведення слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_6 показала і розказала як і де відбувались події 05.03.2018 біля магазину «Водограй» на вул. Мирогощанській в м. Дубно, покази аналогічні наданим у судовому засіданні.

Також вина ОСОБА_1 підтверджується даними, здобутими під час слідчого експерименту з ним, проведеному в присутності захисника і двох понятих, зафіксованому на відеозапис. Де показує на місце події і розповідає, що подзвонили працівники патрульної поліції до друга ОСОБА_2 і попросили їх підійти до магазину «Водограй». ОСОБА_2 зчепився з поліцейським, а він «вписався», спочатку їх розбороняв, а потім і сам став битися. ОСОБА_2 спочатку словесно з поліцейським сперечався, а потім наніс йому удар по нозі ногою, після чого поліцейський впав. Тоді підбіг сам ОСОБА_1 і наніс декілька ударів лежачому поліцейському по спині. Після чого жінка-поліцейська намагалась його «заломати», але він штовхався, опирався. Потім він лівою рукою з кармана штанів витягнув ножа і викинув його в сторону, жінка була перед ним. Коли викидав ножа, то вже троє невідомих чоловіків підбігли і захистили її, «відключивши» ОСОБА_1

Вина ОСОБА_1 також підтверджується: прямо - показаннями свідка-очевидця ОСОБА_8; висновком експерта №55, що узгоджується з подіями, адже вказує на тілесні ушкодження у ОСОБА_1, які окрім слідів від кайданок на зап'ястках, свідчать про участь в бійці; показання ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_6 про опір у виді шарпанини опосередковано підтверджуються і висновком експерта №60, за яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 не виявлено; протоколом огляду місця події, під час чого знайдено шапку і два погони, які відповідають офіцерським званням лейтенант (ОСОБА_5) та старший лейтенант (ОСОБА_6.), що підтвердили допитані поняті; наявність зламаного ножа, який під час події ОСОБА_1 вийняв з карману рухом, однаково продемонстрованим обома учасниками конфлікту під час слідчих експериментів - із замахом лівої руки вперед і наліво, не оспорюється учасниками, вони по різному оцінили мотиви появи ножа під час конфлікту - потерпіла цілком об'єктивно вважала загрозою для себе, з огляду на обстановку, а обвинувачений пояснює що викидав його з карману аби не було зайвих проблем при затриманні. Оскільки ОСОБА_1 в вину не інкримінується погроза офіцеру поліції ножем, то причини чому він його дістав не впливають на ситуацію. Сам факт того, що і потерпіла, і обвинувачений ОСОБА_1 описують обставини щодо ножа і їх покази збігаються, - прямо підтверджує подію злочину, а також опір зі сторони ОСОБА_1 інспектору поліції.

Під час дослідження цих доказів обвинувачений визнав, що він усвідомлював, що вчиняє опір працівникам поліції, оскільки на телефон ОСОБА_2 подзвонили від імені поліції, на місці був патрульний автомобіль поліції і чоловік та жінка у форменому одязі поліції, при цьому сам перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Судом встановлено, що показання обвинуваченого підтверджені наведеними доказами, ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а тому суд показання обвинуваченого поряд з іншими доказами кладе в основу свого рішення.

За таких обставин, суд, повно і неупереджено, дослідивши усі надані докази, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає доведеним, що 05.03.2018 близько 17 год. 30 хв., перебуваючи біля магазину «Водограй» на вул. Мирогощанській м. Дубно Рівненської області, ОСОБА_1 вчинив опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов'язків, а тому ці дії обвинуваченого кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 342 КК України.

Висновки суду щодо епізоду з ОСОБА_2

Захисник ОСОБА_2 адвокат Мацей А.М. просить визнати усі докази обвинувачення недопустимими через порушення вимог КПК України. Після чого виправдати ОСОБА_2 через відсутність доведеної вини і вичерпані можливості зібрати інші докази.

Судом задоволено його клопотанням про допит судово-медичного експерта ОСОБА_18, який підтримав власні висновки. Підстав визнавати висновки експерта недопустимими доказами не встановлено.

Також допитано усіх понятих як свідків, а серед них і неповнолітню ОСОБА_17 в присутності соціального педагога ОСОБА_20

В зв'язку із показами понятих ОСОБА_13 і ОСОБА_15 суд вважає протокол слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 недопустимим доказом, оскільки його всупереч ч.1 ст. 84, ч.1 ст. 86 КПК України отримано з порушення порядку, встановленого КПК України і відповідно до ч.2 ст. 86 КПК України не використовує при прийнятті рішення. Згідно протоколу і додатку фото таблиці, слідчий експеримент проводився в палаті лікарні в присутності понятих, безперервний відеозапис не проводився. Проте, допитані в судовому засіданні поняті медсестра і хворий, який в цей час лікувався там же, дали показання, що вони одночасно разом не були присутні під час слідчого експерименту, медсестра в палату не заходила, статиста не було і фіксування не здійснювалось. За таких умов суд робить висновок, що протокол не відповідає вимогам ч.7 ст. 223 КПК України.

Інші поняті підтвердили як свідки факти, зафіксовані в протоколах процесуальних дій, у яких вони приймали участь, в тому числі і ОСОБА_17

Клопотання адвоката Мацея А.М. визнати не допустимим доказом слідчий експеримент з ОСОБА_2 через недосягнення повноліття понятою ОСОБА_17, - задоволенню не підлягає з наступних причин.

ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується паспортом, оглянутим судом під час встановлення особи перед допитом як свідка в судовому засіданні. На момент слідчої дії 22.03.2018 їй було 17 повних років.

Відповідно до ч.7 ст. 223 КПК України понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Згідно п. 25 ч.1 ст.3 КПК України понятий є учасником кримінального провадження.

Тобто, КПК України не містить заборони залучати неповнолітніх понятими. Натомість, вказує на мету залучення даного учасника кримінального провадження: щоб незаінтересована особа засвідчила події, які відбувались. Свідок же несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання згідно ст. 384 КК України і за відмову від давання показань за ст. 385 КК України. При цьому, суб'єкт злочинів, передбачених ст. 384 і ст. 385 КК України - спеціальний, оскільки ним може бути лише певна особа (свідок, експерт і перекладач, а також потерпілий за ст. 384 КК України), одночасно спеціальні вимоги щодо віку - відсутні. Згідно загального правила, передбаченого ч.1 ст. 22 КК України, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилось 16 років.

Після системного аналізу вищезазначених положень кримінального і кримінального процесуального законодавства України, суд робить висновок, що оскільки свідок несе кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань чи за відмову від їх дачі з 16 років, а понята ОСОБА_17 на час проведення слідчого експерименту з ОСОБА_2 досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, підстава визнати доказ, здобутий з її участю, недопустимим - відсутня. Слідчий експеримент проведено і доказ отримано в порядку, передбаченому КПК України.

Всі інші твердження про недопустимість доказів не заслуговують на увагу, так як не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального законодавства. Якщо адвокат вважає, що у понятих «маргінальна зовнішність», то це не означає, що їм не можна приймати участь в слідчих діях. Про заборону залучення осіб як понятих суд зауважив вище. Також КПК України не містить вимоги долучати додатками копії документів, що підтверджують особи понятих. Відеозаписи завжди долучаються пізніше, оскільки очевидно, що на місці події це зробити фізично складно, лише якщо із собою возити відповідну техніку. Відповідно до ч.2 ст. 106 КПК України до складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів, а відповідно до ч.3 ст. 107 КПК України у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії. Оскільки всі додатки з відеозаписами належним чином упаковані і зберігаються у матеріалах кримінального провадження разом з відповідними протоколами, підстав визнавати їх недопустимими немає. Під час досудового розслідування ОСОБА_2 було забезпечено право на захист, оскільки інтереси ОСОБА_2 захищав адвокат Мервінський В.В. Твердження адвоката Мацея А.М. про відсутність захисника спростовується протоколами слідчих (розшукових) дій та додатками відеозаписами до них та іншими матеріалами кримінального провадження. Під час слідчого експерименту з ОСОБА_2 на питання адвоката Мервінського В.В. підозрюваний відповів, що фізичний тиск і ніякий примус на нього не чинився, на експеримент погодився добровільно. І саме це твердження доводить суду наявність єдиної пом'якшуючої обставини - активне сприяння розкриттю злочину. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, на яку посилається захисник, звертаючи увагу що огляд на стан сп'яніння проведено більш, ніж через дві години після події, - стосується порядку направлення на огляд водіїв транспортних засобів. Відповідно до ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Очевидно, що вищезазначена Інструкція до даного кримінального провадження не застосовується і не є частиною кримінального процесуального законодавства.

ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування вину визнавав повністю. Під час судового розгляду вину визнавав частково, а саме: що чинив опір працівникам поліції, бо не хотів їхати у відділок саме цього вечора, а не визнавав нанесення ударів ОСОБА_5 Під час судових дебатів просив його випустити на волю на максимальний випробувальний термін, а під час останнього слова заявив, що невинен ні в чому і просив виправдати.

Під час допиту в судовому засідання обвинувачений ОСОБА_2 дав показання, що це було десь 05.03.2018. Вони з ОСОБА_1 йшли додому з Третьої школи й по дорозі зустріли хлопця, в якого була якась штовханина з ОСОБА_1. Потім подзвонили працівники поліції та сказали, що хочуть зустрітися біля «Водограю». Він у той день ходив відмічатися, бо перебуває на іспитовому строці. Він перший прийшов, а ОСОБА_1 ОСОБА_1 затримався. Зрозумів, що це працівники поліції по машині - була поліцейська, марку не пам'ятає. Спитали: «Де ОСОБА_1?», на що відповів: «Он іде». Вони сказали сідати в машину, а він не хотів, нормально сказав: «Сьогодні випив і не хочу їхати в поліцію, бо в мене один вихідний». Вони захотіли силою їх забрати. Там був один хлопець і дівчата, одна у формі. Хлопець вийшов з машини. Він від нього відштовхнувся чи він штовхнув, і ОСОБА_2 впав. Коли встав, ОСОБА_1 ОСОБА_1 вже був на землі, а над ним дівчата зібралися. Він їх відштовхнув і сказав тікати. Але ОСОБА_1 не реагував, бо був без свідомості. Тут хлопець ззаду «підлетів» і почалась шарпанина. Він ОСОБА_5 точно не бив ні по лиці, ні по ногах. І поліцейський його не бив. Вони тільки шарпалися. Він хотів ОСОБА_2 заламати, одіти на нього наручники. Вони впали. А потім відчув як хтось ззаду вже одягнув наручники. Його посадили в машину й повезли в поліцію. Коли приїхали туди, він вів себе нормально, адекватно, але потім в КПЗ закрили. Він спочатку навіть не міг зрозуміти за що закрили. В той день випили вина з ОСОБА_1 Він судимий, зараз перебуває на іспитовому строкові. Коли отримав іспитовий строк, то вже не крав, бо раніше міг битися, красти. А від того, що сталося в шоці. Коли ти крадеш, ти однозначно йдеш на злочин. Це так було по дурості. Опір він вчинив, бо поліцейський став на нього наручники одягати. А він сказав, що в наручники не піде. Він може хамив поліцейському. Він змінився повністю й нічого не крав більше. Просить не позбавляти його волі, бо це найважче. Адже він нічого такого не зробив, щоб сидіти у в'язниці. Потерпілий вже нормально ходить, навіть не шкутильгає.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочинів, вона підтверджується дослідженими в судовому засіданні і оціненими судом доказами.

ОСОБА_2 затриманий 05.03.2018 одразу після події, із зафіксованого на відеозапис, вбачається, що поведінка ОСОБА_2 не відповідала обстановці, демонструє зневажливе відношення до працівників поліції, з ознаками алкогольного сп'яніння (а.с. 83, 85-88, т.3), згідно висновку щодо результатів медичного огляду №81 від 05.03.2018 о 22.25 год. ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп'яніння - алкотест 0,94% (а.с. 84, т.3), що означає станом на 17.30 год. ступінь алкогольного сп'яніння був значно вищий.

Очевидець-свідок ОСОБА_8 бачила як ОСОБА_2 наніс удар в обличчя ОСОБА_5, після чого обоє впали на землю і ОСОБА_2 продовжував бити поліцейського. В цей час вона побігла до службового автомобіля, бо знала, що там друга пара кайданок, після чого її увага перемикнулась на ОСОБА_1

Потерпіла ОСОБА_6 підтвердила також, що після падіння ОСОБА_5, вона з ОСОБА_8 відтягнули ОСОБА_1 від нього. Тобто, ОСОБА_5 і ОСОБА_2 зостались лише вдвох. І тільки вони могли наносити удари один одному.

Згідно показів потерпілого ОСОБА_5 він впав вдруге після удару, який наніс йому в нижню частину правої ноги ОСОБА_2

Це підтверджується висновком експерта № 61, згідно якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: а) садно правого колінного суглобу, відноситься до легких тілесних ушкоджень; б) ЗЧМТ, струс головного мозку, набряк вилиці справа, садно нижньої повіки правого ока, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; в) перелом дистального мета епіфізу правої великогомілкової кістки («задньої» кісточки) без зміщення - відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я. Ушкодження в п.а могло утворитись і від падіння, а в п. б і в не характерні для падіння. Загалом, локалізація та механізм виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_5 може відповідати механізмові, на який він вказує під час допиту.

Тож, перелом у потерпілого ОСОБА_5 саме в нижній частині правої ноги, і це тілесне ушкодження не характерне для падіння, відповідає строку 05.03.2018. Згідно до даних із книги нарядів ОСОБА_5 заступив у добовий наряд о 09.00 год. 05.03.2018, але здав зброю достроково о 19.00 год., після чого був госпіталізований. Суду доведено, що ушкодження отримане в бійці, де було всього двоє учасників: потерпілий і другий - саме обвинувачений ОСОБА_2

Усе вищезазначене узгоджується із даними, здобутими під час слідчих експериментів з ОСОБА_2 і ОСОБА_1.

Так, ОСОБА_2 під час слідчого експерименту з ним, проведеному в присутності захисника і двох понятих, зафіксованому на відеозапис, де в статусі підозрюваного показав на місце події і розповів, що подзвонили саме працівники поліції і вони з ОСОБА_1 підійшли до «Водограю». Сам не хотів сідати до поліцейських в автомобіль, почав опиратись, шарпатись, пам'ятає, що вдарив поліцейського в ногу і той впав, а потім вже інші допомогли «заламати» його самого. На статистові показав як розміщувались навпроти один одного, руками тримав за праве і ліве плече поліцейського, а потім своєю правою ногою наніс «підсікаючий» удар по нижній частині правої ноги поліцейського, після чого той впав. Що ОСОБА_1 робив не знає, бачив лише як той валявся на землі.

Також факт нанесення ОСОБА_2 удару ногою по нозі поліцейського підтверджується даними, здобутими під час слідчого експерименту з ОСОБА_1, який також проводився в присутності захисника і двох понятих. Показання обвинуваченого ОСОБА_1, що він не пам'ятає чи бачив як наносив удар ОСОБА_2 ногою поліцейському в судовому засіданні оцінює критично як намагання допомогти товаришу пом'якшити відповідальність.

Крім того, 05.03.2018 подія відбулась о 17.30 год., в цей час уже було темно, цілком розумно, що оглянули місце події на наступний ранок, де знайшли серед іншого і брудний погон лейтенанта поліції, що корелюється із даними з протоколу огляду речей, згідно яких на куртці ОСОБА_5 відсутній погон лейтенанта поліції. Шапку речовим доказом не визнавали, тому суд її не враховує.

За таких обставин, суд, повно і неупереджено, дослідивши усі надані докази, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає доведеним, що 05.03.2018 близько 17 год. 30 хв., перебуваючи біля магазину «Водограй» на вул. Мирогощанській м. Дубно Рівненської області, ОСОБА_2 вчинив опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов'язків, а тому ці дії обвинуваченого кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 342 КК України.

Крім того, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 05.03.2018 близько 17 год. 30 хв., перебуваючи біля магазину «Водограй» на вул. Мирогощанській м. Дубно Рівненської області, умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу - поліцейському ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків, а тому ці дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 345 КК України.

Висновки суду щодо призначення покарання, що згідно ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості; дані про особу винного (а.с. 110 т.3), який не судимий (а.с. 113, т.3), був притягнутий до адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних напоїв в громадському місці 08.01.2018 за ч.1 ст. 178 КУпАП (а.с. 92 т.1), згідно характеристики за місцем проживання скарг від сусідів не надходило (а.с. 111, т.3), проживає з матір'ю і вітчимом, сестрою та братом (а.с. 112 т.3), на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога в КЗ «РОЦПЗН» не перебуває (а.с.114, т.3). Також суд враховує, що під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_1 порушував його більше 50 разів (а.с. 169-202, 204-209, 213-215, 229-231, 233 т.1, а.с. 18 -22, 49, 66, т.2). Згідно висновку Дубенського МРВ з питань пробації відносно ОСОБА_1, останній має середній ризик небезпеки для суспільства та повторного вчинення кримінального правопорушення, було виявлені проблемні питання, на які повинні бути спрямовані заходи впливу: наявність схильності до агресивної поведінки під впливом алкоголю, відсутність постійної роботи і стабільного джерела доходу, виправлення можливе без обмеження або позбавлення волі на певний строк, але пропонують покласти додатковий обов'язок (а.с. 90-93, т.1).

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає його 1) щире каяття, 2) активне сприяння розкриттю злочину відповідно до ч.1 ст. 66 КК України. Обставина, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння згідно п. 13 ч.1 ст.67 КК України (а.с. 116, т.3).

Вирішуючи питання щодо міри покарання, беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, для ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 342 КК України із застосуванням ст.75 КК України. Суспільна небезпечність злочину полягає не лише в заподіяні шкоди здоров'ю потерпілого, а в тому, що таким чином підривається авторитет правоохоронного органу. Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочини під впливом алкоголю, поставився зі зневагою до працівників поліції, а також в подальшому неодноразово порушував покладені на нього судом обов'язки під час дії запобіжного заходу в виді домашнього арешту, суд вважає за необхідно покласти на нього додаткові обов'язки, визначені ст. 76 КК України, щоб ОСОБА_1 перебував під посиленим контролем органу пробації. Саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нею нового злочину.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості; дані про особу винного (а.с. 71 т.3), який у віці 18 років має три непогашені судимості, при чому востаннє засуджений 23.10.2017 за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі і звільнений з іспитовим строком 2 роки (а.с. 74-78, 80-81 т.3), відбував реальну міру покарання, звільнений з Дубенської виховної колонії Рівненської області 28.02.2017 (а.с. 79 т.3), згідно характеристики за місцем проживання скарг від сусідів не надходило (а.с. 72, т.3), проживає з дядьком (а.с. 73 т.3), на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога в КЗ «РОЦПЗН» не перебуває (а.с.82, т.3). Згідно висновку Дубенського МРВ з питань пробації відносно ОСОБА_2, останній має високий ризик небезпеки для суспільства та повторного вчинення кримінального правопорушення. Вважають виправлення без обмеження або позбавлення волі на певний строк неможливе (а.с. 95-98, т.1).

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд визнає активне сприяння розкриттю злочину відповідно до ч.1 ст. 66 КК України. Обставина, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння згідно п. 13 ч.1 ст.67 КК України (а.с. 84, т.3).

Вирішуючи питання щодо міри покарання, беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_2 в межах санкції ч. 2 ст. 342, ч.2 ст. 345 КК України. ОСОБА_2 знову і знову засуджувався, проте так і не зробив для себе належні висновки. Новий злочин, насильницький, де заподіяна шкода здоров'ю потерпілого поліцейського, підриває авторитет поліції, вчинений через чотири місяці після того, як суд надав ОСОБА_2 шанс виправитися, яким він знехтував. Вказане свідчить про високу небезпечність ОСОБА_2 для суспільства і окремих людей. Його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, він потребує цілодобового нагляду та контролю за його поведінкою. Також суд враховуючи пом'якшуючу обставину, вважає за можливе не призначати максимальне покарання, але враховуючи наявність обтяжуючої обставини остаточне покарання має бути визначене шляхом складання покарань.

Висновки суду щодо заявленого цивільного позову.

Потерпілий ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2804 грн. понесених витрат за лікування та 30000 моральної шкоди, заподіяної протиправними діями ОСОБА_2 У судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у ньому, і просить їх задовольнити. Обвинувачений ОСОБА_2 позов не визнав в повному обсязі, оскільки потерпілому не заподіював тілесні ушкодження.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Враховуючи, що понесені витрати за лікування ОСОБА_5 підтверджено (а.с. 74-78 т.1), суд робить висновок, що цивільний позов в частині стягнення матеріальних збитків підлягає до повного задоволення.

Щодо завданих моральних збитків, на відшкодування понесених фізичних і душевних страждань, враховуючи тривалість лікування і час на відновлення, суд вважає справедливою сатисфакцією стягнення з ОСОБА_2 15 000 грн. на користь ОСОБА_5, тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення.

Запобіжні заходи обвинуваченим до вступу вироку в законну силу залишити без змін: ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, а ОСОБА_1 - у виді цілодобового домашнього арешту.

Судові витрати - відсутні. Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 127, 366-371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 342 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

Відповідно до пп.1,2 ч.1, п.2,3,6 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 на період іспитового строку наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) працевлаштуватись або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутись до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу), 5) заборонити відвідувати розважальні заклади та місця, де продаються алкогольні напої на розлив.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк затримання з 05.03.2018 до 07.03.2018 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі згідно ст. 72 КК України.

До вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, але строком не більше 60 (шістдесяти) днів, тобто до 17.00 год. 11.02.2019.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 345 КК України, і призначити покарання:

-за ч.2 ст.342 КК України у виді 1 року позбавлення волі;

-за ч.2 ст.345 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_2 призначити шляхом часткового складання покарань з попереднім вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23.10.2017, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців.

Початком строку відбування покарання вважати дату затримання - 05.03.2018.

Цивільний позов ОСОБА_5 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_4, виданий 25.11.2016) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_9, паспорт НОМЕР_5, виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 23.11.2002, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) матеріальну шкоду в розмірі 2804 (дві тисячі вісімсот чотири) грн. та моральну шкоду в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень. В іншій частині в задоволенні цивільного позову - відмовити.

До вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Речові докази в справі після набарання вироком законної сили: 1) один погон старшого лейтенанта поліції повернути ОСОБА_6; 2) один погон лейтенанта поліції повернути ОСОБА_5; 3) складний ніж - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим і прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: