Рішення № 78525859, 12.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 р. Справа№200/11176/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1; 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 56/60) до Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради (ЄДРПОУ: 40342628; 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 8) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради про визнання дій щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання протиправними та зобов’язання провести реєстрацію зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона на підставі свідоцтва на право власності на житло № 8395/1 від 30.06.1999 та свідоцтва про право на спадщину № 1-2614 є співвласником 2/3 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14420440 від 30.04.2007. Іншою, 1/3 частиною квартири, володіє на праві спільної часткової власності син позивача, ОСОБА_2, який з 04.12.1994 зареєстрований за даною адресою. На даний час ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою майже два роки у зв’язку із виїздом разом зі своєю родиною на постійне місце проживання до Російської Федерації і повертатися не збирається.

Для оформлення субсидії на оплату комунальних послуг за місцем свого постійного проживання позивач отримала від сина нотаріально завірену довіреність на право представляти його інтереси в усіх компетентних органах влади з питання зняття з реєстрації місця проживання.

17.10.2018 позивач звернулася до відповідача із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, на яку отримала відмову у зв’язку з не поданням необхідних документів. Вважає таку відмову незаконною, оскільки вона прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, обгрунтований тим, що позивачеві відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, оскільки не було подано документів, зазначених в ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а саме: паспорта громадянина України на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, для внесення відомостей «ЗНЯТО З РЕЄСТРАЦІЇ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ», які є обов’язковими діями працівника органу реєстрації згідно п. 27 постанови Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016, та квитанції про сплату адміністративного збору за надання адміністративної послуги. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 12.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи проведено за правилами ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до паспорта громадянина України серії ВВ № 533633, виданого на ім’я ОСОБА_2 (копія паспорта наявна в матеріалах справи), місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

17.10.2018 позивач на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 11 вересня 2018 року звернувся в інтересах ОСОБА_2 до відповідача із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.

До заяви додано такі документи: завірену копію довіреності ОСОБА_2; засвідчену копію паспорта громадянина України ОСОБА_2; копію паспорта громадянина України позивача.

Відповідачем у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 відмовлено на підставі п. 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року.

Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

Як вбачається з відзиву відповідача на позовну заяву, підставою для відмови у знятті з реєстрації стало не подання особою оригінала документа, до якого вносяться відомості щодо зняття з реєстрації місця проживання, а саме: паспорта громадянина України ОСОБА_2, та квитанції про сплату адміністративного збору за надання адміністративної послуги.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року (далі - Правила № 207).

За визначенням частини першої статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні":

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради;

документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

зняття з реєстрації - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до частини першої статті 7 цього Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

- заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;

- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

- свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

- інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, що разом із заявою особа подає також документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання.

Відповідно до приписів п. 8 ст. 3 зазначеного Закону, документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Вказані приписи п. 8 ст. 3 Закону дублюються у пункті 9 Порядку № 207, відповідно до якого відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 207, працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві.

Працівник органу реєстрації у день звернення особи (її представника) або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку: приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи; вносить відомості про зняття з реєстрації місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.

Відповідно до статті 9-1 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

- особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;

- у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними;

- для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Наведеним положенням Закону кореспондують положення пунктів 11 та 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02 березня 2016 року.

Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що реалізація права особи на зняття з реєстрації її місця проживання можлива лише за умови подання особою (її представником) всіх необхідних документів. Неподання передбачених законом документів є підставою для відмови у знятті з реєстрації місця проживання. Підстави для зняття з реєстрації місця проживання є вичерпними.

Посилання позивача на відсутність у нього можливості надати паспорт громадянина України ОСОБА_2 у зв’язку з його не проживанням на території України, а також обмеження його права на зняття з реєстрації місця проживання, конституційного права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, оскільки наведений документ лише входить до переліку документів, до яких можуть вноситись відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації, і його неподання не є безумовною підставою для відмови у знятті з реєстрації місця проживання, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вже було зазначено судом, не надання всіх передбачених п. 8 ст. 3 Закону документів, зокрема, паспорта громадянина України ОСОБА_2, або будь-якого іншого документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, є безумовною підставою для відмови в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання. Визначений Законом порядок прийняття одного із зазначених рішень є обов’язковим для виконання суб’єктами владних повноважень у правовідносинах, пов’язаних з вчиненням дій та прийняттям рішень щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання (перебування).

Твердження позивача про відсутність можливості надати паспорт громадянина України ОСОБА_2 у зв’язку з його не проживанням на території України суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_2 надано позивачеві відповідну довіреність, видану на території Російської Федерації. При цьому, як вбачається із зазначеної довіреності, копія якої наявна в матеріалах справи, ОСОБА_2 та території Російської Федерації користується закордонним паспортом громадянина України ES503758.

Крім того, неможливість надання або відсутність паспорта громадянина України (зокрема довірителя) та не проживання останнього значний час за місцем реєстрації є підставою для звернення позивача до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства з позовом про зняття особи з реєстрації місця проживання.

При цьому, суд переконаний, що не виконання приписів Закону щодо надання передбачених документів до органу реєстрації, є наслідком не проставлення відповідної відмітки у документі, до якого вносяться відомості про місце перебування особи, а, отже, є порушенням інтересів держави і в даному випадку відмова відповідача у вчиненні таких дій жодним чином не порушує конституційного права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання особи, оскільки зняття з місця реєстрації (проживання, перебування) не передбачає такого обмеження.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що ненадання квитанції про сплату адміністративного збору за надання адміністративної послуги при знятті з реєстрації місця проживання (перебування), відповідно до приписів ст. 7 та ст. 9-1 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", не є підставою для відмови у знятті з реєстрації місця проживання, оскільки її надання, згідно вимог ст. 6 вказаного Закону, передбачено за надання адміністративної послуги у разі реєстрації місця проживання особи.

Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із встановлених Законом вимог, приймаючи до уваги, що позивачем при зверненні до відповідача не було надано всіх передбачених п. 8 ст. 3 Закону документів, зокрема, паспорта громадянина України ОСОБА_2, або будь-якого іншого документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, враховуючи чітко визначені Законом дії відповідача при виникненні спірних обставин, суд приходить до висновку, що відповідач в даних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Крім того, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_1П за адресою: АДРЕСА_3, враховуючи правомірність дій відповідача в даних спірних правовідносинах. При цьому, суд також приймає до уваги виключні повноваження відповідача в даних правовідносинах, а також те, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється лише за заявочним принципом шляхом подання особою заяви із визначеним переліком обов'язкових документів до уповноваженого органу реєстрації/зняття з реєстрації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн.

Оскільки судом відмовлено позивачеві у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1; 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 56/60) до Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради (ЄДРПОУ: 40342628; 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 8) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 грудня 2018 року.

Суддя Ушенко С.В.