Рішення № 78525401, 13.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 537/4171/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчука з позовною заявою до приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 29 серпня 2018 року про відкриття виконавчого провадження №57097398.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука суду від 18 вересня 2018 року у справі №537/4171/18 матеріали позову ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження передано на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Справа №537/4171/18 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 08.10.2018, що підтверджується відбитком вхідного штампу.

Ухвалою суду від 16.10.2018 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

01.11.2018 від позивача до суду надійшли документи, якими остання усунула недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 16.10.2018.

Ухвалою суду від 05.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №537/4171/18, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.11.2018, яке відкладалося на 05.12.2018.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю винесення спірної постанови, оскільки приватним виконавцем безпідставно прийнято до виконання виконавчий напис по якому закінчився строк пред'явлення до виконання.

08.11.2018 від приватного виконавця до суду надійшов відзив на позов, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 59-70). Зазначав, що 28.08.2018 надійшла заява представника стягувача про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 №16163 від 29.08.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-банк" заборгованості у сумі 33587,85 дол. США. До заяви додано оригінал вказаного виконавчого напису. Приватним виконавцем встановлено, що виконавчий документ відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", строк пред'явлення цього документа до виконання не закінчився, оскільки нормами Закону України "Про виконавче провадження" чітко передбачено строк пред'явлення виконавчих документів протягом трьох років з дня набрання рішенням чинності. Виконавчий напис №16163 вчинено 29.08.2016, він набрав чинності з дня реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, тобто з 29.08.2016, а отже строк пред'явлення вищевказаного виконавчого напису становить до 30.08.2019. На момент набрання виконавчим написом №16163 від 29.08.2016 чинності строк пред'явлення виконавчих документів (у редакції Закону України "Про виконавче провадження" на момент вчинення виконавчого напису) складав один рік та мав закінчитися 30.08.2017. 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016, яким встановлено збільшений строк для пред’явлення виконавчих документів до виконання – протягом трьох років. А відтак, строк пред’явлення виконавчого напису №16163, виданого 29.08.2016 приватним нотаріусом ОСОБА_3, складає три роки, тобто, до 30.08.2019.

Позивач та відповідач в судове засідання 05.12.2018 не з'явились, будучи належно повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач направив до суду клопотання від 07.11.2018 №3054 про розгляд справи за його відсутності (а.с. 75).

Згідно з частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.04.2008 між ЗАТ "Альфа-Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання траншу №SMЕ0011651, за умовами якого кредитор у порядку та згідно умов Рамкової Угоди № SMЕRS00899 від 24.04.2008 та цього договору надав позичальнику кредит в сумі 55000 доларів США на строк користування 180 місяців зі сплатою процентів в розмірі 15% річних, а позичальник зобов’язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за цим договором в повному обсязі (а.с. 42-44).

Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 13.01.2015 у справі 4343-2/1100/14 позов ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №SMЕ0011651 від 24.04.2008 задоволено в повному обсязі (а.с. 45-47). Стягнуто солідарно з відповідачів, якими є громадяни України ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ПАТ "Альфа-Банк", м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, п/р №37398000000002, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, заборгованість за договором про надання траншу №SMЕ0011651 від 24.04.2008, а саме: за кредитом – 368144,69 грн, за відсотками – 32657,49 грн, пеню – 29072,03 грн. Стягнуто з відповідача, який є громадянином України ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ПАТ "Альфа-Банк", м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, п/р №37398000000002, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, пеню за договором поруки №SMЕ0011651/1 від 24.04.2008 у розмірі 2149,30 грн. Стягнуто солідарно з відповідачів, якими є громадяни України ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ПАТ "Альфа-Банк", м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, п/р №37398000000002, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, судові витрати, а саме – витрати по сплаті третейського збору в сумі 400,00 грн.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.04.2015 у справі №751/3682/15-ц (провадження №6/751/1168/15) в задоволенні заяви ОСОБА_4 про скасування рішення третейського суду – відмовлено повністю, а рішення третейського суду від 13.01.2015 залишено без змін (а.с. 48-49).

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23.06.2015 у справі №751/3682/15-ц (провадження №22-ц/795/1128/2015) апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.04.2015 залишено без змін (50-51).

29.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис про стягнення на користь ПАТ "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, п/р 37396000000004, МФО 300346) заборгованості, що виникла по договору про надання траншу №SMЕ0011651 від 24.04.2008, боржником за яким є ОСОБА_1 (дата народження – 01.12.1980, місце народження – м. Кременчук, Полтавської області, місце роботи – невідоме, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – НОМЕР_1, НОМЕР_3, виданий Краснодонським МВ УМВС в Луганській області, 12.11.1998, місце реєстрації: Полтавська область, м. Кременчук, вул. І. Приходька, буд. 119). Загальна сума заборгованості становить 33587,85 грн. Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №16163 (а.с. 71).

28.08.2018 до приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_5 надійшла заява ПАТ "Альфа-Банк" про відкриття виконавчого провадження, у якій заявник просить виконавця прийняти до виконання виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №16163 виданий 29.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованості на загальну суму 33587,85 доларів США, та одночасно з відкриттям виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника (а.с. 72).

29.08.2018 приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57097398 з примусового виконання виконавчого напису від 29.08.2016 №16163, стягувачем у якому вказано ПАТ "Альфа-Банк", а боржником – ОСОБА_1 (а.с. 73-74).

Позивач не погодилась з вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження, у зв’язку з чим оскаржила її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд приходить до таких висновків.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі – Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

Частиною другою статті 24 Закону №1404-VІІІ визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За приписами частини п’ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як слідує з матеріалів справи, спірну постанову про відкриття виконавчого провадження №57097398 приватний виконавець виніс 29.08.2018 на підставі виконавчого напису нотаріуса від 29.08.2016 №16163 за заявою стягувача ПАТ "Альфа-Банк" (а.с. 71-72).

Позивач наполягає на тому, що вказана постанова приватним виконавцем винесена безпідставно, оскільки ПАТ "Альфа-Банк" при зверненні із заявою про відкриття виконавчого провадження порушило строки пред’явлення до виконання вказаного виконавчого напису. Так, за змістом виконавчого напису нотаріуса, останній датований 29.08.2016 і строк його пред’явлення до виконання протягом року з дня його вчинення (а.с. 71).

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (чинного на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса, далі - Закон №606-XIV) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У частині другій статті 22 Закону №606-XIV визначено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58 Конституції України). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 рішення Конституційного Суду України від 05.04.2001 у справі №3-рп/2001).

05.10.2016 набрав чинності Закон №1404-VІІІ, відповідно до частин першої, другої статті 12 якого виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з пунктом п’ятим розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VІІІ виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту п’ятого розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VІІІ свідчить, що вона застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред’явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом №1404-VІІІ. Для пункту п’ятого розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VІІІ не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону №1404-VІІІ до виконавчих документів, строк пред’явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Матеріали справи свідчать, що строк пред’явлення до виконання виконавчого напису нотаріуса від 29.08.2016 №16163 був визначений протягом року з дня вчинення останнього та мав закінчитися 30.08.2017.

Отже, оскільки на час втрати чинності Закону №606-XIV та набрання чинності нового Закону №1404-VІІІ строк пред’явлення до виконання виконавчого напису не закінчився, такий строк згідно з приписами Закону №1404-VІІІ був пролонгований з одного до трьох років.

Таким чином, доводи позивача щодо пред'явлення виконавчого напису до виконання з порушенням річного строку пред’явлення його до виконання суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а відтак, суд вважає, що приватним виконавцем обґрунтовано прийнято до виконання та відкрито спірною постановою виконавче провадження №57097398 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.

Стосовно посилань позивача на порушення приватним нотаріусом норм законодавства при вчиненні виконавчого напису, то судом так посилання оцінюються критично, так як матеріали справи не містять документальних доказів оскарження ОСОБА_1 виконавчого напису у встановленому законодавством порядку та його скасування.

Крім того, за нормами Закону №1404-VІІІ приватний виконавець не наділений повноваженнями перевіряти законність виконавчого документа, в тому числі, виконавчого напису нотаріуса, та дійсності правочину, що був підставою для його видачі, а зобов’язаний лише перевіряти відповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 4 Закону №1404-VІІІ.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №1404-VІІІ, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. І. Приходька, буд. 119, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, рнокпп НОМЕР_1) до приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_2 (вул. Академіка Маслова, буд. 15/4, м.Кременчук, Полтавська область, 39600) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяОСОБА_6