Рішення № 78525177, 10.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/4848/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.,

секретар судового засідання Іванес Х.О.,

за участю : представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,-

Встановив:

Позивач, Приватне підприємство «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт», звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головною управління Державної фіскальної служби України у Львівській області №840168/36739260 від 13.06.2018 р про відмову в реєстрації податкової накладної № 23 від 30.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної приватним підприємством «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт»; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №23 від 30.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену приватним підприємством «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між підприємством ПП «КЕТ «Теплосвіт» (постачальник) та ТОВ «Енергозберігаюча компанія «Адамсон» (покупцем) укладено договір поставки №040816-1 від 04.08.2016 р. Згідно умов договору Постачальник зобов’язується поставити та передати у власність Покупця товар (обладнання, арматуру, супутні товари до системи опалення, вентиляції, газопостачання, каналізації), а Покупець зобов’язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених даним Договором. На виконання умов Договору поставки від 04.08.2016 р №040816-1 Постачальник здійснив поставку Покупцеві товару, а саме: твердопаливного котла ЕСО НЕАТ 5 СА к-стю 1 шт. на загальну суму у розмірі 17 391,00 грн, включаючи ПДВ в сумі 2 898,50 грн, що підтверджується видатковою накладною від 30.11.2017 р №300. 30.11.2017 р ТОВ «Адамсон» здійснило оплату за товар поставлений за видатковою накладною від 30.11.2017 р №300 товар на суму у розмірі 17 391,00 грн, включаючи ПДВ в сумі 2 898,50 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку ПП «КЕТ» Теплосвіт» за №26006301361130. Позивачем на виконання приписів ст.201 ПКУ складено податкову накладну №23 від 30.11.2017 р. Згідно квитанції №1, яка була отримана 14.12.2017 року, вищезазначену податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. Позивач зазначає, що у квитанції, якою він був повідомлений про зупинення реєстрації податкової накладної, відсутні посилання на відповідний підпункт пункту 1.6. “Критеріїв ризиковості платника податку” . Також зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної ДФС не вказала, які саме документи пропонується надати позивачу. Позивачем було направлено на адресу податкового органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній, з додатками у кількості 9 документи, а саме: видаткових накладних, рахунків, актів виконаних робіт, товаро-транспортних накладних, платіжних доручень, договору оренди офісу, договорів оренди транспортних засобів, штатного розкладу та інше. Однак, рішенням комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації № 840168/36739260 від 13.07.2018 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної №23 від 30.11.2017 року. Позивач вважає, що оскаржуване рішення № 840168/36739260 від 13.07.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 23 від 30.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим, оскільки платником податків надано необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, та всі ці документи складені у відповідності до чинного законодавства України. Позивач на момент здійснення таких господарських операцій мав достатні технічні, трудові та матеріальні ресурси. У зв’язку із відмовою в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до ДФС України із скаргою на рішення комісії № 840168/36739260 від 13.07.2018 року, однак за результатом розгляду скарги, позивачу відмовлено у задоволенні такої, а рішення комісії залишено без змін. Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які складені у відповідності до вимог законодавства та свідчать про проведення господарських операцій позивачем та на те, що такі документи були надані відповідачу1, останній не мав правових підстав, на думку позивача, для відмови у реєстрації податкової накладної. Позивач вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправними та підлягають скасуванню, а податкова накладна підлягає реєстрації, оскільки належні підстави для її зупинення відсутні. Реальність господарських операцій підтверджується належними документи, що наданні суду, тому просить суд позов задовольнити.

Представник відповідачів у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що причиною відмови у реєстрації податкової накладної № 23 було відсутність документів, а саме договорів, первинних документів щодо постачання товарів, придбання товарів, зберігання та транспортування. З огляду на викладене, відповідач вважає, що у Комісії ГУ ДФС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому рішення є правомірними.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив. Позивачем додатково зазначено, що ним надавалися пояснення податковому органу та документи в обсязі достатньому для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 30.11.2017 р №23.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідив подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт» зареєстровано як юридичну особу за юридичною/податковою адресою: 81132, Львівська область, Пустомитівський район, с. Нагоряни, вул. Стуса, 17 Б.

Між підприємством ТзОВ «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт», (постачальник) та підприємством ТОВ «Енергозберігаюча компанія «Адамсон» (покупцем) укладено договір поставки №040816-1 від 04.08.2016 р. Згідно умов договору Постачальник зобов’язується поставити та передати у власність Покупця товар (обладнання, арматуру, супутні товари до системи опалення, вентиляції, газопостачання, каналізації), а Покупець зобов’язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п.1.4 договору поставки від 04.08.2016 р №040816-1 Постачальник поставляє покупцю товари окремими партіями. Терміни поставки, кількість, асортимент, (номенклатура) товарів остаточно узгоджуються сторонами у накладних, що є невід’ємною частиною цього Договору та мають силу специфікації.

Згідно з п.3.4 зазначеного Договору датою поставки Товару є дата виписки накладної Постачальником. Моментом переходу до Покупця права власності і всіх ризиків на Товар за цим договором вважається дата передачі Товару покупцеві у пункті поставки Товару. Пунктом 4.2 цього Договору передбачено, що Товар вважається зданим Постачальником і прийнятий Покупцем з моменту підписання повноваженими представниками Сторін накладних.

На виконання Договору поставки від 04.08.2016 р №040816-1 Постачальник здійснив поставку Покупцеві товару, а саме: твердопаливного котла ЕСО НЕАТ 5 СА к-стю 1 шт. на загальну суму у розмірі 17 391,00 грн, включаючи ПДВ в сумі 2 898,50 грн, що підтверджується видатковою накладною від 30.11.2017 р №300.

30.11.2017 р Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамсон» (Покупець) здійснив оплату за Товар поставлений за видатковою накладною від 30.11.2017 р №300 товар на суму у розмірі 17 391,00 грн, включаючи ПДВ в сумі 2898,50 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку приватного підприємства «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт» за №26006301361130.

Відповідно за першою подією виписана податкова накладна № 23 від 30.11.2017 року на загальну суму 17 391,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% – 2 898,50 грн.

Згідно квитанції №1, яка була отримана 14.12.2017 року, вищезазначену податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 21.03.2018 № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»

Приватне підприємство «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт» 12.07.2018 року направило на адресу податкового органу Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК, з додатками у кількості 9 документів, а саме: договір поставки №Т 14/ТК від 06.11.2014 р, видаткову накладну №4492 від 10.11.2016 р, рахунок №778 від 27.10.2016 р, договір поставки №040816-1 від 04.08.2016 р, видаткову накладну від 30.11.2017 р №300, виписку з банківського рахунку №б/н від 30.11.2017 р, оборотно-сальдову відомість за листопад 2017,інформаційну довідку №б/н від 31.12.2017 р.

Рішенням Комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації № 840168/36739260 від 13.07.2018 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної №23 від 30.11.2017 року. Підставою відмовлення у реєстрації вищевказаної податкової накладної відповідачем -2 зазначено: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки/фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні).

Позивач подав скаргу від 13.07.2018 року на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України з додатками в кількості 8, що підтверджується квитанцією № 1 від 23.07.2018 року.

Рішенням комісії з питань розгляду скарг № 22154/36739260/2 від 01.08.2018 року скарга позивача залишена без задоволення та рішення комісії Головного управління ДФС України у Львівській області без змін. Підставою відмовлення у реєстрації вищевказаної податкових накладних зазначено: «відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/чи можливість надання послуг, виконання робіт; відсутні копії документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі.

Позивач вважає прийняте відповідачем 2 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 23 від 30.11.2017 року протиправним, у зв'язку з чим звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Спеціальним законом з питань оподаткування, що установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Судом встановлено 30.11.2017 р Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамсон» (Покупець) здійснив оплату за Товар поставлений за видатковою накладною від 30.11.2017 р №300 товар на суму у розмірі 17 391,00 грн, включаючи ПДВ в сумі 2898,50 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку приватного підприємства «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт» за №26006301361130.

Відповідно за першою подією виписана податкова накладна № 23 від 30.11.2017 року на загальну суму 17 391,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% – 2 898,50 грн.

Як вказано у пунктах 5, 10, 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 29.12.2010 № 1246 (надалі – Порядок № 1246), після складення (з дотриманням вимог, установлених пунктами 200№.3, 200№.9 статті 200№ та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку) податкової накладної і накладення на неї електронного цифрового підпису, платник податку здійснює шифрування податкової накладної та надсилає її ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Після надходження податкової накладної до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та проводиться перевірка зокрема відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризику, достатнім для зупинення її реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. За результатами перевірки формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (пункти 12, 13 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом ОСОБА_3 України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Листом ДФС України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу та на виконання вимог постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 21.02.2018 р. № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» ДФС за погодженням з Мінфіном України затверджено критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій.

Відповідно п. п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Згідно п. 12. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 21 лютого 2018 р. № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 вказаного Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

З матеріалів справи судом встановлено, що у квитанції №1 отриманої 14.12.2017 року відсутні посилання на відповідний підпункт пункту 1.6. «Критеріїв ризиковості платника податку». Натомість зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Однак, податковим органом не зазначено, які саме документи пропонується надати позивачу.

Також, під час розгляду справи судом, відповідачами не надано суду жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 21 лютого 2018 р. № 117 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.14 цього Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно пункту 15 цього Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 цього порядку передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Судом встановлено, що позивач, приватне підприємство «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт», 12.07.2018 року направив на адресу податкового органу Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, з додатками у кількості 9 документів, а саме: договір поставки №Т 14/ТК від 06.11.2014 р, видаткову накладну №4492 від 10.11.2016 р, рахунок №778 від 27.10.2016 р, договір поставки №040816-1 від 04.08.2016 р, видаткову накладну від 30.11.2017 р №300, виписку з банківського рахунку №б/н від 30.11.2017 р, оборотно-сальдову відомість за листопад 2017,інформаційну довідку №б/н від 31.12.2017 р.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно п.21 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно пункту 22 встановлено, що Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі. Бланк цього додатку містить розділи, в яких зазначені вичерпний перелік підстав відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування та передбачає обов’язкове зазначення податковим органом конкретних документів.

Судом встановлено, що у оскаржуваному рішенні № 840168/36739260 від 13.07.2018 року Комісія зазначила в якості підстави для відмови в реєстрації “ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки/фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні).

Проте, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, а саме документами, які були надані позивачем на підтвердження здійснення господарської операції.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області містить формальну підставу для його прийняття, що зазначена у Постанові КМУ № 117, а саме ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки/фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні).

Однак в оскаржуваному рішенні не зазначено, якими мотивами керувалася Комісія Головного управління ДФС у Львівській області, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Так, відповідно до п. 21. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 21 лютого 2018 р. № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету ОСОБА_3 Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету ОСОБА_3 Європи 77 (31) від 28.09.1977 року, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують відповідність суті укладеного позивачем правочину та відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак податкова накладна підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення № 840168/36739260 від 13.07.2018 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної прийнято необґрунтовано з порушенням вимог зазначених вище нормативно-правових актів, без зазначення у них мотивів їх прийняття, тому, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування такого рішення належить задовольнити.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 23 від 30.11.2017 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Відповідно до Рекомендацій Комітету ОСОБА_3 Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

протягом п’яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;

протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної /розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 23, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкової накладної немає, відтак є достатні підстави для прийняття комісією рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних. Таким чином, позовні вимоги про зобов’язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подану приватним підприємством «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт» податкову накладну № 23 від 30.11.2017 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства судові витрати належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень, що виступали відповідачами у справі, пропорційно позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України, суд -

Вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головною управління Державної фіскальної служби України у Львівській області №840168/36739260 від 13.06.2018 р про відмову в реєстрації податкової накладної № 23 від 30.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної приватним підприємством «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт».

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №23 від 30.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену приватним підприємством «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ідентифікаційний код 39462700) на користь приватного підприємства «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт» (81132, с. Нагоряни, Пустомитівський район, Львівська область, вул. Стуса, буд. 17 Б; ідентифікаційний номер 36739260) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 39292197) на користь приватного підприємства «Компанія Енергозберігаючих технологій «Теплосвіт» (81132, с. Нагоряни, Пустомитівський район, Львівська область, вул. Стуса, буд. 17 Б; ідентифікаційний номер 36739260) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 13 грудня 2018 року.

Суддя Гулкевич І.З.