Рішення № 78525025, 13.12.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3633/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання рішення неправомірним, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2018 року ОСОБА_1 (далі – представник) звернувся в інтересах ОСОБА_2 ОСОБА_3 (далі – позивач, ОСОБА_2Р.) до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – Відповідач, УПФУ в Попаснянському) про визнання рішення неправомірним, зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 народився 16.09.1958, тобто 16.09.2018 йому виповнилося 60 років. Всі періоди роботи та знаходження позивача на обліку у центрі зайнятості з 01.09.1975 по 14.07.2014 підтверджуються записом у трудовій книжці, а період перебування у лавах ОСОБА_4 підтверджується записом у його військовому квитку. Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач має стаж роботи 35 років 03 місяці 21 день.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року – не менше 25 років. ОСОБА_2 народився 16.09.1958, тобто, маючи більше 25 років страхового стажу, він набув право на призначення йому пенсії за віком після того, як йому виповнилося 60 років, а саме з 17.09.2018.

ОСОБА_2 22.10.2018 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі з заявою про призначення пенсії за віком та надав всі необхідні документи.

Рішенням УПФУ в Попаснянському районі від 31.10.2018 ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону № 1058, посилаючись на те, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж роботи, а саме 25 років. При цьому не зараховано жодного дня стажу роботи позивача та вказано, з посиланням на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, що перша сторінка трудової книжки заповнена російською мовою, по-батькові записано як «Рамазан-огли», а у вкладиші в трудову книжку БТ-І № 4125158 та військовому квитку по-батькові вказано російською мовою як «Рамазан-оглы», а згідно даних паспорту – ім’я та по-батькові ОСОБА_2 Рамазан-оглы (російською мовою) та українською «Рамазаногли», тому зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_2 періоди роботи по трудовій книжці, вкладишу в трудову книжку та військовому квитку неможливо у зв’язку з розбіжністю в імені по-батькові з паспортом.

Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки у трудовій книжці є всі необхідні записи, які підтверджують, що він почав працювати з 01.09.1975 та страховий стаж його роботи складає більше 35 років.

Відповідач у рішенні вказує, що відповідно до інструкції про порядок ведення трудових книжок відомості працівника записуються на підставі його паспорту або свідоцтва про народження. Відповідно до свідоцтва про народження, яке складено російською мовою, по-батькові позивача вказано як «Рамазан-оглы», тобто відомості про по-батькові позивача вказані у його трудовій книжці, вкладиші до неї та військовому квитку, які також складені російською мовою, повністю відповідають відомостям, вказаним у свідоцтві про народження.

Відповідно до відомостей із вільної енциклопедії та українського правопису щодо правил утворення по-батькові у тюркських народів, до якого відноситься ОСОБА_2, слідує, що по-батькові утворюється за допомогою слів огли для синів і кизи для дочок і російською мовою пишуться «оглы» через дефіс. В українському правописі тюркські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли, що вказують на соціальний стан, родинні стосунки пишуться як разом, так і через дефіс, і це не є помилкою. Все це свідчить про те, що написання по-батькові ОСОБА_2 у трудовій книжці, вкладишу до трудової книжки, та військовому квитку через дефіс, а у його паспорті разом не може бути підставою вважати, що у цих документах мова йде про різних осіб.

Про те, що трудова книжка без номеру, дата видачі якої 05.09.1975, зі вкладишем до трудової книжки серії БТ-І № 4125158 та військовий квиток серії НЗ № 3400754, які надавалися ОСОБА_2 до УПФУ, належать саме позивачу, свідчить і те, що вказані в цих документах інші відомості, а саме – дата народження та місто народження ОСОБА_2 повністю співпадають у всіх документах.

Щодо посилання відповідача на те, що нібито у трудовій книжці ОСОБА_2 його по-батькові вказано російською мовою як «Рамазан – огли» взагалі не відповідає здоровому глузду, оскільки по тому запису, який є у трудовій книжці, неможливо точно сказати, яка літера «и» або «ы» там фактично вказана.

Також те, що трудова книжка належить саме ОСОБА_2 підтверджується і індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_2, у яких відомості про період його роботи з 01.01.1998, тобто з часу утворення цих відомостей, повністю відповідають записам у вкладиші до трудової книжки ОСОБА_2 серії БТ-І № 4125158.

Не визнаючи страховий стаж ОСОБА_2 по трудовій книжці та по військовому квитку ОСОБА_2, відповідачу достовірно відомо, що надати інші документи про періоди роботи та проходження військової служби, у яких його по батькові буде відповідати тому, як вказано в його паспорті, у ОСОБА_2 взагалі не має можливості, оскільки на підприємствах, де він працював, його по батькові значиться так, як вказано в його трудовій книжці та вкладиші до трудової книжки. Те ж саме і відносно служби в лавах ОСОБА_4. Також відповідачу достовірно відомо, що у судовому порядку не встановлюється належність особі військового квитка.

На підставі викладеного представник позивача просив суд:

1) визнати неправомірним та скасувати рішення УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 31.10.2018 щодо відмови ОСОБА_2 ОСОБА_3 в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

2) зобов’язати УПФУ в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_2 ОСОБА_3 пенсію за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 17 вересня 2018 року на підставі наданих ОСОБА_2 документів.

Ухвалою суду від 16.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк.спр. 1-2).

03.12.2018 за вх. № 36814/2018 відповідачем надано відзив на позову заяву (арк.спр. 44), в якому зазначено таке.

22.10.2018 позивач звернувся до УПФУ в Попаснянському районі з заявою про призначення пенсії згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до якої було додано паспорт, трудову книжку, вкладиш до трудової книжки, військовий квиток, довідку від 09.10.2018 № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З посиланням на статтю 26, пункт 1 статті 45 Закону № 1058, відповідач зазначив, що за наявності необхідного стажу роботи ОСОБА_2 мав би право на пенсію з 17.09.2018.

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Відповідно до пунктів 2.11 та 2.12 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім’я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Перша сторінка трудової книжки ОСОБА_2 (від 05.09.1975) заповнена російською мовою, ім’я по батькові записано як «Рамазан-огли», у вкладиші до трудової книжки БТ-І № 4125158 та військовому квитку ім’я по батькові вказано як ОСОБА_2 Рамазан-оглы, а згідно даних паспорту ЕМ 452603 – ім’я по батькові ОСОБА_2 ОСОБА_3 (російською) та ОСОБА_3 (українською), тому зарахувати до страхового стажу періоди роботи по трудовій, вкладишу в трудову книжку та військовому квитку неможливо у зв’язку з розбіжністю в імені по батькові з паспортом позивача.

Тому управлінням вирішено відмовити ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком, передбаченої статтею 26 Закону № 1058, через відсутність необхідного стажу роботи 25 років.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, звернувся до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області з заявою від 22.10.2018 № 1249 про призначення пенсії за віком (арк.спр. 47, 48, 49).

З розписки – повідомлення вбачається, що до заяви було додано довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, паспорт, трудову книжку та вкладиш до трудової книжки № БТ-І 4125158, військовий квиток, заяву про спосіб виплати пенсії (арк.спр. 47 зв.).

Рішенням УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 31.10.2018 «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_2 ОСОБА_3» відмовлено ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком, передбаченої статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», через відсутність необхідного стажу роботи, а саме 25 років (арк.спр. 46).

Оскаржуване рішення з посиланням на статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанову КМУ від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», пункти 2.11, 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, обґрунтовано тим, що перша сторінка трудової книжки (від 05.09.1975) заповнена російською мовою, ім’я по батькові записано як «Рамазан-огли», у вкладиші в трудову книжку БТ-І № 4125158 та військовому квитку ім’я по батькові вказано як ОСОБА_2 Рамазан-оглы, а згідно даних паспорту ЕМ 452603 – ім’я по батькові ОСОБА_2 ОСОБА_3 (російською) та українською ім’я по батькові ОСОБА_3, тому зарахувати до загального стажу періоди роботи по трудовій, вкладишу в трудову книжку та військовому квитку не можливо у зв’язку з розбіжністю в імені по батькові з паспортом (арк.спр. 46 зв.).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058), Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_5 України від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок № 637), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110 (далі – Інструкція № 58).

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно із положеннями частини першої статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з паспортом ЕМ452603, виданим 24.11.1999 Алчевським МВУМВС України в Луганській області, дата народження ОСОБА_2 – 16.09.1958 (арк.спр. 20), тобто 16.09.2018 йому виповнилося 60 років.

З заявою про призначення пенсії позивач звернувся 22.10.2018, після досягнення 60 років, тобто за умови наявності 25 років стажу пенсія була б призначена з 17.09.2018.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача щодо відсутності необхідного стажу роботи (не підтвердження його документально), суд зазначає таке.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом ОСОБА_5 України.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Трудова книжка на ім’я ОСОБА_2 Рамазан-огли, 1958 г. (російською мовою) та вкладиш БТ-І № 4125158 містить наступні записи:

- 01.09.1975 – 20.11.1975 – різноробочий у Будівельному управлінні № 3 треста 10 «Висотбуд»;

- 01.12.1975 – 19.12.1975 – різноробочий у ПМК-54 треста № 6 Мінсельбуду ГРСР;

- 02.11.1976 – 31.10.1978 – служба в лавах ОСОБА_4;

- 15.12.1978 – 13.04.1979 – штукатур у СМРУ-1 треста 1 «Грузсельгосптехніка»;

- 22.05.1979 – 02.07.1979 – автослюсар у Болнисському АТП;

- 14.10.1979 – 02.04.1980 – слюсар у Болнисському АТП;

- 19.05.1980 – 14.11.1980 – робочий у радгоспі «Вязьминський»;

- 01.05.1981 – 06.05.1981 – слюсар у Болнисському АТП;

- 08.06.1981 – 05.10.1981 – слюсар в Комунарському АТП 12115;

- 16.10.1981 – 30.06.1982 – лаборант у Комунарському гірничо – металургійному інституті;

- 23.08.1982 – 26.08.1983 – водій у Комунарському продторгу;

- 08.09.1983 – 23.05.1984 – слюсар – монтажник у Комунарському спецуправлінні «Коксохіммонтаж» № 224;

- 04.06.1984 – 09.02.1988 – водій та механік у Комунарському управлінні механіки;

- 10.02.1988 – 11.01.1995 – слюсар в управлінні виробничо – технологічної комплектації треста «Комунарськбуд»;

- 18.07.1995 – 30.09.1997 – монтажник сантехсистем та обладнання у МЖЕО Алчевської міської ради;

- 08.10.1997 – 21.10.2008 – слюсар, майстер у Алчевському виробничому управлінні водопровідно – каналізаційного господарства;

- 07.11.2008 – 30.09.2009 – на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості населення та отримував допомогу по безробіттю;

- 01.10.2009 – 15.04.2011 – майстер зміни у КТП «Алчевськтеплокомуненерго»;

- 16.05.2011 – 02.10.2011 – перебував на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості населення та отримував допомогу по безробіттю;

- 03.10.2011 – 16.04.2012 – майстер зміни у КТП «Алчевськтеплокомуненерго»;

- 04.05.2012 – 09.12.2012 - перебував на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості населення та отримував допомогу по безробіттю;

- 30.09.2013 – 13.04.2014 – слюсар у КТП «Алчевськтеплокомуненерго»;

- 05.05.2014 – 14.07.2014 - перебував на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості населення та отримував допомогу по безробіттю (арк.спр. 8-18).

Відповідно до пункту 2.11 Інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.12 Інструкції № 58).

У паспорті позивача серії ЕМ 452603 українською мовою по батькові позивача зазначено «Рамазаногли», російською мовою «Рамазаноглы» (арк.спр. 20).

У трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і яка була надана позивачем до УПФУ в Попаснянському районі разом з заявою про призначення пенсії, по батькові позивача російською мовою зазначено як «Рамазан-огли», або «Рамазан-оглы», остання літера позначена нечітко, а у вкладиші до трудової книжки БТ-І № 4125158 російською мовою «Рамазан-оглы» (арк.спр. 8-18).

У військовому квитку НЗ № 3400754, в якому міститься запис про проходження військової служби з 02.11.1976 по 31.10.1978, прізвище, ім’я, по батькові власника зазначено «ОСОБА_2 Рамазан-оглы» російською мовою.

Тобто, написання по батькові позивача у трудовій книжці та вкладиші до неї, у військовому квитку не відповідає написанню по батькові позивача у паспорті російською мовою, тому суд погоджує висновок відповідача, викладений у оскаржуваному рішенні, що зарахувати періоди роботи по трудовій книжці, вкладишу до неї та військовому квитку неможливо у зв’язку з розбіжністю в імені по батькові з паспортом.

Щодо доводів позивача про те, що надати інші документи про періоди роботи та проходження військової служби, у яких його по батькові буде відповідати тому, як вказано в паспорті, у нього немає можливості, оскільки на підприємствах, де він працював, його по батькові значиться так, як вказано у його трудовій книжці та вкладиші до трудової книжки, суд зазначає таке.

Пунктами 2.6 та 2.8 Інструкції № 58 визначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при ОСОБА_5 Криму.

У разі неможливості виправлення помилок у трудовій книжці в порядку, визначеному пунктами 2.6, 2.8 Інструкції № 58, з урахуванням приписів пункту 2 частини першої статті 318 Цивільного процесуального кодексу України, позивач має право звернутися безпосередньо до суду з заявою про встановлення факту належності трудової книжки.

Так, згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 6 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно із частиною третьою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Проте, запис про період проходження військової служби позивачем, міститься у трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, крім того, для підтвердження періоду проходження військової служби можуть надаватися архівні довідки, чого позивачем зроблено не було, факт належності правовстановлюючого документу – трудової книжки, у порядку, передбаченому статтею 315 Цивільно-процесуального кодексу України, не встановлено, відповідне судове рішення відповідачу не надано.

Тобто, доводи позивача, що він опинився в ситуації, що позбавляє його можливості забезпечити належний захист свої прав та права на призначення пенсії, є безпідставними, оскільки з метою реалізації такого права позивач не позбавлений права звернутися до суду в порядку цивільного судочинства щодо вирішення питання про встановлення факту належності правовстановлюючого документа – трудової книжки.

Разом з тим, щодо дотримання відповідачем порядку розгляду заяви про призначення пенсії та прийняття рішення за наслідками її розгляду, суд зазначає таке.

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Абзацом першим пункту 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку № 22-1 визначено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_5 України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії (абзац четвертий пункту 3.3 ІІІ “Підготовка і подання документів для призначення пенсій” Порядку № 21-1).

З системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що орган, що призначає пенсію, після надходження відповідної заяви разом з поданими документами зобов’язаний повідомити особу, яка звернулась з такою заявою, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви відсутніх документів для призначення пенсії. При цьому, перелік документів, яких не вистачає для призначення пенсії, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії. Прийняти рішення про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідних документів орган, що призначає пенсію, має право виключно після надання особі тримісячного строку на подачу відсутніх документів з дня прийняття заяви та за умови, якщо протягом такого строку особа не надасть необхідні відсутні документи.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на юридичну необізнаність позивача, який звернувся за призначенням пенсії, уповноважена особа відповідача як суб’єкта владних повноважень з метою дотримання вимог до рішення, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8 частини другої статті 2 КАС України, повинна була роз’яснити позивачу можливі способи усунення розбіжностей в написанні імені по батькові позивача у документі, що підтверджує трудовий стаж (трудовій книжці) та паспорті, зазначені судом вище, та надати тримісячний строк для надання або трудової книжки з виправленнями, зробленими роботодавцем у відповідності до вимог Інструкції № 58, або судового рішення про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Оскільки судом встановлено, що відповідач при прийнятті заяви позивача про призначення пенсії від 22.10.2017, зареєстрованої за № 1249, не зазначав у розписці-повідомленні перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії, і не пропонував позивачу у тримісячний строк з дня прийняття заяви надати відсутні документи, рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 31.10.2018 б/н “Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_2 ОСОБА_3” є протиправним та таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Позовна вимога про зобов’язання УПФУ в Попаснянському районі призначити ОСОБА_2 пенсію за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 17.09.2018 на підставі наданих ОСОБА_2 документів задоволенню не підлягає, оскільки, як зазначалося вище, позивачем не доведено факт належності йому правовстановлюючого документу – трудової книжки, яка є документом, що підтверджує стаж роботи, і має містити правильні та розбірливі записи, в тому числі імені по батькові власника трудової книжки.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З метою надання можливості позивачу реалізувати право на призначення пенсії саме з 17.09.2018, та відповідно ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об’єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним): зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 ОСОБА_3 від 22.10.2018 № 1249 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду щодо необхідності встановлення строку для надання вищезазначених документів.

З огляду на викладене позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн, що підтверджено квитанцією від 08.11.2018 № 0.0.1179379961.1.

Оскільки позов задовольняється частково, відповідно до приписів частини третьої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який з 15.12.2017 позбавлений пільг щодо сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: 93292, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, 2) про визнання рішення неправомірним, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 31 жовтня 2018 року б/н “Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” гр. ОСОБА_2 ОСОБА_3”.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 ОСОБА_3 від 22 жовтня 2018 року, зареєстровану за № 1249, про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_2 ОСОБА_3 судовий збір в сумі 352,40 грн (триста п’ятдесят дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_6