Рішення № 78523152, 13.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2454/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Волинській області, ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі – ГТУЮ у Волинській області, відповідач 1), ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - ОСОБА_2 міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Володимир-Волинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_3 та зобов'язання державного виконавця виключити з Єдиного реєстру боржників дані щодо ОСОБА_1, як боржника у виконавчих провадженнях ВП №55185476 та ВП №55152263.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем Володимир-Волинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області внесено дані щодо позивача до Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями ВП №55185476 та ВП №55152263. Незважаючи на те, що позивачем у виконавчому провадженні ВП №55152263 з примусового виконання постанови Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06.08.2015 сплачений судовий збір в сумі 109,62 грн. та штраф у розмірі 850,00 грн. за постановою Управління патрульної поліції у м. Луцьку, державним виконавцем дані про позивача, як боржника з Єдиного реєстру боржників не виключені.

25.10.2018 позивач скерував письмові заяви до ГТУЮ у Волинській області та державного виконавця Володимир-Волинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області з вимогою винести відповідну постанову із виключенням усіх даних щодо позивача із Єдиного реєстру боржників.

Начальником ОСОБА_2 міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області листами від 08.11.2018 за №35217/03-7-21 та №35218/03-7-21 протиправно було відмовлено у вчиненні таких дій, в той час як наявність запису в реєстрі боржників порушує та обмежує права позивача та спричиняє шкоду його діловій репутації.

Наведені вище обставини свідчать про бездіяльність державного виконавця, оскільки позивач не є боржником за будь якими виконавчими провадженнями, а тому всі дані щодо нього державним виконавцем мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників.

З огляду на зазначене, позивач просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 03.12.2018 відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами Розділу 2 Глави 11 “Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ” Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 про відмову у закритті провадження в адміністративній справі відмовлено у задоволенні клопотання представників відповідачів про закриття провадження у справі.

У поданому відзиві на позов від 05.12.2018 №36418/03-7-21 представник ОСОБА_2 міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області заперечила позовні вимоги та просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, виходячи з наступного.

Виконавчі провадження ВП №55152263 з примусового виконання постанови Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06.08.2015 у справі №154/2507/18 про стягнення на користь держави судового збору в сумі 109,62 грн. та ВП №55185476 з примусового виконання постанови Управління патрульної поліції у м. Луцьку ПС2 №732825 від 23.02.2016 про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 850,00 грн. завершені 26.12.2017 та 22.01.2018 відповідно п.2 ч.1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

У жовтні 2018 року позивачем на депозитний рахунок ОСОБА_2 міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області сплачено судовий збір, штраф, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Відповідно до вимог п.15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.2012 №512/5 при надходженні коштів виконавчі провадження не відновлювались, а державним виконавцем було знято арешт з майна шляхом винесення постанов про зняття арешту з майна боржника, оскільки виконавчі провадження ВП №55185476 та ВП №55152263 були завершені 26.12.2017 та 22.01.2018 у зв’язку з поверненням виконавчого документу стягувачу відповідно п.2 ч.1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”.

Позивач звернувся до ВДВС ГТУЮ у Волинській області із заявою щодо виключення відомостей про нього з Єдиного державного реєстру боржників та про закінчення виконавчого провадження, на яку у встановлені законодавством терміни відповідачем було надано роз’яснення про правомірне вчинення усіх дій державним виконавцем відповідно до вимог вказаного Закону та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Зокрема, пункт 6 Розділу Х Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Мін’юсту України від 05.08.2016 №2432/5 містить вичерпний перелік підстав вилучення відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників, а частина 7 статті 9 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає обов’язок виключити з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

З викладеного вбачається, що державний виконавець здійснював свої повноваження у відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

У поданому до суду відзиві на позов від 07.12.2018 №09-8/7800 представник ГТУЮ у Волинській області зазначила, що ГТУЮ у Волинській області не є належним відповідачем у даній справі, оскільки позивачем у позовній заяві не заявлено позовних вимог довказаного органу. Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України “Про виконавче провадження” у ГТУЮ у Волинській області в даній справі відсутні повноваження щодо можливості усунення порушень прав та інтересів позивача. Просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (а.с.80-81).

В судове засідання, що відбулося 10.12.2018 позивач не прибув, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Представники ОСОБА_2 міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області та ГТУЮ у Волинській області в судовому засіданні, що відбулося 10.12.2018 проти позову заперечили з підстав, вказаних у відзивах на позов.

В судове засідання, призначене на 13.12.2018 позивач не прибув, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового розгляду справи відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України.

В судове засідання, призначене на 13.12.2018 відповідачі не прибули, при цьому від представників ОСОБА_2 міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області та ГТУЮ у Волинській області надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно із частиною третьою статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, судовий розгляд справи здійснювався у відсутності осіб, які були належним чином повідомлені, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом, в письмовому провадженні, на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20.11.2017 заступником начальника відділу ОСОБА_2 міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження ВП №55185476 з примусового виконання постанови ПС2 №732825 від 23.02.2016, виданої Управлінням патрульної поліції у м. Луцьку, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 850,00 грн. на користь держави (а.с.39).

Постановою від 20.11.2017 заступником начальника відділу ОСОБА_2 міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4 накладено арешт на майно, яке належить боржнику в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження в сумі 1085,00 грн. Після отримання відповідей реєстраційних органів щодо відсутності майна, на яке може бути звернено стягнення, 22.01.2018 державним виконавцем винесено постанову ВП №55185476 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження” (а.с.41,47).

16.10.2018 після надходження на депозитний рахунок ОСОБА_2 міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області коштів для повної оплати штрафу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, державним виконавцем винесено постанову ВП №55185476 про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 (а.с.48).

Крім того, 15.11.2017 заступником начальника відділу ОСОБА_2 міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження ВП №55152263 з примусового виконання постанови Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06.08.2015, про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 109,62 грн. на користь держави (а.с.30).

Постановою від 15.11.2017 заступником начальника відділу ОСОБА_2 міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4 накладено арешт на майно, яке належить боржнику в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження в сумі 270,58 грн. Після отримання відповідей реєстраційних органів щодо відсутності майна, на яке може бути звернено стягнення, 26.12.2017 державним виконавцем винесено постанову ВП №55152263 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження” (у зв’язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) (а.с.32,34).

16.10.2018 після надходження на депозитний рахунок ОСОБА_2 міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області коштів для повної оплати судового збору, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, державним виконавцем винесено постанову ВП №55152263 про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 (а.с.95).

Факт відсутності заборгованості у позивача за виконавчими провадженнями ВП №55185476 та ВП №55152263 підтверджується також довідкою ОСОБА_2 міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області від 12.10.2018 №31466/03-7-21 про те, що станом на 12.10.2018 заборгованість по вищевказаних виконавчих провадженнях ОСОБА_1 сплачена у повному обсязі, згідно з виконавчими документами (а.с.8).

25.10.2018 позивач звернувся до ГТУЮ у Волинській області та державного виконавця Володимир-Волинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області з вимогою вирішити питання про виключення усіх даних щодо позивача із Єдиного реєстру боржників та зобов’язати державного виконавця Бичук Л.С. винести постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП №55185476 та ВП №55152263 (а.с.10).

Начальник ОСОБА_2 міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області листами від 08.11.2018 №35217/03-7-21 та №35218/03-7-21 повідомив позивача, що виконавчі провадження ВП №55152263 з примусового виконання постанови Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06.08.2015 у справі №154/2507/18 про стягнення на користь держави судового збору в сумі 109,62 грн. та ВП №55185476 з примусового виконання постанови Управління патрульної поліції у м. Луцьку ПС2 №732825 від 23.02.2016 про стягнення на користь державу штрафу у розмірі 850,00 грн. завершені 26.12.2017 та 22.01.2018 у зв’язку з поверненням виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку з чим державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження відповідно до вимог п.15 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, а також ОСОБА_1 було роз’яснено його право на оскарження дій державного виконавця до адміністративного суду (а.с.12-13).

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір у даній адміністративній справі виник з приводу відмови відповідача виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Згідно з Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження (далі Положення №2432/5), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 №43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за №388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28.04.2015 №614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за №478/26923.

Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою, - складова частина Системи, в якій здійснюється облік рішень, виконання яких гарантується державою, інвентаризація заборгованості за цими рішеннями та їх передача до органу Казначейства.

Відповідно до частини 5 статті 9 Закону України “Про виконавче провадження” відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 7 статті 9 Закону України “Про виконавче провадження” відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Згідно з пунктами 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні 25.10.2018 із заявами до ОСОБА_2 міськрайонного ВДВС ГТУЮ вимагав виключити відомості відносно нього з Єдиного реєстру боржників та закінчити виконавчі провадження у зв’язку з повною оплатою на користь держави коштів в сумі 850,00 грн. з примусового виконання постанови Управління патрульної поліції у м. Луцьку ПС2 №732825 від 23.02.2016 та у зв’язку з повною оплатою на користь держави коштів в сумі 109,62 грн. з примусового виконання постанови Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06.08.2015 у справі №154/2507/18. У заяві позивач посилався на пункт 6 розділу Х Положення №2432/5, згідно з яким Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників в день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов’язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.

Суд констатує, що як при завершенні виконавчого провадження шляхом винесення постанов про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” від 26.12.2017 та 22.01.2018 (у зв’язку з відсутністю майна у боржника), так і при вчиненні дій щодо зняття арешту з майна боржника після надходження на депозитний рахунок ОСОБА_2 міськрайонного ВДВС ГТУЮ коштів від позивача, посадовою особою відповідача-2 дотримано вимоги Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з п.15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 року №512/5, при надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.

Таким чином, з огляду на викладені правові норми, державним виконавцем Володимир-Волинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ при надходженні коштів від ОСОБА_1 не відновлювалось виконавче провадження, а було знято арешт з майна позивача (боржника у виконавчих провадженнях) шляхом винесення відповідних постанов від 26.12.2017 та 22.01.2018, оскільки фактично виконавчі провадження ВП №55185476 та ВП №55152263 були завершені у зв’язку з поверненням виконавчих документів стягувачам згідно з постановами державного виконавця і відсутні дані щодо їх повторного пред’явлення до органу ДВС таким стягувачами.

Згідно з пунктом 6 розділу Х Положення №2432/5 Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

- про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України Про виконавче провадження;

- про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження;

- про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

В день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов’язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.

Таким чином, пунктом 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», а також п. 6 Розділу Х Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження визначено вичерпний перелік підстав вилучення відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників.

Реалізація іншого механізму наповнення Єдиного реєстру боржників та/або вилучення з нього інформації, може бути впроваджена лише за умови внесення відповідних змін до вищевказаних нормативних документів.

Суд вказує на те, що сплата судового збору у розмірі 109, 62 грн. на виконання постанови Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06.08.2015 у справі №154/2507/18 та сплата штрафу у розмірі 850,00 грн. на виконання постанови Управління патрульної поліції у м. Луцьку ПС2 №732825 від 23.02.2016 є разовими платежами, зробленими позивачем на виконання судового рішення та постанови ППС, а тому вони не відносяться до періодичних платежів у розумінні Закону України «Про виконавче провадження». Отже, державний виконавець не вчиняв протиправної бездіяльності по відношенню до позивача, а діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України та Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

Частиною першою, другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач ОСОБА_2 міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Волинській області, як суб’єкт владних повноважень, надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування правомірності дій посадових осіб ОСОБА_2 міськрайонного ВДВС ГТУЮ, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 272, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Волинській області, ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання державного виконавця Володимир-Волинського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3 виключити з Єдиного реєстру боржників дані, щодо ОСОБА_1, як боржника у виконавчих провадженнях ВП №55185476 та ВП №55152263, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 287 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення.

ОСОБА_5 Димарчук