Рішення № 7851676, 04.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.10 р.                     Справа № 22/205                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Донецькій області, м.Донецьк, ЄДРПОУ 08596860,

до відповідача Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лія”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 20336647,

про стягнення 792,26 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Жалобова О.Г. – за довіреністю,

від відповідач: Петухова Я.М. – за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Донецькій області, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лія”, м.Донецьк, про стягнення суми заборгованості за договором термінового виклику наряду міліції охорони №14914/Км від 01.02.2005р. у розмірі 792,26 грн., у тому числі 589,05 суми основного боргу та 203,21 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання грошових зобов’язань за договором термінового виклику наряду міліції охорони №14914/Км від 01.02.2005р., внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження наведеного Позивачем надано копії договору термінового виклику наряду міліції охорони №14914/Км від 01.02.2005р.; дислокації на 2009р. (додаток 1 до Договору №14914/Км).

Нормативно свої вимоги Позивач ґрунтує посиланнями на ст.ст.526, 610, 611, 612, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 198, 216, 217, 218, 224, 225, 226, 229 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

25.01.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області Позивачем надано відзив на позовну заяву №35 від 25.01.2010р., за змістом якого останній заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає, що договір №14914/Км від 01.02.2005р. не відповідає приписам ст.180 Господарського кодексу України, отже є таким, що не укладений.

У судовому засіданні 27.01.2010р., на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з добровільною сплатою Відповідачем вартості послуг, наданих у вересні 2009р. за договором №14914/Км, Позивачем зменшено суму позовних вимог та фактично заявлено стягнення суми боргу з оплати наданих послуг у жовтні 2009р. в розмірі 284,71 грн. та 203,21 грн. штрафних санкцій, що загалом становить 487,92 грн. Одночасно, останнім надано суду виписки банку станом на 27.07.2009р. та 06.01.2010р., а також копію листа №1079 від 21.10.2009р.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, враховуючи що ці дії не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-кого, суд приймає до уваги зазначену заяву та розглядає справу з урахуванням її змісту.

При цьому, Відповідачем представлений суду акт звірки розрахунків за договором №14914 від 01.02.2005р.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви, наданої суду 27.01.2010р. Також ним представлені пояснення, відповідно до яких роз’яснено порядок присвоєння та реєстрації номерів договорів, укладених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області та копії виписок банку разом із протоколом узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (додаток №5 до договору №14914).

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та на виконання узвали суду від 27.01.2010р. надав копії дислокацій на 2005р. - 2009р., протоколів узгодження ціни з зазначенням того, що на думку Відповідача, неможливо остаточно з’ясувати, до якого саме договору віднесені ці документи, оскільки вони не містять визначення номеру договору.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

01.02.2005р. між Управлінням Державної служби охорони при управлінні ГУМВС у Донецькій області (Виконавець) та Малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лія» (Замовник) укладено договір термінового виклику наряду міліції охорони №14914/Км.

За умовами даного договору, Виконавець у межах кошт, отриманих від Замовника, починаючи з 01.02.2005р. забезпечує реагування НМО у разі надходження на ПЦС сигналу тривоги у випадку використання Замовником засобів ручної тривожної сигналізації (яку він також обслуговує), встановлених на об’єктах Замовника, що визначені у рахунку-дислокації (додаток №1 до договору) і плані-схемі (додаток №4 до Договору).

Відповідно до п.1.2 договору терміном надання охоронних послуг вважається час, визначений і узгоджений додатком №1 до договору.

Розділом 2 зафіксовано вартість послуг по договору та порядок розрахунків між сторонами. Як встановлює пункт 2.1 договору, вартість послуг (сума договору) визначена і узгоджена розрахунком –дислокацією (додаток 1 до договору).

Згідно п.2.3 договору оплата охоронних послуг здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати шляхом виплати Виконавцю щомісячно сум, зазначених у розрахунку-дислокації.

За змістом п.2.4, 3.2.8 договору платежі за укладеним правочином здійснюються не пізніше п’яти днів до кінця кожного поточного (оплаченого) місяця.

Пунктом 8.1 договору визначено, що договір №14914/Км набуває чинності після підписання його обома сторонами з 01.02.2005р. і діє до 01.02.2006р.

За домовленістю сторін п.8.2 договору, передбачає: якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодні зі сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах на той же термін. Якщо дія договору буде продовжена, Виконавець надає Замовнику відповідний розрахунок вартості послуг на новий період дії договору.

За приписами п.8.3 укладеного правочину додатки є невід’ємними частинами договору та мають однакову юридичну силу.

Матеріали справи містять дислокацію на 2009р., що є додатком №1 до договору №14914 від 01.02.2005р., яка підписана представниками Позивача та Відповідача і скріплена їх печатками.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку щодо продовження дії договору на 2009р. у розумінні п.8.2 договору №14914/Км від 01.02.2005р.

Дислокація на 2009р. містить найменування Відповідача, його адресу, вид послуг, одиницю виміру, вартість, графік їх надання. Окрім цього, у даному документі наведений щомісячний розрахунок вартості послуг з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., де суми, що підлягають сплаті визначені у розмірі 304,34 грн. за кожний місяць наведеного періоду, у тому числі загальна вартість послуг у розмірі 3652, 08 грн. за весь перебіг часу надання послуг Позивачем у 2009 році.

За приписами ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Частиною 2 даної норми матеріального права встановлено, що Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Частиною 3 наведеної статті визначено обов’язкове погодження у будь-якому разі сторонами предмета, ціни та строку дії договору при укладенні господарського договору. Крім того, ст.180 Господарського кодексу України містить означення змісту понять „умови про предмет”, „ціна” та „строк дії договору”.

Дослідивши укладену угоду між Позивачем та Відповідачем та приймаючи до уваги ст.901 Цивільного кодексу України, встановлено що укладений правочин є договором про надання послуг.

Отже, для означеного виду договору, враховуючи норми глави 6 Цивільного кодексу України, встановлено обов’язкове врегулювання порядку надання послуг, плати за договором, строку договору, відповідальності виконавця за порушення договору. Зазначене кореспондується з приписами ст.180 Господарського кодексу України.

Як вже було визначено вище п.п.1.1, 1.2, 2.1, 2.3, 2.4, 8.1, 8.2 договору №14914/Км від 01.02.2005р. вказані обов’язкові умови сторонами погоджені.

За викладених обставин, договір термінового виклику наряду міліції охорони №14914/Км від 01.02.2005р. є таким, що укладений та породжує господарські зобов'язання для Відповідача, як погоджені, прийняті ним обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

При цьому, номер договору, дата його укладення відображені у додатках до нього, які долучені до матеріалів справи, та загальний їх зміст, відповідає реквізитам та відображає суть укладеного правочину, отже свідчать про їх укладення у межах спірної угоди. Дані обставини також знаходять підтвердження у листі №1079 від 21.10.2009р., за яким Відповідач просить з 30.10.2009р. припинити надання послуг за спірним договором, а саме №14914/Км від 01.02.2005р.

Щодо тверджень Відповідача стосовно невідповідності номеру договору, який містять додатки спірному правочину, слід зазначити наступне. На думку останнього, оскільки договір має номер 14914/Км, а додатки до нього №14914 є наявними різні угоди та, як наслідок, додані до матеріалів справи додатки визначають суттєві умови іншого правочину. При цьому, не зважаючи на вимогу суду, Відповідачем договір за номером 14914 не надано. Позивач пояснив, що будь-які інші угоди з аналогічним набором цифр з даним контрагентом не укладались. Крім того, ним зазначено, що букви „Км” присвоюються договорам від руки та визначають місто надання послуг (у даному випадку це м.Краматорськ). Вони необхідні для внутрішнього обігу та зручності щодо роботи з ними співробітниками.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що між сторонами існує один правочин з визначеним номером цифр, у т.ч. із додатками до нього, копія яких міститься у матеріалах справи та є договором №14914/Км від 01.02.2005р.

Таким чином, доводи Відповідача, наведені у відзиві та поясненні №67 від 03.02.2010р., судом не прийнято до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й стаття 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, не випливає із змісту зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За твердженнями Позивача, Малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лія” не виконано грошове зобов’язання зі сплати вартості наданих послуг у жовтні місяці 2009р., а також сплата послуг, наданих у липні 2009р. здійснена з порушенням п.2.4 договору №14914/Км від 01.02.2005р.

Згідно умов договору (п.п.2.4, 3.2.8 договору) оплата послуг за договором у липні місяці повинна бути здійсненна не пізніше п’яти днів до кінця кожного поточного (оплаченого) місяця, тобто по 26.07.2009р.

Як вбачається з виписки Закритого акціонерного банку „Донгорбанк” за 27.07.2009р. Відповідачем внесена сума у розмірі 304,34грн з визначенням платежу - внесення грошових коштів за послуги охорони за 07.2009р., договір №14914 від 01.02.2005р.

Отже, є наявним факт прострочення здійснення оплати за визначеним договором.

Крім того, факт відсутності оплати за жовтень місяць та несвоєчасну сплату послуг у липні 2009р. Відповідачем не спростовано у порядку ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, факт наявності заборгованості у розмірі по сплаті наданих послуг у жовтні місяці в розмірі 284,71 грн. за договором №14914/Км від 01.02.2005р. Малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лія” підтверджено, про що свідчить акт звірки розрахунків, складений сторонами та який міститься у матеріалах справи.

Відповідно до п.5.4 зазначеного договору Замовник у разі порушення взятих на себе зобов’язань, обумовлених п.п.2.3, 2.4, 2.6, 3.2.8 договору сплачує Виконавцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми невиконаного своєчасного зобов’язання.

За розрахунком Позивача сума штрафу за несвоєчасне внесення плати за надані послуги у липні та жовтні місяці 2009р. становить 203,21 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд дійшов висновку про те, що сума штрафних санкцій підлягає задоволенню у розмірі, визначеному Позивачем.

Отже, приймаючи до уваги наведені обставини, суд дійшов висновку про невиконання грошового зобов’язання Відповідачем на суму 284,71 грн. на момент заявлення позовних вимог, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та обґрунтованість нарахування штрафних санкцій у вище визначеному розмірі.

У задоволенні клопотання Відповідача, заявленого під час судового засідання, щодо витребування у Позивача договору №14914 від 01.02.2005р. судом відмовлено, оскільки копія даного договору міститься у матеріалах справи, що є достатнім для вирішення спору. При цьому, відповідно до п.8.3 укладеного правочину між сторонами договір з додатками складений у двох примірниках, з яких по одному примірнику знаходиться у Позивача та Відповідача.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Донецькій області, м.Донецьк, до Відповідача, Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лія”, м.Донецьк, про стягнення 487,92 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 284,71 грн. та штрафних санкцій у сумі 203,21 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лія” (83086, м.Донецьк, Ворошиловьский район, вул.Артема, б.13, ЄДРПОУ 20336647, р/р26002301660071 у філії „Путіловське від.ПІБ у м.Донецьку”, МФО 334914) на користь Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області (83023, Донецька область, м.Донецьк, вул.Ходаковського, б.10а, ЄДРПОУ 08596860, р/р26001003082006 в ЦВ ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) 487,92 грн., у тому числі 284,71 грн. основного боргу та 203,21 грн. штрафу.

3.Стягнути з Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лія” (83086, м.Донецьк, Ворошиловьский район, вул.Артема, б.13, ЄДРПОУ 20336647, р/р26002301660071 у філії „Путіловське від.ПІБ у м.Донецьку”, МФО 334914) на користь Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області (83023, Донецька область, м.Донецьк, вул.Ходаковського, б.10а, ЄДРПОУ 08596860, р/р26001003082006 в ЦВ ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 62,82 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 70,30 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.За згодою сторін у судовому засіданні 04.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Повний текст рішення підписано 05.02.2010р.

7.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя