Постанова № 7850304, 24.12.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-6920/09/1170

Категорія статобліку 2.11.3

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2009 року 17 год. 52 хв. м. Кіровоград

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., при секретарі Валявській О.О.

за участю:

позивача Слюсар О.В.

відповідача Скрипник О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про скасування повідомлення-рішення від 26.03.2009 р. № 0000871511/0, яким зобовязано ОКВП «Дніпро-Кіровоград» сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 24111,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (далі ОКВП «ДніпроКіровоград») звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді (далі ДПІ у м. Кіровограді) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 26.03.2009 р. № 0000871511/0 яким зобовязано позивача сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 24111,78 грн. в звязку з неправомірним нарахуванням штрафних санкцій по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2006 рік за якою у підприємства відсутнє зобовязання сплатити податок та у звязку з самостійною зміною податковим органом призначення платежу за окремими платежами.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. 16 березня 2009 року ДПІ у м. Кіровограді проведена невиїзна документальна перевірка ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з питань своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету за 2006 рік. За результатами перевірки контролюючим органом складений акт перевірки від 16.03.2009 р. № 63/1511/03346822 згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення платником податку п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягає у несвоєчасній сплаті узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених законом. Згідно акту перевірки, платником податку самостійно обчислений податок на прибуток підприємств за 2006 рік сплачений з затримкою, а саме, 22.08.2007 р. сплачено 2030,45 грн., згідно платіжного доручення № 2346, 29.12.2008 р. сплачено 61000,00 грн., згідно платіжного доручення № 2562, у звязку з чим до платника застосовується фінансова санкція в розмірі 50% в розмірі 24111, 78 грн. 26.03.2009 р. ДПІ у м. Кіровограді виставлене податкове повідомлення-рішення № 0000871511/0 яким зобовязано ОКВП «Дніпро-Кіровоград» сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 24111,78 грн.

Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення є неправомірним, таким, що суперечить чинному законодавству і підлягає скасуванню з наступних підстав. Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334 платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Згідно до п. 16.4 зазначеного Закону податок за звітний період сплачується платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Штрафні санкції, що є предметом спору, нараховані на суму 48223,56 грн., що визначена позивачем в декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік, подану в ДПІ у м. Кіровограді 08.02.2007 р. 13.02.2007 року позивачем до ДПІ у м. Кіровограді поданий уточнюючий розрахунок у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок при заповненні декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік. Згідно уточнюючого розрахунку позивач не має у звітному періоді, у 2006 році, податкового зобовязання по сплаті податку на прибуток підприємства. В акті перевірки від 16.03.2009 р. № 63/1511/03346822 контролюючим органом обставина відсутності у позивача податкового зобовязання по сплаті податку на прибуток підприємства за 2006 рік не відображена та не врахована при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач зазначає, що нарахування штрафних (фінансових) санкцій відбулося не в результаті самостійної сплати платником узгодженої суми податку за податковий період, а внаслідок надання підприємством уточнюючого розрахунку податкового зобовязання у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок на підставі ч. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також, у звязку з самостійною сплатою позивачем сум податку за інші періоди, в тому числі, донарахованих за актами перевірок.

Позивач стверджує, що 2030,45 грн. сплачені 22.08.2007 р. платіжним дорученням № 2346 на погашення штрафу згідно акту перевірки № 282/1511 від 13.08.2007 р. та податкового повідомлення-рішення від 16.08.2007 р. № 0002791511/0 відповідно до призначення платежу згідно платіжного доручення. Оплата позивачем 61000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2562 від 29.12.2008 р. направлена на погашення заборгованості яка виникла до 2006 року з податку на прибуток минулих періодів. Відповідач самостійно змінив призначення платежу, зарахувавши суму 2030,45 грн. у рахунок сплати податку на прибуток підприємств за 2006 рік на підставі декларації за 2006 рік. Також, позивач стверджує, що податковим органом самостійно визначений спосіб та порядок погашення податкового зобовязання з податку на прибуток в той час як позивач як платник податків самостійно визначив напрямок сплати коштів.

Позивач вважає, що подання уточнюючого розрахунку, за яким зменшене податкове зобовязання з податку, в свою чергу, не посвідчує факт сплати узгодженої суми податкових зобовязань і не є погашенням сум податкових зобовязань в розумінні приписів п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р. внаслідок чого нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму, яка фактично не задекларована та не сплачена до бюджету на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Відповідач заперечив проти задоволення вимог в повному обсязі обґрунтовуючи заперечення наступним. Позивачем подана декларація з податку на прибуток за 2006 рік з узгодженим податковим зобовязанням в сумі 76254 грн., яке повинне бути сплачене 19.02.2007 р. згідно норм п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, зі змінами та доповненнями, відповідно до яких податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та згідно норм п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону, відповідно до яких платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4, п. 4.1, ст. 4 вказаного Закону.

Відповідач зазначає, що сплата позивачем здійснена 22.08.2007 р., з затримкою на 184 дня та 29.12.2008 р., з затримкою на 679 днів.

Відповідач стверджує, що позивачем поданий уточнюючий розрахунок на зменшення податкових зобовязань декларації за 2006 рік, але у даного підприємства рахувався по картці особового рахунку податковий боргу, а, згідно п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, зі змінами та доповненнями, передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Також, відповідач стверджує, що за порушення податкових зобовязань з податку на прибуток за 2007 рік складений акт попередньої перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання № 63/1511/03346822 від 16.03.2009 р. та винесене податкове повідомлення-рішення про застосування санкцій № 0000871511/0 від 26.03.2009 р. на 50% яке складається після повного погашення податкового боргу у відповідності з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, зі змінами та доповненнями.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав доповнення та уточнення до позовних вимог якими уточнив наступні факти. Підставою для звернення ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до суду з позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 26.03.2009 р. № 0000871511/0 став той факт, що ДПІ у м. Кіровограді проведено нарахування штрафних(фінансових санкцій) на суму, яка фактично позивачем не задекларована та не сплачена на дату прийняття спірного податкового-повідомлення рішення. У податкового органу відповідно до абз. 1 та 2 п. 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відсутнє право не приймати до уваги уточнюючий розрахунок. Позивач також, зокрема, стверджує, оскільки первинні документи підприємства за 1999 2002 роки знищені, про свідчить акт № 3 від 16.05.2007 р. по витягам з головних книг підприємства прослідковується, що з 2003 року збільшення зобовязання по сплаті податку на прибуток не відбувалося. Тобто, сума податкового боргу по вказаному виду податку виникла до 2003 року і його погашення ніяк не могло стосуватися подальших років діяльності підприємства, оскільки податок не декларувався. Позивач наголошує, що ніяким чином не могло стосуватися нарахування штрафних санкцій за деклараціями за якими відсутнє податкове зобовязання.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30.12.2009 р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін які брали участь у справі суд встановив наступне.

Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград», ід. код 03346822, зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 18.12.1992 р., номер запису про заміну свідоцтва 1444105 0004 001345, свідоцтво про державну реєстрацію № 079324, серія А00 (а.с. 21). Організаційно-правова форма підприємства за КОПФГ 150 комунальне підприємство, дата та номер останньої реєстраційної дії 09.02.2009 р. № 144410500120011345 (а.с. 22)

ОКВП «Дніпро-Кіровоград» діє на підставі Статуту (а.с. 13-20), затвердженого в новій редакції 24.01.2009 р. розпорядженням № 18-гр від 24.01.2009 р. голови Кіровоградської обласної ради та зареєстрованого 09.02.2009 р. за № 14441050012001345 Державним реєстратором виконавчого комітету Кіровоградської міської ради.

Відповідно витягів з головних книг ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за 2004 2006 роки (а.с. 84-86) сальдо на 01.01.2004 р. на 01.01.2005 р. кредиторська заборгованість позивача по податку на прибуток складає 82100,77 грн., на 01.01.2006 р. кредиторська заборгованість позивача по податку на прибуток складає 81984,27 грн.

8 лютого 2007 року ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до ДПІ у м. Кіровограді подано декларацію з прибутку підприємства № 134671 (а.с. 9, 33) відповідно до якої платником податку самостійно визначене податкове зобовязання по сплаті податку на прибуток підприємства за 2006 рік в сумі 76254 грн.

13 лютого 2007 року ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до ДПІ у м. Кіровограді подано уточнюючий розрахунок (а.с. 10, 34) податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок відповідно до якого ОКВП «Дніпро Кіровоград» не має у звітному періоді за 2006 рік зобовязання по сплаті податку на прибуток підприємства у сумі 76254 грн.

Згідно картки особового рахунку платника податків ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (а.с. 100) запис від 19.02.2008 р. позивачем донараховано самостійно отриманий прибуток за 2006 р. в сумі 76254,00 грн., декларація № 134671 від 08.02.2007 р., термін сплати 19.02.2008 р. Згідно запису від 19.02.2008 р. зменшено переплату, уточнюючий документ № 3303 до декларації № 134671 від 08.02.2007 р., сума зменшення переплати у картці особового рахунку за даним записом відсутня.

13 серпня 2007 року посадовою особою ДПІ у м. Кіровограді, старшим держадмінінспектором відділу адміністрування податку на прибуток, проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за 2006 рік. За результатами здійсненої перевірки 13.08.07 р. складений акт № 282/1511/03346822 (а.с. 108).

Згідно акту № 282/1511/03346822 перевіркою встановлено: на порушення п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334 /94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, п.п. 5.3.1, п. 5.3, ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 зі змінами та доповненнями «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платником податку на прибуток несвоєчасно сплачено податок на прибуток відповідно до річної декларації з податку на прибуток № 134671 від 08.02.2007 р. узгоджене податкове зобовязання платника (за даними декларації) в сумі 10152,26 грн., граничний термін сплати по якому 19.02.2007 р., податкове зобовязання сплачене 23.04.2007 р., платіжне доручення № 1094 від 23.04.2007 р., сума 12015,40 грн., 63 дні затримки сплати. Згідно акту № 282/1511/03346822 відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 зі змінами та доповненнями «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

16 серпня 2007 року ДПІ у м. Кіровограді винесене податкове повідомлення рішення № 0002791511/0 (а.с. 109, 117) яким повідомлено ОКВП «Дніпро-Кіровоград» що, відповідно до акту № 282/1511/03346822 від 13.08.2007 р. встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток передбаченого п.п. 5.3.1., п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. та ст. 16 Закону України від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 63 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 10152,26 грн. ОКВП «Дніпро-Кіровоград» зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 2030,45 грн. у десятиденний термін від дня отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведені процедури апеляційного узгодження протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження) на бюджетний рахунок одержувача 33218860700002, УДК в Кіровоградській області, код 24145329, в установі банку УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, за платежем 11020200. Згідно штампу вхідної кореспонденції зазначене податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 21.08.2007 р. за вх. № 601.

22 серпня 2007 року позивачем ОКВП «Дніпро-Кіровоград» сплачено 2030,45 грн. на бюджетний рахунок одержувача 33218860700002, УДК в Кіровоградській області, код 24145329, в установі банку УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, платіжне доручення № 2346 (а.с. 11, 35), призначення платежу 11020200, штраф по платежу податок на прибуток, акт № 282/1511 від 13.08.2007 р., згідно податкового повідомлення від 16.08.2007 р. № 0002791511/0, Державна податкова інспекція.

Відповідно до картки особового рахунку платника податків ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (а.с. 97) 22.08.2007 р. на рахунок позивача відповідачем зараховано сплачену 22.08.2007 року суму у розмірі 2030,45 грн. згідно платіжного доручення № 2346 від 22.08.2007 р. у якості сплати податкового зобовязання, визначеного платником податків.

Згідно картки особового рахунку платника податків ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (а.с. 98) відповідачем 31.08.2007 р. донараховано позивачу штрафні санкції в сумі 2030,45 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання за поточний рік, податкове повідомлення-рішення № від 16.08.2007 р. № 0002791511.

Згідно розрахунку з бюджетами у І кварталі 2007 року ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (а.с. 90) заборгованість по податку на прибуток на підприємстві станом на 01.04.2007 р. становить 81984, 27 грн.

Згідно № п/п 22-35 акту № 3 (а.с. 87 89) про виділення до знищення справ, що не підлягають зберіганню, затвердженого 17.05.2007 р. Генеральним директором ОКВП «Дніпро Кіровоград» на підставі «Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом ГАУ 20 липня 1998 року № 41, змін та доповнень до цього Переліку відібрані до знищення як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення документи фонду № Р-7282, до знищення відібрані, зокрема документи бухгалтерського відділу за 1996-2002 роки.

29 грудня 2008 року позивачем ОКВП «Дніпро-Кіровоград» сплачено 61000,00 грн. на бюджетний рахунок одержувача 33218860700002, УДК в Кіровоградській області, код 24145329, в установі банку УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, за платежем 11020200, заборгованості податку на прибуток підприємства, платіжне доручення № 2562 (а.с. 12, 36)

Відповідно картки особового рахунку платника податків ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (а.с. 94) 29.12.2008 р. на рахунок позивача відповідачем зараховано сплачену 29.12.2008 р. суму у розмірі 61000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2562 від 29.12.2008 р. у якості сплати податкового зобовязання, визначеного платником податків.

Згідно розрахунку з бюджетами у ІV кварталі 2008 року ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (а.с. 81) заборгованість по податку на прибуток на підприємстві становить 20984, 27 грн. Згідно витягу з головної книги за 2008 р. (а.с. 111) позивача кредиторська заборгованість позивача по податку на прибуток складає 20984,27 грн.

16 березня 2009 року посадовою особою ДПІ у м. Кіровограді, головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток, проведена невиїзна документальна перевірка платника податку на прибуток ОКВП «Дніпро-Кіровоград», взяте на податковий облік 18.12.1992 р., з питання своєчасності сплати податку на прибуток за 2006 рік. За результатами здійсненої перевірки 16.03.2009 р. складений акт № 63/1511/03346822(а.с. 7, 31) про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету.

Згідно акту № 63/1511/03346822 перевіркою встановлено: на порушення п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334 /94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, п.п. 5.3.1, п. 5.3, ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 зі змінами та доповненнями «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платником податку на прибуток несвоєчасно сплачено податок на прибуток відповідно до річної декларації з податку на прибуток № 134671 від 08.02.2007 р. узгоджене податкове зобовязання платника (за даними декларації) в сумі 48223,56 грн., граничний термін сплати по якому 19.02.2007 р., податкове зобовязання сплачене 22.08.2007 р. платіжне доручення № 2346 від 22.08.2007 р., сума 2030,45 грн., 184 дня затримки, сплачене 29.12.2008 р. платіжне доручення № 2562 від 29.12.2008 р., сума 61000,00 грн., 679 днів затримки. Згідно акту № 63/1511/03346822 відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 зі змінами та доповненнями «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

26 березня 2009 року винесене ДПІ у м. Кіровограді податкове повідомлення - рішення № 0000871511/0 (а.с. 8, 32) яким повідомлено ОКВП «Дніпро-Кіровоград» що, відповідно до акту № 63/1511/03346822 від 16.03.2009 р. встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток передбаченого п.п. 5.3.1., п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. та ст. 16 Закону України від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 679 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 48223,56 грн. ОКВП «Дніпро-Кіровоград» зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 24111,78 грн. у десятиденний термін від дня отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведені процедури апеляційного узгодження протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження). Згідно штампу вхідної кореспонденції зазначене податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 31.03.2009 р. за вх. № 212.

Згідно бухгалтерської довідки (а.с. 83) вих. № 738/21 від 18.11.2009 р. за ОКВП «Дніпро-Кіровоград» станом на 01.11.2009 р. рахується заборгованість з податку на прибуток підприємства в розмірі 20984, 27 грн. На день сплати 61000 грн., згідно платіжного доручення № 2562 від 29.12.2008 р., заборгованість по податку на прибуток підприємства складала 81984, 27 грн. Заборгованість по податку на прибуток підприємств виникла у ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за минулі періоди господарської діяльності. Визначити за які саме роки декларувався податок на прибуток неможливо, оскільки згідно акту № 3 від 16.05.2007 р. про виділення до знищення справ первинні документи (бухгалтерські документи) та головні книги за 1996-2002 роки вилучені та знищені. Згідно головної книги ОКВП «Дніпро-Кіровоград», станом на 01.01.2004 року заборгованість підприємства по податку на прибуток складає 96334,57 грн. В звязку з частковою сплатою задекларованого податку, в жовтні 2004 року заборгованість становила 82100,77 грн. Заборгованість по податку на прибуток в розмірі 82100,77 грн. рахувалася за підприємством і на протязі 2005 року. Часткове зменшення заборгованості проведене підприємством в 2006 році, і, починаючи з вересня 2006 року до грудня 2008 року за підприємством рахувався борг в розмірі 84984,27 грн. ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за період 2003-2008 роки не декларувало до сплати податок на прибуток підприємств, оскільки була відсутня база оподаткування.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ в редакції від 31.03.2005 р., діючій на момент подання позивачем декларації з прибутку підприємства № 134671 від 08.02.2007 р. та уточнюючого розрахунку від 13.02.2007 р. до зазначеної декларації, визначені ф ункції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій. Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають, зокрема, право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків; вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби; при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Статтею 2 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції діючій на момент подання позивачем декларації з прибутку підприємства № 134671 від 08.02.2007 р. та уточнюючого розрахунку від 13.02.2007 р. до зазначеної декларації визначений перелік контролюючих органів. Відповідно до п.п. 2.1.4 зазначеної статті, контролюючим органом, зокрема, є податкові органи - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.

Згідно п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції від 16.12.2006 р. контролюючий орган зобов'язаний, зокрема, самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію. Також, відповідно до п.п. 4.2.2 ст. 4 зазначеного Закону згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції від 16.12.2006 р. визначений порядок узгодження сум податкових зобовязань, оскаржень рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу. Відповідно до п. 5.1. зазначеної статті п одаткове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до п.п. 5.3.1 ст. 5 зазначеного Закону платник податків, зокрема, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно п. 6.1. ст. 6 зазначеного Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). Відповідно до п.п. 6.2.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Підпунктом 6.2.2. ст. 6 зазначеного Закону, зокрема, передбачено, що податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення .

Статтею 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений порядок застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Зокрема, п. 17.1 ст. 17 передбачено, що ш трафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Відповідно до п.п. 17.1.1. платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Згідно п.п. 17.1.2. ст. 17 зазначеного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний відповідно до норм п.п. 17.1.7. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 р. визначено порядок нарахування та строки сплати податку. Згідно п. 16.1 ст. 16 зазначеного Закону платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Відповідно до ч. 2 п. 16.4 ст. 16 Закону платники податку у строки, визначені законом, зокрема, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Згідно п. 16.15 ст. 16 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» п орядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за № 271/7592, узгоджено Рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 31 березня 2003 року № 06-10/239, затверджено Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. Відповідно до п. 1.3 розділу 1 зазначеного Порядку декларація з податку на прибуток підприємства (далі - декларація) та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов'язання чи ні. Згідно п. 2.1. розділу 2 Порядку я кщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Уточнений розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок є самостійною податковою декларацією і його показники з моменту подачі розрахунку вважаються узгодженими і розносяться за особовим рахунком платника податку. Визначення уточненого розрахунку як самостійної податкової декларації узгоджується з викладеним у листі Державної податкової адміністрації від 09.07.2004 р. № 12711/7/15-1117.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України. Розділом 4 зазначеної Інструкції визначені категорії платежів, суми яких підлягають обліку та порядок нарахування в картках особових рахунків платників податків. Зокрема, відповідно до п. 4.1. н арахуванню в особових рахунках платників підлягають податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником. Згідно п. п. 4.2.1 податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного слідує, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону. Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Висновок щодо відсутності у податкового органу права змінювати призначення платежу, визначене платником податків узгоджується з викладеним у листі Вищого адміністративного суду, від 17.03.2009, № 358/13/13-09 "Щодо застосування пункту 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 3 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Завданнями адміністративного судочинства відповідно до норм ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що в бухгалтерській довідці (а.с. 83) вих. № 738/21 від 18.11.2009 р. позивачем помилково зазначено 84984,27 грн. суми боргу який рахувався за позивачем, починаючи з вересня 2006 року до грудня 2008 року, за вказаний період за позивачем рахувався борг у сумі 81984,27 грн.

Таким чином, відповідно до наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач, Державна податкова інспекція у м. Кіровограді не наділена діючим законодавством повноваженнями щодо зміни призначення платежу, визначеного позивачем обласним комунальним виробничим підприємством «Дніпро-Кіровоград». Також, в судовому засіданні встановлено, що відповідач, не взявши до уваги у точнений розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який є самостійною податковою декларацією і не рознісши його показники в частині зазначення суми зменшення переплати за особовим рахунком позивача діяв у розріз з діючим податковим законодавством. В судовому засіданні відповідачем не доведений факт дотримання податковим органом черговості податкових процедур, визначених податковим законодавством в частині виставлення податкових вимог про сплату узгодженого позивачем податкового зобовязання.

У звязку з зазначеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, податкове повідомлення - рішення № 0000871511/0 (а.с. 8, 32) яким повідомлено ОКВП «Дніпро-Кіровоград» що, відповідно до акту № 63/1511/03346822 від 16.03.2009 р. встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток передбаченого п.п. 5.3.1., п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. та ст. 16 Закону України від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 679 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 48223,56 грн., ОКВП «Дніпро-Кіровоград» зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 24111,78 грн. у десятиденний термін від дня отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведені процедури апеляційного узгодження протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження) є неправомірним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати неправомірним податкове повідомлення-рішення від 26.03.2009 р. № 0000871511/0, яким зобовязано ОКВП «Дніпро-Кіровоград» сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 24111,78 грн.

3.Скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2009 р. № 0000871511/0, яким зобовязано ОКВП «Дніпро-Кіровоград» сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 24111,78 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 30.12.2009 р.