Рішення № 78502907, 11.12.2018, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/247/18

Провадження № 2/172/271/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2018 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1, третя особа Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного кредитного договору № Р23.230.71692 від 08.02.2016 року ОСОБА_2 отримав від ПАТ «Ідея Банк» кредит у розмірі 19 848,00 грн. строком на 36 місяців та зобов’язався повернути кредит, сплатити відсотки, комісію в строк, визначений умовами договору.

23.04.2017 року ОСОБА_2 помер. Станом на день смерті позичальника за договором існує заборгованість в сумі 15 983,97 грн.

13.05.2017 року банк як кредитор направив до Васильківської держнотконтори претензію про непогашення заборгованості за кредитним договором.

03.01.2018 року з нотаріальної контори надійшов лист про те, що після померлого ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 282/17 і спадкоємцями померлого є його дружина ОСОБА_1 та його малолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також про те, що при подальшому зверненні спадкоємців щодо оформлення спадщини вони будуть ознайомлені з претензією банку.

Ухвалою судді від 02.04.2018 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Учасники справи в судове засідання не з’явилися.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, посилаючись на те, що з урахуванням положень ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину, спадкоємці несуть зобов’язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя, інші нараховані зобов’язання фактично не пов’язані з особою. Відповідно до п. 3.3.1 договору позичальник сплачує штрафні санкції, що нараховуються за кожен день прострочки на прострочену суму (кредиту, процентів, плати за обслуговування кредиту) в розмірі 0,5 % - в період прострочення оплати від 1 до 60 днів та 0,65 % - в період прострочення оплати з 61 дня по день повного погашення боргу за договором. З виписки по сплаті кредиту видно, що ОСОБА_2 вчасно здійснював оплату кредиту, тобто до 08 числа кожного місяця у розмірі визначеному графіком і лише одна проплата пройшла із запізненням на 1 день, а саме 09 березня 2017 року. У зв’язку з цим, не зрозуміло яким чином були нараховані суми простроченого боргу та прострочених відсотків – 4 897,48 грн. та 130,30 грн. відповідно. Вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 10 973,75 грн., з урахуванням вірного нарахування штрафних санкцій в сумі 17,56 грн. Крім того, відповідно до п. 1.7 договору банк зобов’язався укласти договір страхування життя померлого, яким, як вважає представник, передбачені наслідки погашення кредиту страховою компанією в разі смерті позичальника.

Державний нотаріус Васильківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_4 надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та копію спадкової справи № 282/17.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У ході судового розгляду встановлено, що 08.02.2016 року публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено кредитний договір № Р23.230.71692 з ОСОБА_2 строком на 36 місяців. Відповідно до умов договору кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит у сумі 19 848 грн., а ОСОБА_2 зобов’язався повернути кредит, сплатити відсотки та комісію в строк, визначений умовами договору. Кредитором у повному обсязі та належним чином виконано свої зобов’язання.

ОСОБА_2 помер 23 квітня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Станом на день смерті позичальника – 23.04.2017 року за договором існує заборгованість в сумі 15 983,97 грн., яка складається із: основного боргу – 10 956,19 грн., простроченого боргу – 4 897,48 грн. та прострочених відсотків – 130,30 грн.

13.05.2017 року ПАТ «Ідея Банк» направило до Васильківської держнотконтори претензію кредитора про непогашену заборгованість за кредитним договором.

З відповіді наданої державним нотаріусом Васильківської держнотконтори від 20.12.2017 року на претензію банку видно, що після померлого ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 282/17 і спадкоємцями померлого є його дружина ОСОБА_1 та його малолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також те, що при подальшому зверненні спадкоємців щодо оформлення спадщини вони будуть ознайомлені з претензією банку.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Зі змісту зазначених норм видно, що прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або в разі відсутності наведених вище обставин, - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року роз'яснено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, який виник за життя спадкодавця.

З відповіді державного нотаріуса Васильківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 21.09.2018 року на запит суду видно, що після померлого ОСОБА_2 заведена спадкова справа за № 282/17, свідоцтво про право на спадщину після його смерті ще не видавалось.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Враховуючи, що позивачем не надано доказів щодо наявності спадкової маси, її вартості, яку прийняла ОСОБА_1 після смерті чоловіка - боржника за кредитним договором, а також з урахуванням визнання відповідачем позову в розмірі 10 973,75 грн., суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Ідея Банк» на вказану суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 762 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, ст.ст. 11, 25, 526, 608, 1218, 1219, 1268 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1, третя особа Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 973 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят три) гривні 75 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк