Ухвала суду № 78502102, 11.12.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2- з/760/92/18

В справі № 760/8931/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача Юрченка Володимира Ярославовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у квітні 2018 року звернувся до суду з позовом і просив стягнути з відповідача 2 592 441, 83 гр. заборгованості на підставі Договору позики, укладеного 12 серпня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

21 березня 2018 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу, додатком №1 до якого була погоджена сума грошової вимоги: 1607671, 00 гр. основного боргу, 396043, 91 гр. інфляційних втрат, 83114, 39 гр. річних, 505612, 53 гр. пені, а всього було відступлено боргу на 2592441, 83 гр.

Разом з позовною заявою представником позивача була подана заява про забезпечення позову, в якій останній просив накласти арешт на квартиру загальною площею 95,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу.

Посилається на те, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №114747708 від 21 лютого 2018 року вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 95,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду інтернет ресурсів щодо продажу нерухомості було виявлено оголошення щодо термінового продажу 3-х кімнатної квартири, відомості щодо якої співпадають з відомостями щодо квартири, яка належить боржнику.

З цього випливає, що боржник має намір продати майно, яке може бути використано для погашення вимог кредитора та вчинення дій з метою ухилення від виконання зобов'язань.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру боржника може в подальшому утруднити або унеможливити виконання рішення суду в разі його задоволення.

Ухвалою суду від 06 квітня 2018 року заяву позивача було задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 95,30 кв.м., жилою площею 65,00 кв.м., яка на праві власності належала ОСОБА_2

Постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року ухвала суду була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши заявлене клопотання та матеріали позовної заяви, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно або забороною вчиняти певні дії.

Так, предметом спору є стягнення з боржника заборгованості у розмірі 2 592 441, 83 гр.

Звертаючись до суду представником позивача був наданий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яким підтверджено належність спірної квартири відповідачу.

В той же час, в матеріалах справи міститься аналогічний Витяг щодо об'єкта нерухомого майна №133226283 від 03 серпня 2018 року, відповідно до якого квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_5, на підставі договору купівлі - продажу від 30 листопада 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дмух Б.Л.

Таким чином, квартира, на яку просить накласти арешт позивач, в якості забезпечення позову, не належить відповідачу, а тому не може бути предметом обтяження.

Крім того, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13 листопада 2018 року був частково задоволений позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів 1 607 671, 00 гр. боргу, 396 043, 91 гр. інфляційних втрат, 83 114, 39 гр. річних, 293 399, 96 гр. пені та 35 703, 44 гр. судового збору.

В решті позову відмовлено.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З точки зору закону метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача Юрченка Володимира Ярославовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.А.Шереметьєва