Постанова № 78495185, 10.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4738/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача Черепова К.В.,

за участю представника відповідача Зіняк Я.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2018, суддя І інстанції Мороко А.С., місце складання м. Харків, повний текст складено 10.10.18 по справі № 820/4738/18

за позовом ОСОБА_4

до Військової частини А 1451 Міністерства оборони України

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вікторовича до військової частини А1451 Міністерства оборони України, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії військової частини А1451 Міністерства оборони України, які полягають у здійсненні ОСОБА_5 розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2017рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації.

- зобов'язати військову частину А1451 Міністерства оборони України здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_5 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік, розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової, винагороди, індексації та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач при здійсненні його розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2017рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації діяв з порушеннями норм чинного законодавства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 року у справі № 820/4738/18 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до військової частини А1451 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 24.12.2017 відповідно до витягів з наказу № 30 командира повітряного командування "Схід" Повітряних Сил Збройних Сил України, капітана ОСОБА_5 звільнено з військової служби у запас та 29.12.2017 наказом № 281 його виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Згідно витягу з наказу № 281 від 29.12.2017 вислуга років позивача в Збройних Силах України складає 29 повних календарних років та зобов'язано виплатити ОСОБА_5 одноразову грошову по звільненню в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення з кожний повний календарний рік служби.

26.12.2017 командиром військової частини А1451 винесено наказ № 278 про виплату капітану ОСОБА_5 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік у розмірі 6896,50 грн.

Згідно платіжного доручення № 1857 від 26.12.2017, військова частина А1451 перерахувала на рахунок ОСОБА_5 кошти - грошове забезпечення за грудень 2017 року в розмірі 4813037,17 грн.

06.03.2017 командиром військової частини А1451 винесено наказ № 51 про виплату капітану ОСОБА_5 грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 6896,50 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 376 від 20.03.2017 відповідачем виплачено позивачу грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 430602,22 грн.

Позивач вважаючи дії військової частини А1451 Міністерства оборони України, які полягають у здійсненні його розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889 та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командир (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Також, індексація не є постійною виплатою, а залежить від індексу споживчих цін, а тому, відсутні підстави для включення даних сум до складу одноразової грошової допомоги при звільненні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад;

оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до абз. 1 п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку із скороченням штату одноразова грошова допомога виплачується в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.

Крім того, положеннями п.1 Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою КМУ від 13.03.2013 № 161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року N 889" для військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) запроваджений новий вид забезпечення - щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Матеріалами справи встановлено, що додаткова винагорода була нарахована та виплачувалась позивачу до його звільнення з військової служби.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом № 1058-ІV.

Відповідно до частини другої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо не включення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на підставі Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595.

Так, положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено врахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення при обчисленні грошового забезпечення, у свою чергу Інструкція містить протилежну норму.

Отже, має місце конкуренція правових норм.

Положеннями ст. 4 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, у даному випадку застосуванню підлягають положення саме Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким визначено, що одноразові додаткові види грошового забезпечення входять до складу грошового забезпечення.

Враховуючи вищенаведені правові норми, колегія суддів приходить до висновку про наявність права позивача на включення щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, та індексації до складу грошового забезпечення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 року у справі № 820/4738/18 не відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 по справі №820/4738/18 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким визнати протиправними дії військової частини А1451 Міністерства оборони України, які полягають у здійсненні ОСОБА_5 розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2017рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації.

Зобов'язати військову частину А1451 Міністерства оборони України (місцезнаходження: вул. Дерев'янка, буд. 3, м. Харків, 61103, ідентифікаційний код: 08208941) здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік, розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової, винагороди, індексації та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України..

Головуючий суддя (підпис)О.М. КалиткаСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 12.12.2018.