Рішення № 78492886, 11.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 р. Справа№200/11398/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання зняти з реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг про визнання дій протиправними та зобов'язання зняти з реєстрації ОСОБА_2.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачу разом з сином ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1, в якій вони на теперішній час зареєстровані. У жовтні 2014 року ОСОБА_2 виїхав на постійне місце проживання до Російської Федерації, де в 2017 році отримав громадянство та проживає на теперішній час. У зв'язку з необхідністю оформлення субсидії позивач звернулась до відповідача з вимогою зняти її сина з реєстрації, для чого були надані відповідна заява та довіреність від сина, але отримала відмову, яку вважає незаконною. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до положень Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, підготовче судове засідання призначено на 20 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 20 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11 грудня 2018 року.

Позивач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав. За приписами ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до приписів ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та письмовому відзиві, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_2 від 29.01.2009 року та витягу про реєстрацію права власності від 08.09.2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1. Вказані особи зареєстровані за вказаною адресою, що вбачається зі штампів в паспортах.

Як вбачається з свідоцтва про зміну імені від 15.01.2013 року ОСОБА_2 змінено прізвище на ОСОБА_2.

ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта.

07.09.2018 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 бути його представником у всіх організаціях і установах України, в тому числі і з питання зняття його з реєстраційного обліку, що підтверджується копією довіреності наявною в матеріалах справи.

ОСОБА_1 звернулась до виконавчого комітету Покровської міської ради з заявою зняти з реєстрації ОСОБА_2

Сектор реєстрації місця проживання фізичних осіб ЦНАП м. Покровськ, 11.09.2018 року відмовив у задоволенні заяви щодо зняття з реєстрації місця проживання у зв'язку з відсутністю документу, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання.

Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, а також визначення порядку реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлення випадків їх обмеження врегульовано Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року № 1382.

Згідно статті 2 даного Закону громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Статтею 7 даного Закону визначений порядок зняття з реєстрації місця проживання -зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;

судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

свідоцтва про смерть;

паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

інших документів, які свідчать про припинення:

підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;

підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;

підстав на право користування житловим приміщенням.

Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.

Разом із заявою особа подає:

документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі подання заяви представником особи додатково подаються:

документ, що посвідчує особу представника;

документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника).

Відповідно до статті 9 Закону № 1382 орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо, зокрема, особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію.

Правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України, що визначено статтею 10 наведеного Закону.

Правила реєстрації місця проживання затверджені Постановою КМУ від 02.03.2016 року № 207.

Пунктом 9 Правил визначено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 11 Правил орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

особа не подала необхідних документів або інформації;

у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Таким чином і Закон № 1382, і прийняті на його підставі Правила (пункт 26) визначають, що разом з заявою про зняття з реєстрації особа подає документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання.

Як вбачається з поданої ОСОБА_1 до відповідача заяви вона вказала паспорт ОСОБА_2 в якості документу, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Проте цей документ не подала, що підтверджується і її поясненнями в позові, де вона зазначає що до заяви була лише довіреність сина.

Таким чином відсутність зазначеного документу є безумовною підставою для відмови органу реєстрації в знятті з реєстрації місця проживання.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні адміністративного позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Але дана норма підлягає застосуванню з урахуванням вищенаведеного положення Конституції України, тобто зобов'язання особи на вчинення певної дії можливо, зокрема, за наявності підстав для вчинення цієї дії.

Враховуючи, що при поданні заяви про зняття з реєстрації осіб позивачем не дотримано встановленого законодавством порядку - не поданий документ, що визначений пунктом 9 Правил, суд вважає, що відповідач прийняв рішення у відповідності до вимог закону. Тому підстав задовольняти позов суд не вбачає.

Стосовно посилання в позові на приписи статті 7 Закону № 1352, а саме здійснення зняття з реєстрації місця проживання на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, суд зазначає наступне.

Як вже наголошувалось, статтею 7 Закону визначені підставі зняття з реєстрації місця проживання, серед яких є заява особи або судове рішення про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Суд зазначає, що це є окремі підстави зняття з реєстрації, а в даному випадку підставою була заява ОСОБА_1 стосовно її довірителя. Будь-яких рішень суду про позбавлення ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням позивачем ні відповідачу, ні суду не надано. При цьому до повноважень судів адміністративною юрисдикції не належать спори про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 19, 72-74, 90, 139, 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Покровської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг (ЄДРПОУ: 04052933, Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, буд. 11), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання зняти з реєстрації - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.