Рішення № 78492819, 16.11.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року справа № 2340/3107/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.

представника позивача ОСОБА_1 - за ордером,

представника відповідачів ОСОБА_2 - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Черкаській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови в розрахунку та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому II групи інвалідності, що пов'язане з проходженням служби в органах ДФС;

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо повернення матеріалів про призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишньому працівнику податкової міліції ГУ ДФС у Черкаської області ОСОБА_3 без прийняття рішення;

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови в розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишньому працівнику податкової міліції ГУ ДФС у Черкаської області ОСОБА_3;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області прийняти заяву (рапорт) з додатками та скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ, із визначенням розміру одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті ОСОБА_3 згідно статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ, в редакції Закону від 13.02.2015 №208-VІІІ, який набрав чинності 12.03.2015 і згідно "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року, виходячи із розрахунку 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб та направити цей висновок разом з іншими матеріалами до ДФС України для прийняття відповідного рішення у строки, встановлені законодавством України;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути матеріали відносно ОСОБА_3 щодо призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України Про міліцію від 20.12.1990 №565-ХІІ, із визначенням розміру одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті згідно статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ, в редакції Закону від 13.02.2015 року №208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015 року і згідно "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року, виходячи із розрахунку 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та прийняти рішення в встановлений законодавством строк;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-ХІІ, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у строки встановлені законодавством;

- стягнути з відповідачів на користь позивача - ОСОБА_3, судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в сумі 3 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивачеві встановлена ІІ група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в ОВС, а тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку, який передбачений постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

У відзиві на позов, що надійшов до суду 31.08.2018, відповідачі позовні вимоги не визнали зазначивши, що позивач із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 у розмірі згідно зі ст. 23 Закону України «Про міліцію» до відповідача не звертався. У зв'язку з втратою чинності Законом України «Про міліцію» після 07.11.2015 відсутні підстави для призначення позивачу, як працівнику податкової міліції, одноразової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності в результаті захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах податкової міліції.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

ОСОБА_3 проходив службу в органах податкової міліції ГУ ДФС у Черкаській області.

Наказом ГУ ДФС у Черкаській області від 29.06.2017 № 28-о/пм, відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 № 114, постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.1994 № 1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» старший прапорщик податкової міліції ОСОБА_3 - інспектор сектору діловодства та захисту інформації оперативного управління Головного управління ДФС у Черкаській області звільнений з посади та органів податкової міліції Державної фіскальної службу у запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за підпунктом «Б» пункту 64 (через хворобу).

Згідно акту огляду медико-соціальної експертної комісії позивачу встановлено ІІ групу інвалідності (захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС).

09.11.2017 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Черкаській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

Листом Головного управління ДФС у Черкаській області від 09.11.2017 № 31214/23-00-04-215 на адресу ДФС України направлено матеріали щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, в тому числі і висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

Державна фіскальна служба України листом від 06.02.2018 № 3443/7/99-99-22-07-17 повернула матеріали про виплату одноразової грошової допомоги на доопрацювання.

У зв'язку з необхідністю доопрацювання матеріалів, позивачем 16.03.2018 повторно подано заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги.

Листом Головного управління ДФС у Черкаській області від 16.04.2018 № 16615/23-00-04-2158 на адресу ДФС України направлено матеріали щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги для розгляду та прийняття рішення.

Державна фіскальна служба України прийняла рішення про відмову у виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, оформлене листом від 14.06.2018 №17816/7/99-99-04-04-02-17, яким також повернуто матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із відсутністю законних підстав для такої виплати.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує таке.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 2 розділу I Положення №285 медичні (військово-лікарські) комісії МВС (далі - ВЛК) - спеціальні підрозділи, що утворюються в закладах охорони здоров'я МВС та Національної гвардії України (далі - НГУ) для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.

Відповідно до пункту 3 розділу I Положення №285 основними завданнями ВЛК є: 1) визначення за станом здоров'я, фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності - за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів до служби в поліції, кандидатів до вступу до вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальні заклади), здобувачів вищої освіти навчальних закладів, придатності поліцейських до подальшої служби при переміщенні по службі, проходження служби у відрядженні за кордоном; 2) визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку придатності кандидатів до військової служби за контрактом, у військовому резерві, кандидатів до вступу до вищих військових навчальних закладів НГУ (далі - ВВНЗ), ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; 3) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у поліцейських, що проходять службу, звільняються зі служби та звільнились зі служби, військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового й начальницького складу); 4) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу.

Зазначені норми права вказують на те, що колишні особи рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ мають право на проходження військово-лікарської комісії, під час якої буде вирішене питання про визначення причинного зв'язку захворювання з проходженням військової служби. Звільнення такої особи зі служби не є перешкодою для проходження такої комісії.

У свою чергу пунктом 1 розділу III Порядку №285 встановлено, що направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи за формою (додаток 4) здійснюють відповідні підрозділи кадрового забезпечення Національної поліції України, командири частин НГУ.

Згідно пункту 1 розділу VI Положення №285 лікарська експертиза поліцейським здійснюється в порядку та з урахуванням вимог, зазначених у розділі III цього Положення.

В свою чергу пунктом 13 розділу VI Положення №285 встановлено, що колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань, травм (поранень). У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання. Перегляд раніше прийнятої постанови ВЛК проводиться за заявою колишнього поліцейського, колишньої особи рядового чи начальницького складу.

Діяльність податкової міліції регулюється Розділом ХVІІІ-2 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Пунктом 351.1 статті 357 Податкового кодексу України визначено, що форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції здійснюється у порядку, встановленому законом для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про міліцію" № 565-ХІІ від 20 грудня 1990 року (далі - Закон № 565-ХІІ), правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

За правилами частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (чинного до 07.11.2015), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 відповідно до статті 23 Закону № 565-XII затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

Згідно з пунктом 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 (далі - Порядок № 707) одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Отже, на час встановлення позивачеві II групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби в органах податкової міліції, чинними є обидва Порядки як № 707 так і № 850, які регулюють однопредметні правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію". При цьому, Порядок № 850 прийнятий у зв'язку із внесенням Законом України від 13.02.2015 до вказаної статті 23 Закону № 565-XII змін в частині розміру одноразової грошової допомоги.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію", здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 813/3091/16 (провадження №К/9901/30166/18).

Як свідчать матеріали справи, позивачу встановлена інвалідність, яка пов'язана з проходженням служби в ОВС, що підтверджується довідкою до акту МСЕК серії 12 ААА № 023092 від 28.07.2017.

Отже, призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 707 можливе лише за умови, коли особа набула право на отримання такої допомоги до 12.03.2015. Позивач набув таке право у липні 2017року, а тому розмір допомоги має бути призначений відповідно до Порядку № 850.

За приписами пунктів 7-9 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, суд вважає, що позивач, як працівник податкової міліції, має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у розмірі, визначеному Порядком № 850.

Отже, в даному випадку позивач мав би звернутися до Головного управління ДФС у Черкаській області (останнє місце служби) із заявою (рапортом) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності, до якої позивач мав би додати документи, передбачені пунктами 7-8 Порядку № 850, а Головне управління ДФС у Черкаській області відповідно до Порядку № 850 мало б скласти висновок щодо виплати грошової допомоги та направити його до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні такої грошової допомоги.

Разом з тим суд встановив, що позивач до Головного управління ДФС у Черкаській області із заявою (рапортом) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності відповідно до Порядку № 850 не звертався.

Під час розгляду справи, в якості свідків також були допитані голова військово лікарської комісії ОСОБА_5 та секретар ОСОБА_6., які підписали свідоцтво про хворобу позивача № 146 від 24.04.2017.

В судовому засіданні вказані особи, підтвердили, що захворювання позивача пов'язані з проходженням служби в ОВС.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, а відповідачі не надали суду доказів на підтвердження понесених судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 242-246, 255, 271, 272, 287, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький

Рішення складене у повному обсязі 11.12.2018.