Рішення № 78492690, 12.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 р. № 820/1878/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Козир В.М.,

за участю:

представника позивача за первісним позовом, представника відповідача – за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

представника позивача за первісним позовом, представника відповідача – за зустрічним позовом- Чернишук К.С.,

представника відповідача за первісним позовом, представника позивача – за зустрічним позовом - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (м. Куп’янськ Харківської області, вул. Харківська, 99) до ОСОБА_3 (м. Вовчанськ Харківської області, вул. Радянська, 37) про стягнення податкового боргу;

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення – рішення та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Вовчанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник - Салтівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області; далі – позивач/Інспекція), звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі – відповідач/ОСОБА_3В.) про стягнення коштів за податковим боргом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.08.2018 касаційну скаргу Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області задовольнлено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

25.10.2018 до канцелярії суду надійшов зустрічний позов, який подано ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому відповідач просив: поновити строк для подання зустрічного позову, розглядати зустрічний позов разом з первісним позовом за правилами загального позовного провадження, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Вовчанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 4-17 від 09.06.2015 в сумі 25000,00 грн. з транспортного податку з фізичних осіб, визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Вовчанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 724-25 від 18.09.2015, стягнути з Салтівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_3 всі судові витрати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 клопотання ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 про поновлення строку для подання зустрічного позову – задоволено.

Поновлено ОСОБА_3 строк на подачу зустрічного позову до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення – рішення та податкової вимоги.

Прийнято зустрічний позов ОСОБА_3, поданий в його інтересах ОСОБА_2 до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення – рішення та податкової вимоги до спільного розгляду з первісним позовом Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (м. Куп’янськ Харківської області, вул. Харківська, 99) до ОСОБА_3 (м. Вовчанськ Харківської області, вул. Радянська, 37) про стягнення податкового боргу.

Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3, поданий в його інтересах ОСОБА_2 до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення – рішення та податкової вимоги об’єднано в одне провадження з первісним позовом Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (м. Куп’янськ Харківської області, вул. Харківська, 99) до ОСОБА_3 (м. Вовчанськ Харківської області, вул. Радянська, 37) про стягнення податкового боргу.

В судовому засіданні представники позивача за первісним позовом (відповідача – за зустрічним позовом) позовні вимоги Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області підтримали у повному обсязі, просили задовольнити позов. Проти зустрічного позову заперечували, просили відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача – за зустрічним позовом) проти задоволення позову Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області заперечував, підтримавши зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи первісного адміністративного позову та вимоги зустрічної позовної заяви, відзиви на позови, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідач є власником транспортного засобу TOYOTA FJ CRUISER 2010 року випуску, об’єм двигуна 3956 куб.см.

09 червня 2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №4-17, яким на підставі статті 267 ПК України визначено відповідачу суму грошового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2015 рік у розмірі 25000,00 грн.

В подальшому Інспекція надіслала відповідачу податкову вимогу від 18 вересня 2015 року №724-25.

У зв’язку із несплатою грошових зобов'язань по транспортному податку за 2015 рік у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із позовом про їх стягнення в судовому порядку з ОСОБА_3

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як визначено підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У відповідності з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов'язань такі податкові зобов’язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк.

В обґрунтування заявленого зустрічного позову позивачем зазначено, що відповідно до положень податкового законодавства ОСОБА_3 не було вручено ні оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ні податкову вимогу. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником контролюючого органу було надано оригінал запечатаного поштового конверту, в якому знаходився оригінал податкового повідомлення – рішення № 4-17 від 09.06.2015, а тому грошове зобов’язання з транспортного податку, визначене у вказаному податковому повідомленні – рішенні до теперішнього часу є неузгодженим, а відтак не є податковим боргом у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.

Крім того, ОСОБА_3 зазначає. що податкове повідомлення – рішення № 4-17 від 09.06.2015 не відповідає нормам Податкового кодексу України, у рішенні Вовчанської міської ради, яка запровадила транспортний податок, не зазначено з якого часу цей податок запроваджується та за який період підлягає нарахуванню контролюючим органом.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п. 4 Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

З матеріалів справи вбачається, що Вовчанська міська рада 23.01.2015 прийняла рішення №13-VI "Про встановлення транспортного податку", оприлюдненого в районній газеті 21.02.2015.

Проте, у зазначеному рішенні відсутні відомості про те, що контролюючий орган повинен застосовувати зазначену норму саме з 01.01.2015. З цього приводу Вовчанською міською радою рішення не приймалося.

Рішенням Вовчанської міської ради №19-VIІ від 29.01.2016 було скасовано рішення №13-VI від 23.01.2015 "Про встановлення транспортного податку".

Зазначені обставини підтверджують, що транспортний податок мав бути запроваджений лише з 01.01.2016.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні та міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

За правилами п. 24 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно ст. 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

За приписами п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.10.2 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору (пункт 10.3. статті 10 Податкового кодексу України ).

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (пункт 10.5. статті 10 Податкового кодексу України).

Статтею 12 Податкового кодексу України визначені, зокрема, повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів.

Так, пунктом 12.3. статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України ).

Відповідно до п.п. 12.3.4 п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З положень п.12.5 ст. 12 Податкового кодексу України вбачається, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Зазначені норми узгоджуються з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що закріплений у підпункті 4.1.9 пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України. Відповідно до цього принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Враховуючи зазначене, для застосування рішення про встановлення місцевих податків у 2015 році, таке рішення мало бути прийнято та оприлюднене до 15 липня 2014 року.

На час звернення Вовчанської ОДПІ до суду з позовом, фактично були відсутні рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення транспортного податку на 2015 рік, у зв’язку з чим у контролюючого органу не було підстав на визначення транспортного податку за 2015 рік, який було запроваджено рішенням Вовчанської міської ради лише у 2016 році.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення – рішення № 4-17 від 09.06.2015 та податкової вимоги № 724-25 від 18.09.2015, оскільки запроваджені ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» зобов’язання щодо сплати транспортного податку з фізичних осіб виникають у платників податків лише після 01.01.2016.

З огляду на викладене, податкове повідомлення – рішення № 4-17 від 09.06.2015, яким ОСОБА_3 визначено суму грошового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2015 рік у розмірі 25000,00 грн. не можна визнати обґрунтованим, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог про скасування податкового повідомлення – рішення № 4-17 від 09.06.2015 та податкової вимоги № 724-25 від 18.09.2015.

Посилання Салтівської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на пропуск ОСОБА_3 строку звернення до суду із зустрічним адміністративним позовом та залишення без розгляду зустрічного адміністративного позову, не може бути визнано обґрунтованим, оскільки за правилами ч.1 ст.177 КАС України відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень, має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Оскільки постановою Верховного Суду від 22.08.2018 справу було направлено до суду першої інстанції на новий розгляд, ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 справу було призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із наданням відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву.

ОСОБА_3 скористався своїм правом на пред’явлення саме зустрічного позову, а не звернувся до суду з позовною заявою в загальному позовному порядку. В даному випадку застосовуються спеціальні строки, встановлені ст.177 КАС України.

Зустрічний позов уповноваженим представником відповідача було подано разом із клопотанням про поновлення строку для вчинення даної процесуальної дії.

Суд ухвалою від 29.10.2018 клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання зустрічного позову задовольнив. Обґрунтування щодо задоволення клопотання про поновлення строку та прийняття зустрічної позовної заяви викладені в мотивувальній частині вказаної ухвали суду.

Слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що Салтівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих оскаржуваних податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги, суд приходить до висновку, що первісний позов задоволенню не підлягає.

Надаючи оцінку зібраним доказам та доводам, викладених сторонами, суд вважає, що зустрічний адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 177, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні первісного адміністративного позову Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (м. Куп’янськ Харківської області, вул. Харківська, 99) до ОСОБА_3 (м. Вовчанськ Харківської області, вул. Радянська, 37) про стягнення податкового боргу – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення – рішення та податкової вимоги – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вовчанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 4-17 від 09.06.2015 в сумі 25000,00 грн. з транспортного податку з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Вовчанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №724-25 від 18.09.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39791428) на користь ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.12.2018.

Суддя В.В. Єгупенко