Рішення № 78492515, 06.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 р. № 520/8623/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати незаконним та скасувати наказ відповідача № 6076 від 17.08.2018 року про проведення фактичної перевірки позивача .

В обґрунтування позову позивач вказав на незаконність наказу

Від представника відповідача надійшов відзив на позову, в якому останній, заперечуючи проти позову, наголосив на його необґрунтованості та безпідставності.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив в контексті помилковості доводів відповідача.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Наказом відповідача від 17.08.2018 року № 6076 наказано на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.2, п.п.80.2.5, п.п. 80.2.7 п.80.2 ст. 80 ПК України провести фактичну перевірку позивача за місцем розташування господарського об'єкту : вул. Маршала Бажанова,3, м. Харків з 20.08.2018 року тривалістю у відповідності до вимог п. 82.3 ст. 82 ПК України. Перевірку наказано провести за період діяльності з 01.01.2018 року по дату завершення перевірки ( включно), з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Посадовці відповідача прибули за місцем розташування господарського об'єкту з метою проведення перевірки 20.08.2018, вручили уповноваженій особі відповідача копію наказу про перевірку, пред'явили направлення на перевірку та службові посвідчення.

Уповноваженою особою позивача було відмовлено в допуску до проведення фактичної перевірки, про що перевіряючими складено відповідний акт від 20.08.2018 року № 6454/20-40-13-14-03/НОМЕР_1.

Копію вказаного акту отримано представником позивача разом з наданням письмових заперечень з поясненнями по суті недопуску до перевірки.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

- п.п. 80.2.2 - у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- п.п.80.2.5 - отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- п.п. 80.2.7 - у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно п.п 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється

У пп. 81.2 ст.81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Позивач обґрунтовував відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу тим, що вважає наказ № 6076 складеним з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки: не було зазначено підстав для проведення перевірки, не вказано жодного виявленого факту, конкретного складу правопорушення або обставини, яка б свідчила про порушення саме позивачем вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками ( найманими особами).

Досліджуючи оскаржуваний наказ, суд вказує, що такий відповідає вимогам, які встановлені до його змісту згідно пп.81.1 ст. 81 ПК України.

Зокрема, у названому наказі зазначено: дату видачі - 17.08.2018 року; найменування контролюючого органу - Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області); найменування та реквізити суб'єкта - ФОП ОСОБА_1 ( податковий номер НОМЕР_1); адреса об'єкта - вул. Маршала Бажанова,3 м. Харків; мета - здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками ( найманими особами); підстави для проведення перевірки визначені Податковим кодексом України - п.п 80.2.2, п.п. 80.2.5, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України; дата початку фактичної перевірки - 20.08.2018 року ; тривалість перевірки - в наказі є посилання на п. 82.3 ст. 82 ПК України, в якому встановлено, що тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПК України, не повинна перевищувати 10 діб; період діяльності, який буде перевірятися з 01.01.2018 року по дату завершення перевірки); вид перевірки - фактична.

Враховуючи викладене, а також, з огляду на дотримання контролюючим органом вимог п.81.1 ст.81 ПК України, суд дійшов висновку, що Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області мало право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій, відповідно до положень п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, а оскаржуваний наказ, що є предметом судового оскарження, відповідає вимогам встановленим Податковим кодексом України, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої ПК України підстави для її проведення.

Судом встановлено, що серед видів діяльності позивача за КВЕД наявні - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля тютюновими виробами; роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.

Початково ж, підставою для видання вказаного наказу слугував лист Прокуратури Харківської області від 24.04.2018 року № 04/5-73-18, до якого було додано заяву про продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв без ліцензій.

На відпрацювання зазначеного листа та з огляду на доповідну записку від 25.05.2018 року й було видано спірний наказ про проведення фактичної перевірки, що у спірних правовідносинах у повній мірі відображає наявність підстав, унормованих п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Крім того, суд вказує, що спірний наказ наразі не породжує для позивача жодних правових наслідків, оскільки такий вичерпав себе у часі.

При вирішенні вказаної справи судом, на виконання приписів ч.5 ст. 242 КАС України, було враховано правові висновки, викладені Верховним Судом в постанові від 20 березня 2018 року (справа №820/4766/17) в аналогічних правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем було доведено правомірність оскаржуваного наказу.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61003, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про визнання незаконним та скасування наказу- відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12 грудня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.