Рішення № 78492082, 10.12.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року справа № 2340/4296/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та захист права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Смілянського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить визнати протиправною відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн. з 01.01.2018 по 30.08.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з 11.10.2016 отримує грошове утримання судді у відставці. 12.09.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок його довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму в розмірі 1762 грн. Листом відповідача №236/Г-10 від 21.09.2018 позивача повідомлено, що такий перерахунок проведено з 01.08.2018 у зв'язку з набранням чинності Законом України від 15.05.2018 №2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" з 22.07.2018. При здійсненні перерахунку відповідач керувався п. 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, яким передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Позивач вважає протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку та зазначає, що механізм перерахування посадових окладів працюючих суддів, а, відтак, розмірів довічного грошового утримання суддів у відставці, з 1 січня 2018 року з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн передбачено Законом України від 15.05.2018 №2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав". Крім того, частина 4 статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" визначає, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, це внутрішній нормативний документ Пенсійного фонду України, який є підзаконним нормативно-правовим актом; при конкуренції закону і підзаконного акту застосовуються положення закону, що має вищу юридичну силу.

19 листопада 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, згідно з яким останнє заперечує проти задоволення позову та зазначає, що Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає здійснення перерахунку пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно (ч. 4 ст. 45 Закону); Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, визначає, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою (п. 4 розділу ІІ Порядку).

Враховуючи норми чинного законодавства України, з огляду на те, що позивач звернувся із заявою про проведення перерахунку 06.08.2018, позивачу правомірно було проведено перерахунок з 01 серпня 2018 року.

Також безпідставними є вимоги позивача про проведення перерахунку по 30 серпня 2018 року включно, оскільки управлінням за серпень 2018 року було перераховано та виплачено довічне грошове утримання виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762,00 грн.

Також Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зазначило, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань управління обслуговування громадян Смілянського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області як юридична особа та суб'єкт владних повноважень відсутнє, тому не може бути відповідачем у справі.

Ухвалою суду від 10.12.2018 судом здійснена процесуальна заміна відповідача Смілянського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, які містяться у справі, суд встановив наступне.

З 11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

У зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму та зміною посадового окладу працюючих суддів позивачем отримана довідка територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області №1293-04/18 від 02.08.2018 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою його суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, станом на 01.01.2018 складає 31716 грн., в т.ч. посадовий оклад - 17620 грн., доплата за вислугу років (80%) - 14096 грн.

12 вересня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 1 січня 2018 року, відповідно до довідки ТУ ДСА у Черкаській області №1293-04/18 від 02.08.2018.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.09.2018 №236/Г-10 позивача повідомлено, що перерахунок його щомісячного грошового утримання був проведений з 01.08.2018, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 15.05.2018 №2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" з 22.07.2018, доплата буде включена у виплатну відомість за жовтень 2018 року.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у перерахунку довічного грошового утримання судді, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 4 статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016 було встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

21 липня 2018 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ (далі - Закон № 2415-VІІІ). Цим законом внесено зміни до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року". Закон № 2415-VІІІ набрав чинності з 22 липня 2018 року.

Оскільки Закон України "Про судоустрій і статус суддів" пов'язує здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у позивача виникли підстави для перерахунку щомісячного грошового утримання для суддів у відставці.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Тобто, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні. Тому, саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Посилання відповідача на те, що Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 №2415-VIII набрав чинності з 22.07.2018, тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу здійснено з 01.08.2018, оскільки закони не мають зворотної дії у часі, суд вважає безпідставним з огляду на наступне.

Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 №2415-VIII набрав чинності з 22.07.2018 та містить застереження щодо зворотної дії у часі правової норми щодо зміни розрахункової величини, з якої обраховується суддівська винагорода, а саме: не з 1600 грн, а з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач помилково тлумачить норми Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", а позивач має право на перерахування розміру щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018.

При цьому, суд зазначає, що статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі "Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").

У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання у більшому розмірі з 01.01.2018 передбачені чинними нормами законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 35).

За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності. Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, законне сподівання на те, що положення певного нормативно-правового акта будуть застосовані до тих чи інших правовідносин, не може перебувати поза зв'язком з дією такого нормативно-правового акта в часі.

У даному випадку, законне сподівання позивача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 пов'язане з поширенням дії Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" на правовідносини, які виникли до його прийняття, у співвідношенні із зміною Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, відповідачем порушено право ОСОБА_1, яке захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача, викладеної у листі від 21.09.2018 №236/Г-10, у здійсненні перерахунку щомісячного довічного утримання позивача на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області №1293-04/18 від 02.08.2018 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018.

Судом встановлено, що за серпень 2018 року територіальним органом Пенсійного фонду України здійснено перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн.

Відтак, для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн. відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області №1293-04/18 від 02.08.2018 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи та правові норми, керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, код ЄДРПОУ 21366538), викладену в листі від 21.09.2018 №236/Г-10, у здійсненні перерахунку щомісячного довічного утримання ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 20701; РНОКПП НОМЕР_1) на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області №1293-04/18 від 02.08.2018 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 20701; РНОКПП НОМЕР_1) за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн. відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області №1293-04/18 від 02.08.2018 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 20701; РНОКПП НОМЕР_1) витрати на сплату судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Руденко