Рішення № 78491891, 04.12.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р. справа № 0940/1891/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

представників позивача Ридая Н.В., Суслика Ю.В.,

представника відповідачів Яремака Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю "Екстра Холдінг Лімітед" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення за №621998/35276460 від 30.03.2018, зобов'язання зареєструвати податкову накладну за №53 від 31.08.2017, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2018 Дочірнє підприємство "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю Екстра Холдінг Лімітед (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №621998/35276460 від 30.03.2018; зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №53 від 31.08.2017.

16.10.2018 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

09.11.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду залучено до даної адміністративної справи Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як другого відповідача (далі - відповідач, управління).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог статті 201 Податкового кодексу України, відмовив у реєстрації податкової накладної за №53 від 31.08.2017. Протиправність такого рішення мотивує відсутністю у контролюючого органу на те правових підстав.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, обґрунтованого тим, що позивач протягом серпня 2017 року поставив ТзОВ «Юрікс» бетон в кількості 157 м. куб., в тому числі з 01 до 22 серпня 2017 року 154 м. куб. (марки М-300 - 133,5 м. куб., М-350 - 20,5 м. куб) з використанням цементу Портланд М-400 та щебеню. Згідно з технічними характеристиками, вага 1 м. куб. бетону із щебеневим наповненням складає 2 000 - 2 500 кг/м. куб., рецептура з використанням цементу М-400: цемент - 382 кг., пісок - 705 кг., щебінь - 1 080 кг., вода - 220 кг., для бетону М-300 та 175 кг. (літрів) для бетону М-350. В період з 01 по 22 серпня позивач виготовив 154 м. куб. бетону, на що йому потрібно було використати орієнтовно 58,83 тони цементу, 108,57 тони піску, 166,32 тони щебеню та 32,95 кг. (літрів) води. Позивачем надано Рахунок-фактуру №2978/В від 22.08.17, згідно з яким в період з 25.07.2017 до 22.08.2017 КП "Івано-Франківськводоекотехпром" поставило позивачу 19 м. куб. води для виготовлення бетону та 500 м. куб. використано в господарсько-побутових приміщеннях. Згідно Акту приймання виконаних робіт №2978/К від 22.08.17, КП "Івано- Франківськводоекотехпром" здійснено водовідведення: виготовлення бетону - 0, господарсько-побутові приміщення - 500 м. куб. Таким чином, позивачем для виготовлення бетону в період з 25.07.2017 до 22.08.17 використано 19 м. куб. води, що дає змогу виготовити орієнтовно 86,36 м. куб. бетону, а не 154 м. куб. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

Дочірнє підприємство "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю Екстра Холдінг Лімітед є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, взяте на податковий облік Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, з 03.08.2007 є платником податку на додану вартість. Основний вид економічної діяльності - виробництво бетонних розчинів, готових для використання.

Позивачем складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №53 від 31.08.2017 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 252 705 гривень.

Рішенням комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області за№621998/35276460 від 30.03.2018 відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №53 від 31.08.2017, у зв'язку ненаданням платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, а саме: не надано накладні на придбання товарів у постачальників та на відвантаження товарів покупцю.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент складення податкової накладної) встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 201.16 статті 201 даного Кодексу встановлено, що реєстрація податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» за № 2245-VIII від 07.12.2017 у статті 201 Податкового кодексу України пункт 201.16 викладено в такій редакції: реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України за №117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України за №117 від 21.02.2018 установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України , що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5 Порядку).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12 Порядку).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку).

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (пункт 14 Порядку).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 15 Порядку).

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (пункт 15 Порядку).

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункт 19 Порядку).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 20 Порядку).

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, пунктом 20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені виключні підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну (пункт 1 Порядку).

Скарги подаються платником податку на додану вартість (далі - платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3 Порядку).

Скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 5 Порядку).

Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (пункт 11 Порядку).

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України (пункт 12 Порядку).

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду (пункт 13 Порядку).

Суд встановив, що підставою для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної №53 від 31.08.2017 було не надання позивачем накладної на придбання товарів у постачальників та на відвантаження товарів покупцю.

Позивач на підтвердження реальністю здійснення господарських операцій надав контролюючому органу, а також суду, пояснення, сертифікати якості бетонної суміші за №567 - 569, договір поставки товарного бетону за №23-03/17 від 23.03.2017, укладеного між позивачем та ТзОВ «Юрікс»; розхідні накладні: ТФ-0002106 від 31.08.2017, ТФ-0001973, ТФ-0001970, ТФ-0001967 від 22.08.2017, ТФ-0001939 від 18.08.2017, ТФ-0001918 від 16.08.2017, ТФ-0001908 від 15.08.2017, ТФ-0001815, ТФ-0001816, ТФ-0001818, ТФ-00018121, ТФ-0001823, ТФ-0001843 ТФ-0001842, ТФ-0001841, ТФ-0001840, ТФ-0001839, ТФ-0001838, ТФ-0001834, ТФ-0001832, ТФ-0001833, ТФ-0001830, ТФ-0001829, ТФ-0001826, ТФ-0001824 від 10.08.2017; товарно-транспортні накладні: ТФ-0002106 від 31.08.2017, ТФ-0001973, ТФ-0001970, ТФ-0001967 від 22.08.2017, ТФ-0001939 від 18.08.2017, ТФ-0001918 від 16.08.2017, ТФ-0001908 від 15.08.2017, ТФ-0001815, ТФ-0001816, ТФ-0001818, ТФ-0001818, ТФ-0001821, ТФ-0001823, ТФ-0001843, ТФ-0001842, ТФ-0001841, ТФ-0001840, ТФ-0001839, ТФ-0001838, ТФ-0001834, ТФ-0001833, ТФ-0001832, ТФ-0001830, ТФ-0001829, ТФ-0001826, ТФ-0001824 від 10.08.2017; договір №ПП 01/14 від 01.02.2014 укладеного позивачем з ТзОВ «Ізоляція» про здійснення останнім організації і виконання послуг своїми транспортними засобами по перевезенню вантажу; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за №63 від 05.08.2017, №64 від 08.08.2017, №65 від 09.08.2017, №66 від 10.08.2017, №67 від 12.08.2017, №72 від 18.08.2017, №74 від 22.08.2017, №75 від 25.08.2017, №76 від 26.08.2017; виписки по рахунках; договір №ПП 01/13 від 02.01.2013 про надання послуг ТзОВ «Виторг» по перевезення вантажу; акту №1-00000014 від 31.07.2017 здачі-прийняття робіт (надання послуг); виписки з рахунку; договір №ПП 01-07/14 від 01.07.2014 про надання послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 по перевезенню вантажу; акти прийому-здачі (надання послуг) від 07.08.2017, 08.08.2017, 10.08.2017, 12.08.2017, 18.08.2017, 25.08.2017, 26.08.2017, 29.08.2017, 30.08.2017; виписки з рахунків; договір поставки нерудних будівельних матеріалів за №04 від 01.01.2017, укладеного з ТзОВ «Надвірнянський кар'єр»; видаткові накладні за №РН-0001637 від 04.08.2017, №РН-0001654 від 07.08.2017, №РН-0001673 від 08.08.2017, №РН-0001674 від 09.08.2017, №РН-0001689 від 11.08.2017, №РН-0007174 від 21.08.2017, №РН-0001815 від 28.08.2017, №РН-0001816 від 29.08.2017; договір поставки №1/16/09-16 від 16.09.2016 ПП «Енергобудпостач» керамзиту, щебеню, піску, відсіву дроблення; видаткові накладні: №ПН-0000002 від 01.08.2018, №ПН-0000027 від 07.08.2018; товарно-транспортні накладні: №0108-1 від 01.08.2017, №0408-1 від 04.08.2017; виписки з рахунку; договір №П07/13 від 01.07.2013 купівлі-продажу піску, укладеного з ТзДВ «Рогатинпісок»; товарно-транспортні накладні: №211 від 07.08.2017, №245 від 10.08.2017, №286 від 22.08.2017, №1299 від 24.08.2017; видаткові накладні: №РН-203 від 10.08.2017, №РН-245 від 22.08.2017, №РН-249 від 24.08.2017, відомості про вантаж - пісок; виписки по рахунках; договір №П-17/10/14 від 17.10.2014 купівлі-продажу хімічної продукції, укладеного з ТзОВ «ВВ пласт-Буд»; видаткові накладні: №63 від 07.08.2017, №65 від 09.08.2017, №70 від 23.08.2017; виписки по рахунках; договір №01.04/2017 від 24.04.2017 поставки ТзОВ «Монолітресурс» портландцементу; видаткові накладні: №РН-1708004 від 07.08.2017, №РН-1708013 від 23.08.2017, №РН-1708016 від 29.08.2017, №РН-1708017 від 29.08.2017; товарно-транспортні накладні: №1708004 від 07.08.2017, №1708013 від 23.08.2017, №1708016 від 29.08.2017, №1708017 від 29.08.2017; відомості про вантаж - портланд цемент; договір №19-10/13 від 19.10.2013 купівлі-продажу цементу, укладеного з ТзОВ «Трансоптимал»; видаткові накладні: №РН-0000345 від 02.08.2017, РН-0000349 від 04.08.2017, РН-0000353 від 14.08.2017, РН-0000359 від 21.08.2017, РН-0000372 від 31.08.2017; товарно-транспортні накладні: №РН-0000345 від 02.08.2017, №РН-0000349 від 04.08.2017, №РН-0000353 від 14.08.2017, №РН-0000359 від 21.08.2017, №РН-0000372 від 31.08.2017; відомості про вантаж - портландцемент; виписки по рахунках; договір №ПК-07316 від 11.04.2016 поставки партіями з використанням паливних карток, укладеного позивачем з ТзОВ «Нафтотрейд Ресурс»; видаткову накладну №225322 від 31.08.2017; виписку з рахунку; договір №2526 про постачання електричної енергії від 24.10.2007; рахунок за електроенергію №2402526/1 від 23.08.2017; рахунок за перетікання реактивної енергії №2402526/3 від 23.08.2017; договір №2978 від 20.01.2015 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення, укладеного з КП «Івано-Франківськводоекотехпром»; рахунок-фактуру №2978/В від 22.08.2017; акт приймання виконаних робіт №2978/К від 22.08.2017; виписку по рахунках; договір №01/16 від 01.12.2016 оренди у ТзОВ «МонолітТрансБуд» частини нежитлових приміщень майнового комплексу; акт приймання-передачі приміщення; акт №ОУ-0000036 здачі-прийняття робіт (надання послуг); договір №02/16 від 01.12.2016 оренди обладнання для виробництва бетону; акт приймання-передачі обладнання; Акт №ОУ-0000037 здачі-прийняття робіт (надання послуг); договір №03/16 від 01.12.2016 оренди транспортних засобів у ТзОВ «МонолітТрансБуд»; акт приймання-передачі транспортних засобів; Акт №ОУ 0000038 здачі-прийняття робіт (надання послуг); договір перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 01.07.2017; акти надання послуг: №49 від 07.08.2017, №52 від 10.08.2017, №68 від 22.08.2017, №70 від 24.08.2017; виписки по рахунках; договір поставки №ОRM2016/09 від 15.11.2016, укладеного між позивачем та ТзОВ «Орміга»; видаткові накладні: №13 від 23.03.2017, №12 від 23.03.2017; виписки по рахунках.

Таким чином, суд встановив, що наявність у позивача документів на підтвердження господарських операцій по реалізації бетону, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної за № 53 від 31.08.2017, в тому числі: договори; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг); розрахункові документи; документи щодо підтвердження відповідності продукції.

Враховуючи аналіз вказаних норм права та наявність передбачених законодавством документів, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що у відповідача не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №53 від 31.08.2017.

Щодо твердження представника відповідачів про невідповідності використання співмірності об'ємів води об'ємам виготовленого бетону, то такі твердження спростовані в судовому засіданні представниками позивача довідкою Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» від 03.12.2018 за №3068/75.4.1.11 та актом від 28.09.2017, згідно яких останнім проведено коригування нарахувань за водовідведення, і обсяг води використано позивачем на виготовлення продукції за серпень 2017 року становить 481 м. куб.

Одночасно з цим, суд зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної за №53 від 31.08.2018 слугував висновок відповідача про ненадання позивачем накладної на придбання товарів у постачальника та на відвантаження товарів покупцю, однак вказані первинні бухгалтерські документи надані позивачем (а. с. 33 - 257 т. І, а с. 1 - 74 т. ІІ).

Твердження відповідачів про те, що вимоги про надання накладної на придбання товарів охоплюють вимоги про підтвердження використання об'ємів води для виробництва продукції суперечать матеріалам справи, оскільки водопостачання позивачу не здійснювалося за накладними, про що було відомо відповідачу на момент прийняття оскаржуваного рішення, а також підтверджено поясненнями представників позивача, які зазначили, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення не висував вимог щодо підтвердження використаних об'ємів води для виробництва продукції, а відсутність співмірності використаних об'ємів води вперше зазначено ним у відзиві на позов.

Як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №621998/35276460 від 30.03.2018.

Щодо позовних вимог про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №53 від 31.08.2017 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, серед іншого, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Згідно з частиною 3 статті 245 даного Кодексу у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 19).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20).

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до пунктів 19, 20 постанови Кабінету Міністрів України за №117 від 21.02.2018 Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даних правовідносинах, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №53 від 31.08.2017 за датою її подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування спірного рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, для відновлення прав позивача суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю "Екстра Холдінг Лімітед" за №53 від 31.08.2017.

Як наслідок, суд вважає позовні вимоги до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області обґрунтованим та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 3 524 гривні, згідно платіжних доручень за № 188 від 28.08.2018 та за № 132 від 13.08.2018.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області підлягають, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 3 524 гривні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №621998/35276460 від 30.03.2018.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю "Екстра Холдінг Лімітед" (індекс 76018, вулиця С. Петлюри, будинок 10, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 35276460) за №53 від 31.08.2017.

В задоволенні позову до іншого відповідача відмовити.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю "Екстра Холдінг Лімітед" (індекс 76018, вулиця С. Петлюри, будинок 10, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 35276460) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) сплачений судовий збір в розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.

Рішення складене в повному обсязі 10 грудня 2018 р.