
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2323/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася з позовом до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Локачинське ОУ ПФУ Волинської області, відповідач) про визнання нечинним рішення Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10 пенсій відповідно до п.7.1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, відповідно до п.7.1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, відповідач листом від 17.10.2018 №196/К-01 у виплаті такої допомоги відмовив з тих підстав, що стаж її роботи на посаді медсестри дієтичної не зараховується в пільговий стаж для виходу на пенсію за вислугу років, оскільки вона не передбачена Переліком посад, що дає право на пенсію за вислугу років. Даним переліком передбачена посада медичної сестри з дієтичного харчування.
Позивач не згідна з позицією відповідача, оскільки вважає, що немає жодного значення зазначення в трудовій книжці назви посади медсестра дієтична чи медична сестра з дієтичного харчування. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що станом на 2016 рік мала вислугу років більше 25 років на відповідних посадах та пенсійний вік більше 55 років. Тому вважає, що твердження відповідача про відсутність у неї 30 років страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років суперечить законодавству.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву від 05.12.2018 №4499/06-20 відповідач заперечує проти адміністративного позову та вважає його таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки позивач з 02.01.1997 по 13.06.2006 рр. працювала на посаді медсестри дієтичної, що не зараховується в пільговий стаж для виходу на пенсію за вислугу років, оскільки ця посада не значиться в Переліку посад, що дає право на пенсію за вислугу років. Даним переліком передбачена посада медичної сестри з дієтичного харчування, яка дає право на пенсію за вислугу років. Тому, у відповідача не має правових підстав для призначення грошової допомоги відповідно до норм пункту 7.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04.05.2018 позивач звернулася до Локачинського ОУ ПФУ Волинської області із заявою про призначення пенсії за віком. З 23.04.2018 позивачу призначено пенсію за віком в розмірі 1 697, 46 грн. при стажі роботи 37 років 09 днів.
03.10.2018 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою щодо надання роз'яснень у зв'язку з невиплатою їй одноразової грошової допомоги в розмірі десяти пенсій.
Листом від 17.10.2018 №196/К-01 Локачинське об'єднане управління ПФУ Волинської області повідомило позивача, що періоди роботи з 02.01.1997 по 13.06.2006 рр. не зараховуються в пільговий стаж для виходу на пенсію за вислугу років, оскільки посада медсестри дієтичної не значиться в Переліку посад, що дають право на пенсію за вислугу років. Даним Переліком передбачена посада медичної сестри з дієтичного харчування. Тому періоди з 02.01.1997 по13.06.2006 рр. враховані у загальний страховий стаж при призначенні пенсії за віком, однак вони не дають права на врахування цього стажу при призначенні і виплаті грошової допомоги відповідно до норм пункту 7.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, відповідач у даному листі також зазначив, що у позивача немає 30 років страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Як встановлено пунктом 5 Порядку №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати (пункти 6, 7 Порядку №1191).
Отже, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких підстав: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; наявність відповідного страхового стажу; не отримання ними будь-якої пенсії до цього.
Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до записів вкладишу до трудової книжки серії НОМЕР_2 та трудової книжки серії НОМЕР_3, ОСОБА_1 з 01.09.1989 була прийнята в Берестечківську районну лікарню №2 на посаду медсестри молочної кухні, а 02.01.1997 переведена на посаду дієтсестри з дієтичного харчування. Запис від 02.01.1997 було скасовано та внесено новий запис №10, яким ОСОБА_1 02.01.1997 переведено на посаду медсестри дієтичної.
14.06.2006 дану посаду було перейменовано згідно з Державного класифікатора на сестру медичну з дієтичного харчування.
З матеріалів справи слідує, що відповідач відмовляючи ОСОБА_1 в призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій виходив з того, що в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, посада медсестри дієтичної не значиться, а тому періоди роботи з 02.01.1997 по 13.06.2006 не зараховуються в пільговий стаж для виходу на пенсію за вислугу років.
Однак, відповідно до розділу 2 «Охорона здоров'я» вказаного Переліку, право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) таких закладів і установ: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.
Суд звертає увагу, що вказаним переліком передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал незалежно від найменування посад, тому твердження відповідача про те, що посада медсестри дієтичної не значиться в даному Переліку є безпідставним, а тому суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно, з порушенням вимог чинного законодавства не зараховано до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 на посаді медсестри дієтичної з 02.01.1997 по 13.06.2006рр.
Разом з тим суд наголошує, що відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.5 Порядку №1191, особа для призначення грошової допомоги повинна мати для жінок не менше 30 років страхового стажу за роботу на посадах, передбачених Переліком №909.
Однак, як слідує з трудової книжки позивача, страховий стаж, з урахуванням періоду з 02.01.1997 по 13.06.2006 рр., становить менше 30 років, а тому у відповідача відсутні правові підстави для призначення грошової допомоги.
Відтак, з огляду на предмет спору, установлені його обставини та нормативне регулювання, суд вважає, що визнання протиправним рішення Локачинського ОУ ПФУ Волинської області викладене в листі від 17.10.2018 №196/К-01, яким позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 10 пенсій відповідно до пункту 7-1 «Прикінцеві положення» Закону №1058 жодним чином не відновить права позивача і не забезпечить їх ефективного захисту.
Згідно з статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги ОСОБА_1 до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії є необґрунтованими, у зв'язку із чим у їх задоволенні слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246, 257, 263, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 45765.
Відповідач: Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, код ЄДРПОУ 40364531, адреса: вулиця Володимирська, 22, селище міського типу Локачі, Волинська область, 45500.
Суддя Ю.Ю.Сорока
Судове рішення № 78491491, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 12.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/2323/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: