Рішення № 78491421, 12.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 р. Справа№0540/7227/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про: визнання протиправними дій Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо застосування показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2014-2016 рік та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% при нарахуванні ОСОБА_1, пенсії за віком згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 01.10.2017 року, зобов’язання Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області скасувати перерахунок пенсії із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2014 – 2016 рік із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% при перерахунку ОСОБА_1, пенсії за віком згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 01.10.2017 року та повернути раніше призначену пенсію позивачу із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2013-2015 року у розмірі 3263,44 та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з урахуванням вже отриманих сум пенсії з 01.10.2017 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо застосування показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2014-2016 рік та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% при нарахуванні ОСОБА_1, пенсії за віком згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 01.10.2017 року, зобов’язання Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області скасувати перерахунок пенсії із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2014 – 2016 рік із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% при перерахунку ОСОБА_1, пенсії за віком згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 01.10.2017 року та повернути раніше призначену пенсію позивачу із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2013-2015 року у розмірі 3263,44 та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з урахуванням вже отриманих сум пенсії з 01.10.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з січня 2016 року вона перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком у розмірі 6656,58 грн. Позивач зазначає, що 16.02.2018 року вона звернулась до управління з заявою про перерахунок пенсії, у зв’язку з відпрацюванням 24 місяці. Позивач вказує на те, що про результати розміру своєї пенсії позивач дізнався на прийомі у інспектора управління 12.07.2018 року, де їй було роз’яснення, що у зв’язку з реформою, яка відбулась у жовтні 2017 року, розмір основної пенсії позивача з 6656,58 грн. понизився до 5687,71 грн., у зв’язку з чим з жовтня 2017 року вона стала отримувати державну допомогу у розмірі 968,87 грн. Також, позивач зазначає, що їй було повідомлено про те, що після відпрацьованих 24 місяців позивач не має доплати, оскільки нараховані їй кошти після перерахунку пенсії йдуть в рахунок погашення державної допомоги. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки у жовтні 2017 року пенсія позивачу була не осучаснена, а занижена на 968,87 грн. без надання згоди позивача, у зв’язку з чим вона на теперішній час залишилась без доплати після перерахунку пенсії, незважаючи на те, що вона сплачувала відрахування до УПФУ у період з 2016 року по 2018 рік. Крім того, позивач вказує на те, що на теперішній час існує звуження прав позивача, які виразились у недоцільному перерахунку пенсії у жовтні 2017 року, що значно занизило розмір її пенсії. На думку позивача такі дії відповідача є неправомірними, в зв’язку з чим вона просить суд зобов’язати відповідача повернути раніше призначену пенсію та виплачувати їй пенсію із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2013 – 2015 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, тобто скасувати автоматичний перерахунок пенсії у жовтні 2017 року та повернути коефіцієнт 1,35 при розрахунку коефіцієнта по стажу та середній заробіток за 2016 рік у розмірі 3263,44 грн., оскільки перерахунок згідно реформи, проведеної у жовтні 2017 року недоцільний, так як основний розмір пенсії зменшується з 6656,58 грн. до 5687,71 грн.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що відповідно до перехідних положено п. 4-3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 визначено, що пенсії призначені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Відповідач зазначає, що з 01.10.2017 року проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» з використанням показника вартості одного року страхового стажу 1%.

Крім того, відповідачем надано до суду додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, що ОСОБА_1 з лютого 2016 року, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах – Список № 1, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач вказує, що розмір пенсії позивача до 01.10.2017 року складав 6898,13 грн., однак після проведеного перерахунку пенсії із застосуванням середнього показника заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 року в розмірі 3764,40 грн. та застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% замість 1,35% - розмір пенсії позивача фактично зменшується, однак відповідно до п. 4 розділу XV Закону України № 1058, передбачено, що у разі якщо в наслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Відповідач зазначає, що з 01.10.2017 року, загальний розмір пенсії позивача не змінився та становить 6898,13 грн. Відповідач звертає увагу суду на те, що вимоги п. 4-3 розділу XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є чинними, та не визнавались не конституційними, за таких підстав управління не має правових підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 року із розрахунку оцінки одного року страхового стажу – 1,35, та показника середньої заробітної плати в Україні за 2013 – 2015 року.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 24 вересня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року відкладено підготовче засідання не 22 жовтня 2018 року, у зв’язку з необхідністю отримання відзиву на позовну заяву та матеріалів пенсійної справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 13 листопада 2018 року, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

13 листопада 2018 року відкладено розгляд справи на 16 листопада 2018 року, у зв’язку з перебуванням судді у щорічній відпустці.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04 грудня 2018 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, а представник відповідача у судове засідання не з’явились, суд приходить висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії ВА № 408004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 7).

З матеріалів справи встановлено, що 18.02.2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України Іллічівського району з заявою про призначення пенсії за віком по списку № 1 (а.с. 67).

Відповідно до протоколу 796 від 09.01.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, загальний розмір пенсії за віком складав 6892,86 грн. Згідно розрахунку пенсії вбачається, що відповідачем був використаний коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35% (а.с. 66).

15.02.2018 року ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою про перерахунок пенсії, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 69).

Відповідно до витягу з Підсистеми призначення та виплати пенсії вбачається, що позивачу здійснено перерахунок пенсії, у зв’язку зі зміною стажу, загальний розмір пенсії становить 6898,13 грн. Згідно протоколу встановлено, що при перерахунку пенсії відповідачем використано коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((677/100*12)*1) – 0,56417 (а.с. 68).

Судом встановлено, що з 01.10.2017 року проведено автоматичні перерахунки пенсій із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, на рівні 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

З матеріалів справи встановлено, що 01.10.2017 року позивачу здійснено масовий перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, в частині здійснення розрахунку пенсії без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 березня 2003 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 24 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд зазначає, що 11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017, яким внесені зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, згідно з положеннями пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

З матеріалів справи встановлено, що на даній момент пенсія позивачу розрахована згідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ, як пенсія за віком. Перед цим з 09.01.2016 року по 30.09.2017 року позивач одержував пенсію за віком на пільгових умовах - робота за Списком № 1, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу, який дорівнював 1,35% відповідно до ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 - IV (далі - Закон № 1058).

При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів положеннями ч.4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

З матеріалів справи вбачається, що пенсія була призначена позивачу відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", у зв'язку з чим у відповідності до вище вказаних положень пенсія підлягала перерахунку з 01.10.2017 року з врахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 року перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. Таким чином, вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем.

Вищевказаним спростовуються доводи позивача про те, що застосування відповідачем при обчисленні пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % в порівнянні із 1,35% призведе до звуження вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності.

Крім того, позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії.

Посилання позивача на порушення Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 не визнано неконституційним Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

У рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12.10.2004 у справі «КйартанАсмудсон проти Ісландії»).

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позивач правомірно здійснив перерахунок пенсії позивачу 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо застосування показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2014-2016 рік та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% при нарахуванні ОСОБА_1, пенсії за віком згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 01.10.2017 року, зобов’язання Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області скасувати перерахунок пенсії із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2014 – 2016 рік із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% при перерахунку ОСОБА_1, пенсії за віком згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 01.10.2017 року та повернути раніше призначену пенсію позивачу із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2013-2015 року у розмірі 3263,44 та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з урахуванням вже отриманих сум пенсії з 01.10.2017 року.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо застосування показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2014-2016 рік та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% при нарахуванні ОСОБА_1, пенсії за віком згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 01.10.2017 року, зобов’язання Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області скасувати перерахунок пенсії із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2014 – 2016 рік із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% при перерахунку ОСОБА_1, пенсії за віком згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 01.10.2017 року та повернути раніше призначену пенсію позивачу із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за 2013-2015 року у розмірі 3263,44 та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з урахуванням вже отриманих сум пенсії з 01.10.2017 року – відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 12 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.