Рішення № 78491151, 06.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4388/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Львів

10 год.49 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Курпіти П., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 130-б/77) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Львівській області № 0325677-1310-1305, № 0325678-1310-1303, № 0325679-1310-1305, № 0325680-1310-1306 від 12.04.2018.

Підставою позову зазначено протиправність та безпідставність вказаних рішень контролюючого органу, прийняття таких не у спосіб та порядку, передбачених чинним законодавством та без врахування фактичних обставин.

Ухвалою суду від 26.09.2018 вказану позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою суду від 17.10.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.11.2018.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, надав аналогічні усні пояснення. Зазначив, що як цілком очевидно випливає з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.04.2018 року йому неправомірно нараховано майновий податок за 2017 рік з повної площі квартири АДРЕСА_1 (51,3 кв.м.), в той час, як ? її площі є приватною спільною частковою власністю його брата ОСОБА_3 і лише друга половина даної квартири (частка 2/4) перебуває у їхній спільній сумісній власності.

Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти вимог заяви заперечив повністю, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, надав аналогічні пояснення та зазначив, що погоджується з розрахунком позивача у частині визначення частки квартири, на яку нараховувався податок. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд заслухав пояснення позивача та представника відповідача, розглянув долучені до матеріалів справи письмові докази, з’ясував фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, встановив таке.

ОСОБА_1 згідно даних реєстру речових прав на нерухоме майно є власником квартир за адресами:

- АДРЕСА_2, загальною площею 192,3 кв.м,;

- АДРЕСА_3, загальною площею 24,2 кв.м.;

- АДРЕСА_4, загальною площею 25,6 кв.м.;

- м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 130 б, кв. 77, загальною площею 25,6 кв.м., яка є спільною сумісною власністю з ОСОБА_3, розміром 2/4, частка власності не виділена.

Головним управлінням ДФС у Львівській області (далі ГУ ДФС у Львівській області) 12.04.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0325677-1310-1305, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості, на суму 298,68 грн.

ГУ ДФС у Львівській області 12.04.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0325678-1310-1303, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості, на суму 598,53 грн.

ГУ ДФС у Львівській області 12.04.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0325679-1310-1305, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості, на суму 282,35 грн.

ГУ ДФС у Львівській області 12.04.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0325680-1310-1306, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості, на суму 2243,63 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України № 12853 14/99-99-11-02-01-14 від 27.08.2018 залишено скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 12.04.2018

№ 0325677-1310-1305, № 0325678-1310-1303, № 0325679-1310-1305, № 0325680-1310-1306 без змін.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права і обов’язки платника податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 266.1.1 та п.п. 266.2.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості в тому числі його частка.

Згідно п.п. 266.3.1 та п.п. 266.3.2 п. 266,3 ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів, на право власності.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 166 Податкового кодексу України база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органам державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з п.п «а» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для квартири/квартир не залежно від їх кількості – на 60 кв.м.

Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ( у редакції, що діяла в 2017 році) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування території громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року за один квадратний метр бази оподаткування.

Згідно п.п. «б» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.

Згідно з п.п. «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України сума податку обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Судом встановлено, що податковим органом нараховано позивачу майновий податок за 2017 рік з повної площі квартири АДРЕСА_1.

В той час, як в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єктів нерухомого майна (а.с. 11) вказано, що у приватній спільній частковій власності ОСОБА_3 перебуває 1/2 частина цієї квартири та 2/4 у приватній спільній сумісній власності. Решта 2/4 квартири перебуває у приватній спільній сумісній власності ОСОБА_1.

Таким чином, податковий орган обраховував розмір податку не із тої площі, яку слід було брати до уваги, з чим представник відповідача погодився.

В кінцевому підсумку це вплинуло на загальну суму податку, нараховану позивачеві за усе нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_5, площею 192,3 кв.м.; квартиру АДРЕСА_6, площею 24,2 кв.м.; квартиру № 4а у будинку № 127 по вул. Генерала Чупринки, площею 25,6 кв.м.

Оскільки із оскаржуваних податкових повідомлено-рішень ГУ ДФС у Львівській області від 12.04.2018 № 0325677-1310-1305, № 0325678-1310-1303, № 0325679-1310-1305, № 0325680-1310-1306 неможливо виокремити невірно обрахованої суми податку за квартиру АДРЕСА_7, скасуванню і визнанню протиправними підлягають усі.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

З врахуванням викладеного, оскільки рішення контролюючого органу прийняті з порушення приписів Податкового кодексу України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 283, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд –

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0325677-1310-1305 від 12.04.2018.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0325678-1310-1303 від 12.04.2018.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0325679-1310-1305 від 12.04.2018.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0325680-1310-1306 від 12.04.2018.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ: 39462700), судові витрати у вигляді судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2018 року.

Суддя Качур Р.П.