Рішення № 78490222, 12.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 р. Справа№200/11219/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) про визнання дії протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення №54 від 07.08.2018 року Маріупольського об'єднаного УПФУ Донецької області про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника; зобов`язання перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов`язання нарахувати та сплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника, що складає 6865 грн. ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 18.06.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 18 червня 2018 року звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Рішенням відповідача від 07 вересня 2018 року № 54 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, оскільки до заяви не надано довідки про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності) та документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Із вказаним рішенням позивач не згоден, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що ОСОБА_1 для перерахунку пенсії надано наступні документи: копія трудової книжки; копія свідоцтва про смерть; копія свідоцтва про одруження, копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копія паспорта та ідентифікаційного номера. Відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначенні (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зі змінами) до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника зокрема, надаються такі документи: довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності) та документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Зазначає, що законодавством встановлений вичерпний перелік документів для призначення пенсії по втраті годувальника, котрі позивачем не були надані в повному обсязі, і тому рішення про відмову в переході пенсії прийнято правомірно. У зв'язку з чим, представник УПФ вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, 01 березня 1942 року, є громадянином України, та отримувачем пенсії за віком, відповідно до пенсійного посвідчення серії АА № 304613.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 01 листопада 1961 року уклали шлюб.

Згідно з довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05 грудня 2016 року № 9941 та 9984, виданими Управлінням соціального захисту населення центрального району Маріупольської міської ради Донецької області,ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_2, фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_3. Місце реєстрації також підтверджується відміткою Куйбишевського районного відділу Донецького МУ Управління МВС України в Донецькій області від 25 грудня 1964 року в паспортах ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Чоловік позивача, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3.

Згідно листа Управління по призначенню соціальних допомог та компенсацій Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 22 червня 2018 року № 03/4-888 повідомлено, що ОСОБА_3 перебував на обліку в управління як одержувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, яку отримував разом з позивачем в період з 03.12.2015 року по 05.06.2018 року.

Департаментом соціального захисту населення 04 вересня 2018 року була надана довідка, відповідно до якої ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_3 та отримував допомогу переміщеним особам на проживання протягом грудня 2015 року по червень 2018 року.

Відповідно до довідки Маріупольського об'єднаного управління пенсійного фонду України від 10 вересня 2018 року № 2457/02-16 ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_3 отримував пенсію за віком у розмірі 13 730 грн. щомісяця.

ОСОБА_1, відповідно до довідки Маріупольського об'єднаного управління пенсійного фонду України від 10 вересня 2018 року № 2457/02-16 проживає за адресою АДРЕСА_3 отримує пенсію за віком у розмірі 1629,61 грн. щомісяця.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Рішенням Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07 вересня 2018 року № 54 позивачу відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, оскільки ОСОБА_1 для перерахунку пенсії були надані наступні документи: копія трудової книжки, копія свідоцтва про смерть, копія свідоцтва про одруження, копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія паспорта та ідентифікаційного номера, а відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначенні (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зі змінами) до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, надаються такі документи: довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності) та документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника. У зв'язку з ненаданням вказаних довідок позивачу відмовлено в переході пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву на позов, спірними питанням у справі є правомірність відмови в перерахунку пенсії позивачу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до п. 2.3 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також надаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; 3) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); 4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) документи про місце проживання (реєстрації); 9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).

Відповідно до рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 54 позивачу було відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника через ненадання документу про перебування членів сім'ї на утриманні померлого годувальника.

За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. (п. 2.11 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» орган місцевого самоврядування має повноваження щодо видачі довідок про реєстрацію місця проживання на території певного органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що позивач та її померлий чоловік зареєстровані Куйбишевським районним відділом Донецького МУ управління МВС в Донецькій області 25 грудня 1964 року за адресою АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 1,2 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб. Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, є відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. (ч. 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Згідно з пп. 1,2,7 п. 4 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень забезпечують:1) прийом громадян та надання їм безоплатної первинної правової допомоги з питання взяття на облік внутрішньо переміщених осіб; 2) взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в порядку, встановленому статтею 4 цього Закону; 7) внесення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення відомостей про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у тому числі місце її фактичного перебування, та про надані такій особі послуги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_2, фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_3, відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05 грудня 2016 року № 9941 та 9984, виданими Управлінням соціального захисту населення центрального району Маріупольської міської ради Донецької області.

Відповідно до положень закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» орган, який повноважений видавати довідки щодо місця проживання тимчасово переміщених осіб є орган соціального захисту населення, у даному випадку - Управління соціального захисту населення центрального району Маріупольської міської ради Донецької області який, окрім того, здійснює взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в порядку, встановленому в Законі та внесення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення відомостей про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у тому числі місце її фактичного перебування.

Тобто, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб і є належним документом, який засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї та є документом про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Окрім того, судом встановлено та підтверджено наявними в справі доказами, що ОСОБА_3 перебував на обліку в управлінні по призначенню соціальних допомог та компенсацій Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, як одержувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг разом з ОСОБА_1 з 03 грудня 2015 року по 05 червня 2018 року.

В позовних вимогах позивач вказав, що просить нарахувати пенсію в розмірі 6865 грн., яка не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах покладено функції по призначенню (перерахунку) і виплаті пенсії.

Згідно ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Тобто, призначення, перерахунок та визначення розміру пенсії є повноваженням виключно територіальних органів Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Стосовно перерахування та сплати пенсії суд вважає вимогу передчасною, оскільки це може бути здійснено після переведення ОСОБА_1 на пенсію чоловіка, що і вирішено при розгляді даної справи.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наданих судом висновків, суд вважає недоведеною законність дій відповідача з відмови позивачу в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції № КП/995/1 від 11 жовтня 2018 року позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб 1762 грн. 00коп.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) судового збору у розмірі 704,80 грн. на користь ОСОБА_1, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) про визнання дії протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області № 54 від 07 вересня 2018 року про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду Украйни в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з 18 червня 2018 року.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3) судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.