Рішення № 78477900, 27.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17015/15-ц

Провадження № 2/522/4063/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Смоковій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства „Укрсоцбанк, третя особа ОСОБА_3 про захист прав споживача та стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Укрсоцбанк", третя особа ОСОБА_3 про захист прав споживачів та відшкодування збитків.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 20.12.2013 року між ним та відповідачем ПАТ «Укрсоцбанк», було укладено Заяву-Договір №0693/00766-PR про відкриття карткового рахунку №26259693007666 в українській гривні із встановленням кредитної лінії в розмірі 82000,00 гривень.

Позивач скористався наданим йому правом на оформив додаткову картку на ім'я своєї дружини ОСОБА_4 20.10.2014 року додаткова платіжна картка до рахунку позивача була викрадена у дружини позивача. Невстановлені особи здійснили декілька транзакцій по зняттю коштів з рахунку позивача, на суму 63697,90 грн., що разом з комісіями за зняття коштів призвело до списання з рахунку позивача 64502,90 грн.

20.10.2018 ОСОБА_4 звернулася до відповідача з проханням заблокувати викрадену додаткову карту, проте оскільки з моменту повідомлення відповідача до моменту фактичного блокування картки пройшов деякий час, чого виявилось достатньо для неправомірного зняття грошових коштів третіми особами, то позивач вважає такі дії нанесенням збитків шляхом позбавлення його грошових коштів, що знаходились на його банківському рахунку.

З огляду на викладене, посилаючись на відповідні норми чинного законодавства, враховуючи, що в результаті неналежного виконання працівником відповідача своїх посадових обов’язків, та невиконанням відповідачем зобов'язань щодо безпеки здійснення платіжних операцій та моніторингу і контролю за операціями з використанням електронних платіжних засобів, закріплених Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, Правилами надання банківських послуг на умовах комплексного обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк», Умовами відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками позивач зазнав збитків у розмірі суми коштів, знятої з його рахунку в результаті неправомірних і несанкціонованих позивачем транзакцій, позивач просив стягнути з відповідача збитки у розмірі 73161,95 грн.

У подальшому позивачем неодноразово збільшувались позовні вимоги, а згідно останньої заяви про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки, які згідно доданої виписки по картковому рахунку складаються із основної суми заборгованості перед банком у розмірі 62441,53 грн. та 90910,97 нарахованих відповідачем відсотків, а всього у розмірі 153352,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Зазначила, що згідно Заяви-Договору №0693/00766-PR про відкриття карткового рахунку №26259693007666 укладеного між позивачем та відповідачем, а також Умовами відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками ПАТ «Укрсоцбанк», позивачу не було роз’яснено порядок блокування операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками ПАТ «Укрсоцбанк», укладені ним угоди не містять відомостей про спосіб повідомлення банку у разі втрати електронного платіжного засобу, посилання стосовно відповідальності клієнта банку за тримання ПІН-коду разом з картками відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі. Зазначав, що оскільки у дружини позивача було викрадено картку разом з пін-кодом, наявні підстави вважати, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Крім того, зазначив, що кошти, що знаходились на рахунку позивача, не належали йому на праві власності, оскільки були кредитними, тобто надавались йому фінансовою установою у тимчасове володіння та користування з можливістю розпорядження.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.12.2013 між ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 акціонерним товариством «Укрсоцбанк» було укладено Заяву-Договір №0693/00766-PR про відкриття карткового рахунку №26259693007666 в українській гривні із встановленням кредитної лінії в розмірі 82000,00 гривень. Сторони також домовились про те, що вказаний Договір є новою редакцією Договору про відкриття банківського (карткового) поточного, депозитного рахунку обслуговування платіжної картки № 0693\007666-PR від 20.12.2013 року.

Як встановлено з позовної заяви, та було підтверджено в судовому засіданні, в рамках вищевказаного Договору, за заявою ОСОБА_1 було видано додаткову платіжну картку на ім'я його дружини ОСОБА_4

Вказане підтверджується, зокрема розпискою ОСОБА_4 від 31.01.2014 року про отримання платіжної картки та документів за картковим рахунком.

Крім того, зі змісту позовної заяви встановлено та підтверджувалось позивачем в судовому засіданні, що 20.10.2013 року додаткову платіжну картку, разом з ПІН-кодом до неї, було викрадено у дружини позивача, та внаслідок транзакцій, що вчинені невстановленими особами, з рахунку позивача було знято 44200 грн., що разом з комісіями за зняття коштів призвело до списання з рахунку позивача 64502,90 грн.

Факт зберігання платіжної картки разом із кодом до неї також підтверджується заявою позивача на адресу відповідача за вх. № 95/15239 від 24.10.2014 р.

Зняття коштів, окрім іншого, підтверджується також випискою по рахунку ОСОБА_1, з якої вбачаються відповідні транзакції 20.10.2014 з 09:32 по 12:47.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до статей 1046 та 1048 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути кошти (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює, що надання коштів у позику є фінансовою послугою та визначає правові засади надання таких послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю, пов’язану з їх надання.

Фінансова послуга – це операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Незважаючи на те, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, яким врегульовано відносини надання позики, суть кредитного договору полягає у наданні послуги фінансовою установою її клієнтам.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції, діючій на час виникнення відповідних правовідносин, банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Отже, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник обов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Оскільки фінансова установа надає кредит за рахунок залучених коштів, зокрема розміщених банківських вкладів, надання безготівкового кредиту не зумовлює перехід права власності на кредитні кошти до позичальника.

Таким чином, відсутні підстави для відшкодування шкоди, оскільки у позивача не виникло такого права у відповідності до ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України.

Крім наведеного, як вбачається із заперечень сторони позивача, відкриття та подальше обслуговування поточних (карткових) рахунків фізичних осіб ПАТ «Укрсоцбанк», в тому числі рахунку ОСОБА_1 здійснюється у тому числі відповідно до Умов відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками.

Згідно Розписки про отримання платіжної картки від 31.01.2014 р. держатель додаткової картки ОСОБА_4 отримала ПІН-конверт з ПІН-кодом до платіжного засобу, з правилами користування карткою та тарифами банку ознайомлена та зобов’язалась їх виконувати.

Підпис ОСОБА_4 на зазначеній Розписці підтверджений також підписами виконавця, що видав картку ОСОБА_6 та виконавця, що видав ПІН-конверт з ПІН-кодом ОСОБА_7

Відповідно до п. 3.1.4. розділу 3 Правил здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) та депозитними рахунками, відкритими фізичним особам в ПАТ «Укрсоцбанк», клієнт та держатель зобов'язуються не розголошувати ПІН-код, логін, пароль, реквізити картки та не передавати картки в користування третім особам.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається. Емітент зобов'язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу. Емітент під час видачі електронного платіжного засобу за наявності можливості змінити ПІН користувачем зобов'язаний проінформувати користувача про це право та запропонувати змінити ПІН. Користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.

Пунктами 8, 9 розділу VI вказаного Положення визначено, що емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Позивач посилається на те, що держатель додаткової картки – ОСОБА_4 жодним чином не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Водночас представник позивача в судовому засіданні пояснила суду, що ОСОБА_4 зберігала платіжну картку та її персональний ідентифікаційний номер (ПІН-код) разом, внаслідок чого картку було викрадено разом з ПІН-кодом, який був доступом до поточного рахунку позивача.

Викладене, дає суду підстави вважати, що своєю недбалістю, яка виразилася у зберіганні та транспортуванні платіжної картки разом з відомостями щодо ПІН-коду до неї, держатель платіжної картки ОСОБА_4 фактично сприяла незаконному використанню ПІН-коду з метою ініціювання платіжних операцій.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не встановлено неправомірності рішень чи дій ПАТ «Укрсоцбанк», якими було порушено права та завдано майнової або моральної шкоди ОСОБА_1, водночас позивач не навів достатніх доказів на підтвердження правомірності заявлених в позові вимог, з огляду на що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1066, 1068, 1071, 1166 ЦК України, постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, ст.ст. ст.ст. 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про захист прав споживача та відшкодування збитків - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси.

Повне судове рішення виготовлено 11.12.2018 року.

Суддя

27 листопада 2018 року