Рішення № 78477822, 04.12.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/22169/17

Провадження №2-а/522/671/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Вадуцкої В.І.,

розглянувши у порядку позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа: Другий Приморський відділ ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 24.11.2017 року звернувся до суду з позовом, до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа: Другий Приморський відділ ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та просив:

-Поновити строк на оскарження постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 659 від 21.09.2016 року.

-Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 659 від 21.09.2016 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

-Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640 грн.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржувана постанова була складена за відсутності Позивача, про проведення перевірки його не повідомляли, постанову йому не направляли, про її існування дізнався лише з виконавчого провадження, порядок проведення перевірки було порушено, декларацію не повернено для усунення недоліків, а одразу винесено постанову про накладення штрафу. За викладенних обставин вважає оскаржувану постанову незаконною.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена на суддю Кравчук Т.С.

Ухвалою суду від 27.11.2017 року провадження у справі було відкрито.

Ухвалою суду від 12.02.2018 року справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

19.03.2018 року представником Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_2 було надано відзив на вищевказаний адміністративний позов, яким просив залишити без розгляду або відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначено, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки перевірку проведено у відповідності до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, за наслідками перевірки складено постанову, яку було направлено засобами поштового зв’язку про що є відмітка в постанові, а отже строк звернення для суду за оскарженням сплинув, тому позов підлягає залишенню без розгляду. Щодо порушення процедури проведення перевірки, з посиланням на роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 року, зазначено, що недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта може бути підставою для визнання його недійсним, лише за умови, коли таке порушення спричинило прийняття неправильного акта.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12.04.2018 року №1093/0/15-18 про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв’язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді Кравчук Т.С. Антонецького С.Л., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В..

Ухвалою суду від 22.06.2018 року її прийнято до провадження та розгляд справи ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням засідання на 05.07.2018 року.

У підготовче судове засідання сторони не з’явились, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи. В матеріалах справи є заява представника позивача ОСОБА_4, якою просив провести засідання у його відсутність, закрити підготовче засідання та справу призначити до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 05.07.2018 року закрито підготовче засідання по справі та призначено до судового розгляду по суті 10.10.2018 року.

У судове засідання 10.10.2018 року з’явився представник Позивача адвокат ОСОБА_4 інші учасники справи не з’явились. За клопотанням представника Позивача, який просив відкласти розгляд справи та повторити виклик учасників справи, Судом на виконання ст.205 КАС України судове засідання відкладено на 04.12.2018 року

У судове засідання 04.12.2018 року учасники справи не з’явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. В матеріалах справи є заява представника позивача ОСОБА_4, якою просив провести засідання у його відсутність, позов підтримує у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України, неявка в судове засідання будь-якого учасник справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням ч.1 ст. 205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності відзиву від відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст. 250 КАС України).

У зв’язку з цим датою складання повного тексту рішення є 10.12.2018 року.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, надані суду докази в сукупності, суд вважає поданий адміністративний позов обґрунтованим, доведеним, а вимоги по ньому такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 21.09.2016 року посадовою особою Відповідача – головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області – ОСОБА_5 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: акт перевірки від 09.09.2016 року, припис від 09.09.2016 року та протокол від 09.09.2016 року, було винесено постанову №659 по справі про адміністративне правопорушення.

Під час перевірки виконання вимог припису виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції гр. ОСОБА_1, встановлено, що вимоги припису щодо реєстрації дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт виконано.

25.08.2016 року Департаментом ДАБІ в Одеській області було зареєстровано декларацію Позивача про початок виконання будівельних робіт із «Реконструкції існуючих нежитлових приміщень ресторану пансіонату сімейного відпочинку під апартаменти для тимчасового проживання, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Спортивна, 2 від 25.08.2016 №ОД 083162381286. Також було надано проектну документацію розроблену – ГАП – ОСОБА_6, договір на здійснення авторського нагляду з ГАП – ОСОБА_6С.(АА 001628).

Разом з цим, у вказаних в Декларації Позивачем даних було виявлено помилки, а саме: у пункті інформація про відповідальну особу – інженера технічного нагляду зазначено ІТ ОСОБА_7 (сертифікат ІТ № 04427), проте замовником договору на здійснення технічного нагляду з ІТ ОСОБА_7 не надано, але надано договір на проведення технічного нагляду з ІТ ОСОБА_8 (сертифікат АТ №005483); у пункті інформація про експертизу проекту вказано, що експертизу проведено ТОВ «Укрбудтехекспертиза», експерти ОСОБА_9 (АЕ 001802), але в замовника вказана експертиза відсутня, чим порушено ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 11 Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 13.04.2011 року № 466.

Відповідно до ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Згідно із п. 11 Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 8 ст.96 КУпАП (в редакції діючої на момент винесення постанови) передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за діяння, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені щодо об'єктів III категорії складності, а саме виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації.

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.8 ст. 96 КУпАП та накл адено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень.

Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.

Позивачем у позові зазначено, що 22.11.2017 року, перебуваючи на консультації у приватного нотаріуса з метою оформлення правочину, йому стало відомо про наявність відкритого щодо нього виконавчого провадження. Після чого, того ж дня Позивач в приміщенні Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ознайомився з Постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2017 року за № ВП № 54959505, винесеною державним виконавцем Виговським Ю.Д., копію якої додано до позовної заяви. Так, йому стало відомо, що виконавче провадження відкрито на підставі примусового виконання оскаржуваної постанови головного інспектора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_5 № 659 від 21.09.2016 року.

Відповідачем в своєму відзиві зазначено, що Позивачу було відомо про перевірку, йому поштою направлялася копія оскаржуваної постанови, про що є відмітка в самій постанові, а отже позов потрібно залишити без розгляду у зв’язку із пропуском строку на звернення. Однак, Відповідачем на доведення обставин направлення та отримання Позивачем оскаржуваної постанови не представлено суду та не додано до відзиву жодних підтверджуючих документів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із рішенням ЄСПЛ у справі “ОСОБА_7 проти Туреччини”, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

З матеріалів справи не вбачається та Відповідачем не підтверджено належними та достатніми доказами, що Позивачу направлялась та ним отримана оскаржувана постанова.

Враховуючи, що Позивач звернувся з позовом до суду на наступний день, після того, як він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, відкритого Другим Приморським відділом ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області за № 54959505 на підставі примусового виконання оскаржуваної постанови, Суд доходить висновку, що пропуск строку звернення до суду Позивача за захистом прав, свобод та інтересів, стався з поважних причин та підлягає поновленню.

Суд вважає також безпідставним притягнення Позивача до адміністративної відповідальності постановою №659 від 21.09.2016 року, виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, наділений відповідними повноваженнями щодо здійснення державного-архітектурно будівельного контролю в межах Одеської області, утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року № 150 та діє на підставі Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, затвердженого наказом № 230 від 01.10.2014 року на території Одеської області.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду(контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно із ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.

Як встановлено ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553) закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Пунктом 3 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України № 877 на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно ч. 5 ст. 7 Закону України №877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Пунктом 11 ст. 4 Закону України № 877 встановлено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Однак, в матеріалах справи відсутні та Відповідачем суду не представлено доказів на підтвердження участі Позивача у проведеній перевірці, прийняття наказу на перевірку та ознайомлення з ним Позивача, отримання останнім копії посвідчення на проведення перевірки.

Згідно із ч.1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п’яти робочих днів з дня надходження декларації.

Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об’єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.

Однак, з матеріалів справи не вбачається та Відповідачем суду не представлено доказів про повернення декларації з виявленими недоліками для їх усунення Позивачу.

Відповідно до п. 12, п. 13 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва та посадові особи інспекції під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час його здійснення, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, подавати свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки.

У положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Також, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться про це запис.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно до положень ст.283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Враховуючи викладене, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд доходить висновку, що порядок проведення перевірки було порушено, вимоги закону Відповідачем не виконано, прийняття оскаржуваної постанови було передчасним, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто з порушенням права Позивача бути присутнім як під час проведення перевірки так і на час розгляду адміністративних матеріалів, надавати пояснення, користуватися правовою допомогою, та ін.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України, при цьому, у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.

Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перелік доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи є вичерпним.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.77 КАС України закріплено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, на спростування наведених позивачем доводів, відповідачем належних та допустимих доказів не надано.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, серед інших, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (п.1 ч.1 ст.20 КАС України).

У відповідності до ст.245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч.2 вказаної статті, у разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про визнання протиправними та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинними рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи, що суд задовольняє позовну вимогу про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 659 від 21.09.2016 року, яка була підставою для відкриття 01.11.2017 року виконавчого провадження за №54959505 Другим Приморським відділом ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, то вказане виконавче провадження підлягає закінченню, що є достатнім для захисту прав Позивача, отже додаткової необхідності в його зупиненні суд не вбачає.

Таким чином, Суд прийшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.19, 55, 63 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ст.ст.2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250,286, 293, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41404999, місцезнаходження: 65017, м. Одеса, вул. Канатна, 83), третя особа: Другий Приморський відділ ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58), про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Поновити строк на оскарження постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 659 від 21.09.2016 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41404999, місцезнаходження: 65017, м. Одеса, вул. Канатна, 83) № 659 від 21.09.2016 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Стягнути з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41404999, місцезнаходження: 65017, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) сплачений судовий збір у розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 10.12.2018 року.

Суддя: Домусчі Л.В.