Вирок № 78472840, 10.12.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

10.12.2018

Справа № 642/3580/16-к,

Провадження 1кп/642/110/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року Колегія суддів Ленінського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Проценко Л.Г.

суддів Шрамко Л.Л., Пашнєва В.Г.

за участю секретарів - Канаєвої К.М., Шаповал Д.В., Антоненко Н.А.

прокурорів - Сльота Є.С., Свир О.В., Члевик Р.О., КостюковаМ.С., Чеблукова Д.М., Муханова І.М., ОСОБА_3, Лазаренко Р.І., Зеленькова О.В., Болотнікова В.В.

захисників Боброва В.С., Житченко Д.Ю., Смілянського Я.Г.

обвинуваченого ОСОБА_10

представника ТОВ «Віком-Транс ЛТД» - ОСОБА_11

представника ПАТ «Сумський завод продтоварів» - ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальні провадження № 12015220510002299 від 22 серпня 2015 року та № 12015220430003459 від 06 вересня 2015 року стосовно:

ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, непрацюючого, який має незакінчену вищу освіту, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1,раніше судимого:

06.07.2006 р. Апеляційним судом Луганської області за п. «і» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) до дев'яти років позбавлення волі, 03.11.2008 р. постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.10.2008 р. звільнений умовно - достроково на невідбутий строк 8 місяців 11 днів,

який обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_10, діючи з умислом, направленим на вчинення шахрайських дій з корисливою метою, по заздалегідь розробленій ним в групі з невстановленими особами схемі, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, отримавши інформацію про необхідність перевезення вантажу ТОВ «Фудмережа» 20 серпня 2015 року з пунктів навантаження, розташованих в м. Київ, Автодорога Київ-Рівне-Рогозів 18 км, а також в с. Щасливому по вул. Леніна, 20-Г, в Київській області, до пунктів розвантаження (складів), розташованих за адресами в м. Харкові вул. Гвардійців Широнінців, 101/99 та пр-кт Тракторобудівників, 57, діючи за попередньою змовою і в групі з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, підшукав 19 серпня 2015 року за допомогою інтернет-ресурсів автомобіль "DAF TRUCKS", р.н. НОМЕР_7 з напівпричепом "LATRE", р.н. НОМЕР_8 що належать ТОВ «ИНТЕР-ВАЛСАН-ТРАНС», під керуванням водія ОСОБА_13

При цьому невстановлена особа, що діяла за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_10 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, уклала з представником ТОВ «Віком-Транс ЛТД» 19.08.2015 року договір-заявку № 1 на надання транспортних послуг, видавши себе за представника ТОВ «Логолайн», таким чином повідомивши неправдиві відомості.

Одночасно невстановлена особа, що діяла за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_10 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, уклала договір-заявку № 1 від 19.08.2015 року з ТОВ «ІНТЕР-ВАЛСАН-ТРАНС» на надання транспортних послуг, видавши себе за представника ТОВ «Логолайн», таким чином повідомивши неправдиві відомості.

20 серпня 2015 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_13, будучи необізнаним про злочинний план ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб щодо заволодіння майном ТОВ «Фудмережа» шахрайським шляхом, діючи згідно договору-заявки №1 від 19.08.2015 р. між ТОВ «ІНТЕР-ВАЛСАН-ТРАНС» та ТОВ «ЛОГОЛАЙН», представниками якого назвались вказані особи, виїхав з смт. Боярка Київської області та почергово прибув в пункти навантаження, розташовані по вул. Леніна, 20-Г в с. Щасливому, Київської області, а також в м. Київ, Автодорога Київ-Рівне-Рогозів 18 км, де надав необхідні для навантаження документи, завантажив товар згідно товарно-транспортних накладних, після чого попрямував до місць вивантаження продукції за адресами в м. Харкові: вул. Гвардійців Широнінців, 101/99 та пр. Тракторобудівників, 57.

ОСОБА_10, реалізуючи спільний з невстановленими в ході досудового розслідування особами злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, 21 серпня 2015 року близько 10 год. 30 хв. зателефонував ОСОБА_13, назвавшись йому комірником підприємства, яке має отримати вантаж, таким чином повідомив водію неправдиві відомості, і наказав чекати його неподалік від в'їзду в м. Харків, в смт. Пісочин Харківської області.

В той же день близько 12 години ОСОБА_10, діючи у групі з невстановленою в ході досудового розслідування особою, реалізуючи спільний злочинний умисел, на в'їзді в м. Харків, біля будинку № 84 по Полтавському Шосе в смт. Пісочин зустрів автомобіль "DAF TRUCKS", р.н. НОМЕР_7 з напівпричепом "LATRE", р.н. НОМЕР_9 під керуванням водія ОСОБА_13, обманувши останнього і повідомивши неправдиві відомості про необхідність везти вантаж в інше місце, ніж вказано в товарно-транспортних накладних, спрямував водія на складське приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Довгалевського, 9/7, про оренду якого ОСОБА_10 заздалегідь домовився з ОСОБА_14

ОСОБА_13, будучи введеним в оману ОСОБА_10, який назвався йому комірником підприємства, що має отримати вантаж, разом з ОСОБА_10 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, які діяли по заздалегідь розробленій злочинній схемі і контролювали дії водія ОСОБА_13, приблизно о 12 години 50 хвилин прибув на територію складського приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Довгалевського, 9/7, де приблизно о 17 год. 30 хв. товарно-матеріальні цінності були вивантажені.

Цього ж дня ОСОБА_10, який діяв за попередньою змовою та в групі з невстановленими в ході досудового розслідування особами, за допомогою заздалегідь замовлених вантажників завантажив товарно-матеріальні цінності ТОВ «Фудмережа» (за які згідно укладеного 08.01.2014 р. договору № 100114 з ТОВ «Фудмережа» на транспортно-експедиційне обслуговування (п. 6.8) ТОВ «Віком-Транс ЛТД» несло повну матеріальну відповідальність з моменту отримання його від відправника до моменту передання його одержувачу вантажу) на інші вантажні автомобілі, на яких доставили ТМЦ близько 21 години на складське приміщення за адресою: м. Харків, вул. Ревкомівська, 62, що належить ТОВ «Фірма СМ-3», про оренду якого ОСОБА_10 заздалегідь домовився, звідки вказане чуже майно до 18 вересня 2015 р. було вивезено у невідомому напрямку.

Таким чином ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою та в групі з невстановленими в ході досудового розслідування особами, заволоділи вказаним майном та розпорядилися ним на власний розсуд, чим ТОВ «Віком-Транс ЛТД» було заподіяно, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4039 від 26.05.2016 р. матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на суму 396 896 грн. 74 коп., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім того, ОСОБА_10, діючи з корисливим умислом, направленим на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, по схемі, заздалегідь розробленій ним спільно з невстановленими особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, та отримавши інформацію про необхідність перевезення вантажу 04 вересня 2015 року з ПАТ «Сумський завод продтоварів», що розташований за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Бездрик, вул. Зарічна, 1 до складу, розташованого в м. Харків по вул. Морозова, 11, з метою реалізації свого злочинного наміру підшукали на інтернет-сайті «Della.ua» автомобіль «Вольво», державний номер НОМЕР_1 та причеп державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_15

Після чого, 03 вересня 2015 року ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_15 і повідомив йому неправдиві відомості, представившись особою на ім'я «Олександр» і видавши себе за представника ТОВ «Автогрузсевол», з яким домовився про здійснення перевезення товару за вище вказаним маршрутом. 04 вересня 2015 року приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_15, будучи необізнаним про злочинний план та умисел ОСОБА_10 і інших осіб щодо незаконного заволодіння майном ПАТ «Сумський завод продтоварів», діючи згідно договору-заявці, прибув на місце завантаження за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Бездрик, вул. Зарічна, 1, де надав необхідні для завантаження документи та завантаживши товар виробництва ПАТ «Сумський завод продтоварів», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2646 від 10.03.2016 р. склала, а саме: майонезу Провансаль 67%, п/ет відро 4, 8 кг в кількості 104 штук - 116 грн. 61 коп. за одиницю; гірчиці Сумської лагідної 0,2 кг банка скло в кількості 60 штук - 6 грн. 50 коп. за одиницю; гірчиці Сумської пекучої 0,2 кг банка скло в кількості 108 штук - 6 грн. 50 коп. за одиницю; олії соняшникової рафінованої Олівія, 4,6 кг (п/е пляшка) в кількості 2704 штук - 109 грн. 77 коп. за одиницю; олії соняшникової рафінованої Олівія, 2,76 кг (п/е пляшка) в кількості 360 штук - 71 грн. 67 коп. за одиницю; олії соняшникової рафінованої Олівія, 0,46 кг (0,5 л) (п/е пляшка) в кількості 240 штук - 11 грн. 96 коп. за одиницю; олії соняшникової нерафінованої вимороженої Олівія, 0,46 кг (0,5 л) (п/е пляшка) в кількості 120 штук - 11 грн. 00 коп. за одиницю, та направився до місця вивантаження.

Того ж дня, 04 вересня 2015 року приблизно о 19 годині, коли ОСОБА_15 під'їхав до місця розвантаження, йому зателефонував ОСОБА_10, який продовжуючи реалізувати умисел на заволодіння майном ПАТ «Сумський завод продтоварів», повідомив неправдиву інформацію про начебто неможливість вивантаження товару на складі за адресою: м. Харків по вул. Морозова, 11 та, ввівши в оману останнього, направив ОСОБА_15 на вивантаження до складу за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Хролі, вул. Птаховід, 7, за оренду якого ОСОБА_10 заздалегідь із ОСОБА_16 домовився. ОСОБА_15, будучи введеним в оману, за вказівкою ОСОБА_10 вивантажив товар на складі в с. Хролі, з якого в подальшому ОСОБА_10 разом з невстановленими особами вивезли зазначений товар до м. Ізюм Харківської області на склад, що належить ОСОБА_17, який збули невідомим особам.

Таким чином, ОСОБА_10, діючи спільно з невстановленими особами, довели свій злочинний намір до кінця, розпорядившись майном, одержаним злочинним шляхом, на власний розсуд, чим спричинили матеріальну шкоду ПАТ «Сумський завод продтоварів» на загальну суму 340029 грн. 12 коп., яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Обвинувачений ОСОБА_10 в ході судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, жодних обставин, викладених в обвинувальних актах, не оспорював, цивільний позов ТОВ «Віком-Транс ЛТД» визгнав у розмірі збитків зазначених в експертному висновку, цивільний позов ПАТ «Сумський завод продтоварів» визнав у повному обсязі.

Щодо обставин подій показав, що у зв'язку з військовими діями в Донецькій області, втративши роботу він вирішив заробити гроші шляхом вчинення шахрайських дій. Діючи за попередньою змовою з малознайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_17, за здалегідь розробленим планом з метою заволодіння товаром шахрайським шляхом, отримавши інформацію з мережі Інтернет де знаходиться товар в Київській області в серпні 2015р. телефонував та домовлявся з двома фірмами про транспортування товару, а його співучасники робили заявку на транспортні послуги з ТОВ «Віком-Транс ЛТД» та ТОВ «ІНТЕР-ВАЛСАН-ТРАНС», маючи намір в подальшому перенаправити водія з товаром на заздалегідь орендований інший склад де незаконноо заволодіти товаром.На підроблений паспорт він орендував декілька складських приміщень, наймав вантажників та замовляв інші машини. В кінці серпня 2015р. він з товаришем зустрів фуру перевізника з товаром, представившись комірником складу та назвався вигаданим ім'ям - ОСОБА_18, повідомивши водію неправдиві відомості щодо неможливості розвантаження товару за адресою зазначеною в накладній та супроводив фуру до іншого місця розвантаження, а саме до вул.Довгалевського, де він орендував склад. Там фуру, яка була повністю завантажена молочною продукцією, сирами, овочами, фруктами та спиртними напоями розвантажили, він розписався в накладних про отримання товару як «ОСОБА_18», розплатився з водієм та вантажниками грошами, який видав йому ОСОБА_8. Всі дії по телефону контролював ОСОБА_17, за вказівкою якого він повідомив водія, що завірені печатками документи про прийняття товару будуть видані вранці, а до того йому слід нібито завантажити рибу в Харківській області, куди і відправили водія. Потім ці ж вантажники, за його вказівкою пізно ввечері знов завантажили найняті ним дві вантажні машини привезеною продукцію, яку було вивезено на інший орендований ним склад по вул. Ревкомівська,62. Він заплатив водіям по одній тис. грн., а так як готівки не вистачило він розрахувався з ватажниками алкоголем, про що доповів ОСОБА_17. Після перевезення товару на другий склад він за вказівкою ОСОБА_8 вимкнув два куплені ним телефони. За товаром, який повинен був забрати ОСОБА_17 не приїхали і він реалізовував товар на ринку та через магазини, значна частина якого - кисло молочна продукція і овочі зіпсувалась. Він отримав 14 тис.грн. від продажу товару, яким заволодів в групі з іншими співучасниками.

Також на початку вересня 2015 року за розробленим планом, з метою заволодіння товаром шахрайським шляхом, знаючи про необхідність перевезення вантажу з ПАТ «Сумський завод продтоварів», він за попередньою змовою з вищезазначеними особами аналогічним чином незаконно заволоділи товаром вказаного заводу. За вказівкою ОСОБА_8 він на підроблений паспорт - ОСОБА_18 орендував склад в с. Хролі, сплативши орендну плату за рахунок переданих йому ОСОБА_8 коштів і повідомивши про це по телефону ОСОБА_17. В подальшому для зустрічі вантажу йому повідомили телефон водія ОСОБА_15 і він на таксі приїхав до місця зустрічі з фурою. Він представився водію ОСОБА_13, оскільки чоловік на таке ім'я повинен був зустрічати вантаж, і повідомив неправдиві дані, що є комірником підприємства, вантажників на складі по вул.Морозова немає, а тому необхідно їхати на інший склад. По приїзду на склад в с. Хролі з фури була вивантажена олія, майонез та гірчиця, він звірив це по накладних, при цьому по телефону розвантажуванням цікавились як ОСОБА_17, так і представник власника вантажу. У нього не вистачило коштів на сплату послуг перевізника, тому він поїхав до ОСОБА_8, який надав йому необхідні кошти для розрахунку з водієм. Вантажників також наймав і розплачувався він. В подальшому від ОСОБА_17 приїхав чоловік з фурою, в яку загрузили зазначену продукцію. Документи, які йому передав водій ОСОБА_15 на вказану продукцію, він передав чоловіку, який супроводжував фуру. Він на таксі їхав попереду цієї фури з метою показати дорогу, якою можна обминути пост ДАЇ і машина поїхала до Донецької чи Луганської області. Після того він за вказівкою ОСОБА_8 вимкнув телефон, а потім повернувся до м. Слов'янська.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, при обставинах встановлених судом, підтверджена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

За епізодом від 21 серпня 2015р.

Представник потерпілого ТОВ «Віком-Транс ЛТД» ОСОБА_11, допитана в режимі відеоконференції, показала суду, що 19.08.2015 р. отримала заявку від фудмережі «ОСОБА_17 кишеня» на перевезення по маршруту «Київ-Харків», яку розмістили на транспортному порталі «Лагі транс». Через деякий час з телефону оператора МТС зателефонував чоловік, який назвався ОСОБА_13 - представником перевізника «Логолайн», домовився про сплату послуг в розмірі 8200 грн. з врахуванням ПДВ, надав номер автомобіля НОМЕР_10 та направив електронною поштою відповідні документи про реєстрацію, обліку ПДВ, прізвище водія і номер його телефону, який, як в подальшому було з'ясовано, останньому не належав. Оригінала заявки у неї не було, оскільки представник зобов'язався розрахуватися безпосередньо з водієм при вивантаженні, що і було зроблено. Менеджер 20.08.2015 р. по телефону контролював загрузку і маршрут водія, при цьому вантаж перевіряється водієм та перевозиться за ТТН з використанням штрих-коду товару. 21.08.2015 р. зателефонував представник «Великої кишені» і повідомив, що фура на розвантаження не прибула. Вона зателефонувала по вказаному номеру телефону, але той був відключений. Після чого вони з'ясували, кому належить автомобіль, і власник повідомив номер телефону водія, який відповів, що вивантажився чотири години тому і їде на нове місце загрузки. Вона сказала водію, щоб той повертався на місце розвантаження, а сама викликала поліцію. Охоронець складу повідомив, що приблизно дві години тому дві фури вивезли продукцію. Два телефони, з яких телефонували на фірму, були вимкнені. Водій фури розповів, що задавав питання чому товар перевозиться на склад за іншою адресою ніж зазначена в документах, але особи, які його зустріли, сказали, що вантаж було переадресовано. На другий день вона повідомила клієнта, що вантаж викрадено. З фірмою «Логолайн» вони раніше співпрацювали, про що шахраї могли дізнатися по сайту. По телефону менеджер розмовляла з чоловіком, вважаючи його водієм. Шахрай з 15-ї години в ході перевезення спілкувався з менеджером нібито як водій і з того ж номеру телефону - як комірник з водієм. З цього ж телефону була повідомлена електронна адреса і підтверджена заявка. Директор «Логолайн» повідомив, що представник на ім'я ОСОБА_13 у нього не працює і будь-яких дій з перевезення фірма не проводила. Оскільки ТОВ «Віком-Транс ЛТД» уклало договір та додаткові угоди з Фудмережею «ОСОБА_17 кишеня», прийняло вантаж та відповідно п.6.8 договору несе за це повну відповідальність з моменту отримання товару, Фудмережа «ОСОБА_17 кишеня» виставила претензію з врахуванням штрафних санкцій на суму 589083,40грн. (з яких 470289 грн.- ціна вантажу, а 120 тис. санкції) з розбиттям помісячно по 39 800 грн. на протязі півтора року. На даний час вона перерахувала через ПАТ «УкрСиббанк» більше 500000 грн., про що надіслала суду відповідні документи. Викрадений товар складався з алкоголю, молочної продукції (10%), овочів, сирів, ковбасних виробів та засобів гігієни. Водію виписувалися документи ТОВ «Фудмережа», де перевізником зазначено ТОВ «Віком транс», яке не доставило товар за призначенням. За отримання товару розписався водій, який є відповідальною особою. На експертизу нею були надані копії ТТН, найменування товару, його кількість із зазначенням штрих-кодів. Акту інвентаризації на підтвердження збитків вона не вимагала, оскільки цей розрахунок можливо провести за відпускними накладними.

Свідок ОСОБА_13 допитаний в режимі відеоконференції показав, що він працював водієм фури, що належала ТОВ «ІНТЕР-ВАЛСАН-ТРАНС», якою 20 серпня 2015 р. мав перевозити вантаж. Йому зателефонував логіст ОСОБА_4, відповідальний за загрузку товару і повідомив телефон ОСОБА_10 як представника отримувача, розпорядження якого він повинен виконувати. Сергій повідомив місце загрузки в Києві, а в потім зателефонувала ОСОБА_9 і повідомила адресу складу завантаження, де він почав загрузку тільки о 2-й годині ночі. Його запускали на склад по технічному паспорту автомобіля, а договір заявка вже була на складі. Вантажники були з «Великої кишені» і після загрузки фуру опломбували, а потім він переїхав на другий склад, де довантажився і отримав накладні «Великої кишені». По дорозі на Харків йому постійно телефонував ОСОБА_10, запитував «де знаходишся?» та повідомив, що в ОСОБА_20 його зустріне ОСОБА_18 - комірник складу. В накладній було дві адреси вивантаження, хоча ОСОБА_10 зазначав, що склад один. Він зателефонував ОСОБА_4, який погодився з ОСОБА_10, що замість двох буде одна адреса вивантаження і що до складу його супроводять. Потім зателефонував ОСОБА_10 і повідомив, що у зв'язку із зайнятістю складу вивантаження буде проводитися на запасному складі. Він зупинився перед в'їздом до м. Харкова, де приїхав ОСОБА_18 і представився комірником «Великої кишені», був з іншим чоловіком (їх документи не дивився), які супроводили його до складу, там охоронець не перевіряв його документи. Директор ТОВ при від'їзді попередив, що перед розвантаженням отримувачі повинні передати 9100 грн. за перевезення (які в подальшому підуть на заправку), і тільки після того можна вивантажувати товар. Отримувачі забарилися, кудись поїхали, а по поверненню передали йому 9100 грн. і 200 грн. за швидкість. При розвантаженні фури, в якій були овочі, фрукти, молочна продукція та інші продукти харчування, ОСОБА_18 звіряв товар з накладними, не придивлявся і не звертав уваги на пошкодження упаковок. Після розвантаження він попросив ОСОБА_18 повернути накладну з розписами та печаткою отримувача, без яких він не може поїхати, однак той сказав, що вже пізно, печатка закрита, крім того дав вказівку забрати морожену рибу в м. Ізюмі, а на зворотному шляху він віддасть оформлену накладну. Склад йому не сподобався і він зателефонував логісту, а той, передзвонивши ОСОБА_10, повідомив, що дійсно потрібно забрати вантаж (морожену рибу) в м. Ізюм, а потім забрати накладну. Заявки йдуть по електронній пошті, тому він нічого не запідозрив. Згодом, приїхавши до м. Ізюм, тривалий час шукав склад, запитував мешканців, але ніхто не міг повідомити його адресу. Він телефоном повідомив ОСОБА_4, що склад не знайшов, а телефони ОСОБА_10 та ОСОБА_18 були відключені, коли спілкувався їх голоси були різні. Після того йому передзвонив директор ТОВ «ІНТЕР-ВАЛСАН-ТРАНС» і повідомив, що його вивантажили інші люди і потрібно повернутися до м. Харкова, де повідомити про це поліцію. Він повернувся і з поліцією вночі приїхав до складу, але охоронець на склад їх не пустив і зазначив, що вантаж вже вивезено. Також йому другий раз телефонувала жінка, яка представилася ОСОБА_9 (її голос був другий), яка плакала і сказала, що не зв'язувалася з ним, їй дали номер телефону іншого водія, а йому - телефон іншої людини. Зараз він розуміє, що в Ізюм його направили для того, щоб негайно вивезти товар зі складу.

Згідно протоколу від 24.03.2016 р. при пред'явленні особи для впізнання (по фотокартках) ОСОБА_13 впізнавав ОСОБА_10 як особу, яка представилась комірником ОСОБА_18 та в якому він впізнає обвинуваченого ( т. 4 а.с. 247-249).

Свідок ОСОБА_21 показав, що він є власником і директором ТОВ «ІНТЕР-ВАЛСАН-ТРАНС», яке надає послуги з перевезень вантажним транспортом і працює декілька років, зареєструвавшись на сайті фірми «Логі-Транс», що займається пошуком клієнтів для автоперевезень. Для домовленості перевезень надається заявка від клієнта із зазначенням, з якого місця, в який час та до якого пункту необхідно перевезти вантаж, місце завантаження і данні про товар. В серпні 2015 р. на вказаному сайті ТОВ зазначило вільний транспорт в м. Києві і до нього зателефонував чоловік, який назвався ОСОБА_18 і повідомив щодо необхідності перевезення продуктів харчування з двох складів «Великої кишені» з-під Києва до м. Харкова. Після надходження повідомлення «Лого-лайн» щодо заявки для надання транспорту під завантаження, від ТОВ запросили установчі документи, відомості про платника ПДВ, технічні паспорти на вантажівку та причеп і телефон водія, який буде перевозити вантаж, зазначивши телефон, з якого раніше йому телефонував чоловік. Менеджер-логіст ТОВ ОСОБА_4 узгодив з ним заявку, вартість перевезення, а також адреси і телефони, а ввечері наступного дня їх автомобіль з причепом під управлінням водія ОСОБА_13 був завантажений товаром на двох складах «Великої кишені» і йому були видані товаро-транспортні накладні з відтиском печатки відправника, в яких вказані вага і найменуванням товару з сертифікатами відповідності. Представники «Лого-лайн» в телефонному режимі давали вказівки водію і контролювали його поїздку в дорозі. Як повідомив водій ОСОБА_13, коли він доїхав до смт. Валки, його повідомили по телефону, що на складі, на якому планувалось вивантаження, немає вільного місця, тому його зустрінуть представники і супроводять до іншого складу. На в'їзді в м. Харків фуру зустріли дві людини і супроводили до іншого складу, де був вивантажений товар, про що йому доповів ОСОБА_13 Логісти, які приймали товар, повинні були підписати накладну та поставити печатку. Бувають випадки коли вивантаження проходить вночі і печатку ставлять наступного дня. Після вивантаження водію було передано 9000 грн., з яких 6000 грн. витрачено на дизпаливо. До логіста ОСОБА_4 (його телефони: НОМЕР_11, НОМЕР_12) знов зателефонував представник «Лого-лайн» і повідомив, що необхідно додатково забрати рибу в іншому місці та довезти її до м. Києва, про що було повідомлено водія. Але по приїзду туди водій ОСОБА_13 за зазначеною адресою склад не знайшов і повернувся. В подальшому йому зателефонувала директор ТОВ «Віком транс», що є посередником і представником логістичної сторони, яка повідомила, що її товар пропав, внаслідок чого представники «Віком транс» приїжджали до ТОВ «ІНТЕР-ВАЛСАН-ТРАНС» і пред'явили претензії за втрачений товар.

Свідок ОСОБА_14 показав, що він як приватний підприємець має власні складські приміщення по вул. Довгалевського (зараз вул. Беркаса), частину з яких здає в оренду, розміщуючи оголошення в Інтернеті. В липні - серпні 2015 р. з цього питання до нього звернувся чоловік, який назвався ОСОБА_18, показав паспорт на прізвище ОСОБА_18 та був одягнений у бейсболку і схожий по статурі на обвинуваченого. Вони домовилися, що договір оренди будуть оформляти при завозі товару, він отримав від чоловіка завдаток, суму не пам'ятає, і передав йому ключ від приміщення та повідомив співробітника ОСОБА_22 про оренду приміщення зазначеною особою для вивантаження і зберігання товару. Про час завозу товару його ніхто не попереджав і він не знає хто запускав фуру. Через декілька днів від поліції йому стало відомо, що вказаним товаром заволоділи шахраї.

Згідно протоколу впізнання від 19.03.2016 р. ОСОБА_14 впізнав обвинуваченого ОСОБА_10 по фотокартках як особу, що назвалася ОСОБА_18 і орендувала склад (т. 4 арк. 235-237).

В судовому засіданні ОСОБА_10 підтвердив показання свідка ОСОБА_14 про те, що він, представившись «ОСОБА_18», дійсно орендував його склад в серпні 2015 р.

Свідок ОСОБА_22 показав, що він працює у приватного підприємця ОСОБА_14 менеджером з продажів на території виробництва, де є складські приміщення, по вул. Довгалевського, 9/7, що охороняється. В серпні 2015 р. до приватного підприємця приходив хлопець, представився ОСОБА_18 і домовився орендувати частину приміщення складу для зберігання оптового товару. Орендаря йому представив ОСОБА_14, за вказівкою якого після обід на територію була впущена фура з продуктами харчування близько 20 тон. Борис привіз вантажників, які вивантажували товар, а після цього сказав, що від керівника надійшло розпорядження перевезти товар на інший склад, оскільки його приміщення не обладнано для зберігання товару. Ввечері того ж дня приїхали дві вантажні машини по 10 тон кожна, водіїв яких він не знає. Ті самі вантажники їх загрузили і вказаний товар був вивезений. а він, працюючи на автозавантажувачі, допомагав завантаженню, при цьому він надавав ОСОБА_18 каністру, з якою той їздив на АЗС і заправив бензином, оскільки в автозавантажувачі не було палива для роботи.

Згідно протоколу від 19.03.2016 р. ОСОБА_22 по фотокартках впізнав ОСОБА_10, який в серпні 2015 р. назвався іменем ОСОБА_18 і орендував частину складу, на який 21.08.2015 р. він завіз і розвантажив товар, а потім цього ж дня вивіз ( т. 4 арк.243-245).

Як зазначено в протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 29.04.2016 р. у приміщенні АЗС № 10 ПАТ «Укргазвидобування» виявлено і вилучено оптичний диск TDK DVD-R 4,7 GB, під час огляду якого 29.04.2016 р. і 30.05.2016 р. з участю свідка ОСОБА_23 встановлено, що на ньому зафіксований відеозапис знаходження на території автозаправної станції 21.08.2015 р. у період з 18.03.39 -18.25.54 год. автомобіля-таксі типу «хетчбек», з якого вийшли два чоловіка, одягнених в одяг - перший світлого кольору з барсеткою через плече, а другий - чорного кольору, які здійснили заправку палива у каністру (т. 5 арк.104-105, 106-111).

Свідок ОСОБА_22 показав, що на відеозапису він впізнав особу, яка представилась ОСОБА_18, який 21.08.2015 р. завіз товар, а ввечері він допомагав завантажити його на два інші автомобілі, оскільки працював на автозавантажувачі, при цьому давав ОСОБА_18 каністру і саме ця особа на відеозапису здійснювала на АЗС заправку каністри паливом для роботи автозавантажувача, а другий чоловік був також присутній на складі з ОСОБА_18 (т. 5 арк.125-127).

Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердив, що у відеозапису на АЗС зображений він разом з ОСОБА_24, розпорядження якого виконував, а також впізнав свідка ОСОБА_22, як особу, яка була присутня при розвантаженні і завантаженні товару на орендованому складі.

Свідок ОСОБА_25 показала, що наприкінці літа 2015 р. вона працювала комірником в ТОВ «СМ-3» по вул. Ревкомівська, 62. В одну з п'ятниць в кінці робочого дня їй зателефонували з офісу та повідомили, що буде орендуватися вільне приміщення складу, про що необхідно повідомити охорону, яка повинна пропустити авто орендатора на територію. Договір оренди було укладено з ТОВ і орендатори заїжджали ввечері в п'ятницю та приймали фуру для вивантаження з продуктами харчування, серед яких також були молочні продукти. Вона бачила молодого чоловіка - орендатора, який приблизно два тижні відкривав приміщення, відвантажував продукцію харчування, яка забиралася вантажним та легковим автотранспортом. Приблизно через місяць їй знов зателефонували з офісу, зазначили, що орендарі заборгували орендну платню, телефони їх не працюють, тому не змогли знайти орендаторів. Оскільки склад було зачинено, а з приміщення відчувався запах зіпсованої продукції, вони розкрили двері, продукцію, що зіпсувалася, викинули, а продукцію яку можна зберегти - переписали і перемістили в інше приміщення, яку по накладній віддали волонтерам для передачі в АТО. Це були упаковки з вівсяними пластівцями, сухою кашею, декілька пляшок з рослинною олією, сирна продукція, спеції, дезодорант, вологі серветки і одноразовий посуд.

Згідно протоколу огляду від 20.05.2015 р. наданих свідком ОСОБА_26 предметів встановлено, що вони являють собою два аркуші паперу із записами руху автомобілів орендатора, які в серпні 2015 р. вивозили із складу продукти харчування, та дві полімерні упаковки печива шоколадного «Unikeaas Tjiezi» із частини товару, що залишився невивезеним, які постановою слідчого визнані речовими доказами ( т. 5 арк.114-117, 118-119).

Свідок ОСОБА_27 показала, що виконуючи адміністративно-організаційну роботу в офісі ТОВ фірми «СМ-3» по вул. Малом'ясницькій, що займається здачею в оренду нежитлових приміщень, 18.08.2015 р. їй зателефонував клієнт, який представився ОСОБА_18 і попросив проінформувати щодо наявності вільних складських приміщень, а 21.08.2015 р. приблизно в 16 год. 30 хв. він знов зателефонував і попрохав надати складські приміщення в цей день, який дуже просив розвантажити автомобіль саме того вечора, оскільки машина зламалася і приїде приблизно о 21 год. Вона відповіла, що це неможливо оскільки складські приміщення знаходяться на вул. Ревкомівська,62, а робочий день закінчується о 17 год., крім того необхідно під'їхати в офіс, укласти договір оренди, внести заставу за приміщення і сплатити кошти за місяць оренди. Згодом, отримавши дозвіл власника на оренду складу без передоплати, вона зателефонувала комірнику ОСОБА_25, щоб попередила охорону про дозвіл на запуск і розвантаження автомобіля на складі, потім охорона повідомила, що фура у п'ятницю розвантажилась. В суботу і неділю вона телефонувала Борисові, але той не відповідав, а в понеділок приблизно об 11 год. він зателефонував з іншого телефону, що може під'їхати для укладення договору оренди на фізичну особу. Для укладення договору він надав оригінал паспорта на ім'я ОСОБА_18, з якого було зроблено ксерокопію, було підписано договір оренди директором фірми, а ОСОБА_18 вніс частину оплати. Після закінчення терміну оплаченої оренди було прийнято рішення про заборону в'їзду та виїзду автотранспорта до орендованого складу, оскільки оплата не внесена і телефон ОСОБА_18 був відключений. Через деякий час до неї телефонував чоловік, який представився комірником і просив запустити машину, але йому було відмовлено, а склад опечатано. В жовтні 2015 р. вона попросила ОСОБА_25 подивитися, що залишилося на складі, де був зрізаний замок і на складі виявлено дріжджі, гарбузи, дині і кавуни, що зіпсувались, декілька пакетів круп, дезодорантів і пластиковий посуд. Зіпсований товар було викинуто, а інший - передано на гуманітарну допомогу. В травні 2016 р. приїхав слідчий, якому вона розповіла про укладення договору оренди і надала копії документів, в т.ч. копію паспорта на ім'я ОСОБА_18.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 підтвердив, що при укладенні договору оренди складу по вул. Ревкомівська,62 ним дійсно був використаний паспорт на прізвище «Скороход Борис».

Згідно протоколу від 24.05.2016 р. (т. 5 арк.133-136) ОСОБА_28 впізнала по фотокарткам ОСОБА_10 як особу, яка 24.08.2015 р. при оформленні договору оренди складу представилась ОСОБА_18 і надала паспорт на ім'я ОСОБА_18 із фотокарткою, схожою на обвинуваченого, якого вона впізнає в судовому засіданні як обвинуваченого ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_29 показав, що влітку 2015р. він працював водієм ТОВ «Експрес-Авто», що займалася перевезеннями. До диспетчера надійшла заявка про перевезення вантажу з вул. Довгалевського, куди за вказівкою керівництва він приїхав. Там до нього вийшов молодий хлопець і запустив на територію складів, де на протязі години його авто за допомогою автонавантажувача завантажено продуктами харчування, що знаходилися на полєтах. Також там завантажувалася і друга машина. Потім цей вантаж перевозив на іншу адресу, при цьому будь-яких документів на товар йому не виписували, хлопець пояснив, що вантаж є приватним. Він рухався по вул. Клочківській, а на перехресті вул. 23 ОСОБА_25, за шиномонтажем повернув наліво, де на складі вивантажився, за цю послугу проведений розрахунок карткою замовника.

Крім того, винуватість ОСОБА_10 у вчиненні вказаного злочину за попередньою змовою в групі осіб підтверджується речовими доказами, документами і висновками експертів.

Так, згідно даних протоколу від 22.08.2015 р. від гр. ОСОБА_13 прийнята заява про вчинене кримінальне правопорушення щодо викрадення товару 21.08.2015 р., який він транспортував від імені перевізника ТОВ «Інтер-Валсан-Транс» (т. 5 арк.161).

Згідно протоколів огляду місця події від 22.08.2015 р. встановлено, що в автомобілі "DAF", рег. номер 00040КМ з напівпричепом "LATRE", рег. номер НОМЕР_9 та на складі № 3, що знаходиться на вул. Довгалевського, 9/7 в м. Харкові, товаро-матеріальні цінності відсутні, які за вказівкою ОСОБА_10 були транспортовані водієм ОСОБА_13 до цього складу. Також в приміщенні складу пошкоджень немає, але виявлено висипаний цукор вагою 60 грамів, який вилучено та постановою слідчого визнано речовим доказом (т. 3 арк.144-149, т.4 арк.233,234).

Як видно із змісту договору № 100114 від 08.01.2014 р. між ТОВ «Фудмережа» (замовником) і ТОВ «Віком-Транс ЛТД» (перевізником) укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажу та його збереженню (п.6.8 договору) ( т. 4 арк.166-174).

Разом з тим, із договору-заявки №1 від 19.08.2015 р. убачається, що невстановлена особа, діючи з метою шахрайства за попередньою змовою з ОСОБА_10 і видавши себе за представника ТОВ «Логолайн», тим самим повідомивши неправдиві відомості, уклала договір-заявку з ТОВ «Віком-Транс ЛТД» на надання транспортних послуг, одночасно співучасником укладений договір-заявка № 1 від 19.08.2015 р. з ТОВ «Інтер-Валсан-Транс» на перевезення вантажу автомобілем "DAF" р.н. 00040КМ з напівпричепом номер НОМЕР_9 під управлінням водія ОСОБА_13 (т. 4 арк.175, 180). Вказані обставини шахрайства також підтверджуються даними, що містяться в установчих документах ТОВ «Логолайн» (т. 4 арк.182-183).

Стосовно юридичних осіб ТОВ «Віком-Транс ЛТД» і ТОВ «Інтер-Валсан-Транс» в матеріалах справи містяться копії правоустановчих документів (т. 4 арк.185-187, 190-195).

Даними, зазначеними у товаро-транспортних накладних № НОМЕР_3 від 21.08.2015 р. і ТТН на переміщення алкогольних напоїв від 21.08.2015 р., підтверджується факт завантаження замовником ТОВ «Фудмережа» товару в пунктах: Київ, Автодорога Київ-Рівне-Рогозів і в с. Щасливе по вул. Леніна, 20-г на автомобіль перевізника ТОВ «Віком-Транс ЛТД» марки "DAF", рег. номер 00040КМ з напівпричепом "LATRE", рег. номер НОМЕР_9 під управлінням водія ОСОБА_13 для транспортування до пунктів розвантаження за адресами: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 101/99 та пр. Тракторобудівників, 57 ( т.4 арк.176-179).

Факт заволодіння ОСОБА_10 за попередньою змовою в групі невстановлених осіб шляхом шахрайства товаро-матеріальними цінностями ТОВ «Фудмережа», які перевізник ТОВ «Віком-Транс ЛТД» транспортував до м. Харкова, а потім обвинуваченим вони були перевезені із складу на вул. Довгалевського, 9/7 в складське приміщення на вул. Ревкомівська, 62, що належить ТОВ фірма «СМ-3», підтверджується також договором оренди № 8/01/201 від 21.08.2015 р., укладеного між зазначеним товариством і орендатором від імені гр. ОСОБА_18 (т. 5 арк.129-130), який постановою слідчого визнаний речовим доказом (т. 5 а.с. 131-132).

Крім того, вказані обставини вчинення ОСОБА_10 шахрайства із застосуванням копії паспорта на особу ОСОБА_18 підтверджуються наданою свідком ОСОБА_28 копією паспорту на ім'я ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця і жителя м. Ніжин Чернігівської області (т. 5 арк.128).

Згідно рапорту слідчого від 24.05.2016р. ОСОБА_30 встановлено, що 03.02.1999 р. до Ніжинського ВВС Чернігівської області звернувся гр. ОСОБА_18 із заявою про втрату свого паспорта НОМЕР_13 за невідомих обставин (т. 6 а.с. 102).

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 4039 від 26.05.2016 р. підтверджується ринкова (по кожному товару окремо) і загальна вартість товаро-матеріальних цінностей, що складала 396896 грн. 74 коп., які шахрайським способом були викрадені ОСОБА_10 за попередньою змовою в групі невстановлених осіб ( т. 5 арк.28-100).

Висновок товарознавчої експертизи є належно обґрунтованим, складений на підставі досліджених складських і товаро-транспортних накладних на відвантажений і перевезений товар.

Копії договорів належним чином завірених печаткою ТОВ «Віком-Транс ЛТД» та підписом керівника ТОВ відкриті стороні захисту відповідно до ст.290 КПК України та є належними і допустимими доказами.

За епізодом від 04 вересня 2015р.

Винуватість ОСОБА_10 у вчиненні за попередньою змовою в групі невстановлених осіб заволодіння шляхом шахрайства товаро-матеріальними цінностями ПАТ «Сумський завод продтоварів» також підтверджується наступними доказами.

Представник цивільного позивача ПАТ «Сумський завод продтоварів» ОСОБА_12 показав, що ОСОБА_31 з відділу логістики підприємства отримав інформацію про укладання договору про перевезення вантажу ВКП «Хіммаркет», що є брокером і який надав прізвище та номер телефону водія-перевізника. До підприємства надано договір-заявку, маршрут, номери автомашини та реквізити і телефон водія, тому сумнівів у підприємства щодо заявника не виникло.

Свідок ОСОБА_31 показав, що з червня 2014 р. по листопад 2016 р. він працював начальником відділу збуту ПАТ «Сумський завод продтоварів», в його обов'язки входило продаж товарів і пошук перевізників вантажу. 31.08.2015 р. він подав заявку на перевезення 20-тонним автомобілем із зазначенням своїх даних, даних ОСОБА_32, а також адрес завантаження і вивантаження товару до транспортно-експедиційної компанії «Хіммаркет», з якою на протязі 6 місяців працювало підприємство, що завжди виконувало свої зобов'язання. Після того, отримав заявку - договір на електронну пошту із зазначенням відповідальних осіб, адрес завантаження та вивантаження, номера автомобіля і даними водія на прізвище ОСОБА_15. 04.09.2015 р. зазначена машина під керуванням водія ОСОБА_15 прибула на завантаження. Приблизно в 13 год. до нього зателефонував чоловік, представившись представником логістичної компанії (перевізника) і зазначив, що машина вже на території підприємства, і попрохав найшвидше завантажити машину для перевезення товару на постійний склад підприємства в м. Харків по вул. Морозова,11. Після завантаження автомобіля він передав накладні із зазначенням адреси вивантаження, водію, який розписався про завантаження і отримання товару (соняшникова олія, гірчиця та майонез), друга накладна з розписом водія залишилася на підприємстві. Автомобіль виїхав з підприємства приблизно в 14 год.30 хв. і вирушив до м. Харкова. За час руху автомобіля зв'язок з водієм проводить транспортно-експедиційна компанія. 05.09.2015 р. приблизно о 7 год. 30 хв. йому зателефонував ОСОБА_32 і повідомив, що вантаж не приїхав на базу до 20 год. 30 хв., а водій в телефонному режимі повідомив, що «зламався» і приїде вранці наступного дня, однак не приїхав, після чого повідомлено службу безпеки підприємства.

Свідок ОСОБА_33 показав, що з липня 2014 р. по травень 2016р. він працював начальником служби безпеки ПАТ «Сумський завод продтоварів» і в його обов'язки входило внутрішній контроль переміщення по підприємству товару та сировини. 04.09.2015 р. було замовлення на переміщення товару (соняшникова олія, гірчиця та майонез) до складу підприємства м. Харкова вул. Морозова,11 на загальну суму більше 300 тис. грн. Замовленням транспорту займається відділ збуту, логістик висилає в електронному вигляді за підписом керівника договір- заявку, яку підприємство зі свого боку підписує та скріплює печаткою і відсилає логісту. ТОВ «Хіммаркет» надало заявку про надання автомобіля, який приблизно о 13 год. приїхав на підприємство під керуванням водія ОСОБА_15. Охорона зробила ксерокопії технічного паспорту автомобіля, водійського посвідчення водія, провела звірку із заявкою, при цьому розбіжностей не було, після чого відбулось завантаження, яке тривало приблизно півтори години. Також приблизно в 14 год. 30 хв. завантажену автомашину на підставі перепустки та перевірки переліку товарів відповідно до видаткової накладної було випущено за територію підприємства. 05.09.2015 р. вранці йому зателефонував ОСОБА_31, який повідомив, що зазначений вантаж 04.09.2015 р. на транзитний склад в м. Харкові по вул. Морозова не прибув. ОСОБА_32, керівник цього складу підтвердив інформацію і повідомив, що, чекаючи машину, він зв'язувався з особою «Олександром», який надавав послуги і повідомив, що автомобіль по шляху зламався, після чого із зв'язком були проблеми. Тоді він зателефонував водію ОСОБА_15, який розповів, що приїхав до складу, там до нього вийшов чоловік (контакт якого йому надали) і повідомив, що вивантаження неможливо, тому необхідно проїхати до іншого складу до с. Хролі, куди той його супроводив і доплатив йому 1000 грн. за змінений маршрут. Наданий чоловіком номер телефону «Лайф» не відповідав і постійно був на автовідповідачі. В зв'язку з чим вони звернулися до поліції із заявою про вчинення злочину.

Свідок ОСОБА_15 показав, що він є приватним підприємцем і займається вантажними перевезеннями на власному автомобілі - фура «Вольво» з напівпричепом, про свої послуги розміщує оголошення на сайтах «Ларді-транс» і «Делла». 03.09.2015 р. ввечері йому зателефонував незнайомий чоловік, який представився ОСОБА_32 і запропонував перевезти вантаж (споживчі товари) з м. Суми до м. Харкова, на що він погодився. Вранці на його електронну пошту надійшов договір-заявка фірми «Автогрузсевол» на перевезення вантажу, на якій він поставив розпис та печатку, відправив замовнику і виїхав до м. Суми. На «Сумському заводі продтоварів» охорона перевірила його водійське посвідчення і технічний паспорт, після чого було завантажено автомобіль олією, майонезом та гірчицею, опломбовано фуру і передані документи на товар. По дорозі до ОСОБА_20 неодноразово йому телефонував, на під'їзді до міста повідомив, що вантаж зустріне ОСОБА_32 і дав його номер телефону. На під'їзді в м. Харкові до вул. Плеханівської зателефонував ОСОБА_32 і сказав, що чекає в таксі на вул. Морозова біля місця розвантаження, а потім по приїзду ОСОБА_32 повідомив, що вантажники не дочекалися, тому потрібно їхати на другий склад у с. Хролі. Він попросив його супроводити, оскільки не знав адреси, той комусь зателефонував, після чого приїхав чоловік на «мерседесі», який супроводив їх до складу, територія якого охоронялася. Після заїзду він показав і передав товарно-транспортні накладні ОСОБА_32, який зірвав пломбу і вантажники вивантажили товар з фури. Сам він у ОСОБА_32 документів не перевіряв, під час розвантаження йому телефонував ОСОБА_32 і запитував, чи розрахувався з ним ОСОБА_32. Однак останній сказав, що в нього не вистачає коштів і потрібно з'їздити в офіс, після чого привіз гроші і розрахувався, претензій щодо товару не було. Він зателефонував ОСОБА_32, що отримав гроші, але потрібно оформити документи на товар, транспортні накладні та підписати акт виконаних робіт, але той відповів, що вже ніч і вранці він зателефонує і оформлять всі документи. Призлизно о 23 год. 30 хв. він приїхав додому, а в ранці наступного дня до нього приїхав чоловік із служби безпеки заводу і запитав, де знаходиться продукція і він показав склад, на якому було вивантажено товар. ОСОБА_34 і ОСОБА_32 були вимкнені, після чого вони викликали поліцію. Обвинувачений є тим чоловіком, який назвався «Олексієм», а по голосу ОСОБА_32 і ОСОБА_32 - різні особи.

Згідно протоколу від 27.02.2016 р. ОСОБА_15 впізнав по фотокарткам ОСОБА_10 як особу, яка назвалась ОСОБА_32 при зустрічі в м. Харкові, на вул. Плеханівській (біля Балашовського мосту) та дала вказівку довести продукцію до місця розвантаження в с. Хролі Харківського району (т. 5 арк.218-220).

Із доданої до матеріалів справи копій свідоцтва про реєстрацію підтверджується, що ОСОБА_15 є власником автомобілю марки VOLVO - сідловий тягач Е, реєстраційний номер НОМЕР_4 і напівпричепу KOGEL номер НОМЕР_5 (т. 2 арк.22).

Свідок ОСОБА_32 показав, що в період з квітня 2015 р. по березень 2016 р. працював керівником Харківського філіалу «Сумського заводу продтоварів» і в його обов'язки входили пошук клієнтів і продаж товарів за замовленням заводу. В серпні 2015 р. начальник відділу продаж ОСОБА_31 повідомив, що автомашина фура вантажиться товаром (соняшникова олія і майонез), яку треба зустрічати після 17 год., також надав телефонний номер водія, якому він зателефонував впевнившись, що той виїхав, що підтвердив чоловік, який представився перевізником. Після 16 год. він знов зателефонував водію, який повідомив, що проїхав Ахтирку. В 18 та 19 годин його водій в присутності нього телефонував водію фури, який сказав, що заїхав до Чугуєва, оскільки машина зламалася, і в нього закінчилася зарядка телефону. Вони чекали до 22 год., але вантажівка не приїхала, а на ранок прибувши на склад приблизно о 6 год. 30 хв. і не виявили автомашини, про що повідомили керівництву і ОСОБА_31. Коли згодом знайшли водія, той повідомив, що доїхав до вул. Морозова приблизно о 19 годині, там до нього підійшов хлопець, який сказав, що вантажники п'яні і необхідно проїхати на іншу адресу, після чого супроводили до с. Хролі, де, за словами водія, товар було вивантажено на складі. Коли вони поїхали на цей склад, робітники сказали, що вивантажували фуру, а в приміщенні стояв один піддон, розірваний целофан та аркуші з маркуванням товару, а товар зник в невідомому напрямі. У водія та перевізника, з якими він розмовляв по телефону, були різні голоси.

Свідок ОСОБА_35 показав, що працює вантажником в ТОВ «Транс вантаж», який отримує заявки на послуги. Приблизно на початку осені 2015 р. його начальник ОСОБА_36 отримав замовлення на розвантаження фури, без зазначення виду вантажу та зібрав приблизно 8 вантажників біля с. Хролі. В подальшому приїхав замовник та їх провезли на склад (ангар), територія якого була огороджена. Після приїзду фури водій відкрив її і вони почали її вивантажувати, а замовник, який приходив 3-4 рази пообіцяв доплату за швидкість. Автомобіль, який повністю був завантажений олією та майонезом, вони вивантажили за годину, і фура виїхала з території. В подальшому замовник повідомив, що потрібно зачекати, оскільки прийде друга машина, в яку потрібно завантажити вказану продукцію, і поїхав зустрічати машину. Приблизно через 40 хвилин приїхала 20-ти тонна фура, яку вони завантажили вручну тим же товаром.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтвердив в судовому засіданні, що саме він був замовником, наймав вантажників і розплачувався з ними за розвантаження і завантаження товару.

Свідок ОСОБА_36 показав, що на початку вересня 2015 р. йому зателефонував знайомий ОСОБА_14, який займався автомобільними перевезеннями і попросив вивантажити товар у с. Хролі. Приблизно о 21 год. Віталій разом з ним привіз приблизно 5 вантажників на склад біля с. Хролі, де вони розвантажили фуру з олією та іншими упаковками, склавши продукцію на складі. В подальшому було зазначено, що вказану продукцію необхідно загрузити в іншу машину «МАЗ», що вони і зробили. Після чого з ними розрахувалися та викликали таксі і вони роз'їхалися. Він приймав участь у процесуальних діях, зокрема впізнанні та одночасному допиті.

Згідно протоколу від 08.04.2016 р., при проведенні процесуальної дії із застосуванням засобів відео-фіксації свідок ОСОБА_36 впізнав ОСОБА_10 як особу, яка в вересні 2015 р. знаходилась на місці розвантаження товару в с. Хролі Харківського району (т. 5 а.с. 225-228).

Також при проведенні процесуальної дії із застосуванням засобів відео-фіксації свідок ОСОБА_37 впізнав ОСОБА_10 як особу, яка в вересні 2015 р. замовила вивантаження товару в с. Хролі Харківського району, що підтверджується протоколом від 20.04.2016 р (т. 5 а.с. 229-232).

Свідок ОСОБА_38 показав, що в кінці серпня - на початку вересня 2015 р., коли він працював на автомобілі «Джилі» водієм таксі «Тріо» та «3000», на Стадіонному проїзді його зупинив хлопець, з яким вони проїхали до вул. Плеханівська, де пасажир вийшов біля супермаркету «Рост», поговорив по телефону і вони проїхали на вул. Морозова і зупинилися в кінці Балашовського мосту, де стояла вантажна машина, де пасажир розрахувався, взявши його мобільний телефон. Ввечері обвинувачений йому зателефонував, він під'їхав на перехрестя проспектів Московського та Орджонікідзе, забрав його і приїхали в с. Хролі, де біля кіоску останній зустрівся з чоловіком і вони втрьох приїхали до якогось складу. Приблизно через 30 хв. він з обвинуваченим проїхали на окружну дорогу, де біля тютюнової фабрики той вийшов і розмовляв по телефону, потім доїхали до с. Хролі, на територію складів. В подальшому він відвозив незнайомого чоловіка на Стадіонний проїзд, забрав його з обвинуваченим і вони повернулись до с. Хролі, потім їздили до с. Рогань і на Ростовську трасу, знов приїхали до с. Хролі. До нього в машину сіли 3-4 робітника, яких він відвіз на ХТЗ, а обвинуваченого - на Стадіонний проїзд. За поїздку від обвинуваченого він отримав приблизно 800 грн. Після того обвинувачений, ім'я якого він не запам'ятав не телефонував. В подальшому його викликали в поліцію і він був допитаний, а також приймав участь у впізнанні обвинуваченого.

Під час судового засідання ОСОБА_10 не заперечував показання цього свідка, що саме з цим таксистом вони їздили того вечора до складу в с. Хролі, а потім - на окружну дорогу показати водію шлях, щоб обминути пост ДАЇ.

Згідно протоколу від 05.04.2016 р., при проведенні процесуальної дії із застосуванням засобів відео-фіксації свідок ОСОБА_38 впізнав ОСОБА_10 як особу, яку в вересні 2015 р. він підвозив до складу в с. Хролі Харківського району (т. 5 а.с. 221-224).

Свідок ОСОБА_17 показав, що в кінці літа 2015 р. він працював приватним підприємцем в м. Ізюм і орендував цех по переробці деревини, в якому також був гараж. До нього підійшов чоловік і сказав, що зламалась машина, тому просив з неї вивантажити товар, поки приїде друга машина. Він узгодив це з власником приміщення і замовник привів декількох чоловіків, які вивантажили товар, зокрема олію з фури. Будь яких документів щодо оренди на приміщення не укладалось, незнайомий чоловік передав приблизно тисячу гривен для передачі власнику. Приблизно через 4-7 діб знову з'явився цей чоловік з вантажниками та іншою фурою, в яку завантажили вказаний товар і вивезли. Те, що товар був викрадений і самого обвинуваченого він не знав.

Крім того, винуватість ОСОБА_10 у вчиненні вказаного злочину за попередньою змовою в групі осіб підтверджується речовими доказами, документами і висновками експертів.

Зокрема, згідно даних протоколу від 05.09.2015 р. до Липецького відділу Харківського районного відділу ГУ МВС подана заява ОСОБА_32, заступника начальника відділу збуту ПАТ «Сумський завод продтоварів» про вчинене кримінальне правопорушення щодо викрадення 04.09.2015 р. невідомими особами шахрайським шляхом в с. Хролі Харківського району товару, який належав товариству (т. 5 арк.161). Аналогічна заява від 05.09.2015 р. прийнята 21.09.2015 р. Харківським районним відділом ГУ МВС від директора ПАТ «Сумський завод продтоварів» щодо заволодіння невідомими особами шахрайським способом продукцією товариства під час її перевезення 04.09.2015 р. водієм ОСОБА_15 на віддалений склад у м. Харків, вул. Морозова, 11, але фактично завезли на склад в с. Хролі Харківського району ( т. 5 арк.162).

За наявними в матеріалах справи копій правоустановчих документів і виписки з Єдиного державного реєстру Публічне акціонерне товариство «Сумський завод продовольчих товарів» зареєстровано як юридична особа за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Бездрик, вул. Зарічна, 1 (т. 5 арк.179-203, 206).

Згідно повідомлення на адресу суду від 15.03.2018 р. правонаступником зазначеного товариства є Приватне акціонерне товариство «Сумський завод продовольчих товарів», що підтверджується доданими копіями його статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів від 27.04.2017 р., та витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб ( т. 4 арк.106-112).

Як убачається із заявки-договору В № 112 від 04.09.2015 р. ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» (замовник) і ВКП ТОВ «Хіммаркет» (перевізник) уклали договір на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню продуктів харчування через водія ОСОБА_15 зі складу в. с Бездрик Сумської області на склад в м. Харкові по вул. Морозова, 11 (т. 2 арк.15, т. 5 арк.204).

Згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб ВКП (ТОВ) «Хіммаркет» дійсно зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Суми, вул. Охтирська, 18 (т.2 арк.23-27).

Проте, із ксерокопії договору Е № 112 від 04.09.2015 р. видно, як обвинувачений ОСОБА_10, видавши себе за представника замовника ООО «Автогрузсевол» і відповідальною особою під іменем «Олександр», виготовив фальшиві заявку-договір між ВКП ТОВ «Хіммаркет» і ФОП ОСОБА_39 та договір-заявку №1252 від 04.09.2015 р. між ООО «Автогрузсевол» і перевізником ОСОБА_24 щодо перевезення вище вказаного товару з метою його подальшого заволодіння шахрайським способом ( т. 2 арк.16-17).

Даними, зазначеними у двох видаткових накладних б/н і № 1412 від 04.09.2015 р. та товаро-транспортних накладних відповідно б/н і № 1412 від 04.09.2015 р. підтверджується факт завантаження продовольчих товарів замовником ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» в пункті: с. Бездрик, вул. Зарічна, 1 в автомобіль перевізника ВКП ТОВ «Хіммаркет» марки "Вольво", рег. номер НОМЕР_6 з напівпричепом номер НОМЕР_5 під управлінням водія ОСОБА_15 для транспортування до пункту розвантаження за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 11 (т. 2 арк.18-19, 20-21, т. 5 арк.163-165).

Також довідкою ПАТ «Сумський завод продтоварів» підтверджується відвантаження олії, гірчиці, майонезу та інша продукції зі складу заводу в с. Бездрик, вул. Зарічна, 1 для транспортування до транзитного складу в м. Харків 04.09.2015 р., яка на цей склад не поступила і була викрадена (т. 5 арк.208).

Крім вище наведених доказів, факт заволодіння ОСОБА_10 за попередньою змовою в групі невстановлених осіб шляхом шахрайства товаро-матеріальними цінностями ПАТ «Сумський завод продтоварів», які перевізник - водій ОСОБА_15 транспортував до м. Харкова, а потім будучи введеним в оману обвинуваченим, були спрямовані, перевезені і вивантажені в складське приміщення в с. Хролі на вул. Птаховід, 7, Харківського району, що належить ОСОБА_16, підтверджується також даними протоколу від 05.09.2015 р. огляду місця події - складських приміщень за адресою: с. Хролі, вул. Птаховід, 7, Харківського району, в якому відсутній товар, але вилучені бірки (палети) на олію рафіновану (т. 5 арк.210-212).

Вартість майна, яким заволодів ОСОБА_10 за попередньою змовою і в групі осіб шляхом шахрайства у великих розмірах, підтверджується:

- даними інвентаризаційного опису і відомістю звірення результатів інвентаризації від 05.09.2015 р. на складі готової продукції № 1 в с. Берздик ( т. 5 арк.166-170);

- висновками судово-товарознавчої експертизи № 2646 від 10.03.2016 р., згідно яких ринкова (по кожному товару окремо) і загальна вартість товаро-матеріальних цінностей ПАТ «Сумський завод продтоварів», які шахрайським способом були викрадені, складала 340029 грн. 12 коп. ( т. 5 арк.235-239).

Згідно протоколу огляду предметів від 22.03.2016 р. під час затримання ОСОБА_10, у нього були вилучені предмети, а саме: два проїздних квитка ОСОБА_40, банкноти: 1 долар США (2 шт.), 50 рублів РФ, 4 шт. сім-карти: «Київстар» НОМЕР_14, «Білайн» НОМЕР_15, «МТС» НОМЕР_16, «UMC» НОМЕР_17, картка «Спецсетьстройбанк», три картки «Приватбанка» і сім чеків цього банку, мобільний телефон «Samsung» GT-E1080W, IMEI:НОМЕР_18, які постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні ( т. 4 арк.228-229, 230-231).

Оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України вищенаведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вказані докази є допустимими, належними, узгодженими між собою у взаємозв'язку, достовірними та достатніми для встановлення обставин вчинення ОСОБА_10 злочинів у кримінальному провадженні, і не викликають у суду сумнівів, тому суд кладе їх в основу вироку.

Суд не приймає надані стороною обвинувачення протоколи пред'явлення для впізнання 27.02.2016 р. ОСОБА_16 по фотокарткам осіб, серед яких останній впізнав ОСОБА_10 як особу, яка назвалась ОСОБА_38 і орендувала за домовленістю приміщення складу та перебувала на цьому складі в с. Хролі Харківського району (т. 5 а.с. 215-217), а також від 19.03.2016 р., за яким свідок ОСОБА_41 впізнав по фотокарткам ОСОБА_10 як особу, яка 21.08.2015р. орендувала частину складу і супроводжувала завоз товару, його розвантаження, а потім вивезенння товару на двох автомобілях (т. 4 а.с. 239-241), оскільки явка в судове засідання вказаних свідків стороню обвинувачення не забезпечена, внаслідок чого не виявилось можливим допитати безпосередньо в суді вказаних свідків, тому вказані докази суд визнає недопустимими.

В своїх первинних показаннях даних в суді ОСОБА_10 вину не визнавав пояснював, що про наміри співучасників щодо заволодіння чужим майном йому не було відомо, а в його обов'язки входила оренда складів та забезпечення вивантаження та перевезення товару за вказівками ОСОБА_8 і ОСОБА_17 за грошову винагороду.

Однак вказані первісні показання ОСОБА_10 повністю спростовано вищенаведеними доказами, дослідженими у судовому засіданні, які в їх сукупності і взаємозв'язку повністю підтверджують винуватість ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а також спростовують його первісні покази стосовно його нібито непричетності до цих злочинних дій, зокрема: показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_21, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_27, ОСОБА_25, а також речові докази, документи, включаючи договори транспортних послуг, товаро-транспортні накладні, підроблені договір-заявка від імені ТОВ «Лого-лайн» і паспорт на ім'я ОСОБА_18, договір оренди і висновки експертизи щодо обставин заволодіння шляхом шахрайства майном ТОВ «Фудмережа», крім того, показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_35, ОСОБА_42, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_17, а також речові докази, документи, зокрема договір на транспортно-експедиційне обслуговування, товаро-транспортні і видаткові накладні, заздалегідь підроблені від імені ООО «Автогрузсевол» договори-заявки на перевезення товару, інвентаризаційний опис і висновок експертизи щодо обставин заволодіння шахрайським способом майном ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів», дані протоколів пред'явлення для впізнання особи.

Суд з'ясував правдивість показань названих свідків і дійшов висновку про їх достовірність, враховуючи, що вони є незаінтересованими і неупередженими у кримінальному провадженню. Покази зазначених свідків також не були спростовані обвинуваченим і стороною захисту.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому злочинів і кваліфікує його дії, а саме:

по епізоду від 20 серпня 2015 р. за ч. 4 ст. 190 КК України, тобто - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, оскільки розмір спричинених збитків в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину;

по епізоду від 04 вересня 2015 р. - за ч. 3 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб і у великих розмірах, який в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

При дослідженні даних про особу обвинуваченого ОСОБА_10 встановлено, що він має непогашену і незняту в установленому законом порядку судимість, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває. Згідно довідки психіатричної лікарні м. Слов'янська від 19.04.2016 р. та виписки з амбулаторної карти №652/2009 ОСОБА_10 з 2009 р. перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: емоційно-нестійкий розлад особистості на фоні повторних ЧМТ, стан декомпенсації (т. 5 арк.149,157).

Відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи № 384 та №385 від 18.05.2016 р. ОСОБА_10 в даний час признаків психозу, слабоумства та інших психічних розладів не виявляє, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії і керувати ними, на час вчинення кримінального правопорушення був психічно здоровим, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними, тобто знаходився у стані осудності, в застосуванні примусових заходів медичного характеру ОСОБА_10 не потребує (т. 5 арк.142-144). Згідно довідки Харківської установи виконання покарань №27 від 22.11.2017р. №12/17-4822 та 29.11.2017р. №14/17-4948 у ОСОБА_10 встановлено діагноз: ліпома шиї, рекомендовано оперативне лікування.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_10 є його щире каяття, а також добровільне часткове відшкодування збитку в розмірі 1700 грн. ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів».

Згідно ч.1 ст.67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочину.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених двох злочинів, які відносяться до особливо тяжкого злочину і тяжкого злочину, вищенаведені пом'якшуючи і обтяжуючу покарання обставини, зазначені данні про особу винного, який раніше судимий, тому вважає, що ОСОБА_10 необхідно призначити за кожний окремо злочин і за їх сукупністю згідно ч.1 ст.70 КК України покарання у виді позбавлення волі, яке йому належить відбувати реально, оскільки його виправлення, а також попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства.

У відповідності з ч.1 ст.70 КК України при призначенні покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів суд застосовує принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 59 КК України суд також призначає ОСОБА_10 додаткове покарнання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 190 КК України, у виді конфіскації в дохід держави всього майна, яке є його власністю.

Вирішуючи питання про зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання ОСОБА_10 відповідно до частини 5 статті 72 КК, суд враховує практику Верховного Суду, зокрема висновки (п. 106), викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17, згідно яких, якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 року і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21.06.2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII (яким змінено редакцію ч. 5 ст. 72 КК), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає вказана норма КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, який іншим чином поліпшує становище засудженого у розумінні ст. 5 КК України.

Виходячи з викладеного, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_10 зарахувати в строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 17 березня 2016 р. по дату ухвалення цього вироку з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Розглядаючи цивільні позови суд виходить з положень ч.1 ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи відшкодовується особою, що її завдала.

Цивільний позов ТОВ «Віком-Транс ЛТД» про відшкодування майнової шкоди у розмірі 589 083 гривні 40 копійок підлягає задоволенню частково. З урахуванням судово - товарознавчої експертизи№ 4039 від 26.05.2016 р. щодо підтвердження майнової шкоди на суму 396 896 грн. 74 коп. суд вважає позов в цій частині відшкодування повністю обґрунтованим та підлягає задоволенню зі стягненням з ОСОБА_10 шкоди в сумі 396 896 грн. 74 коп. Вимоги в іншій частині майнової шкоди з вини обвинуваченого позивачем не доведені і на їх підтвердження не надано ніяких доказів, у зв'язку з чим суд вважає необхідним відмовити у задоволенні в цій частині позовних вимог.

Цивільний позов ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» про відшкодування майнової шкоди солідарно у розмірі 340026 грн. 40 коп. з ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_43, ОСОБА_44 задовольнити частково. При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.128 КПК України у даному кримінальному провадженні цивільний позов може бути пред'явлений лише до ОСОБА_10, винуватість якого в заподіянні шкоди підтверджена в судовому засіданні. Стосовно інших осіб, а саме ОСОБА_15, ОСОБА_43, ОСОБА_44 відносно яких обвинувачення не пред'явлено у цьому кримінальному провадженні позовні вимоги суд залишає без розгляду. Таким чином з ОСОБА_10 належить стягнути на користь ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» майнову шкоду у розмірі заявлених позовних вимог - 340026 грн. 40 коп., в межах заявлених позовних вимог.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Згідно ст.124 КПК України з ОСОБА_10 на користь держави належить стягнути процесуальні витрати за проведення судово- товарознавчих експертиз № 4039 від 26.05.2016р. та № 2646 від 10.03.2016р., в розмірі 10 592 грн. 00 коп. та 123 грн. 00 коп. відповідно, а всього 10715 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст.190 КК України, і призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

за ч. 4 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_10покарання у виді позбавлення волі на строк шість років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_10у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_10обчислювати з моменту його фактичного затримання - з 17 березня 2016 р.

Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_10 строк його попереднього ув'язнення з 17 березня 2016 р. по день ухвалення вироку з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ТОВ «Віком-Транс ЛТД» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_10на користь ТОВ «Віком-Транс ЛТД» 396 896 грн. 74 коп. на відшкодування майнової шкоди.

Цивільний позов ПАТ ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» про відшкодування майнової шкоди у розмірі 340026 грн. 40 коп. задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_10на користь ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» 340026 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово - товарознавчих експертиз № 4039 від 26.05.2016р. та № 2646 від 10.03.2016р., в розмірі 10 592 грн. 00 коп. та 123 грн. 00 коп. відповідно, а всього 10715 грн. 00 коп.

Речові докази: два аркуші паперу із переліком продуктів харчування і дві полімерні упаковки печива шоколадного «Unikeaas Tjiezi», цукор вагою 60 грамів, що відповідно до постанови слідчого від 20.05.2016р. та за квитанцією №1214 від 07.09.2015р. знаходяться в камері зберігання речових доказів Холодногірського відділу ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили- знищити.

Фотокопії: договору оренди № 8/01/201 від 21.08.2015 р., паспорту на ім'я ОСОБА_18, оптичний диск «TDK DVD-R 4,7 GB» з відеозаписом, відрізок липкої стрічки із слідами пальців рук, сім картка «Київстар» НОМЕР_19; сім картку «Білайн» НОМЕР_20; сім картку «МТС» НОМЕР_21; сім картку «UMC» НОМЕР_17, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Холодногірського відділу ГУ НП в Харківській області та за квитанцією №1306 від 15.04.2016р. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Проїзний квиток на ім'я ОСОБА_10 ЩЕ 2010627 738189 - ОСОБА_40; проїзний квиток №780582 - ОСОБА_45 - Тула, аркуш паперу, на якому барвником синього кольору написано: «264-09-58 (59) отд. Закупа Екатеринбург», які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

чеки «Приватбанк»: 31 072 013 214 157, номер карти НОМЕР_22,140 гривень;19012 013 143 319, номер карти НОМЕР_23, 190 гривень; НОМЕР_25, номер карти НОМЕР_24, 110 гривень;200 520 1355 528, номер карти НОМЕР_26; НОМЕР_27, номер карти НОМЕР_28, 21.02.2013, 1700 гривень;8865073830, 150 гривень; 200 720 15 183 842, номер карти НОМЕР_29 гривень, 20.07.2015; картки «Спецсетьстройбанк» НОМЕР_30; картка «Приватбанк кредитка» НОМЕР_31; картка «Приватбанк» розрахункова НОМЕР_32; картка «Приватбанк» для виплат НОМЕР_33, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Холодногірського відділу ГУ НП в Харківській області за квитанцією №1306 від 15.04.2016р., після набрання вироком законної сили- зберігати в матеріалах провадження, а за наявності на них грошових коштів - звернути на користь держави.

банкноту номіналом один долар США- Е69527507 F; банкноту номіналом один долар США-R1477271А; банкноту номіналом 50 рублів РФ Яа4769916; мобільний телефон «Samsung» GT E1080 W, IMEI: НОМЕР_18; які знаходяться в камері зберігання речових доказів Холодногірського відділу ГУ НП в Харківській області за квитанцією №1306 від 15.04.2016р., після набрання вироком законної сили,відповідно до ч.10 ст.100 КПК України звернути у відшкодування шкоди потерпілим.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.Г. Проценко

Судді Л.Л.Шрамко

В.Г.Пашнєв