Рішення № 78467289, 19.11.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

19.11.2018 Єдиний унікальний номер 205/6894/18

Єдиний унікальний номер 205/6894/18

Провадження № 2о/205/170/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Друга дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24 вересня 2018 року звернулась до суду із заявою, заінтересована особа Друга дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2018 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, а заявникові запропоновано усунути недоліки з додержанням вимог п.п. 2, 6 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких 08 жовтня 2018 року заявником було подано виправлену заяву.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2018 року заяву було прийнято до розгляду суду, а у справі відкрито провадження в порядку окремого провадження.

Заявник у своїй заяві посилалася на те, що вона на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 липня 1995 року є власницею житлового будинку, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Гвоздична, буд. 26, право власності у встановленому порядку було зареєстровано 28 серпня 1995 року в ДМБТІ у реєстровій книзі № 248 за реєстровим № 62. На підставі рішення Дніпровської міської ради від 24 грудня 2008 року, заявникові 12 листопада 2009 року було видано державний акт серії ЯЖ № 131874 на право власності на земельну ділянку площею 0,0415 га, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Гвоздична, буд. 26. На час набуття права власності на зазначене майно заявник мала прізвище «Андрейченко». У 2015 році заявник змінила прізвище з «Андрейченко» на «Андрійченко» та отримала паспорт із зазначенням прізвище ОСОБА_1. Заявник має набір подарувати належне їй майно своєму синові, проте внаслідок різності написання прізвища заявника в свідоцтві про право на спадщину за заповітом та державному акті на право власності на землю і паспорті на теперішній час виникла невідповідність між документом, що посвідчує особу заявника, та правовстановлюючими документами, які було видано на її ім’я. У зв’язку з різністю написання прізвища, заявникові в усному порядку нотаріусом Другої ДДНК було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Заявник у своїй заяві просила суд встановити факт належності їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 липня 1995 року, виданого державним нотаріусом Другої дніпропетровської держнотконтори, реєстраційного посвідчення від 28 серпня 1995 року, виданого ДМБТІ; державного акту від 12 листопада 2009 року серії ЯЖ № 131874 на право власності земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Гвоздична, буд. 26. Представник заявника у своїй заяві до суду справу просила розглянути за її відсутності, ухваливши рішення, яким вимоги заяви задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання заінтересована особа повідомлялася належним чином, надала суду заяву, у якій просила розглядати справу без участі її представника, ухваливши рішення відповідно до чинного законодавства.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені докази, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 14 липня 1995 року державним нотаріусом Другої дніпропетровської держнотконтори ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 4-2504, заявник є власником житлового будинку № 26 по вул. Гвоздичній у м. Дніпрі. Прізвище власника у вказаному свідоцтві зазначено як «Андрейченко» (а.с. 6), право власності у встановленому законом порядку 28 серпня 1995 року зареєстровано в ДМБТІ в реєстровій книзі за реєстровим № 62, прізвище власника в реєстраційному посвідченні зазначено «Андрейченко» (а.с. 7).

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 131874 виданого 12 листопада 2009 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 179/41 від 24 грудня 2008 року, заявнику, прізвище якої в Державному акті зазначено як «Андрейченко», належить земельна ділянка площею 0,0415 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гвоздична, буд. 26 (а.с. 8).

Згідно з даними довідки № 1216196 від 05 травня 2015 року, виданої Ленінським РВ в м. Дніпропетровську, ОСОБА_1 20 квітня 2015 року було видано паспорт у зв’язку з уточненням прізвища з «Андрейченко» (а.с. 9).

Різність написання прізвища заявника в свідоцтві про право на спадщину, реєстраційному посвідченні, Державному акті та паспорті на теперішній час перешкоджає їй у вільному володінні, користуванні та розпорядженні належною їй власністю.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

З ксерокопії паспорта заявника вбачається, що її прізвищем на теперішній час є «Андрійченко», а не «Андрейченко», прізвище заявника було уточнено у 2015 році та отримано інший паспорт на уточнене прізвище.

За таких обставин суд вважає, що оскільки всі інші дані в паспорті та свідоцтві про право на спадщину за заповітом, реєстраційному посвідченні, Державному акті, які було видано заявнику, повністю співпадають, то заява підлягає задоволенню, а факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 14 липня 1995 року державним нотаріусом Другої дніпропетровської держнотконтори, реєстраційного посвідчення, виданого 28 серпня 1995 року ДМБТІ, Державного акта про право власності на земельну ділянку, виданого 12 листопада 2009 року, які було видано на ім’я ОСОБА_3, встановленню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 223, ст. ст. 263, 264, ч.ч. 1-6 ст. 265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 (зареєстрована та проживає за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Гвоздична, буд. 26, РНОКПП НОМЕР_1) правовстановлюючих документів:

- свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 14 липня 1995 року державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 4-2504;

- реєстраційного посвідчення, виданого Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації 28 серпня 1995 року та зареєстрованого в реєстрову книгу № 248 за реєстровим № 62;

- Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 131874, виданого 12 листопада 2009 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 179/41 від 24 грудня 2008 року, виданих на ім’я ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя