Ухвала суду № 78465100, 11.12.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6760/18

Провадження № 1-кс/210/2837/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2018 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді Літвіненко Н. А.,

при секретарі судового засідання Севанян М. Б.,Рябченко І.В.

за участю прокурора Томенко М. А.,

слідчого Антюхіна А. А.,

адвоката ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання слідчого СВ Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, в рамках кримінального провадження №12017040450000254 від 02.04.2017 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця с. Новолозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не зареєстрований, мешкає за адресою: вул. Центральна, 164, с. Новолозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, раніше судимий:

21.03.2017 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ст.70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2018 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся слідчий СВ Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3

В обґрунтування зазначеного клопотання слідчий посилався на те, що діючи повторно, ОСОБА_3, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, та обернення його на свою користь, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, 28.03.2017 близько 19.30 годин, скориставшись відсутністю свідків і очевидців, шляхом вільного доступу, пройшов на територію домоволодіння за адресою: вул. Центральна, буд. №110, в с. Новолозуватка Криворізького району Дніпропетровська області.

Після чого, підійшовши до вхідних дверей, взявши руками, та за допомогою невстановленого знаряддя зламу, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_5, а саме: металеві вхідні китайського виробництва, темно-коричневого кольору, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 485 від 24.10.2018 становить 1271,50 грн.

З викраденим майном ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою користь, та розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5, майнову шкоду на загальну суму 1271,50 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого повторно.

Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, визначивши заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 153680 грн.

У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3та вважає, що матеріалами кримінального провадження підтверджується наявність обґрунтованої підозри у скоєні вищеназваного кримінального правопорушення цією особою.

Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив задовольнити його.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_2, – зазначив, що ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, відсутні, проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати більш м’який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_3, проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 суду пояснили, що вони не давали слідчому показань, що злочин скоїв ОСОБА_3О, слідчий не правильно вказав дані ними показання в протоколі допиту, вони вказані протоколи підписали, чому підписали, пояснити не можуть.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні СВ Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040450000254 від 02.04.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Так, в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Подане клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколом огляду місця події від 01.04.2017;

- допитом потерпілого ОСОБА_5 від 03.04.2017;

- допитом свідка ОСОБА_8 від 06.04.2017;

- допитом свідка ОСОБА_9 від 07.04.2017;

- допитом свідка ОСОБА_10 від 10.04.2017;

- протоколом огляду речі (металеві двері) від 17.10.2018;

- протоколом пред’явлення речі для впізнання від 17.10.2018;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.10.2018;

- допит свідка (додатковий) ОСОБА_10 від 03.09.2018;

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 03.09.2018;

- допитом (додатковим) свідка ОСОБА_7 від 26.10.2018;

- допитом свідка ОСОБА_9І . від 27.10.2018.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Крім того, ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення злочину проти власності, а саме 21.03.2017 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ст.70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, має схильність до вчинення корисливих кримінальних правопорушень, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м’якого запобіжного заходу. Крім того, слідчим та прокурором доведено, що існують реальні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3, залишаючись на свободі, матиме змогу незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, характеризуючі дані про його особу, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що слідчим та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 11.12.2018 року по 08.02.2018 року включно, належним чином забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Крім того, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, розмір застав визначається у межах - щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахування особи підозрюваного, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 11.12.2018 р. становить 153680 грн.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідність відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України та ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увезення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 11.12.2018 року по 08.02.2018 року включно.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153680 (сто п’ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичноюособою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, Код отримувача ( ЄДРПОУ) – 26239738, Банк отримувача- ГУДКСУ в м. Київ, МФО – 820172, № рахунку 37312066017442.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60 днів.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н. А. Літвіненко