Рішення № 78464390, 10.12.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2344/18

10 грудня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Чортківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 12.11.2018 позовну заяву було залишено без руху та надано строк позивачу для виправлення недоліків до 26 листопада 2018 року, а саме шляхом подання до Тернопільського окружного адміністративного суду власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; оригіналу відповідного документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі або докази звільнення від сплати судового збору.

15 листопада 2018 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків та долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору №15 від 15.11.2018 року в розмірі 704,80 грн., а також заяву-підтвердження.

20 листопада 2018 року Тернопільським окружним адміністративним судом прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний термін для подачі відзиву на позовну заяву.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулася із заявою до Чортківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - Чортківський міськрайонний відділ ДРАЦС ГТУЮ у Тернопільській області, відповідач), в якій просила змінити національність батька з «українець» на «поляк» в актовому записі про народження №02, складеному 11.03.1978 виконкомом Гордашівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області щодо ОСОБА_2.

Чортківський міськрайонний відділ ДРАЦС ГТУЮ у Тернопільській області 25.09.2018 надав відповідь №1489/14-01-09.7, згідно якої ОСОБА_1 відмовлено у зміні національності. З таким рішенням позивач не погодилась, а тому звернулася до суду за захистом своїх прав.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 162 КАС України копія відзиву на позов (відповіді на відзив і заперечень) та доданих до нього документів повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи, а суду доказ такого надіслання іншим учасникам справи.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України не подання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року в селі Гордашівка Тальнівського району Черкаської області, про що виконкомом Гордашівської сільської ради Тальнівського району Черкаської зроблено актовий запис про народження №02 від 11.03.1978, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2.

Відповідно до зазначеного свідоцтва та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00021203939 від 16.10.2018 батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (національність - українець), мати - ОСОБА_4 (національність - українка).

Як випливає із свідоцтва про народження і хрещення 1944 №387/231, виданого 01.02.1944 на підставі записних книжок парафії Жесовської, ОСОБА_3 (батько позивачки) народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та хрещений 29.01.1944 в місті Жешое, Польща. Отже, батько позивачки - ОСОБА_3 за національністю є поляком.

Проте, як вбачається з витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_1 в графі національність батька дитини - ОСОБА_3, значиться - «українець».

Суд зазначає, що батько ОСОБА_1 постійно дотримувався польських традицій, вільно володіє та навчив позивача польської мови та вважає себе по національності поляком.

Зміна дошлюбного прізвища підтверджується витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб №00000358066, сформованим 14.04.2009.

ОСОБА_1 звернулася із заявою до Чортківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, в якій просила змінити національність батька з «українець» на «поляк» в актовому записі про народження №02, складеному 11.03.1978 виконкомом Гордашівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області щодо ОСОБА_2.

Чортківський міськрайонний відділ ДРАЦС ГТУЮ у Тернопільській області 25.09.2018 надав відповідь №1489/14-01-09.7, згідно якої ОСОБА_1 відмовлено у зміні національності. Приймаючи дане рішення відповідач посилався на те, що зміна національності не входить в компетенцію відділів державної реєстрації актів цивільного стану та зазначив, що зміна національності чинним законодавством не передбачена, оскільки Указ Президента України від 31.12.1991 №24/91 «Про порядок зміни громадянами України національності» втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27.01.1999 №70/99 .

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Згідно з положеннями статті 11 Конституції України, держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Національність - національна ідентичність, належність особи до певної нації (або іншої етнічної групи (спільності), яка визначається як відмінними особливостями етнічної групи (мова, звичаї і традиції, культура, фізіологічні риси (належність до певного типу тощо), яких дотримується особа, так і особистим почуттям належності до етнічної спільності - почуттям національної ідентичності.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом.

Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються, створені або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до частини 2 статті 300 Цивільного кодексу України - фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

З метою гарантування національним меншинам права на вільний розвиток прийнято Закон України "Про національні меншини в Україні".

Згідно з положеннями статей 1, 3 Закону України "Про національні меншини в Україні" - Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення.

Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах.

При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини.

До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

У Постанові Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 "Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності запису в актах громадянського стану" зазначено, що при розгляді таких справ слід враховувати, що в актових записах про народження повинні міститись відомості про національність батьків, а якщо їх не було внесено чи неправильно зазначено, то такий актовий запис має бути доповнено відповідно до рішення суду. Питання щодо національності батьків, суд вирішує на підставі письмових та інших доказів.

Так, відповідно до положень нині діючого Сімейного кодексу України так і Кодексу про шлюб та сім'ю, національність дитини визначається національністю її батьків. З врахуванням даного положення позивач вважає, себе за національністю полькою.

З метою відновлення етнічного походження свого роду та можливості використання своїх прав, передбачених Конституцією та законами України, позивач бажає шляхом внесення змін до актового запису про народження №02, складеному 11.03.1978 виконкомом Гордашівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, а саме зазначити національність батька - ОСОБА_3 змінити - "поляк", - поновити своє право на відновлення національності своїх предків (польської національності) та етнічного походження свого роду, як це передбачено Законом України "Про національні меншини".

Також суд вважає, що з наявних доказів вбачається, що батько позивача за національністю є поляком.

В силу вимог статті 11 Закону України "Про національні меншини в Україні", громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Національна належність особи, таким чином, є актом особистого самовизначення особи і жодним чином не впливає на її публічно-правові відносини з державою.

Фіксація факту національності особи у документі, що посвідчує особу, чи в актових записах громадянського стану створює перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки ставить таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу. А тому з позиції Верховного Суду України не можливо встановити в судовому порядку факти щодо належності особи до певної національності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон) відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять держави) реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні ЗМІН до актового запису цивільного етапу у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану (які діють при Головних територіальних управліннях юстиції в областях) (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

З аналізу вищенаведених норм, суд вважає, що за наслідками розгляду заяви про внесення змін, доповнень чи виправлень до актового запису відповідний орган ДРАЦС складає висновок про внесення таких змін або висновок про відмову у внесенні змін.

Всупереч вищенаведеному, відповідач не склав відповідний висновок, а обмежився відпискою.

Відповідно ло п.2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану зокрема є; рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення про визнання батьківства; виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення правильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду та ін.

Така відмова порушує права позивача на вільне обрання та відновлення своєї національності. За приписами п.п. 1.7 та 1.16 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного етану за місцем зберігання відповідного актового запису. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Пунктом 2.16. Правил передбачено, що зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (п. 2.16.7. Правил)

Відповідно до п. 2.22 Правил після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається або надсилається для вручення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку.

ОСОБА_1 скориставшись своїм правом, вільно обирає свою національність за національністю батька як полька. Документи, які подала для внесення виправлень у відповідні актові записи дали можливість відповідачу встановити, що під час реєстрації актових записів щодо національності її батька були допущені помилки.

Надана відмова відповідачем щодо внесення змін до актових записів про народження позивача є необґрунтованою, немотивованою та абсолютно безпідставною.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Чортківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 10,м. Чортків, Тернопільська область,48500, ЄДРПОУ / ІПН: 21161612) внести зміни до актового запису №02 про народження ОСОБА_2, складеного виконкомом Гордашівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області 11 березня 1978, а саме: в графі національність батька - ОСОБА_3 змінити з «українець» на «поляк».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Чортківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 10,м. Чортків, Тернопільська область,48500, ЄДРПОУ / ІПН: 21161612) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, сплачений відповідно до квитанції № 15 від 15.11.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.