Рішення № 78464378, 11.12.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2198/18

11 грудня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Мірінович У.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправними дій Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 28.08.1978 по 31.07.2000 та призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати до страхового стажу період роботи з 28.08.1978 по 31.07.2000 та призначити пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 11.01.2018.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 20.11.2018.

Тернопільським окружним адміністративним судом у судовому засіданні у даній справі, яке проводилося 20.11.2018 оголошувалась перерва до 03.12.2018 на підставі статті 223 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 29.03.2018 звернувся до відповідача зі заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), надавши до заяви всі необхідні документи для призначення пенсії. Однак, за наслідками розгляду даної заяви та доданих до неї документів, відповідач зарахував позивачу до страхового стажу 14 років 02 місяці та 28 днів. При цьому, періоди роботи з 28.08.1978 по 31.07.2000 у ВАТ "Овочторг" відповідач не зарахував позивачу до страхового стажу, мотивуючи тим, що в трудовій книжці позивача під № 8 виявлено невідповідність дати наказу та дати прийняття на роботу. Таким чином, оскільки згідно поданих документів страховий стаж позивача становить 14 років 02 місяці та 28 днів, то відповідач відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком.

Позивач вважає такі дії відповідача щодо не зарахування позивачу до страхового стажу період роботи з 28.08.1978 по 31.07.2000 у ВАТ "Овочторг" протиправними, оскільки, починаючи з 28.08.1978 він був прийнятим у ВАТ "Овочторг" на посаду механіка по ремонту холодильних установок. 01.12.1979 переведений на посаду машиніста компресорних установок 3 розряду, а з 01.03.1980 по 31.07.2000 переведений на посаду машиністом комплексних установок 4 розряду. Таким чином, позивач вважає, що він, згідно записів трудової книжки має страховий стаж більше 25 років, що дає йому право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву від 03.12.2018, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву від 03.12.2018, в якій просить розглядати справу без його участі . Водночас, у відзиві на позовну заяву від 13.11.2018 №16403/10 відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні зазначеної пенсії, оскільки страховий стаж позивача згідно трудової книжки становить 14 років 02 місяці 28 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV (арк. справи 23-24).

У зв'язку з неявкою у судове засідання 03.12.2018 всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Також з урахуванням заяв сторін від 03.12.2018 про розгляд справи в порядку письмового провадження - суд згідно ухвали від 03.12.2018 перейшов до розгляду справи № 500/2198/18 в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що 29.03.2018 позивач звернувся до відповідача зі заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, надавши до заяви наступні документи:

- оригінал та копію трудової книжки;

- копію паспорта та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;

- копію військового квитка № 3498675, виданого 15.05.1976 Тернопільським об'єднаним міським військовим комісаріатом Тернопільської області;

- довідку про перебування на обліку як фізична особа - підприємець, видану Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області № 1048/619-18-13-20/2111 від 14.03.2018.

За результатами розгляду заяви та поданих документів відповідач зарахував позивачу до страхового стажу 14 років 02 місяці та 28 днів за наступні періоди роботи:

- з 09.02.1976 по 11.05.1976;

- з 25.05.1976 по 19.05.1978;

- з 01.12.2005 по 31.01.2010;

- з 01.03.2010 по 31.12.2017;

При цьому, період роботи з 28.08.1978 по 31.07.2000 у ВАТ "Овочторг" відповідач не зарахував позивачу до страхового стажу, мотивуючи тим, що в трудовій книжці позивача під № 8 виявлено невідповідність дати наказу та дати прийняття на роботу.

Таким чином, оскільки згідно поданих документів страховий стаж позивача становить 14 років 02 місяці та 28 днів, то відповідач відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком (арк. справи 15-16).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно довідки від 14.11.2018 № 01-72, виданої ПАТ "Овочторг", слідує те, що згідно наказу № 1 - к від 01.07.1996 ДКП "Заготплодоовоч" перетворено на Головне підприємство "Тернопільплодоовочпромторг". Згідно наказу № 1184 Фонду державного майна України від 26.12.1997 Головне підприємство "Тернопільплодоовочпромторг" перетворено у ВАТ "Овочторг". Згідно протоколу загальних зборів акціонерів від 30.04.2011 ВАТ "Овочторг" перейменовано у ПАТ "Овочторг" (арк. справи 58).

Як слідує з копії трудової книжки позивача БТ-1 № 0996277, що останній працював у ВАТ "Овочторг" наступні періоди (арк. справи 11-14):

- з 28.08.1978 на посаді механіка по ремонту холодильних установок (запис №4);

- з 01.12.1979 переведений на посаду машиніста компресорних установок 3 розряду (запис №5);

- з 01.03.1980 по 31.07.2000 переведений на посаду машиніста компресних установок 4 розряду (запис №6).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в обґрунтування правомірності своєї відмови щодо не врахування до загального стажу роботи вказаного періоду з огляду на наявність запису в трудовій книжці за №8, а саме: "Запис за №4,5,6 не дійсний, 28.08.1978 прийнятий машиністом холодильних установок. Наказ 33-к від 25.01.1983", оскільки, зазначена обставина не спростовує те, що позивач працював на ВАТ "Овочторг" у вказаний період, а отже такий підлягає до зарахування до стажу роботи позивача.

Таким чином, період роботи позивача з 28.08.1978 по 31.07.2000 у ВАТ "Овочторг" підтверджується записами трудової книжки останнього відповідно до Закону № 1788-XII.

Водночас, як слідує із довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.11.2018 № 01-70, виданої ПАТ "Овочторг", що позивач отримував заробітну плату за наступні періоди роботи (арк. справи 57):

- у 1996 р. за липень - серпень, жовтень - грудень;

- у 1997 р. за січень - грудень;

- у 1998 р. за січень - травень, липень, вересень - грудень;

- у 1999 р. за січень - лютий, червень, вересень - грудень;

- у 2000 р. за січень - липень;

Згідно індивідуальної відомості про застраховану особу форми ОК-5 щодо ОСОБА_1 слідує те, що за період роботи з 1998 р. по 2000 р. сплачувалися страхові внески, а саме: з 01.01.1998 по 31.09.1998, за грудень 1998 р.; з 01.01.1999 по 31.02.1999, за червень 1999 р., з 01.09.1999 по 31.12.1999; з 01.01.2000 по 31.07.2000 (арк. справи 25).

Таким чином, враховуючи те, що в записах трудової книжки позивача є відомості, які підтверджують, що останній з 28.08.1978 по 31.07.2000 працював у ВАТ "Овочторг", а також те, що зазначеними довідкою про заробітну плату та індивідуальною відомістю про застраховану особу підтверджуються, що за період роботи з 1996 р. по 2000 р. позивач отримував відповідну заробітну плату, внаслідок чого сплачувалися страхові внески, суд дійшов висновку, що періоди роботи з 28.08.1978 по 31.12.1995, з 01.07.1996 по 31.08.1996, з 01.10.1996 по 30.09.1998, з 01.12.1998 по 28.02.1999, з 01.06.1999 по 30.06.1999, з 01.09.1999 по 31.07.2000 зараховуються позивачу до страхового стажу, а тому відповідач протиправно не зарахував позивачу зазначені періоди роботи у ВАТ "Овочторг" до страхового стажу.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Таким чином, враховуючи те, що страховий стаж позивача за період роботи з 28.08.1978 по 31.12.1995, з 01.07.1996 по 31.08.1996, з 01.10.1996 по 30.09.1998, з 01.12.1998 по 28.02.1999, з 01.06.1999 по 30.06.1999, з 01.09.1999 по 31.07.2000 з урахуванням страхового стажу 14 років 02 місяці та 28 днів, який був зарахований відповідачем за результатами розгляду заяви щодо призначення зазначеної пенсії, становить більше 25 років, суд дійшов висновку, що позивач має право на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV, а тому відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні зазначеної пенсії.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить, зокрема збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивачу період роботи з 28.08.1978 по 31.12.1995, з 01.07.1996 по 31.08.1996, з 01.10.1996 по 30.09.1998, з 01.12.1998 по 28.02.1999, з 01.06.1999 по 30.06.1999, з 01.09.1999 по 31.07.2000, та призначити позивачу пенсію за віком, відповідно до Закону № 1058-IV, з 11.01.2018.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 352,40 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 28.08.1978 по 31.12.1995, з 01.07.1996 по 31.08.1996, з 01.10.1996 по 30.09.1998, з 01.12.1998 по 28.02.1999, з 01.06.1999 по 30.06.1999, з 01.09.1999 по 31.07.2000.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 28.08.1978 по 31.12.1995, з 01.07.1996 по 31.08.1996, з 01.10.1996 по 30.09.1998, з 01.12.1998 по 28.02.1999, з 01.06.1999 по 30.06.1999, з 01.09.1999 по 31.07.2000.

Визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, з 11.01.2018.

В задоволені позовних вимог в частині визнання протиправними дій Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.1996 по 30.06.1996, з 01.09.1996 по 30.09.1996, з 01.10.1998 по 30.11.1998, з 01.03.1999 по 31.05.1999, з 01.07.1999 по 31.08.1999,- відмовити.

В задоволені позовних вимог в частині зобов'язання Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.1996 по 30.06.1996, з 01.09.1996 по 30.09.1996, з 01.10.1998 по 30.11.1998, з 01.03.1999 по 31.05.1999, з 01.07.1999 по 31.08.1999,- відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області судові витрати на суму 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 коп. згідно квитанції № QS77674601 від 22.10.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.12.2018.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.