
Справа №461/5251/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2018 року м.Львів
у складі: головуючого судді Волоско І.Р.,
секретар судового засідання Мисько С.М.
за участю: позивача ОСОБА_1
третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (79007, АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3), Дільничого офіцера поліції Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Шургота Я.В. (79005, м.Львів, вул.Мартовича 2), третя особа ФОП ОСОБА_2 (79007, АДРЕСА_1) про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, -
в с т а н о в и в :
В липні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області в особі дільничого офіцера поліції Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Шургота Я.В., які виразились у складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №912592 від 05 липня 2018 року щодо ОСОБА_1, зобов'язавши відповідачів утриматися від вчинення дій, направлених на складання адміністративних матеріалів через зайняття ФОП ОСОБА_2 законною підприємницькою діяльністю з прокату дитячих електромашинок.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що дільничим офіцером поліції Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Шурготом Я.В. 05 липня 2018 року складено у відношенні позивача протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП. Зазначені дії вважає протиправними, оскільки протокол складено не уповноваженою особою. Стверджує, що є найманим працівником ФОП ОСОБА_2, яка надає послуги прокату товарів для відпочинку та спорту. Вказує, що відповідна діяльність не потребує додаткових дозволів та судовими рішеннями підтверджена правомірність такої діяльності.
Відзив на позов на адресу суду не надходив.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19 липня 2018 року відкрито провадження у справі.
Заявою позивача від 10 жовтня 2018 року уточнено зміст позовних вимог та викладено їх в іншій редакції.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08 листопада 2018 року задоволено клопотання позивача та замінено первісного відповідача Галицький відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області на належного відповідача Головне управління Національної поліції у Львівській області.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в судовому засіданні просила суд позов задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, давши оцінку кожному аргументу, наведеному учасниками справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши на їх підставі фактичні обставини справи, визначивши зміст спірних правовідносин та норми права, які до них застосовуються, суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 05 липня 2018 року дільничим офіцером поліції Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Шурготом Я.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 912592 у відношенні позивача за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
З вищезазначеного протоколу вбачається, що 31 травня 2018 року о 17 год. 30 хв. на пр. Свободи, 28 у м. Львові біля фонтану гр. ОСОБА_1 надавав платні послуги з прокату дитячих електромашинок без усіх необхідних для цього документів, при цьому брав кошти в сумі 50 грн.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 19 статті 4 КАС України передбачено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (частина перша статті 44, статті 44-1,46-1,46-2,51,51-2,51-3,88- 1, 89, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта і сьома статті 121, частина четверта статті 122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина третя статті 126, частина четверта статті 127, статті 127-1, 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155-2- 156-2, 159, 160, 162 - 162-3,164 - 164-11,164-15,164-16,165-1,165-2,166-14- 166-18,172-4- 172- 9,172-9-2,173 - 173-2, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 182 - 183-1, частини перша - третя, сьома статті 184, статті 184-1- 185-2, 185-4- 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188- 28, 188-47, 189 - 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212- 12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20).
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п.1 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом
Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941, складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача по складанню протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому зафіксовані певні обставини, відтак сам протокол не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору, він не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливає на права та обов'язки суб'єкта та не є обов'язковим для виконання, отже не є нормативно - правовим актом індивідуальної дії.
Протокол про адміністративне правопорушення є складовою частиною справи про адміністративне правопорушення, оцінка йому надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, юридичні наслідки у справі про адміністративне правопорушення має постанова, яка приймається судом, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не має правового значення у розумінні п.1 ч.1 ст. 19 КАС України, а офіцера поліції під час складання протоколу виконує не звичайні управлінські функції (в розумінні ч.1 ст.2 КАС України), а вчиняє процесуальні дії у справі про адміністративне правопорушення, перевірка правильності складання протоколу здійснюється уповноваженим органом (в даному випадку судом) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, передбаченому КУпАП, що виключає можливість оскарження протоколу в порядку КАС України.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постановах від 26 вересня 2018 року по справі №757/6550/17-а та від 10 травня 2018 року по справі №760/9462/16-а.
Окрім того, ч. 6 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Всупереч даним вимогам позивач не надав жодних доказів, які підтверджують протиправність дій інспектора по складанню протоколу про адміністративне правопорушення.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідачів утриматися від вчинення дій, направлених на складання адміністративних матеріалів через зайняття ФОП ОСОБА_2 законною підприємницькою діяльністю з прокату дитячих електромашинок, суд зазначає, що захисту підлягають порушені права, свободи або законні інтереси особи, а тому, вказана вимога, заявлена до суду за відсутності порушених прав позивача, тобто на майбутнє, задоволенню не підлягає.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постановах від 02 жовтня 2018 року по справі №525/283/17, від 26 вересня 2018 року по справі №808/1340/17, від 14 березня 2018 року по справі №243/6815/17.
Щодо посилання позивача на долучені до позовної заяви судові рішення, то такі не стосуються предмету спору по даній справі.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини, судом встановлено, що відповідачем не порушено права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 5,9, 19, 241-243, 245-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
в и р і ш и в:
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (79007, АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3), Дільничого офіцера поліції Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Шургота Я.В. (79005, м.Львів, вул.Мартовича 2), третя особа ФОП ОСОБА_2 (79007, АДРЕСА_1) про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій - відмовити.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень до КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1, адреса місця реєстрації:79007, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1;
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40108833;
Відповідач: дільничний офіцер поліції Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Шургот Я.В., місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул. Мартовича, 2;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, місцезнаходження: 79007, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2;
Суддя І.Р.Волоско
Судове рішення № 78460958, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 06.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/5251/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: