Рішення № 78460152, 10.12.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10 грудня 2018 р.справа № 814/1106/18

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні, в порядку письмового провадження, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54003

до відповідачіввідповідач 1: Управління Служби безпеки України в Миколаївській області, вул. Спаська, 40, м. Миколаїв, 54001 відповідач 2: Служба безпеки України, вул. Володимирська, 33, м. Київ 34, 01034

провизнання дій протиправними та дострокове розірвання контракту

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1.) звернувся із адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Миколаївській області (надалі - відповідач 1 або УСБУ) та Служби безпеки України (надалі - відповідач 2 або СБУ), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідачів щодо переміщення позивача з м. Миколаєва до іншої місцевості для проходження військової служби;

2) достроково розірвати контракт про проходження військової служби у СБУ, укладений між позивачем і відповідачами та зазначити датою розірвання контракту 8 травня 2018 р.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним із СБУ укладено контракт про проходження військової служби. Позивач вважає, що відповідачі систематично порушують умови цього контракту, а саме:

- його постійно залучають до служби в понаднормований час, без відмітки в табелях обліку використаного робочого часу та не виплачується відповідна компенсація і не надається додатковий час для відпочинку;

- не присвоюються чергові військові звання через відсутність показників у роботі;

- справи, що перебували в його провадженні, за вимогою керівників вилучались і закривались;

- відповідач 1 обізнаний про наявність у позивача двох малолітніх дітей і він повинен був врахувати цю обставину при прийнятті рішення про переміщення позивача на службу в іншу місцевість.

Відповідачі адміністративний позов не визнали. Відповідач 1 подав відзив (а. с. 45-54), в якому послався на наступне:

- ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому норми трудового законодавства щодо нормування робочого часу і його оплати на нього не розповсюджуються;

- військові звання позивачу не присвоюються у зв'язку із наявністю низки не знятих дисциплінарних стягнень;

- в провадженні позивача перебувала всього 1 справа;

- при укладенні контракту позивач надав письмову згоду на проходження служби в будь-якому регіоні України;

- позивач не повідомляв в установленому порядку обставини щодо зміни складу сім'ї.

В судовому засідання позивач, його представник, представник відповідачів підтримали свої доводи, викладені в процесуальних заявах.

Позовна заява залишалась без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 18-19).

Під час розгляду адміністративної справи, суд задовольнив клопотання позивача про допит свідка (а. с. 79, 114-118).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи. Під час розгляду адміністративної справи, представники сторін подали клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні (а. с. 150-152).

Відповідно до ст. 194 ч. 3 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до наведених приписів, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

У січні 2016 р. ОСОБА_1 уклав із СБУ, в особі начальника УСБУ контракт про проходження військової служби у СБУ, строком на 5 років, до 14 січня 2021 р. (надалі - Контракт) (а. с. 12).

За умовами Контракту, позивач зобов'язаний проходити військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, протягом його дії, а СБУ повинна забезпечувати дотримання прав позивача.

5 квітня 2018 р. СБУ видала наказ, яким ОСОБА_1, на підставі п. 48 пп. "б" Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 р. № 1262/2007 (надалі - Положення № 1262), а саме у зв'язку із звільненням з займаної посади в УСБУ, зараховано у розпорядження начальника Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях (надалі - ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях). Із цим наказом позивач ознайомлений під підпис 24 квітня 2018 р. (а. с. 57, 98).

В реалізацію вищезазначеного наказу, 24 квітня 2018 р. відповідач 1 видав наказ про відкомандирування ОСОБА_1 до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (а. с. 41).

21 і 24 квітня 2018 р. позивач подав до УСБУ та СБУ відповідно заяви про дострокове розірвання Контракту, в яких вказано на те, що відповідачі не дотримуються взятих на себе зобов'язань щодо забезпечення прав позивача та наведені ті ж обставини, що і позовній заяві (а. с. 13-14).

Як визначено ст. 1 Закону України "Про Службу безпеки України", Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

Умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством (ст. 20 ч. 1 Закону України "Про Службу безпеки України").

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно із п. 48 пп. "б" Положення № 1262, зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників (командирів), а за рішенням Голови Служби безпеки України - у розпорядження його першого заступника чи заступника, начальника (командира) іншого функціонального підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи Служби безпеки України або штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України допускається у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (зміна організаційно-штатної побудови, передислокація, перерозподіл функціональних обов'язків та наявних сил у зв'язку зі зміною покладених завдань, здійснення планових та позапланових переміщень військовослужбовців по службі у зв'язку з проведенням загальної ротації кадрів, прийняття Головою Служби безпеки України управлінських рішень щодо переміщення військовослужбовців для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності) - до 3 місяців.

Пунктом 4.10. Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 14 жовтня 2008 р. № 772 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 р. за № 1323/16014 (надалі - Інструкція № 772) передбачено, що зарахування військовослужбовців у розпорядження прямих начальників у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (підпункт "б" пункту 48 Положення) здійснюється за рішенням Голови Служби безпеки України на підставі мотивованих рапортів відповідних начальників у разі звільнення їх з посад у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням у Службі безпеки України або її органах, підрозділах, закладах, установах інших організаційних заходів. При проведенні організаційно-штатних змін, унаслідок яких передбачається скорочення посад військовослужбовців, разом з організаційно-штатними пропозиціями подаються в установленому порядку пропозиції щодо подальшого використання військовослужбовців, посади яких скорочуватимуться.

З військовослужбовцем, якого звільнено з посади у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів та зараховано у розпорядження, начальник, у розпорядження якого він зарахований, або один із його заступників (з військовослужбовцем, який зарахований у розпорядження Голови Служби безпеки України, - Голова Служби безпеки України чи за його дорученням один із його заступників або начальник Управління роботи з особовим складом) проводить бесіду, під час якої ознайомлює його з наказом про зарахування у розпорядження, роз'яснює права та обов'язки, пов'язані з перебуванням у розпорядженні, доводить тимчасові функціональні обов'язки на період перебування у розпорядженні, а також попереджає про те, що у разі, якщо до завершення строку перебування у розпорядженні він не буде призначений на штатну посаду відповідно до пунктів 44-46 Положення, у встановленому порядку вирішуватиметься питання про можливість його подальшого використання на військовій службі. Результати цієї бесіди оформлюються довідкою (рапортом), яка (який) долучається до частини "Особова справа" матеріалів особової справи військовослужбовця.

Відповідач 1 надав суду рапорт від 15 січня 2018 р., з якого слідує, що на виконання вищенаведених вимог Інструкції № 772 із позивачем проведено бесіду, в якій він відмовився від зарахування у розпорядження до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, посилаючись на наявність двох малолітніх дітей (а. с. 105).

Також відповідачем 1 надано рапорт від 1 лютого 2018 р., в якому зафіксовано, що позивач висловив свою згоду на відкомандирування до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (а. с. 106).

Суд звертає увагу і на те, що при поданні заяви про прийняття на військову службу до СБУ, позивач також погодився на проходження служби в будь-якій місцевості України (а. с. 101).

Аналогічне застереження щодо проходження військової служби, в тому числі пов'язане із переїздом в іншу місцевість, містить і Контракт.

Отже, позивач сам виявив ініціативу щодо укладення Контракту із СБУ, на момент його укладення був повідомлений про можливість відкомандирування для подальшого проходження служби до іншої місцевості. Відповідач 1 виконав вимоги Інструкції № 772 в частині проведення бесід із позивачем перед прийняттям наказу про його зарахування у розпорядження та відрядження до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, а тому суд не вбачає порушень в таких діях відповідачів.

Пунктом 62 Положення № 1262 передбачений вичерпний перелік підстав припинення (розірвання) контракту, укладеного із СБУ. Так, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці Служби безпеки України звільняються з військової служби: а) у зв'язку із закінченням строку контракту; б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби; в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; г) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі; д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України; е) через службову невідповідність; є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади; ж) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; з) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця); и) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; і) у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції"; ї) у зв'язку з неможливістю переведення на іншу посаду у разі безпосереднього підпорядкування близькій особі; й) у зв'язку зі встановленням за результатами спеціальної перевірки, яка здійснюється під час доукомплектування Служби безпеки України у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади (прийому на військову службу); к) у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років; л) у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Таким чином, відповідачі зробили вірний висновок про відсутність підстав, передбачених п. 62 Положення № 1262 для дострокового розірвання Контракту із позивачем, а обставини, на які він посилається, суд не може розцінити як систематичне невиконання умов контракту командуванням.

З приводу доводів позовної заяви, суд зазначає наступне.

Позивач вважає, що його протиправно залучають до служби в понаднормований час і не виплачують відповідну компенсацію, але позивач має статус військовослужбовця, а не працівника, а тому норми трудового законодавства на нього не розповсюджуються, так як військовослужбовці не перебувають у трудових правовідносинах, а проходять військову службу. Відповідно, позивач не має підстав для отримання компенсації за понаднормовану службу.

Відповідач 1 надав суду довідку за матеріалами особової справи ОСОБА_1 з якої вбачається, що позивач має дисциплінарні стягнення - зауваження і три догани, які на теперішній час не зняті і не погашені в установленому законом порядку (а. с. 99-100).

Як визначено п. 34 Положення № 1262, за наявності у військовослужбовця Служби безпеки України дисциплінарного стягнення чергове військове звання до зняття стягнення не присвоюється.

Те що відповідачем не надані самі накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не позбавляє правового значення факт наявності дисциплінарних стягнень, а довідка з особової справи ОСОБА_1 є належним і допустимим доказом цього.

Наявність у позивача двох малолітніх дітей не є обставиною, яка в обов'язковому порядку унеможливлює прийняття відповідачами рішення про зарахування у розпорядження та відрядження в іншу місцевість.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Так як у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Управління Служби безпеки України в Миколаївській області (вул. Спаська, 40, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 20001639) Служби безпеки України (вул. Володимирська, 33, м. Київ 34, 01034, ЄДРПОУ 00034074) та Служби безпеки України (вул. Володимирська, 33, м. Київ 34, 01034, ЄДРПОУ 00034074) про визнання протиправними дій Управління служби безпеки України в Миколаївській області та Служби безпеки України щодо переміщення ОСОБА_1 з м. Миколаєва до іншої місцевості для проходження військової служби та дострокове розірвання контракту, укладеного між Службою безпеки України в особі начальника Управління Служби безпеки України в Миколаївській області та ОСОБА_1 строком на 5 років, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз