Рішення № 78457925, 10.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3633/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 15» «Дунайводбуд» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2018 року № 0016321401, -

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона - 15» «Дунайводбуд» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2018 року № 0016321401.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

В період з 02 березня 2018 року по 07 березня 2018 року на підставі Наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07 червня 2017 року № 1936 та Наказу ГУ ДФС в Одеській області від 01 березня 2018 року № 1409 «Про поновлення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки», була проведена планова виїзна документальна перевірка ПрАТ «Пересувна механізована колона -15» «Дунайводбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 року. За результатами проведеної перевірки відповідачем нібито було встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодеску України, які виразилися у заниженні суми що підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету з ПДВ в загальному розмірі 1246975,00 грн., порушення п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.8 розділу III «Інструкції про порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які виразилися у не нарахуванні сум до мінімальної заробітної плати відповідно до звітів за січень-квітень 2015 року у розмірі 25861 грн. в наслідок чого не нараховано та не сплачено єдиного внеску в сумі 9961 грн. Результати зазначеної перевірки були оформлені відповідним Актом № 596/15-32-14-01/01035845 від 16.03.2018 року, а 27 квітня 2018 року ДФС в Одеській області було складено податкове повідомлення рішення № 0016321401. Не погоджуючись із висновками Акту перевірки та виставленим перед позивачем податковим повідомленням-рішенням, ПрАТ «Пересувна механізована колона -15» «Дунайводбуд» вирішило використати можливість адміністративного оскарження рішення фіскального органу. Так, позивач звернувся із відповідною скаргою на податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України. Проте, рішенням про результати розгляду скарги № 22407/6/99-99-11-01-01-25 від 04 липня 2018 року Державною фіскальною службою України було залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області, а скаргу без задоволення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 15» «Дунайводбуд» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2018 року № 0016321401 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що відповідно до змісту отриманої податкової інформації встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів/послуг за відсутності реальності придбання товарів послуг, що продано, від інших (не задіяних у ланцюгу нереальної поставки) постачальників або відсутності (нереальності) формування відповідного активу внаслідок власного задекларованого виробництва товару/послуг.

В судове засідання, призначене на 06.12.2018 року, сторони не з'явилися. 06.12.2018 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона - 15» «Дунайводбуд» зареєстроване та перебуває на обліку в Ізмаїльській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 19.02.1996 року за № 1066.

На підставі направлень від 26.07.2017 року, наказу від 07.06.2017 року № 1936, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2 квартал 2017 року, в період з 02.03.2018 року по 07.03.2018 року співробітники Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 15» «Дунайводбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

Директор Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 15» «Дунайводбуд» листом від 03.07.2017 року № 151 повідомив, що 25.05.2016 року співробітниками слідчого відділу Управління СБУ в Одеській області на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/1894/16-к були вилучені оригінали первинної документації по контрагентах за період 2014-2015 роки. Також, було надано копію листа з переліком вилучених документів слідчим в ОВС.

Станом на 20.02.2018 року Управлінням СБУ в Одеській області відповідно до п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України було забезпечено доступ до вилучених документів.

Наказом ГУ ДФС в Одеській області від 01.03.2018 року № 1409 були поновлені терміни проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки 16.03.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт № 596/15-32-14-01/01035845, в якому встановлені наступні порушення з боку позивача:

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми, що підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету з податку на додану вартість в загальному розмірі 1246975,00 грн., у тому числі жовтень 2014 року 186718,00 грн., листопад 2014 року 73688,00 грн., грудень 2014 року 16098,00 грн., січень 2015 року 123,00 грн., квітень 2015 року 17,00 грн., травень 2015 року 31356,00 грн., червень 2015 року 43190,00 грн., листопад 2015 року204474,00 грн., грудень 2015 року 47730,00 грн., липень 2016 року 20597,00 грн., вересень 2016 року 572066,00 грн., листопад 2016 року 50918,00 грн., з урахуванням вимог п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України;

- п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.8 розділу III «Інструкції про порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, що виразилося у не нарахуванні сум до мінімальної заробітної плати відповідно до звітів за січень-квітень 2015 року у розмірі 25861,39 грн., в наслідок чого не нараховано та не сплачено єдиного внеску в сумі 9961,80 грн.

За наслідками перевірки Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 15» «Дунайводбуд» на підставі акту перевірки від 16.03.2018 року № 596/15-32-14-01/01035845 відповідно до зазначених порушень Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення:

- від 27.04.2018 року № 0016321401, яким позивачеві за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України з урахуванням вимог п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1212935,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 970348,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 242587,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2018 року № 0016321401 Приватне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона - 15» «Дунайводбуд» подало скаргу до Державної фіскальної служби України.

Державна фіскальна служба України 04.07.2018 року прийняла рішення про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 27.04.2018 року № 0016321401 залишила без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов не належить до задоволення.

Під час розгляду справи суд встановив, що ПрАТ «ПМК-15» «Дунайводбуд» в періоді, який перевірявся, мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «АРГО РЕГІОН», ТОВ «АКСІОС ТРЕЙД», ТОВ «СКАЙ БУД», ТОВ «АРТ ТРЕЙДІНГ ГРУП», ТОВ «ЛЮКСРЕАЛ», ТОВ «ГРІН-СІТІ», ТОВ «КРІСТАЛ БУД», ТОВ «БЕСТ ЮА», ТОВ «ФЛАМКО», ТОВ «ФОРТУН-А», ТОВ «КАРТ-БЛАНШ ЛТД», TOB «ЛЕКОМ IHBECTMEHT», TOB «СОУЛ ГРУП», TOB «БУД ПЕРСПЕКТИВА», TOB «ГАЛІОТ ГРУП», TOB «ОЙЛ СЕРВІС», TOB «ГАЛС ЛІДЕР», TOB «СПЕЦ-БУД-ІНВЕСТ», TOB «PECOPT ОЙЛ», TOB «АЙЗЕР БУД», TOB «ПАЛЬМІРА ТРЕЙДІНГ», TOB «АНІТА-БУД», TOB «ІКС-ДОР», TOB «СІГМА-ТЕХНОЛОГІЇ», TOB «АЛЬФА-БІЗ», TOB «БОНПАССАЖ», TOB «ФОРТІС-БРУК», TOB «ВАЙС ТРЕЙД ГРУП», TOB «CAMOPA ГРУП», TOB «КВЕНТ АЛЬЯНС», TOB «РІАЛ-С ГРУП», TOB «ДАРВІН РІАЛАЙЗ», TOB «ДЕЛЮКС-ЛТД», TOB «ПЛЕЙТ».

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Під час розгляду справи позивач зазначив, що оригінали первинної документації по контрагентах за період 2014-2015 роки були викрадені разом із особистими речами 17.06.2018 року, триває процес їх відновлення.

З урахуванням зазначеного, позивач повинен відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів.

Відповідно до п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Згідно з пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що при проведення перевірки позивача використовувалася надана слідчим первинна бухгалтерська документація та податкова інформація від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області по ТОВ «ДЕЛЮКС-ЛТД» за вересень 2016 року, від Броварськької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області по ТОВ «ГАЛІОТ ГРУП» за грудень 2014 року, від Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області по ТОВ «ПАЛЬМІРА ТРЕЙДІНГ» за липень 2015 року, від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області по ТОВ «РІАЛ-С ГРУП» за вересень 2016 року, від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області по ТОВ «БУД ПЕРСПЕКТИВА» за грудень 2014 року, від ДПІ у Печерському районі м. Києва по ТОВ «СКАЙ БУД» за січень-лютий 2014 року, від ДПІ у Печерському районі м. Києва по ТОВ «БЕСТ ЮА» за жовтень 2014 року, від Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області по ТОВ «ГРІН-СІТІ» за жовтень 2014 року, від ДПІ у Бабушкінському р-ні. м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській обл. по ТОВ «ФЛАМКО» за жовтень-листопад 2014 року, від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області по ТОВ «ЛЮКСРЕАЛ» за жовтень 2014 року, від Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області по ТОВ «ОЙЛ СЕРВІС» за грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року, від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві по ТОВ «ГАЛС ЛІДЕР» за травень-червень 2015 року, від Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області по ТОВ «ДАРВІН РІАЛАЙЗ» за вересень 2016 року.

Відповідно до змісту вищезазначених податкових інформацій встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів/послуг, за відсутності реальності придбання товарів/послуг, що продано, від інших (не задіяних у ланцюгу нереальної поставки) постачальників або відсутності (нереальності) формування відповідного активу внаслідок власного задекларованого виробництва товару/послуг.

В акті перевірки зазначено, що ГУ ДФС в Одеській області від Приморського районного суду м. Одеси отримано Ухвалу від 10.05.2016 року по справі № 522/1894/16-к відносно надання тимчасового доступу до речей і документів по кримінальному провадженню за № 42014000000000802 від 05.08.2014 року, якою клопотання слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області Дуная Д.О., погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області Мельником Д.В., про тимчасовий доступ до речей і документів по кримінальному провадженню за № 42014000000000802 від 05.08.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.109, ч.5 ст.191, ч.3, ст.205, ч.1 ст.258-5, ч.1, ст.358, Кримінального кодексу України, було задоволено та надано слідчому в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області старшому лейтенанту юстиції Дунаю Д.О. та слідчим слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області за його дорученням, тимчасовий доступ та можливість вилучення оригіналів документів які перебувають у володінні Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 15» «Дунайводбуд», а саме: первинно-бухгалтерську документацію, договори, платіжні доручення (роздруківки електронних платіжних доручень), видаткові і податкові накладні, товарно-транспортні документи, ордера, акти приймання робіт, акти виконання робіт, листування, пропозиції, замовлення, акти підряду, договори підряду, сертифікати якості, договори про поставку товарів, виконання робіт, надання послуг, з усіма додатками та доповненнями до них, договори про надання та отримання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, договори про переуступку права вимоги, однією зі сторін яких виступають вказані підприємства, видаткові (прибуткові) накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, реєстри щоденного обліку операцій з продажу та придбання товарів, робіт та послуг, рахунки, рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, договори про перевезення товарів, товарно-транспортні накладні, дорожні листи, сертифікати походження та сертифікати якості придбаних/реалізованих товарів; фітосанітарні документи (у випадку поставок сільськогосподарської продукції), акти зважування продукції, журнали складського обліку, в яких відображені дані про отримання товарів (продукції) від підприємств, складські картки, договори про зберігання товарів (продукції), отриманих від підприємств, акти передачі отриманих товарів (продукції) на зберігання, регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені фінансово-господарські операції щодо взаємовідносин з підприємствами, акти звірок, а також інші документи, які підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини між ПрАТ «ПМК-15» «ДВБ» та: ТОВ «ПОЛІ-ТОРГ», ТОВ «ЕКСПОЛОТ», НТВФ «ПРОМСЕРВІС» у формі ТОВ, ТОВ «АНІТА-БУД», ТОВ «ЕКОТРАНСПАС ЛТД», ТОВ «ТД «ЄВРОСФЕРАБУД», ТОВ «ВАЙС ТРЕЙД ГРУП», ТОВ «СІГМА-ТЕХНОЛОПЇ», ТОВ «ТРАНСПОРТНІ МІЖНАРОДНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ», TOB «КРАМЕР», ТОВ «ІКС-ДОР», ТОВ «ГАЛС ЛІДЕР», ТОВ «ТД «АВЕРС РЕСТ ГРУП», ТОВ «БОНПАССАЖ», TOB «СТРІМВЕР», ТОВ «ТРЕЙД АЛЬЯНС ГРУП», ТОВ «СПЕЦ-БУД-ІНВЕСТ», ТОВ «ГРЕТА-2015», ТОВ «ГАЛЮТ ГРУП», ТОВ «БОНУС БІЗНЕС ГРУПИ», TOB «САМОРА ГРУП», ТОВ «БЕЙРА ТРЕЙД», ГОВ «АНОКСІМА», ТОВ «ОУШЕН СІСТЕМС», ТОВ «ЛКЖС-ЕРА», ТОВ «ФІКСЛЕНД», ТОВ «АЙЗЕР БУД», ТОВ «ДОМІНАНТ ТРАНС», ТОВ «ГАММА ГРУП», ТОВ «АЛКОМ ГРУП», ТОВ «КВАНТ_ПАРТНЕР». ТОВ «ФОРТІС БРУК», ТОВ «ЛАДКОМ ІНВЕСТ», ТОВ «ВЕЛПРАЙС ГРУП», ТОВ «ДОНСНАБ- АГРОТЕХНІКА», ТОВ «СМАРТКАРГО», ПрАТ «ПРОМИСЛОВІ РЕГІОНИ», ТОВ «КРІСТАЛ БУД» та ТОВ «ТЕОДОРА».

ГУ ДФС в Одеській області від Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області отримано лист від 04.08.2017 року № 65/164975, яким на виконання п.85.9 ст.85 Податкового Кодексу України фактично було повідомлено про надання доступу до вилучених у кримінальному провадженні за № 42014000000000802 від 05.08.2014 року фінансово-господарських та бухгалтерських документів ПрАТ «ПМК-15» «ДВБ», відповідно до чого отримано доступ до вилучених документів (договори, рахунки, накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення) по контрагентах постачальниках ПрАТ «ПМК - 15» «ДВБ», які свідчать про дефектність оформлених документів від контрагентів-постачальників на адресу покупця ПрАТ «ПМК-15» «ДВБ» за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

Також, перевіркою встановлено включення ПрАТ «ПМК-15» «ДВБ» до податкового кредиту сум з податку на додану вартість по контрагентах - постачальниках ТОВ «АРГО РЕГІОН»,ТОВ «АКСІОС ТРЕЙД», TOB «АРТ ТРЕЙДІНГ ГРУП», ТОВ «ФОРТУН-А», ТОВ «КАРТ-БЛАНШ ЛТД», ТОВ «ЛЕКОМ ІНВЕСТМЕНТ», ТОВ «СОУЛ ГРУП», ТОВ «БУД ПЕРСПЕКТИВА», TOB «РЕСОРТ ОЙЛ», ТОВ «АЛЬФА-БІЗ», TOB «КВЕНТ АЛЬЯНС», ТОВ «ДАРВІН РІАЛАЙЗ», ТОВ «ПЛЕЙТ», по яким відсутні декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідні періоди, відповідно до чого рахуються розбіжності у сумі 579510,66 грн.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту списання коштів з банківського рахунка підприємства або отримання ним товарів/послуг від контрагентів, що підтверджується податковими накладними, у нього виникло право на віднесення сум податку по операціях з цими контрагентами до складу свого податкового кредиту.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту..

Під час розгляду справи ПрАТ «ПМК-15» «ДВБ» на підтвердження реальності угод з контрагентами надало до суду наступні документи: договори купівлі-продажу, рахунки-фактури, видаткові накладні, договори субпідряду, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти здачі-прийняття робіт.

Разом з цим, під час розгляду справи ПрАТ «ПМК-15» «ДВБ» не надало до суду податкових накладних та відповідних платіжних документів, які б підтверджували реальність виконання договорів з контрагентами, виключно наявність яких дає право позивачу на віднесення сум податку по операціях з цими контрагентами до складу свого податкового кредиту з ПДВ.

Тобто, висновки відповідача про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є обґрунтованими.

Згідно з пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 27.04.2018 року № 0016321401 прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 15» «Дунайводбуд» (вул. Болградське шосе, 14, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600, ідентифікаційний код 01035845) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2018 року № 0016321401 - відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко