Ухвала суду № 78452934, 10.12.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/18160/18

Провадження № 1-кс/234/7214/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

10 грудня 2018 року Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області - Лутай А.М.

при секретарі - Пагуліч Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорську клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях військової прокуратури об'єднаних сил капітана юстиції Альоши А.В. про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному 15.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018051110000039 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2018 року прокурор Альоша А.В. звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, яке мотивує тим, що військовою прокуратурою об'єднаних сил здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42018051110000039 від 15.05.2018 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється слідчим відділом Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, займаючи посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, у травні 2018 року вступив у попередню злочинну змову з невстановленими на даний час слідством особами, з якими діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого протиправного збагачення, у порушення вимог ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції»; ст. ст. 3, 4, 5, 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103; України, своїх Посадових інструкцій, 13 вересня 2018 року приблизно о 08 год. 30 хв., перебуваючи на автошляху Горлівка - Бахмут Донецької області, при в'їзді у місто Бахмут Донецької області та, знаходячись у службовому автомобілі НОМЕР_1, вимагав та одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у сумі 2000 грн. за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Наведені умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Таким чином, ОСОБА_2. обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 (десяти) років з конфіскацією майна.

Крім цього, згідно інформації Національної бази даних «Автомобіль» встановлено, що у власності ОСОБА_2 перебуває транспортний засіб марки «MITSUBISHI LANCER 1.5» 2008 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_2.

Прокурор зазначає, що на даний час у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що рухоме майно - транспортний засіб марки «MITSUBISHI LANCER 1.5» 2008 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_2, що на праві власності належать ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, може бути незаконно відчужений, відтак для подальшого забезпечення конфіскації при судовому розгляді кримінального провадження та виконанні судового рішення, на вказаний об'єкт рухомого майна необхідно накласти арешт.

Ураховуючи викладене, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, прокурор просить задовольнити клопотання.

В судове засідання прокурор не з'явився, надавши заяву, в якій просить розглядати клопотання про накладення арешту на майно без його участі, на задоволенні клопотання наполягає.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене та розгляд справи без повідомлення підозрюваного є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення про його розгляд підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього матеріалів кримінального провадження №42018051110000039, вбачається, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. Разом з тим, встановлено, що підозрюваному ОСОБА_2 на праві власності належить транспортний засіб марки «MITSUBISHI LANCER 1.5» 2008 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_2.

Згідно з ч.5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактами вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для накладення арешту на зазначене в клопотанні прокурора майно, оскільки, санкція статті Кримінального кодексу України, за якою підозрюється ОСОБА_2, передбачає покарання у виді конфіскації майна, яке суд може призначити підозрюваному.

Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України.

Керуючись ст.ст.170-174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях військової прокуратури об'єднаних сил капітана юстиції Альоши А.В. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на рухоме майно - транспортний засіб марки «MITSUBISHI LANCER 1.5» 2008 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_2, що на праві власності належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Роз'яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.М.Лутай